Конфліктолог пояснив, чому зросла кількість підліткових самогубств

Богдан Петренко

політолог, конфліктолог

Конфліктолог пояснив, чому зросла кількість підліткових самогубств
Діти, освіта Фото: Рexels
20 Лютого, 14:42
читать на русском
Відсутність живого спілкування з однолітками та відстороненість від батьків роблять дітей вразливими

Загалом, ми не маємо статистики точної кількості самогубств за останні місяці, але бачимо кричущі випадки, які відбуваються. Відповідно до даних Держстату в Україні фіксують від 100 до 200 самогубств дітей в рік. Однак слід зважати, що не всі самогубства завершуються летально, є чимало невдалих спроб. Можна вирахувати, що близько 2-4 тисяч неповнолітніх намагаються закінчити життя самогубством. Я думаю, що це величезні цифри.

Чому зросла кількість підліткових самогубств

Втім, не можу сказати, що у нас дуже великий рівень смертності від суїциду серед дітей. Якщо ми говоримо про загальну кількість у 6 тисяч самогубств, з них 100 дітей. Але це лише статистика, а насправді втрата дитячих життів, які ще не пізнали життя - це трагедія. 

Карантин насправді посилив відстань між дітьми й батьками, попри те що фізично вони навпаки перебували поруч. Через економічні проблеми батьки більше приділяли розв'язанню фінансових проблем, не розуміючи, що це призводить до криз сімейних. Тому варто шукати баланс. 

Насправді ми досі до кінця не зовсім розуміємо, до яких наслідків може призвести карантин. Ми будемо ще довго "вихекувати" психологічні наслідки обмежень. Мені здається, що він посилив усе те, що відбувалось раніше. У нас відбувається атомізація суспільства - кожен фактично стає сам за себе, коли кількість реального спілкування знижується. Я навіть по дітях своїх бачу, що вони менше спілкуються в живу, ніж я в їхньому віці. Хоча розумію, що є соцмережі. Втім через соцмережі не можна висловити емоції чи побачити, що переживає людина, не можна поплескати по плечу. Тобто це не дає повноцінного спілкування, діти не мають можливості поділитися справжніми емоціями зі своїми ровесниками. 

Чому відбуваються підліткові самогубства

Інша проблема існувала і раніше - це те, що відстань між поколіннями збільшилася. Цьому є  купа причин: по-перше, те що в батьків уже немає такого авторитету, діти не звертаються за порадою. Тому що досвід батьків, які народилися, наприклад, у 80-тих роках не потрібен дітям, які народилися в нульових і десятих. В них інший досвід і більше того є можливість отримати інформацію з інших джерел. Тобто батьки вже навіть не інтелектуальний авторитет, діти звертаються в Гугл, і дізнаються більше, ніж батьки.

Окрім того, батьки перестають спілкуватися з дітьми, адже концентруються на більш матеріальних цілях і вважають, що якщо ти забезпечуєш дитину фінансово, ти робиш для неї головне. Тож нормального спілкування немає.   

А підлітки стикаються з якимись проблемами вперше у своєму житті, переживають певні емоції вперше і не знають, що з ними робити і як з ними впоратися. 

Іноді їм не так важливо, почути якусь пораду, бо триста років ці поради нікому не потрібні. А коли ділимось своїми емоціями, ми їх вимовляємо, чуємо самі та розуміємо, що вони не такі страшні. В цьому ще є величезний плюс. 

А разом з тим у нашому суспільстві є ще "психологофобія". І попри те, що навіть приказка така є, що всі хвороби від нервів, дуже малий відсоток звертається до фахівців.

Окрім того, уже почав спрацьовувати ефект Вертера. Свого часу Гете написав книгу "Страждання молодого Вертера" і коли вона вийшла у світ, прокотилася хвиля суїцидів серед тих, хто її прочитав. Це я до того, що не обов'язково соціальні мережі стимулюють дітей до суїциду. Соцмережі це лише один з каналів спілкування, як раніше, наприклад, люди читали книжки, а зараз долучаються до соцмереж.

Зрозуміло, що там є різна інформація. Менше з тим, більшу роль відіграє не стимуляція з соцмереж, начебто людина собі нормально жила, а тоді закінчує життя самогубством. Насправді ж людина готується до цього, живе з цією думкою. В групах смерті реєструються ті, хто вже готовий здійснити цей крок. Тобто коли говорять, що там великі маніпулятори сидять, то це неправда. Тому діти, які хочуть здійснити самогубство роблять його по вже запропонованим лекалам. Тому усі ці падіння з висоти - це вже запущений оцей ефект Вертера, ефект доміно, їдять ліки - це туди ж, бо з’явилася інформація про це, навіть ліки назвали. Це ж теж грає свою роль, коли проговорюють, як саме здійснюють самогубство. Слід говорити навпаки про те як запобігти цьому, а не просто констатувати факт. 

діти

діти Фото: Рexels

Чи можна забирати в підлітків гаджети, аби вберегти їх від "груп смерті" 

Це залежить від віку дитини. Якщо ми говоримо про молодші класи, то це ще вік коли діти прив’язані до батьків, коли не до кінця сформувалося власне я, коли відсутнє критичне мислення. Тоді такий контроль може бути виправданий, однак він не має бути тотальним. Дитині в будь-якому разі потрібно давати особистий простір. Бо якщо цього не робити вона сама його знайде і ви про це нічого знати не будете. Може, наприклад, елементарно створити додатковий акаунт в соцмережах, про який ви не знатимете. Створюється ефект, коли ви заспокоєні, все наче добре, але це не так. Більш того такий тотальний контроль руйнує діалог між батьками й дитиною і збільшує розрив між ними. До того ж якщо ми говоримо про дітей віком 12 років і старше то тут безперечно має бути особистий простір, де батьки не мають влади. 

Найкращий варіант для батьків зареєструвати в тих же соцмережах, що і їхня дитина, аби хоча б розуміти, що там відбувається. Наприклад, вважаєте що є проблеми в ТікТоку, зареєструйтеся там. Попитайте в дитини, що там цікавого є, на що підписатися. Так у вас окрім всього з’явиться спільна тема з дитиною. Також не варто в дитини все випитувати, якщо вона закривається, тут треба розуміти, що тут відкритість двостороння йде. Батьки також мають відкриватися і розповідати про своє життя, аби дитина певною мірою калькувала поведінку батьків і могла відкритися. 

Як батькам покращити стосунки з підлітками

Аби батькам скоротити розрив зі своїми підлітками можна почати спілкуватися більше. Наприклад, обговорити, що відбулося на роботі, а потім про те, що відбувається по телевізору. Якось обережно обговорити питання щодо суїциду підлітків, ковтання ліків, соціальних мереж - намацати ґрунт. Тобто дізнатися, чим живе дитина. А взагалі краще в самої дитини розпитати, що вона думає про це. Хай вона розкриється і розповість. Адже скоріше за все дитина уже знає про ці випадки самогубств. Тут головне роз’яснити, що завжди до батьків можна звернутися по допомогу. Не акцентувати на самогубстві як такому, а на тому що всі проблеми можна вирішити. 

І ще важливий процес не перекладати усе на школу. Хоча й відбувається взаємний процес - школа перекладає усе на батьків. Бажано підтримувати добрі стосунки з класним керівником завжди, аби розуміти, які проблеми відбуваються. Тобто не сприймати школу, як свого ворога. Адже загалом і вчитель, і батьки зацікавлені в одному й тому ж - аби дитина виросла гідною. Однак, якщо говорити про наслідки суїциду, кому буде більш боляче? Звісно батькам. Тому вони мають нести найбільшу відповідальність аби цього не відбулося.     


Контекст. За останні кілька тижнів зросла кількість підліткових самогубств. Зокрема у Києві та області зафіксували сім випадків коли підлітки стрибали з багатоповерхівок. Батьки деяких підозрюють причетність так званих "груп смерті". Окрім того, ще 5 підлітків отруїлися таблетками, одна з них 13-річна школярка померла. За словами поліціянтів, ідею отруєння таблетками діти перейняли з челенджу у ТікТок.