Сім’ї померлих від COVID-19 медиків не отримують компенсації: це може стати катастрофою

Від початку епідемії COVID-19 в Україні від ускладнень хвороби померли вже 236 медиків, які, найімовірніше, інфікувалися на роботі. Однак досі максимальну компенсацію виплатили за смерті лише 21 медика. Експерти сходяться на думці, що держава спеціально робить кроки для того, щоб ці кошти не потрапили до родин.

Які виплати обіцяли родинам померлих медиків, хто визначає суму компенсації, чому відбуваються затримки та які наслідки це матиме — у матеріалі "Парламент.UA".

Які виплати обіцяли сім’ям померлих від COVID-19 медиків

З початку епідемії COVID-19 в Україні від ускладнень хвороби померли 236 медичних працівників, які, ймовірно, інфікувалися на роботі. Медичні працівники є тими людьми, які перебувають на передовій цієї війни з COVID-19, наголошує адвокат Юрій Криворучко. Бо, мовляв, "це саме війна, вірус щодня забирає життя українців". І, як показав час, лікарі, дуже часто самі стають її жертвою.

Влада обіцяла виплачувати фінансову допомогу їхнім родинам. Так, згідно з постановою Кабміну від 17 червня, у разі захворювання або смерті медичні працівники, які заразилися коронавірусом на роботі, можуть претендувати на страхові виплати з Фонду соціального страхування України. Якщо внаслідок захворювання COVID-19 у медиків установлять інвалідність, вони зможуть отримати страхові виплати розміром від 300 прожиткових мінімумів (нині це понад 650 тисяч грн). У разі смерті медика у зв'язку із зараженням коронавірусом його родина зможе отримати компенсацію розміром 750 прожиткових мінімумів для працездатних людей (майже 1,6 млн грн). Сім'ям медиків, які інфікувалися та померли не під час роботи з хворими на коронавірус, обіцяли виплачувати по 210 тисяч гривень.

Фактично на одне профзахворювання стало більше. Згідно з постановою, "до професійних захворювань належать такі захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працівника та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою". Коронавірус віднесли до гострих професійних захворювань (інтоксикацій). Туди належать хвороби, які "виникають раптово, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що перебувають у повітрі робочої зони або рівнів чи доз інших несприятливих факторів".

Визначення суми виплати сім’ям померлих від COVID-19 медиків

З’явилося нове профзахворювання, а разом з ним — і доповнили новим розділом Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві №337 від 17 квітня 2019 року. І тут не все так просто.

Процедуру отримання коштів нам пояснив правник Юрій Криворучко. Члени сім’ї померлого медпрацівника, у якого лабораторно підтверджений COVID-19, негайно повідомляють про це його безпосереднього керівника, службу охорони праці підприємства або іншу уповноважену особу підприємства. Вони ж мають негайно повідомити роботодавця (залежно від підпорядкування медзакладу) про коронавірусну хворобу працівника.

Читайте також

Вакцинація в Україні: хто перший, чи є гроші та коли розпочнеться

Масове тестування може перемогти коронавірус: чому в Україні цього не роблять

Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, установлює лікар будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці (на стадії, коли був поставлений попередній діагноз), або патологоанатом. Медзаклад, де від COVID-19 помер медик, має протягом двох годин засобами зв’язку та не пізніше наступного робочого дня паперово сповістити про це територіальний орган Держпраці, Фонд соціального страхування, керівника первинної організації та наглядову раду підприємства (у разі її утворення).

І тут найцікавіше. Не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про гостре професійне захворювання наказом керівника в закладі має бути утворена комісія з розслідування гострих професійних захворювань. До її складу входять:

1. керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавець поклав виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
2. представник робочого органу Фонду соцстрахування;
3. представник первинної організації профспілки (уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
4. лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці;
5. інші представники підприємства (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Водночас до складу комісії не може входити безпосередній керівник працівника, який захворів. Така комісія має визначити, чи були правильно організовані умови праці, з’ясувати обставини та причини гострого професійного захворювання, визначити, чи пов’язане інфікування з виробництвом, установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці тощо. Комісія може розглядати один випадок до 15 днів.

На практиці дуже важко довести, де саме заразився медичний працівник: на роботі, чи поза нею. Тому максимальний розмір допомоги практично нікому не виплачують. Проте і 210 тис. грн отримати непросто. Сім'ї померлих місяцями очікують на допомогу. Причинами затримки є як бюрократичні процедури, так і нестача грошей. Через брак коштів медична система намагається економити на всьому в тому числі на сім'ях померлих колег, — пояснив кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Скільки виплатили сім’ям померлих від COVID-19 медиків

За інформацією Bigus.info, спеціальна комісія, яка розслідує смерті медпрацівників, встигла розглянути 112 випадків смерті медиків від, ймовірно, коронавірусу і лише в 34 визнати, що лікарі справді інфікувалися на роботі. Водночас максимальні гарантовані державою виплати за смерть медиків отримали родини лише 21 загиблого — по 1,57 млн грн. Ще у 22 випадках виплатили по 210,2 тисячі грн, у 4 випадках ще вирішують, чи призначати виплату.

Як зазначає видання, досі не отримала виплати, наприклад, сім'я лікаря з Тернопільщини Івана Венжиновича, який став "обличчям" українських медиків, що борються з коронавірусом. На вулицях можна було побачити білборди з його фотографією та словами "Дякуємо за життя". Він помер 30 вересня через двобічну пневмонію. У нього залишилася дружина — теж медик — і двоє дітей. Компенсації вони не отримали, бо ПЛР-тест показав негативний результат, хоча усі симптоми Івана вказували на COVID-19. Вже після смерті Івана Венжиновича МОЗ оновило накази, згідно з якими  ПЛР-тест більше не єдине, що визначає наявність хвороби. Але для дружини лікаря це вже нічого не змінить. Нині Ірина Венжинович не вірить в те, що може отримати хоч якісь виплати.

Ще одна історія стосується Черкас, де лікар Олег Гайда 26 років працював хірургом у місцевій поліклініці. 30 червня лікар помер від ускладнень, спричинених коронавірусом. Йому було 52 роки. Він лише на два тижні пережив свого рідного брата Івана — керівника військового шпиталю у Львові. Який теж помер від ускладнень спричинених коронавірусом.

Чому затримуються виплати сім’ям померлих від COVID-19 медиків

Юрій Криворучко вважає, що затримка з виплатами пов’язана з тим, що це значні суми — 750-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (1 520 250 грн).

Принциповою є позиція Фонду соціального страхування України, скерована не просто на затримку, а на взагалі невизнання причинно-наслідкового зв’язку між професійною діяльністю медичного працівника та його смертю, — переконаний адвокат.

Хоча за бажанням цю суму можна знайти, чиновники від медицини проявляють байдужість до сімей померлих, переконаний Олександр Хмелевський. Він нагадує, що більшість медиків так і не отримали доплат за роботу з хворими на коронавірус. Кошти з "ковідного фонду" були здебільшого витрачені на будівництво доріг та інші цілі — з медициною не пов'язані.

Так, як відомо, передбачені кошти для боротьби з коронавірусом президент Володимир Зеленський вирішив направити на так зване "Велике будівництво". Значну частину коштів з "ковідного фонду" Міністерство охорони здоров’я не освоїло. А проте кошти на виплату компенсацій хворим медикам і членам сімей померлих медпрацівників, пов’язаних із їхньою професійною діяльністю, у Фонді соцстрахування почали "заощаджувати" і намагатися всіма силами не виплачувати. А для цього, як каже Юрій Криворучко, достатньо на стадії роботи комісій зі спецрозслідувань дійти висновку, що інфікування було побутовим, а не внаслідок виконання професійних обов’язків. Висновок: кошти у держави є, але немає бажання їх виплачувати.

Саме тому по кожному випадку подаються повсякчасно комісії заяви на продовження строку розслідувань. Переносяться засідання або призначаються додаткові засідання комісії, де черговий раз не вдається дійти єдиного висновку. Також здійснюється тиск на працівників лабораторій, де робляться аналізи на предмет встановлення інфікування медпрацівника, з метою показати негативний тест, — вважає адвокат.

Також він каже, що, приймаючи пояснення від співробітників померлого, на них тиснуть. Цим хочуть довести, що нібито медик не дотримувався гігієни. Так, наприклад, якщо померлий лікар інфікувався під час обходу палат з хворими, це безсумнівно є страховим випадком. А якщо з колегою пив чай після цього в ординаторській — це побутове зараження. І на таких сумнівних з точки зору перспективності судового розгляду доказах базує свої висновки комісія. Ще однією підставою є непідготовлені пояснення членів родини померлого медика щодо контактів їхнього родича із колом осіб: знайомих, друзів, родини. Якщо комісія встановить, що були контакти у побуті з людьми, хворими на COVID-19, це вже не вважається інфікуванням під час виконання професійних обов’язків.

Членам сім’ї померлого медика перед наданням пояснень членам комісії з розслідування треба готуватися заздалегідь. Краще з адвокатом, якого так чи інакше будуть вимушені наймати або для оскарження висновків комісії, або захищаючись від позову Фонду соцстрахування. І головний принцип язик мій — ворог мій, — додав адвокат.

Наслідки затримки виплат сім’ям померлих від COVID-19 медиків

Негуманне відношення до померлих лікарів в сукупності із затримками виплат як надбавок, так і самих зарплат, їхня неіндексація, зменшення надбавок з 300% до 70-50-25%, надважкі умови праці, нівелювання поваги до медичної професії змушують лікарів, середній і молодший медичний персонал або виїжджати за кордон, або покидати медицину взагалі.

Як зазначає Юрій Криворучко, ще наприкінці 2019 року дефіцит медичних кадрів був на рівні 32 тисяч лікарів і приблизно 27 тисяч середнього медичного персоналу (базова і неповна вища медична освіта). З цих причин він вважає, що через відношення президента, уряду і Верхової Ради медицину України очікує катастрофа.

З цією тезою погоджується й економічний експерт Олександр Хмелевський. Він каже, що недостатнє фінансування негативно впливає на стан медиків та їхніх родин. Багато працівників звільняються з роботи через низьку оплату та відсутність елементарних умов для надання медичної допомоги. На жаль, заяви влади йдуть в розріз з її ділами. У суспільстві зростає недовіра до влади та протестні настрої, додає він.