Треба знати кожному чоловікові: чим небезпечний простатит

Простатит – запальне захворювання передміхурової залози. У разі виникнення запалення, причиною якого найчастіше є інфекція, порушується функція всієї сечовидільної системи. Гострий простатит, як і хронічне запалення залози, потребує комплексного лікування під наглядом спеціаліста. Беручи до уваги статистичні дані, хвороба діагностується у 55% чоловіків після 50 років і 30% – після 35.

Хронічний бактеріальний, гострий (трапляється нечасто) і хронічний небактеріальний простатити – основні різновиди хвороби. Окреме місце у класифікації захворювання займає конгестивний простатит. Причиною запального процесу в передміхуровій залозі найчастіше називають інфекцію, яка потрапляє з сечовидільної системи або з віддалених органів. Вирішальним у виникненні простатиту є застій крові та сперми в залозі.

Факторі, що сприяють виникненню захворювання:

• переохолодження і "офісний" спосіб життя;
• постійні стреси і низький імунітет;
• хронічні закрепи;
• хронічні захворювання;
• урологічні та венеричні хвороби в минулому;
• порушення гормонального фону та тривале утримання від статевих стосунків;
• статеві інфекції.
• В кожному окремому випадку лікар індивідуально визначає причини та фактори і з огляду на це вирішує, як лікувати простатит.

Симптоми запалення доволі різноманітні, однак найчастішими з них є неприємні відчуття з локалізацією в малому тазі, тягучий біль, порушення сечовипускання та еректильні прояви. В окремих випадках хронічний простатит, лікування якого повинен проводити вузькопрофільний фахівець, може протікати безсимптомно для чоловіка.

Больовий синдром. У хронічній формі захворювання інтенсивність болю може бути різною: від тягучого до сильного, що виникає найчастіше вночі.

Розлади сечовипускання. Дизуричні порушення характерні для початкового періоду простатиту, втім, все завжди суто індивідуально.

Ерекційний синдром. У цьому разі йдеться про нічні неконтрольовані ерекції, проблеми з сім'явипорскуванням, "стертий" оргазм та неприємні відчуття під час статевого акту. З часом ці розлади наростають, особливо при застійному простатиті, лікування якого має деякі нюанси.

Гострий простатит

Захворювання починається, як правило, з яскраво виражених симптомів. Тяжкість в області малого таза, порушення сечовипускання, часті позиви до випорожнення, підвищення температури, озноб і слабкість – загальні скарги, характерні для запалення простати. Несвоєчасне звернення до лікаря та самолікування може призвести до хронічного простатиту.

Гостра форма хвороби в деяких випадках потребує стаціонарного лікування.

Діагностика і як лікувати простатит

Діагноз ставиться після всебічного обстеження пацієнта та за наявності лабораторних досліджень. При бактеріальному простатиті необхідно мати при собі загальний аналіз крові і сечі, а також бакпосів сечі та секрету простати. Крім того, лікарю слід буде дослідити саму залозу. При небактеріальному простатиті може бути призначено ультразвукове дослідження. Схема лікування у кожному випадку індивідуальна.

Лікувати урологічні захворювання має вузький спеціаліст – уролог. Терапія залежить від виду простатиту. Загальною рекомендацією під час лікування хронічного простатиту бактеріальної етіології буде призначення антибіотиків. При хронічній та абактеріальній формах ефективне лікування забезпечать фізіотерапія, масаж простати і альфа-блокатори.

Нехтування лікуванням може спричинити серйозні проблеми для чоловіка. Хронічний калькульозний простатит, абсцес залози, кіста – ось найбільш поширені наслідки. І це не кажучи про еректильні (імпотенція, зниження статевого потягу, передчасна еякуляція) і психологічні порушення. Запам'ятайте, що запущений простатит – це аденома в майбутньому.

Профілактичні заходи допоможуть вам надовго зберегти "чоловіче" здоров'я. Дотримання режиму, своєчасне лікування інфекції, раціональне харчування, фізична активність та використання засобів контрацепції – все це допоможе запобігти простатиту. Уникайте також переохолодження та перегрівання. У разі появи тривожних симптомів відвідайте уролога.

Читайте також

Як зберегти нирки здоровими: поради лікаря