Звільнення Денісової: хто і за що хоче відправити у відставку Уповноваженого ВРУ з прав людини

"Слуга Народу" вирішила перевірити, чи порушувала присягу Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова: для цього 18 листопада у парламенті зареєстрували постанову, після ухвалення якої народні обранці можуть утворити тимчасову спеціальну комісію, а в разі, якщо порушення присяги буде доведено, то це може стати підставою для звільнення Денісової.

Парламент.UA розібрався в ситуації та розповідає, чи варто Уповноваженому ВРУ з прав людини готуватись до відставки.

Остання з "попередників" при Зеленському чи людина Авакова?

Людмила Денісова стала Уповноваженим Верховної Ради з прав людини 15 березня 2018-го року. Тоді її обрання стало своєрідним компромісом між союзними фракціями "Народного фронту" (який і представляла Денісова у попередньому скликанні ВРУ) та "Блоком Петра Порошенка". Річ у тому, що в цей же день Верховна Рада обирала нового голову Національного банку України - ним став Яків Смолій, БПП потрібні були голоси "Народного Фронту", який вимагав натомість призначення Денісової. Зрештою "за" призначення Людмили Денісової проголосували 280 народних обранців.

Водночас навіть процедура призначення нового Омбудсмана відбулась з порушенням законодавства,  оскільки депутати голосували відкрито, хоча у ЗУ "Про Уповноваженого з прав людини" було зазначено, що голосування має відбуватись таємно. Проте це не єдине порушення, яке сталось під час обрання Денісової: по-перше, йдеться про конфлікт інтересів, коли однопартійці голосували за представницю своєї партії, що є порушенням регламенту, а, по-друге, Людмила Денісова ще й сама двічі сама за себе віддавала голос.

Однак політичні домовленості в Україні зазвичай мають вищу "юридичну" силу, ніж закон, тому Денісова таки отримала посаду Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Водночас одразу ж після призначення стало зрозуміло, що "Народний Фронт" контролює усю правову виконавчу гілку влади: міністром внутрішніх справ був Арсен Аваков, міністром юстиції Павло Петренко, а скаржитись на дії чи бездіяння їх підлеглих українці повинні були б тепер Людмилі Денісовій. В ЗМІ неодноразово з'являлась інформація, що Денісова - людина Авакова, оскільки вони вихідці з "Батьківщини" і здавна працювали пліч-о-пліч, а після того, як в одному з інтерв'ю Денісова підтвердила, що вважає Авакова своїм другом - усе стало на свої місця.

Після обрання Володимира Зеленського президентом практично усі ключові пости в державі обійняли "нові обличчя", у своїх кріслах залишились лише Аваков та Денісова. А після того, як 13 липня Арсен Аваков подав у відставку, Людмила Денісова залишилась єдиною із так званих "попередників", хто залишився на одному з ключових державних постів.

Людмила Денісова та Арсен Аваков у 2013 році в Харкові на мітингу в підтримку ув'язненої Юлії Тимошенко (фото: УНІАН)

Хто, коли та чому хоче звільнити Денісову

Постанову №6322 про створення Тимчасової спеціальної комісії з питань перевірки можливих фактів порушення присяги з боку Людмили Денісової 18 листопада зареєстрував у Верховній Раді депутат від "Слуги Народу" Максим Дирдін - він є мажоритарником з Миколаївської області та членом парламентського комітету з питань правової політики. У пояснювальній записці до проєкту постанови зазначено, що підставою для створення відповідної комісії є 6 заяв, отриманих від громадянина Качури Д.М. У цих заявах йдеться про судові рішення на користь Качури, оскільки Денісова не в повному обсязі і не всебічно розглянула електронні звернення громадянина та повинна зробити це знову.

Проте звернення Качури можуть бути лише формальною підставою та публічним прикриттям. Людмила Денісова - один з тих чиновників, хто свого часу розкритикував президентський законопроєкт про олігархів. Вона навіть звернулась з офіційним листом до тодішнього голови ВРУ Дмитра Разумкова з проханням направити текст законопроєкту на розгляд до Венеційської комісії та вказала, що він не відповідає Конституції України. Враховуючи те, що однією з головних причин звільнення самого Разумкова стала протидія ухваленню цього законопроєкту, не виключено, що і Денісову, нехай і трохи пізніше, але вирішили "покарати".

Крім того, у жовтні 2021 року Денісова розкритикувала наказ Міністерства охорони здоров'я щодо обов'язкової вакцинації для працівників закладів освіти, наукових установ, центральних органів виконавчої влади і місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів.

Вважаю, що практична реалізація цього наказу в рамках чинного законодавства може призвести до порушення права на добровільність профілактичного щеплення та права на працю працівників закладів освіти, наукових установ та органів виконавчої влади, - зазначила Денісова.

Вона уточнила, що підтримує ідею вакцинації, проте назвала дискримінацією обмеження у правах тих осіб, які відмовляються від неї.

Вакцинація проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до чинного законодавства України є добровільною для усіх груп населення та професійних груп, про що наголошено і в Дорожній карті, - наголосила Денісова.

Денісова ніяк не коментує ймовірне звільнення

Відповідно до українського законодавства, якщо ТСК таки утворять, то результати її роботи повинні бути заслухані у Верховній Раді не пізніше трьох місяців з дня утворення ТСК, тому навряд звільнення Денісової можна очікувати до нового року.

Водночас на прохання Парламент.UA прокоментувати ситуацію в Офісі Омбудсмана відповіли, що "ніяк не коментують цю ініціативу".

Навіть якщо тимчасову парламентську комісію утворять та до неї увійдуть ті 9 народних депутатів, які вказані у проєкті документу - а це 7 "слуг народу", 1 представник "Батьківщини" та 1 нардеп з депутатської групи "Довіра", то для того, щоб позбавити Денісову посади, необхідно буде щонайменше 226 голосів народних депутатів. Чи знайдуться вони?

Теоретично у фракції "Слуга Народу" є достатня кількість депутатів, проте навряд близько півтори десятки народних обранців, які орієнтовані на Дмитра Разумкова, будуть голосувати за це кадрове рішення. Крім того, не варто очікувати на голоси "Батьківщини", вихідцем з якої є Денісова, та "Європейської Солідарності", яка у попередньому скликанні призначала її Омбудсманом. Тому результати голосування здебільшого залежатимуть від "Голосу", "ОПЗЖ" та депутатських груп "Довіра" та "За майбутнє".

З "ОПЗЖ" у Денісової склались непогані стосунки, що спостерігається під час засідань комітету з прав людини, який водночас є комітетом, який опікується питаннями реінтеграції Донбасу та повернення Криму та до якого входить Віктор Медведчук і Вадим Рабінович: спілкування між Денісовою та представниками проросійської партії доволі приязне. З групами "Довіра" та "За майбутнє" можна буде домовитись, адже їх депутати неодноразово додавали голосів, якщо це потрібно було Офісу президента. А ось чи проголосує за відставку "Голос" можна буде дізнатись лише під час самого голосування, адже ні очевидних конфліктів, ані виразної підтримки між партією та Офісом Омбудсмана не спостерігається.

В будь-якому випадку термін повноважень Людмили Денісової спливає у березні 2023 року (Уповноваженого обирають на 5 років), а попереду тривалі зимові канікули, після яких постанова щодо звільнення Омбудсмана може загубитись серед нагальніших питань, які зазвичай виникають у перші сесійні тижні після нового року. Тому збереження посади Уповноваженого великою мірою залежить від того, наскільки сильно Денісова роздратувала Офіс президента. А зважаючи на те, що під постановою про утворення ТСК стоїть підпис "рядового слуги", а не партійного керівництва, можна припустити, що цього разу Людмилі Леонтіївні й справді не потрібно нічого коментувати.