"Слуги" хочуть скасувати сезонний час: до чого тут РФ та чому це допоможе увійти в ЄС

Ексклюзив
Годинники в Україні переводять вже протягом 40 років
Ексклюзив
"Слуги" хочуть скасувати сезонний час: до чого тут РФ та чому це допоможе увійти в ЄС
Годинник

Щороку навесні та восени Україна переводить стрілки годинника на годину вперед та назад. Українці живуть за таким принципом вже майже 40 років, попри неодноразові спроби скасувати таку традицію.

Цей рік не стане винятком — у ніч з 24 на 25 жовтня о 4 годині ранку стрілки годинників треба буде перевести на годину назад і спати довше. Однак "Слуги Народу" вирішили це скоригувати, бо, мовляв, це стрес для людей та й "на руку" Кремлю. Звідки пішла традиція змінювати час, як депутати хочуть це змінити та чого очікувати українцям, розбирався "Парламент.UA".

Звідки пішла традиція змінювати час

Вже понад сотню років жителі деяких країни світу щороку знімають зі стін свої годинники та повертають стрілку на 360 градусів. Німеччина була першою країною, яка запровадила перехід на "літній" та "зимовий" час. Це сталося навесні під час Першої світової війни у 1916 році, тоді німці пересунули стрілки годинників на годину вперед, а 1 жовтня — відвели їх на годину назад. 

Невдовзі такі ж зміни запровадила військова противниця німців Велика Британія. Так, за два роки після Німеччини Конгрес США запровадив сезонний перевод годинників та застосування на період війни літнього часу. За офіційною версією, цим хотіли заощадити паливо, яке використовують для генерації електричного струму. Фактично провідні західні країни почали використовувати перехід на сезонний час в умовах бойових дій і пояснювали це військовими потребами — економією ресурсів, які потрібні для генерування електрики.

У Російській імперії, куди входила частина українських земель, спочатку не сприймали західні зміни з годинником. Але під час Лютневої революції 1917 року таку практику формально запровадили рішенням Тимчасового уряду. Однак вона не стала поширеною через швидку зміну політичних умов у період війни 1917-1921 років.

Перехід на "літній" та "зимовий" час у Радянському Союзі відбувся у 1981 році — за десять років до зникнення самої країни з карти світу. Тодішній уряд переконував, що переведення годинника дасть людям можливість швидше починати день та довше працювати. На "зимовий" час годинник стали переводити через коротку світлову добу, а на "літній" — бо цим заощаджували енергію. Також це назвали потрібним для того, щоб люди мали змогу довше працювати та менше використовувати штучне освітлення. 

Які країни досі переводять годинники

Від початку запровадження переводу годинників за радянщини і до сьогодні минуло 39 років, а Україна й досі живе за правилом СРСР — міняти час двічі на рік щороку. Така традиція збереглася не лише в нас. Зараз "літній" та "зимовий" час застосовують у понад ста країнах. Зокрема, така практика поширена майже в усіх європейських державах. Також сезонні переведення годинника відбуваються у США, Канаді, Мексиці, Ізраїлі.

Зміна часу більше притаманна саме розвиненим країнам. Країни "третього світу" не так цікавляться економією електроенергії та живуть за одним часом весь рік. А ось в екваторіальних країнах таке сезонне переведення годинника і зовсім не має особливого сенсу.

Проте, влітку 2018 року в Євросоюзі пройшло голосування з приводу доцільності переведення стрілок. Тоді ухвалили рішення, що після квітня 2019-го кожна країна буде сама вирішувати, чи міняти їй час чи ні, а загальних рекомендацій від Європарламенту вже не буде. Відтак останній обов’язковий перехід на літній час у ЄС відбувся в неділю, 31 березня 2019 року. Востаннє там перейдуть на "зимовий час" у 2021 році.

Чому почали говорити про скасування сезонного часу

Два роки тому європейці висловилися, що перехід на сезонний час не є для них зручним. Оскільки громадська дискусія щодо цього була доволі інтенсивною практично у всіх країнах ЄС, Європейська Комісія провела публічні онлайн-консультації щодо цього питання в період з 4 липня по 16 серпня 2018 року. В опитуванні взяли участь понад 4,6 мільйона людей, що є одним із найвищих показників за весь час проведення подібних публічних досліджень. 

Результати опитування виявилися доволі переконливими: 76% респондентів засвідчили негативне ставлення до переходу на сезонний час, і лише 19% — позитивно. 84% висловилися за скасування щорічного подвійного переведення стрілок годинника.

Головною причиною для відмови від переведення годинників більшість європейців назвали шкідливий вплив на здоров'я людини, інші заявляли, що це аж ніяк не призводить до заощадження енергії. Водночас серед тих, хто виступає за збереження чинної практики переведення часу, пояснювали це додатковою зручністю для розваг і відпочинку ввечері внаслідок "відтермінування" сутінок.

"Хоча низка країн колишнього СРСР відмовилися від переведення годинників, Україна продовжує цю традицію. Зараз вже доведено, що зміна часу має більше мінусів, ніж плюсів. Люди переживають від цього стрес, організм важко переналаштовується на новий режим активності. Економії електроенергії також не відбувається", — переконаний кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Дійсно, чимало вчених сходяться на думці, що жодних заощаджень електроенергії від переходу на сезонний час не відбувається. У 2007 році японські вчені розробили комп’ютерну модель для розрахунку сезонних переведень часу, і вона показала відсутність помітної економії енергії. Того ж року вчені з Кембриджського університету у Великій Британії у своїх дослідженнях з’ясували, що перехід на літній час аж ніяк не зменшує, а навпаки, — стимулює рівень споживання електроенергії.

Незабаром американські вчені взагалі з’ясували, що переведення стрілок годинника на літній і зимовий час негативно впливає на здоров'я людини — порушує якість сну, а також підвищує ймовірність інфарктів і інсультів.

За словами дослідників, переведення стрілок годинника порушує синхронізацію біоритмів людини з природним освітленням. Він також на деякий час "забирає" 15-20 хвилин сну у дорослих людей, а у школярів та студентів — більш ніж пів години нічного відпочинку. На відновлення якості сну після переведення стрілок потрібно приблизно два тижні.

Чому ж переведення годинників не скасують?

Такі спроби були, однак, як запевняє експерт Олександр Хмелевський, голосів народних депутатів для ухвалення такого рішення постійно бракує. Хоча одного разу вдалося: у 2011 році постановою Верховної Ради було скасовано повернення на "зимовий" час, тобто парламентарі вирішили не робити сезонних переведень годинників. Як наслідок, у західних регіонах громадськість була стурбована таким нововведенням. Люди хвилювалися, що їм доведеться йти на роботу та вести дітей до школи у темряві. Тож майже одразу цю постанову визнали такою, що втратила чинність.

І ось тепер парламентарі вже останнього скликання знову повертаються до цього питання. Так, депутати від фракції "Слуга Народу" за ініціативою  першого заступника голови парламенту Руслана Стефанчука зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують встановити й закріпити на території України єдиний київський час і відмовитися від подальшого переведення стрілок годинників.

Стефанчук зазначив, що таке нововведення має багато переваг, адже вчені довели, що щорічний перехід на «літній час» і повернення назад на поясний негативно впливає на здоров’я людей: погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб. А ще парламентар переконаний, що нововведення буде спрямоване на протидію агресії з боку Росії. Він пояснює, що нині на окупованих територіях встановлений час держави-агресора.

"Як відомо, на тимчасово окупованих територіях України протиправно встановлений час держави-агресора — Російської Федерації. Закріплення на всій території України єдиного київського часу дасть змогу зміцнити наші безпекові позиції та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Крім цього, законопроєкт сприятиме євроінтеграційним прагненням України, адже 84% жителів країн ЄС віддали голоси за скасування переходу на літній та зимовий час, що було підтримано Європейським Парламентом", — зазначив він.

У свою чергу адвокат Юрій Криворучко вважає, що продовження світлового дня приводить до економії електроенергії, якою освітлюють робочі приміщення. Якщо починати працювати пізніше в зимовий час й пізніше закінчувати, то цим можна заощаджувати кошти на освітленні приміщень. З іншого ж боку, людям доведеться виходити з дому в повну темряву.

"Тоді є тенденція, що багато дітей сплять у школах, дорослі ж починають свій день з кави. І взагалі це непродуктивний час для початку дня. Даремно це робиться (скасування переходу на сезонний час — ред.), якщо так чи інакше люди не продукують ту додану вартість, і ВВП не стає більше. Відмова від переведення часу не покращить економічну ситуацію України", — вважає він.

Чи скасують в Україні переведення годинників

Враховуючи, що це не перша спроба скасувати переведення годинників, завершитися все може так само як і раніше — тобто, ніяк. Депутати мали б провести публічне громадське обговорення, в ідеалі — референдум, який би підтвердив необхідність такого рішення. Адже жодних опитувань серед українців їхнього ставлення до скасування переведення годинників останнім часом не було. 

Експерт Олександр Хмелевський також не ставить великих надій на те, що цей законопроєкт ухвалить чинна Верховна Рада: "Подивимося, як буде цього разу". Натомість адвокат  Юрій Криворучко переконаний, що депутати цілком можуть ухвалити цей законопроєкт, але цього "не мало б бути для захисту інтересів людей".