"Авіаційний безвіз": кому це вигідно та що зміниться для пасажирів

Угода про "відкрите небо". Хто виграє більше: ЄС чи Україна
Ексклюзив
"Авіаційний безвіз": кому це вигідно та що зміниться для пасажирів
Літак (Фото: picabu)

Україна підписала з Євросоюзом угоду про спільний авіаційний простір, якої чекала з 2006 року. Документ має сприяти активізації авіаперевезень та зростанню економіки у сфері туризму. Та є одне "але" в підписаній угоді, через яке експерти заявляють про дискримінацію відносно України. Що саме прописали в документі, які зміни чекають на авіакомпанії та пасажирів і коли вони відбудуться, розбирався "Парламент.UA".

Що таке "авіаційний безвіз"

Україна та Європейський Союз 12 жовтня підписали угоду про спільний авіаційний простір (САП). Відбулося це в межах 23-го саміту Україна – ЄС у Києві. Свої підписи під документом залишили прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, посол Словенії (країна, яка головує в ЄС) в Україні Томаж Менцін та голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель. 

Відповідно до преамбули Угоди про спільний авіаційний простір, основною метою її є створення Європейського загального авіаційного простору, що буде ґрунтуватися на вільному доступі до ринку всіх компаній, рівних умовах конкуренції та загальних правилах, включаючи сфери безпеки, безпеки управління повітряним рухом, соціальних питань та навколишнього середовища, - розповів у коментарі "Парламент.UA" адвокат об'єднання "Місечко та Партнери" Володимир Місечко.

Згадана угода – багатостороння. За словами адвоката Matviyiv & Partners Назара Гарасимчука, цей документ свідчить про черговий крок до інтеграції у європейський простір. Угода запровадить реальну конкуренцію на ринку авіаперевезень та створить "Спільну авіаційну зону", що регулюватиме пасажирські, поштові та вантажні перевезення.

У довгостроковій перспективі "авіаційний безвіз" дасть Україні змогу збільшити кількість авіаперевізників та розширити географію діяльності наявних компаній. А ще це підвищить інвестиційну та туристичну привабливість, створить робочі місця в окремих регіонах та державі в цілому, сприятиме розвитку вітчизняних аеропортів, у яких збільшиться кількість перевезень та пасажиропотік.

Також Назар Гарасимчук звернув увагу на можливість визнання українських льотних сертифікатів, пов’язаних з підготовкою екіпажу, та збільшення попиту на навчання у профільних авіаційних ВНЗ. Ще варто розуміти, що наявність САП змушує лоукостери запроваджувати стандарти ЄС, зокрема до правил безпеки польотів, захисту пасажирів та навколишнього середовища.

Літак (Фото: picabu)

Як Україна живе без угоди про "відкрите небо"

До підписання угоди про САП для виконання польотів з України в ЄС і навпаки необхідно було укладати двосторонні міжурядові угоди, пояснив нам експерт Офісу реформ Кабінету міністрів України Максим Гардус. Тобто, зараз діють двосторонні домовленості про повітряне сполучення з кожною країною ЄС. Вони встановлюють обмеження на кількість перевізників та щотижневих рейсів, що, звісно ж, ускладнює вихід нових авіакомпаній на популярні рейси та напрямки. Після того, як угода почне діяти в повному обсязі, політ, до прикладу, з аеропорту Мадрида до аеропорту Черкас стане предметом домовленостей авіакомпанії та аеропортів.

Директор консалтингової компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький у коментарі "Парламент.UA" зазначив, що до вересня цього року українська влада встановила ліберальний режим перевезень з більшістю країн. Це зокрема дозволило ірландському лоукостеру Ryanair та угорському Wizzair відкрити рейси в міста України з Німеччини, Польщі та балтійських країн.

Водночас залишалися ще з десяток країн Євросоюзу, які тримали "авіаційну оборону". Серед них – Франція, Нідерланди, Фінляндія, Бельгія, Чехія, Хорватія, Словенія, Румунія.

У багатьох із них зберігалася висока ціна на квитки та відкладений попит. Саме їхні перевізники всіма силами і лобіювали затягування підписання угоди з Європейської сторони. Саме туди і будуть відкриті більшість нових рейсів авіакомпаній. Поки ми бачили тільки заяву Wizzair про відкриття більшої кількості нових рейсів, – зазначив Олександр Ланецький.

Дійсно, в угорському лоукостері заявили про плани розширення у 2021-2022 роках. З Києва хочуть запустити 12 нових напрямків, зі Львова — 9, Одеси — 3 та 2 — з Харкова. Крім того, літаки Wizz Air з України почнуть літати у чотири нові країни: Іспанію, Францію, Бельгію та Нідерланди. Для реалізації таких планів авіакомпанія хоче збільшити кількість літаків, які курсують з України, з 4 до 11.

Чому затягувалося підписання угоди про "відкрите небо"

Переговори про укладання цієї угоди між Україною та ЄС розпочалися ще у 2006 році. Проте тільки через 7 років текст угоди фактично зафіксували. Це відбулося 28 листопада 2013 року під час саміту "Східного партнерства" ЄС у Вільнюсі.

Відтак схвалення документу неодноразово відкладалося. Спершу це було через конфлікт між Іспанією та Великою Британією стосовно використання аеропорту, розташованого у Гібралтарі. Річ у тім, що іспанці вважають Гібралтар незаконно окупованою територією ще з XVIII століття. Своєю чергою британці наполягали на тому, аби законодавство ЄС поширювалось і на аеропорт в Гібралтарі. Розв’язання проблеми стало можливим лише після виходу Об’єднаного Королівства з ЄС, який остаточно відбувся 31 січня 2020 року.

Літак (Фото: picabu)

Водночас як розповів нам кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, підписання угоди затягувалося і через військовий конфлікт на Донбасі. Адже, згідно з угодою, Україна має забезпечити європейські стандарти безпеки. А збитий малайзійський Боїнг надовго зняв угоду з порядку денного. Проте згодом Європейська Комісія таки змогла перезапустити технічну підготовку до підписання угоди з Україною.

Чому ЄС в більшому плюсі, ніж Україна від угоди

Більшість експертів сходяться на думці, що угода про спільний авіаційний простір дещо дискримінаційна відносно України. Згідно з документом, європейські компанії отримають доступ на український ринок авіаперевезень. Вони зможуть здійснювати авіарейси між українськими містами, а також організовувати необмежену кількість рейсів між Україною та європейськими країнами.

Угода дискримінаційна відносно українських авіакомпаній. На відміну від європейців, вони не зможуть здійснювати авіаперевезення між європейськими містами. Вони зможуть лише літати з України до Європи, — пояснив Олександр Хмелевський.

Очевидно, що українські компанії, які і так постраждали від пандемії, не витримають конкуренції з європейцями. Їм доведеться або переорієнтуватися на азійські ринки, або згортати свою діяльність. Натомість банкрутство вітчизняних авіакомпаній призведе до зростання безробіття та скорочення надходжень до держбюджету.

За моїми даними, з 2013 року в угоді фактично не змінилося жодного рядка. Навіть на той момент вона була однобокою і несправедливою відносно українських авіакомпаній. Європейські перевізники, згідно з угодою, отримують право літати комерційними маршрутами всередині України, а українські всередині Євросоюзу – ні, – каже Олександр Ланецький.

Що зміниться для пасажирів з "авіаційним безвізом"

Угода про спільний авіаційний простір відкриває внутрішній український ринок для європейських перевізників. Це дає сподівання, що конкуренція змусить знизити вартість квитків, запевняє Максим Гардус. Крім ціни на внутрішні перельоти, для українців буде більше можливостей для подорожей, адже збільшиться кількість напрямків польотів закордон. Також лоукостери синхронізуються з європейськими вимоги до страхування та безпеки.

Директор консалтингової компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький каже, що в першу чергу ціна на квитки знизиться для українських пасажирів у раніше обмежені країни – Францію, Чехію, Бельгію та Нідерланди.

Після того, як впровадять європейські правила компенсації для пасажирів, у минуле підуть затримки рейсів (особливо чартерних) на пів дня і більше. За затримку на понад 4 години, так само як за скасування рейсу авіакомпанія повинна буде платити пасажиру компенсацію від 200 до 600 євро. Це або навчить авіакомпанії краще працювати, або вони збанкрутують, – додав експерт.

Коли почне працювати угоди про "відкрите небо"

Відповідно до пункту другого статті 38 угоди, документ набирає чинності наступного місяця після обміну дипломатичними нотами між Україною та ЄС. Остання, до речі, повинна містити повідомлення від кожної держави-члена ЄС. Це підтвердить, що необхідні процедури для набрання чинності цією угодою виконані у повному обсязі.

Максим Гардус зазначив, що цей процес відбуватиметься поступово, у два етапи. Спочатку після підписання всі 27 членів ЄС, Європейський парламент та Верховна Рада мають ратифікувати угоду. Проте навіть до цього угода почне діяти тільки на тимчасових підставах. Це означає, що уряди України та країн ЄС більше не надаватимуть призначення на той чи інший маршрут.

Літак (Фото: picabu)

Українські та європейські авіаперевізники вже зможуть домовлятись про можливість рейсів та їхню кількість напряму з аеропортами в обидві сторони. Тож на час першого етапу Україна поступово змінюватиме норми та стандарти авіаційного законодавства на європейські. Після отримання позитивної оцінки Європейської Комісії ми зможемо перейти до другого етапу, – розповів експерт.

Відтак вже всі українські льотні сертифікати, пов’язані з підготовкою екіпажу, будуть автоматично визнаватися в Євросоюзі. Своєю чергою авіаперевізники ЄС зможуть пропонувати пасажирам внутрішні перельоти між містами України.