Шмигаль Денис

Віцепрем’єр-міністр- міністр енергетики Денис Шмигаль - одна з найбільш суперечливих фігур сучасної політики. Щоб розібратися в його роботі, пропонуємо розглянути біографію Дениса Шмигаля в подробицях.

Місце народження

Шмигаль Денис Анатолійович народився 15 жовтня 1975 року в м Львів.

Освіта

• 1997 - закінчив Львівський державний політехнічний університет "Львівська політехніка", спеціальність "Менеджмент у виробничій сфері".
• 2003 - захистив кандидатську дисертацію в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Родина

• Батько - Анатолій Іванович Шмигаль, підприємець.
• Мати - Ірина Феліксівна Шмигаль.
• Брат - Денис Шмигаль, СЕО турагентства "Аккорд-Тур".
• Дружина - Катерина Анатоліївна Шмигаль, 1975 р.н., підприємець.
• Діти: Софія і Анна Шмигаль.

Трудовий шлях майбутнього прем’єра

Ще до отримання диплома «Львівської політехніки» Денис почав працювати.

З квітня 1994 по листопад 1995 року - менеджер у ТОВ "О'Кей".

З листопада 1995 по серпень 1997 року - бухгалтер відділу неторгівельних операцій валютного управління АК "Електронбанк".

Після отримання диплома змінив місце роботи. З жовтня 1997 року по березень 1998 року був бухгалтером ВАТ "Львівський автобусний завод".

З березня 1998 року по вересень 1999 року Денис вже провідний бухгалтер ЗАТ "З-Торговий дім".

А з вересня 1999 по жовтень 2003 року працював головним бухгалтером, директором фінансів ТОВ "ЛА ДИС". Потім повернувся на автобусний завод.

З листопада 2003 по серпень 2005 року обіймав посади начальника фінансового відділу, начальника відділу управління фінансами та економічного аналізу, директора з економіко-стратегічного розвитку ЗАТ "Львівський автобусний завод".

З вересня 2005 по червень 2006 року знову повертається в ТОВ "ЛА ДІС", тепер обіймає посаду заступника генерального директора. Але напевно йому не зовсім комфортно було на фірмі свого тестя, і Денис змінює місце роботи.

З червня 2006 по серпень 2008 працює на посаді директора з економіки Інвестиційної компанії "Комфорт-Інвест", а з вересня 2008 по вересень 2009 року Шмигаль був гендиректором ТОВ "Росаінвест".

Восени 2009 року Денис стає державним службовцем, перебуваючи на різних посадах до кінця 2014 року.

У 2015 році Шмигаль повернувся в приватний бізнес. З січня 2015 року по січень 2017 року обіймав різні посади в компанії "Львівхолод": радника президента, віцепрезидента, генерального директора, члена Наглядової ради. Безпосередньо займався розширенням мережі магазинів «Рукавичка».

З січня 2017 року переходить на роботу в компанію ДТЕК "Західенерго". У компанії Шмигаль обіймав посаду заступника директора з соціальних питань до січня 2018 року, а того ж місяця отримав посаду директора Бурштинської ТЕС, яку він обіймав до липня 2019 року.

З врахуванням державної служби в трудовій книжці Дениса Шмигаля понад 60 записів, але варто зазначити, що на всіх місцях роботи його характеризували як умілого та старанного працівника.

Політична діяльність та державна служба

Кар’єра державного службовця у Дениса Шмигаля почалась у вересні 2009 року, коли він став  помічником голови Львівської обласної державної адміністрації й одночасно виконував обов’язки начальника головного управління економіки ОДА. Вочевидь, з роботою справлявся непогано і вже через місяць очолив управління на постійній основі, яке з 2010 року було перейменовано в головне управління економіки та інвестицій.

У 2011 році деякий час займався громадською роботою, з вересня по грудень очолював правління громадської організації Інститут регіонального розвитку.

У 2012 році знову повернувся у Львівську ОДА, де з січня по грудень очолював головне управління економіки та промислової політики. А весь наступний рік працював директором  департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА.

З січня по квітень 2014 року Шмигаль працевлаштувався у Верховну Раду як помічник-консультант народного депутата України Романа Чернеги (7 скликання, Партія «УДАР» Віталія Кличка). А з травня по грудень цього ж року обіймав посаду заступника начальника головного управління Міністерства доходів і зборів Львівської області.

Після Революції гідності пробував боротись за депутатський мандат. У 2014 році балотувався в народні депутати від виборчого округу № 121 (Дрогобицький район Львівської області). Не пройшов. За нього проголосувало всього 188 осіб.

У 2015 році балотувався до Львівської облради від партії "Народний контроль" Дмитра Добродомова. Теж не пройшов.

А у 2019 році, після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах Дениса Шмигаля рекомендували «слугам народу» як перспективного управлінця з великим досвідом і без корупційного шлейфу. І в серпні 2019 року Володимир Зеленський в Івано-Франківську особисто представляв Шмигаля як нового голову обласної державної адміністрації.

На посаді прем’єр-міністра, діяльність до повномасштабного вторгнення

Вже 4 лютого 2020 року Шмигаль перебирається з Прикарпаття в Київ, адже саме його Зеленський рекомендує на посаду  віцепрем'єр-міністра України, міністра розвитку громад і територій. Хоча прем’єр Олексій Гончарук і заявив, що впевнений в непохитності свого становища, на Банковій вже вирішили його долю. Йому не простили скандал з записами розмов в кабміні, де прем’єр стверджував, що Зеленський повний профан в питаннях економіки.

Вже через місяць після призначення Шмигаля в Кабмін Верховна Рада голосує за звільнення Гончарука й обрання прем’єр-міністром Дениса Шмигаля. Зеленський заявив, що уряд Гончарука зробив все можливе, а тепер потрібна команда, яка робитиме неможливе. Таким чином 4 березня 2020 року Шмигаль став прем’єр-міністром України. За кілька днів до його призначення голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко розхвалював роботу Шмигаля в уряді: «За короткий термін він показав якісно новий підхід до роботи».

Експерти проаналізували діяльність уряду до лютого 2022 року і визначили, що ключовими досягненнями Шмигаля став запуск програми кредитування бізнесу "5-7-9%" та розробка платформи "Дія" Мінцифри. А серед основних провалів назвали енергетичну кризу та вакцинацію від коронавірусу.

Серед інших ініціатив Шмигаля цього періоду варто згадати його заяву у вересні 2021 року про доцільність подвійного громадянства, але не з Росією. Він вважав, що подвійне громадянство посилить Україну, але підтримки не отримав.

Ще на посаді віцепрем’єр-міністра заявляв про повну підтримку ініціативи  Зеленського щодо нагальної необхідності впровадження купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення. "Неодноразово говорив як економіст і переконаний прихильник ринкової економіки: категорично підтримую впровадження ринку землі. Тепер уже як політик кажу, що цей ринок має бути впроваджений після суспільної дискусії, після врахування тих пропозицій, які сьогодні в парламенті розглядаються", - сказав Шмигаль в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Прем’єр однозначно підтримав ідею «Великого будівництва» шляхом залучення коштів фонду боротьби з коронавірусом. Він завив: «Якщо у когось до сих пір виникають сумніви щодо правильності перерозподілу коштів Ковід-фонду на "Велике будівництво", я готовий їх розвіювати з цифрами в руках. У нас з початку карантину дуже різко зросла кількість зареєстрованих безробітних — з 320 000 до більш ніж 500 000. Сьогодні ми офіційно працевлаштували близько 240 000 осіб».

На чолі Кабміну у період повномасштабної війни

Безумовно в парламентсько-президентській республіці найвища за статусом посадова особа – це прем’єр-міністр. Але Шмигаль вчасно зрозумів специфіку української політики й не робив жодних спроб піддати сумніву лідерство Зеленського чи оскаржити керівну і спрямовувальну роль ОПУ на чолі з Андрієм Єрмаком. Тому у період після початку повномасштабного вторгнення він усі свої дії координував з планами Банкової, виконував завдання президента, не дозволяючи жодної самодіяльності.

Перший рік війни всі зусилля спрямовувались на пошук зброї для Збройних Сил, наповнення українського бюджету міжнародними спонсорами, створення коаліції на підтримку України.

В березні 2022 року Шмигаль звернувся до народу і найперше повідомив про підтримку України країнами Європи та урядами США, Канади та інших країн. Далі прем’єр заявив, що економіка України стає на воєнні рейки, а одне з головних завдань уряду — це проведення посівної в тих регіонах нашої країни, де немає активних бойових дій. Пріоритет — продовольчі культури. Також Шмигаль звернувся до бізнесу із побажанням відновлювати виробництва, де це можливо, і повертати працівників на робочі місця.

В другій половині 2022 року уряд зосередив зусилля на відновлення енергетичних об’єктів після російських атак. Було налагоджено безперебійне постачання енергетичного обладнання та генераторів з Європи, направлено необхідні кошти в Укренерго для забезпечення відновлюваних робіт. В грудні 2022-го, після нових атак на українські енергооб’єкти вдалось швидко ліквідувати наслідки влучань, і Шмигаль заявив, що ворогу не вдалось занурити Україну в темряву та холод. На кінець року уряд отримав півтора мільярда доларів міжнародної допомоги на відновлення енергетичних об’єктів.

В січні 2023 року прем’єр заявив, що уряду вистачить менш ніж 2 роки для впровадження європейського законодавства і виконання семи рекомендацій Єврокомісії.

Інформуючи про результати чергового засідання Кабміну, Шмигаль розповів про продовження реформи децентралізації й плани на післявоєнний період. Зокрема  йдеться про запровадження інституту префектів — посадових осіб, які здійснюватимуть адміністративний нагляд на місцях. Префекти будуть неполітичними особами, що представлятимуть державу і стежитимуть за конституційністю ухвалених на місцях рішень.

Навіть в умовах війни уряд не згорнув соціальних програм. Як приклад – індексація пенсій на 20% в березні 2023 року.

У квітні Денис Шмигаль відвідав США і Канаду. Наслідком його візиту стали нові пакети фінансової допомоги та військової підтримки, а також нові санкції проти Росії.

Уряд продовжував роботу з членами НАТО про підтримку інтеграції України до Альянсу. Станом на липень 2023 року вдалось переконати 20 країн.

Досягненням уряду стало остаточне завершення об’єднання української енергосистеми з європейською в листопаді 2023 року. Україна стала повноправним членом з правом голосу в Європейській мережі операторів систем передачі електроенергії.

А 3 січня 2024 року  Денис Шмигаль заявив про плани уряду у 2024 році наростити військове виробництво у шість разів. Крім того, продовжувалась активна робота з підготовки вступу до ЄС. Прем’єр повідомив що готується програма  адаптації законодавства України до права Європейського Союзу, а за результатами аналізу в уряді зрозуміли,  що необхідно імплементувати близько 2,8 тисячі актів права Європейського Союзу.

Весною 2024 року Шмигаль опікувався такими основними проблемами як залучення коштів міжнародних донорів, проведення посівної та створення Національного військового меморіального кладовища, на яке виділили 515 мільйонів гривень.

Влітку 2024 року заговорили про можливу відставку Дениса Шмигаля, проте він ігнорував такі чутки і в липні прозвітував, що Україна уникла дефолту і виплати за зовнішнім боргом реструктуризували.

А голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю «Українським Новинам» заявив, що Денис Шмигаль - найкращий прем’єр-міністр за історію України і трудоголік, що «дуже глибоко розбирається в процесах, які існують в державі».

В листопаді 2024 року очільник уряду заявив, що реалізовано озвучений Володимиром Зеленським принцип «працюй або воюй» і 98% повісток, сформованих через систему "Оберіг", надійшли тим, хто неофіційно працює або не платить податки.

20 грудня 2024 року Денис Шмигаль повідомив, що Україна припинить транзит російського газу о 7 годині ранку 1 січня 2025 року, бо п'ятирічний контракт добігає кінця.

На початку січня на черговому засіданні уряду прем’єр озвучив деякі плани на 2025 рік  – виробництво 30 000 далекобійних БпЛА та 3000 крилатих ракет і ракет-дронів.

Критика та скандали

Денис Шмигаль прем’єр-довгожитель. За всю історію незалежної України він найдовше протримався на цій посаді. Але це не захистило його від критики та скандалів.

Йому діставалось ще до роботи в Кабміні. Зокрема після призначення майбутнього прем’єра в компанію ДТЕК «Західенерго» деякі видання писали про підтримку Шмигаля Рінатом Ахметовим. Шмигаль спростовував це, стверджував, що ніколи особисто з олігархом не зустрічався, проте в мережі знайшли їхнє спільне фото.

До початку повномасштабної війни, в перші дні на посаді прем’єра Шмигаль потрапив у скандал, бо припустив, що в окупований Крим можна подавати воду. Аргументував, що неподача води приведе до гуманітарної катастрофи, а там живуть українці. Утім швидко «увімкнув задню» після галасу, що піднявся, заявивши що до деокупації півострова відсутні технічні можливості це зробити.

Журналісти "Bihus.Info" писали, що Кабмін Шмигаля систематично не призначає на топпосади людей, які перемагають на конкурсах на державну службу. Були зафіксовані випадки, коли конкурсна комісія усувала від конкурсу кандидатів, не вигідних Офісу президента. Подібне відбулося під час конкурсів на обрання керівників САП та Бюро економічної безпеки, а також членів НКРЕКП.

У жовтні 2020 року "Схеми" з'ясували, що генпрокурорка Ірина Венедіктова орендує державну резиденцію в "Пущі-Водиці" за заниженою ціною, використовуючи секретну постанову Кабміну з підписом Шмигаля.

До речі, з майном Денис Шмигаль вчинив так,  як багато інших його колег-держслужбовців. Він все оформив на дружину.

У 2023 році прем’єр викликав хвилю невдоволення українців, коли не знайшов підстав, щоб забрати у Юрія Бойка звання Героя України ( це було зроблено лише 20 січня 2025 року, коли Володимир Зеленський увів у дію санкції проти колаборантів та пропагандистів, які працюють на Росію).

У січні 2024 року Голова НАЗК Олександр Новіков склав протокол щодо прем'єра Шмигаля через незаконне розголошення інформації. Зазначається, що Шмигаль отримав повідомлення про корупцію в  Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) від працівника цієї ж комісії. Прем’єр не знайшов нічого кращого, як доручити розслідування цієї заяви посадовцям, серед яких був голова КРАІЛ Іван Рудий, про чиї порушення повідомив викривач. Іван Рудий одразу ж звів рахунки з викривачем, який постраждав через недолугість Шмигаля.

В червні 2024 року підприємець Максим Шкіль звинуватив Шмигаля в енергетичному колапсі, вказавши, що виділені на будівництво захисту енергооб’єктів кошти становлять лише 10% необхідного обсягу, що є порушенням рішень Ставки Верховного головнокомандувача та РНБО. Крім того, прем’єр блокує фінансування будівництва третього рівня захисту для енергетичних об’єктів, що спричинило неготовність захисту інфраструктури та подальший енергетичний колапс у країні.

В січні 2025 року Шмигаля викликали «на килим» до Верховної Ради. Уряд мав підготувати законопроєкт про демобілізацію, проте не зробив цього з незрозумілих причин.

14 січня 2025 року Верховна Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики. Відповідне рішення підтримали 248 народних депутатів.