Війна гілок влади: чому голові КСУ оголосили про підозру

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький 28 грудня не з'явився до Офісу генерального прокурора для вручення підозри. Неявку він пояснив сімейними обставинами. ОГП того ж дня надіслав повідомлення поштою, оскільки згідно зі законом, вручити його необхідно у день, коли прокурор склав підозру. Як наголошують в Офісі генпрокурора, з цього моменту Тупицький є підозрюваним.

Водночас ОГП спрямував президенту України Володимиру Зеленському (досьє) клопотання про відсторонення Тупицького від посади судді Конституційного суду.

У чому підозрюють голову КСУ

У Офісі генпрокурора голову Конституційного суду Олександра Тупицького підозрюють за двома статтями Кримінального кодексу.

Так, його підозрюють у "перешкоджанні з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушуванні їх до відмови від давання показань чи висновку" (ст.386), що передбачає від штрафу у п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів до арешту на півроку, та у "завідомо неправдивому показанні свідка" у поєднанні із "штучним створенням доказів захисту" (ч.2 ст.384), що карається від виправних робіт до п’яти років позбавлення волі.

За даними слідства у 2018 році Тупицький, на посаді заступника голови КСУ, "з корисливих мотивів у власних інтересах та інтересах колишнього голови Господарського суду України" намагався вплинути на свідка у кримінальному провадженні шляхом підкупу, аби той відмовився давати покази або надав неправдиві покази.

В ОГП стверджують, що Тупицький тричі впродовж 2018-2019 років надав неправдиві покази слідчому управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури, а також штучно створював докази сторони захисту у провадженні щодо заволодіння активами заводу, який розташований на нині тимчасово окупованій території.

Олександр Тупицький

Перед тим, як Офіс генпрокурора оголосив про підозру, журналісти "Схем" опублікували матеріал під назвою "Плівки Тупицького". У розслідуванні оприлюднені розмови голови КСУ, які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Зазначається, що у жовтні 2018 року слідчі здійснили запис розмови Тупицького в рамках кримінального провадження щодо розшукуваного колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова.

Читайте також

Голова КС Тупицький придбав землю в Криму після його окупації Росією - "Схеми"

Зокрема, з опублікованих записів Тупицького випливає, що голова КСУ ще на посаді районного судді Донецька у 2006-2010 роках за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес Донецької області та, ймовірно, отримав через довірену особу частку у цьому підприємстві.

У 2018 році, коли ймовірно були зроблені записи, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень про ці події. Він заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

На запит до КСУ, журналісти отримали відповідь за підписом самого Тупицького, у якій він стверджує, що "не підтримує стосунків із вказаними у розслідуванні особами".

Кілька років тому, з фактично тих самих питань, що й у вашому запиті, мене було допитано як свідка слідчим Генеральної прокуратури України в межах досудового розслідування кримінального провадження. Наразі мені не відомо про результати розслідування вказаного кримінального провадження та кінцеві процесуальні рішення, - йшлося у відповіді.

Що буде далі з Тупицьким

В Офісі генпрокурора заявили, що Олександр Тупицький є підозрюваним, оскільки повідомлення про підозру йому надіслали поштою.

Однак інкриміновані голові КСУ злочини, не тяжкі, тож наразі запобіжний захід йому не обиратимуть. Якщо ж він не з'являтиметься на засідання суду чи перешкоджатиме слідству, Офіс генпрокурора ймовірно клопотатиме про запобіжний захід.

Читайте також

Скандал навколо Татарова: старі кадри Януковича у новому Офісі Зеленського

У коментарі Парламент.UA адвокатка АО "Litigation Group" Марина Сіліна зауважила, що "перспективи справи проти Тупицького наразі туманні".

Вона зазначила, що за загальним правилом, за належної та допустимої доказової бази, відсутності істотних порушень закону та прав людини під час збору доказів, обвинувачення має шанси довести винуватість Тупицького.

З огляду на інформацію, що наявна станом на зараз у ЗМІ, поверхнево можна сказати про можливе порушення порядку вручення повідомлення про підозру, якщо не дотримані вимоги щодо суб’єкту складання повідомлення про підозру та порядку її направлення. Ці нюанси мають бути враховані захистом Тупицького, - сказала адвокатка.

Чи може президент усунути суддю КСУ

Офіс генпрокурора спрямував президенту Володимиру Зеленському клопотання про відсторонення Тупицького від посади.

Варто зауважити, що Тупицький став суддею КСУ у травні 2013 року за квотою тодішнього президента Віктора Януковича.

Віктор Янукович Фото: informator.press

Однак у Конституційному суді наполягають, що згідно законодавства про діяльність суддів КСУ ніхто не може припиняти їхні повноваження, окрім самого Конституційного суду.

Своєю чергою, представниця Верховної Ради у КСУ Ольга Совгиря на своїй сторінці у Facebook зазначила, що закон про КСУ регулює лише певні питання їхньої діяльності. Водночас статус суддів регулюються й іншими актами, зокрема і Кримінальним процесуальним кодексом.

Інша логіка розуміння цих норм може мати абсурдний характер і призвести до того, що для суддів КСУ має бути передбачений власний, окремий від інших громадян держави, Кримінальний, Кримінальний процесуальний кодекс або будь-який кодекс чи закон, – написала Совгиря.

Членкиня Ради Комітету Асоціації правників України з конституційного права Оксана Нагнічук у коментарі Парламент.UA роз’яснила, що до повноважень президента не входить звільнення чи відсторонення від посади суддів Конституційного суду України.

Згідно з законом повноваження судді КСУ припиняються у разі:

• закінчення строку його повноважень;
• досягнення ним сімдесяти років;
• припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави;
• набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;
• смерті судді Конституційного Суду України.

Крім того, рішення про звільнення з посади судді КСУ ухвалюється щонайменше двома третинами від його конституційного складу.

Таким чином, на сьогодні відсторонення від посади судді Конституційного суду України під час досудового розслідування на підставі рішення слідчого судді чи під час судового провадження, буде суперечити нормі ст. 149 Конституції України. Зокрема, й тому, що реформою, яка відбулася у 2016 році, були реалізовані зміни, які стосуються того, що суддів КСУ не можуть звільнити ті, хто їх призначав, - сказала Нагнічук.

Тому, на думку юристки, не зважаючи на те, що Тупицький призначений за квотою президента, питання відсторонення не входить до повноважень Зеленського, "і доля клопотання прокуратури є сумнівною".

Ймовірно, це зроблено для привернення уваги суспільства до постаті Тупицького та з метою активізації серед складу КСУ питання про проведення перевірки та звільнення Тупицького, - додала вона.

Володимир Зеленський Фото: Офіс президента

Які можливі наслідки скандалу у КСУ

Варто нагадати, що 27 жовтня Конституційний суд України визнав незаконним покарання за неправдиве декларування.

Наступного дня після публікації рішення Конституційного суду президент Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки та оборони. За результатами засідання Офіс президента направив на розгляд Верховної Ради як невідкладний проєкт закону "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства".

Сам президент тоді заявляв що голова КСУ Тупицький повинен піти у відставку.

Детальніше про це читайте у матеріалі Парламент.UA: КСУ проти всіх: що тепер буде з е-декларуванням

На думку керуючого партнера ЮК Winner Ігоря Яська, ситуація з оголошенням про підозру Тупицькому і спроба його відсторонити посилить протистояння гілок влади, яке "кінець кінцем переросте в кризу влади в цілому та знецінювання кожної сторони конфлікту".

Парламент не захотів брати на себе відповідальність за перевищення владних повноваженнь і відправку у відставку суддів Конституційного суду, але є ті, які завжди готові виконати всі накази. Таким чином ми стоїмо на порозі нової політичної кризи, яка буде з невідомим кінцем для тих, хто її розпочинає, - сказав Ясько.

На думку юриста, оскільки у протистояння вирішили "втягнути" Офіс генпрокурора, то не виключено, що рівень протистояння буде високий "і не всі зможуть вийти з нього в тому статусі чи при тих посадах, в якому вони заходили в цей конфлікт".