Мойсик Володимир

Мойсик Володимир

Український політик і правознавець, суддя Конституційного Суду України

Мойсик Володимир – науковець, кандидат юридичних наук, депутат ВРУ IV, V та VI скликань, захисник інтересів Коломойського в Конституційному Суді України.

Місце народження

Народився 18 серпня 1957 року в с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області.

Освіта

1983 рік – закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

2003 рік – захистив у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка кандидатську дисертацію  "Проблеми кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами".

Родина

Дружина — Мойсик Валентина Петрівна, 1960 року народження.

Син — Мойсик Роман Володимирович, 1982 року народження.

Кар’єра правника та політика

  • 1974 – 1975 роки – починає трудову діяльність. Працює бетонником в Коломийському будівельному управлінні.
  • 1975 – 1977 роки – перебуває на службі в лавах Радянської Армії.
  • 1977 – 1983 роки – навчається на підготовчому відділені, а згодом на юридичному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.
  • 1983 – 1990 роки – працює народним суддею Залізничного районного суду міста Києва.
  • 1990 – 1995 роки – Мойсика переводять в Київський міський суд, де працює суддею, членом президії, заступником голови суду.
  • 1995 – 2002 роки – суддя Судової колегії в кримінальних справах (пізніше - Судової палати у кримінальних справах) Верховного Суду України.
  • Весна 2002 року – зареєстрований кандидатом в депутати ВРУ по виборчому округу № 87 (рідний Снятинський і Коломийський райони). Перемагає, набравши 59,12% голосів.
  • 2002 – 2006 роки – народний депутат України 4 скликання, голова комітету  з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Мойсик на той час позапартійний, входить до складу фракції політичної партії Народний Союз "Наша Україна".
  • 2005 – 2009 роки - Володимир Мойсик – заступник голови Комісії при Президентові України у питаннях помилування.
  • 2006 – 2007 роки – народний депутат України 5 скликання. Обраний по списку Блоку "Наша Україна", займав 46 позицію.
  • Вересень 2006 року – Мойсика обирають головою Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин і причин загибелі журналіста Георгія Гонгадзе та з'ясування причин зволікання в розслідуванні кримінальної справи.
  • 2007 – 2012 роки – депутат ВРУ 6 скликання. Обирався від Блоку "Наша Україна – Народна Самооборона". У виборчому списку був під №43. На початку каденції – член партії "Наша Україна", заступник голови ради партії Віри Ульянченко. Потім перейшов у партію В’ячеслава Кириленка "За Україну!", був обраний заступником голови партії.
  • 2008 – 2010 роки – позаштатний радник президента Віктора Ющенка (досьє Ющенка Віктора).
  • 2008 – 2010 роки – член Національної конституційної ради.
  • 2009 – 2010 роки – голова Комісії при Президентові України у питаннях помилування.
  • 2012 рік – балотувався на виборах до ВРУ по списку партії "Батьківщина". Його позиція під №79 не потрапила до прохідної частини.
  • 2014 рік – балотувався у депутати ВРУ самовисуванцем по 88 виборчому округу. Перемогти не вдалось.
  • У цьому ж році очолює Тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів у судах загальної юрисдикції.
  • 2015 рік – Володимир Мойсик був кандидатом у члени Вищої ради юстиції, не пройшов відбір.
  • 2016 рік – Петро Порошенко (досьє Порошенка Петра) призначив Мойсика суддею Конституційного Суду України за квотою президента. 27 січня він прийняв присягу судді КСУ.
  • Володимир Мойсик – суддя 1-го кваліфікаційного класу, заслужений юрист України. Він автор понад двох десятків наукових робіт, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. В 2006 році Мойсик отримує орден "За заслуги" ІІІ ступеня, а у 2009 році його нагороджують орденом "За заслуги" ІІ ступеня.

Володимир Мойсик - депутат Верховної Ради (фото: rada.gov.ua)

Критика та скандали навколо діяльності в КСУ

Ще до роботи в Конституційному Суді громадські активісти критикували Мойсика з різних причин, зокрема за неодноразове порушення ним принципів особистого голосування, бувши народним депутатом. Рух ЧЕСНО мав сумніви щодо відповідності майнового стану задекларованим доходам сім’ї. А у 2002 році Володимир Мойсик порушив закон, коли отримав депутатський мандат, але до 2006 року продовжував обіймати посаду судді.

У Конституційному Суді він визначився як досить не бідний "слуга Феміди". Однак у  2020 році активісти виявили незадеклароване майно. Журналісти проєкту "Стоп корупція" за допомогою дрона зняли помістя судді в селі Іванковичі поблизу Києва. Там у Мойсика виявилось 9 наділів землі загальною площею 3 гектари. Біля будинку знаходилась дерев’яна триповерхова споруда досить немалої площі, поруч з нею фонтан, альтанки, пасіка, різні господарчі споруди. Коли журналісти звірили відео з декларацією, то виявили, що суддя декларує лише 3 з 9 наділів, а дерев’яний будинок – це "недобудована літня кухня на 110 квадратів". Активісти не полінувалися вирахувати орієнтовну вартість, і виявилось, що лише земля під цими будівлями коштує щонайменше 20 мільйонів гривень.

Такий маєток, автомобіль Lexus LX 510, дві квартири, мільйонні заощадження не залишали сумніву, що саме буде захищати суддя в КСУ. Його голосування підтвердили таке припущення. Насамперед Мойсик відзначився як захисник інтересів Коломойського (досьє Коломойського Ігоря). Так в червні 2019 року було прийняте рішення за конституційною скаргою від підприємства олігарха "Запорізький завод феросплавів" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України". Ця норма дозволяла НАБУ через суд зупиняти сумнівні угоди ще до завершення розслідування і за термін її дії було врятовано для держави майже 6 мільярдів гривень. Після рішення Конституційного Суду вже ніщо не заважало через "ліві" угоди виводити кошти в офшор. 

Суддя Конституційного Суду Володимир Мойсик (скріншот відео)

Інше рішення КСУ допомогло структурам Коломойського зберегти уже захоплене державне майно. Справа йде про приватизацію "Укррудпрому". Олігархи ще в 2004 році пролобіювали потрібний для себе закон і приватизували величезну державну структуру "на трьох" (Коломойський, Ахметов, Новинський). Депутати вкотре звернулись в КСУ, щоб переглянути збиткову для держави "приватизацію", але Суд в травні 2019 року ухвалив рішення про закриття провадження у приватизації об'єктів Державної акціонерної компанії "Укррудпром". В обох провадженнях Мойсик активно підтримував рішення на користь олігарха.

Також суддя голосував за рішення КСУ від 26.02.2019, яким було визнано неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

В 2020 році НАЗК склало щодо Мойсика протокол про порушення вимог декларування (не задекларував 150 тисяч гривень). Справа була підготовлена до розгляду в суді, але 27 жовтня КСУ голосує за визнання неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Також суд скасував низку положень закону про запобігання корупції, суттєво обмежив права НАЗК. Мойсик теж охоче голосує за це рішення - незважаючи на те, що за законом, через конфлікт інтересів, він не взагалі не мав права брати участі у розгляді цього питання.

Потрібно сказати, що Російська Федерація у 2018 році включає суддю КСУ Мойсика до санкційного списку. Це видається трохи дивним, адже він своїм голосуванням наніс країні не менше шкоди, ніж танки Путіна.

Дата публікації: 12.02.2021
Дата останньої зміни: 23.09.2021