Проти корупції чи суверенітету: чому Портнов і Тупицький опинилися під санкціями США

Які наслідки для України матиме запровадження санкцій проти Тупицького та Портнова
Ексклюзив
Проти корупції чи суверенітету: чому Портнов і Тупицький опинилися під санкціями США
Віктор Янукович і Андрій Портнов (Фото: Радіо Свобода)

Нещодавно США шокували Тупицького і Портнова несподіванкою – введенням проти них санкцій як "корупціонерів з України". Колишній очільник адміністрації президента Януковича та голова КСУ отримали замороження активів на заборону на в’їзд до США. Які політичні рішення ховаються за введенням санкційного пакета, чим не сподобалися Сполученим Штатам названі українці та яких наслідків варто очікувати, аналізував "Парламент.UA".

Які санкції США ввели проти "корупціонерів" з України

Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін 9 грудня анонсувала санкції проти корупціонерів, яких, за її словами, "в Україні впізнають". Прізвищ вона не назвала, однак чекати довелося не довго. Того ж дня у Міністерстві фінансів Сполучених Штатів повідомили про запровадження санкцій проти колишнього очільника Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова та голови Конституційного суду України Олександра Тупицького.

Названих людей включили до списку 15 громадян і юридичних осіб з Центральної Америки, Африки, і Європи, як таких, що підозрюються в корупції та серйозному порушенні прав людини. Названим колишнім і чинним посадовцям, згідно з санкційним пакетом, заборонили в'їзд на територію США, а всі їхні активи заморозили. Також американське відомство накладало арешт на майно, яке належить Портнову та Тупицькому.

Підставою для запровадження санкцій став документ, відомий як "Закон Магнітського". Конгрес США ухвалив його у 2012 році. Спершу до нього включали лише причетних до смерті в Росії колишнього аудитора інвестиційного фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського. А потім почали долучати також і громадян інших країн, які є порушниками прав людини або причетні до корупційних дій.

Проти Портнова висунути звинувачення у незаконному впливі на судову систему України. Чому про нього згадали саме зараз, важко сказати. Найімовірніше, до цього причетні так звані плівки Вовка і його критика нинішньої української влади. Що ж стосується Олександра Тупицького, то йому інкримінують отримання хабаря під час роботи в судовій системі, – пояснив у коментарі "Парламент.UA" експерт громадського руху "Всі разом!" Євген Савісько.

При чому, як уточнив нам адвокат Юрій Криворучко, обмежувальні заходи введені також і проти дружини Тупицького – Ольги. Вона є власницею деяких житлових і грошових активів. Тому, скоріш за все, через наявність спільного майна подружжя, яке розглядають як джерело частини майна самого Олександра Тупицького, її включили до санкційного списку.

Політолог Микола Спірідонов зазначив у коментарі "Парламент.UA", що США зазвичай використовують санкції як політичний інструмент і в основному намагаються покарати тих, хто "не йде у фарватері" західного світу, тобто тих, хто незручний. 

Наприклад, були санкції проти [Олександра] Дубинського, бо він співпрацював із [Ігорем] Коломойським, який не зовсім влаштовував США через низку позицій. Тому причини введення санкцій формально можуть бути різні. Якщо хтось виступає проти США або, умовно кажучи, перебуває в якомусь іншому таборі, то цілком імовірно, що цією дубинкою у вигляді санкцій його можуть якраз і вдарити. І це може бути досить болісно, – уточнив експерт.

За що Портнов отримав санкції від Сполучених Штатів

Андрій Портнов протягом 2005 – 2010 років керував юридичним департаментом передвиборчого штабу Юлії Тимошенко. З 2 квітня 2010 року і до кінця лютого 2014-го він очолював Головне управління з питань судоустрою Адміністрації президента Віктора Януковича, а з 24 січня 2014-го – був першим заступником глави Адміністрації президента України.

Одразу після "Євромайдану" Портнов виїхав з України. Протягом 2014 – 2015 років він перебував під санкціями Європейського Союзу. Жив у Росії, потім переїхав до Відня (Австрія), займався адвокатською діяльністю. У травні 2019 року повернувся в Україну. Тут проти Портнова завели низку кримінальних справ, багато з яких він виграв у ЄСПЛ. У 2018 році слідчі почали розслідування причетності Портнова до анексії Криму, Служба безпеки відкрили справу за статтею "державна зрада" – згодом її закрили.

Як акцентує Держказначейство США, Портнов як колишній законотворець і заступник голови Адміністрації колишнього президента Віктора Януковича створив і скріпив широкі зв’язки із високопосадовцями української правоохоронної судової системи через корупцію. Широковідомий як "вирішувач в суді", як особа, що "забезпечує" судові рішення, Портнов був справедливо обвинувачений у використанні свого впливу на "зрив" зусиль на реформування судової системи, – пояснив Юрій Криворучко.

Сам колишній посадовець заявив, що Держказначейство США не дало йому жодної можливості будь-яким способом надати пояснення. А ще йому, мовляв, не ставили жодних питань для роз’яснення щодо поглядів американських посадовців і їхнього відтворення у цьому рішенні. Він зазначив, що послідовно виступає за державний суверенітет країни та проти того, щоб "Україною управляли ззовні". 

Андрій Портнов вже давно не обіймає державної посади та не інтегрований у владу. Обвинувачення щодо впливу його на судовий корпус України є екзистенціальною боротьбою кураторів в Офісі президента з Андрієм Портновим на можливість впливу й організаційну підтримку  ухвалення судами "правильних" і вигідних для влади рішень, – вважає адвокат Юрій Криворучко.

Читайте також

Чому Тупицький потрапив під санкції

Олександр Тупицький – український правознавець, кандидат наук з державного управління, формально голова Конституційного суду України (судиться за посаду). Раніше працював слідчим у прокуратурі, потім суддею Куйбишевського суду Донецька, протягом 2002 – 2009 років –  голова цього суду. 

Суддею КСУ його призначили у травні 2013 року за квотою тодішнього глави держави, у 2018 – 2019 роках Тупицький був заступником голови суду. Відтак 17 вересня 2019-го на спеціальному пленарному засіданні Конституційного суду України його обрали головою терміном на три роки.

Тупицький Олександр

Тупицький Олександр (фото: ccu.gov.ua)

Недружні стосунки з Зеленським у Тупицького виникли після того, як у жовтні 2020 року під його головуванням КСУ визнав неконституційною значну частину антикорупційної реформи в Україні. Це рішення сильно розкритикували українські та міжнародні політики, експерти та журналісти, розцінивши його як "наступ на боротьбу з корупцією в Україні".

Після цього, недовго думаючи, глава держави підписав указ, яким відсторонив голову Конституційного суду Олександра Тупицького на два місяці. Рішення в ОП обґрунтовували 154 статтею Кримінально-процесуального кодексу про відсторонення з посади особи, яку підозрюють у злочині. Там є пункт, який дозволяє президенту за клопотанням прокурорів відсторонювати тих, кого він призначає за Конституцією. Олександра Тупицького Офіс генпрокурора підозрює в впливі на свідків та свідомо неправдивих показах. Злочини, у яких підозрюють Тупицького, скоєні у 2018-2019 роках. І тоді ж прокурори направили президенту клопотання про його відсторонення.

Це не звільнення, це не припинення його повноважень судді, це тимчасовий захід, передбачений КПК України, статтею 154... Президент України діє у повній відповідності до своїх конституційних повноважень, відсторонюючи пана Тупицького від посади судді КСУ на два місяці, – пояснив тоді представник глави держави у КСУ Федір Веніславський.

Як стверджує Юрій Криворучко, таким чином, президент Володимир Зеленський сам створив конституційну кризу, незаконно відсторонивши Тупицького від посади на 2 місяці. Після того, як Зеленський підписав указ про звільнення з посади Олександра Тупицького, останній подав позов до Верховного суду, який і визнавши незаконність і вихід президента за межі повноважень.

Це було дуже сильним ударом по амбіціях і самолюбству президента, але головне – по планах повного підкорення судової системи на службу власним і інтересам ОП і інтересам "партнерів" з Євросоюзу, Великої Британії та США, – вважає адвокат.

Які наслідки можливі від введення санкцій

Для людей, які потрапили під санкції, наслідки є досить серйозними, стверджує політолог Микола Спірідонов. Заблоковані рахунки, заборона на в'їзд та виїзд – усе це б’є дуже боляче. Експерт допускає, що люди, які опинилися під санкціями, можуть спробувати скористатися іншими рахунками, наприклад, родичів. Також для них відкриті інші країни, наприклад, Китай, Індія та Росія, хоча й із дуже серйозним обмеженням пересування. 

Теоретично можливий зворотний крок з боку України щодо іноземних корупціонерів. Але фактично санкції України менш болючі, тому що США багато в чому контролюють світову банківську систему, тому що за фактом їхня федеративна система – це головний банк світу. У мене є знайомі американці, які були б засмучені забороною на в’їзд в Україну. Але загалом немає якихось реально болісних санкцій, які могла б запровадити Україна проти закордонних корупціонерів. Наша країна такого інструментарію не має, – вважає експерт.

Юрій Криворучко звертає увагу, що раніше США ніколи так "дивно" і "без будь-якого наведення фактажу" не ухвалювали санкції проти українських громадян, дії яких ніяк не зачіпають суверенітет і цілісність США, не є безпосередньо пов’язані із фінансовою та економічною системою, і не становлять загрозу національній безпеці найвпливовішій країні світу. Мовляв, ці дії є нічим іншим як втручанням у внутрішні справи суверенної держави.

Навряд чи санкції Держказначейства США (Мінфіну) Олександру Тупицькому та Андрію Портнову стануть "підпіркою" президенту Зеленському. Це зіграє на ще більшому падінню його рейтингу і легітимності, поваги та незалежності в діях. Це налаштує судову владу як проти Офісу президента, так і проти будь-яких дій, інспірованих і підтриманих з закордону, направлених на втрату суверенітету України та зневаженню конституційних прав громадян, – вважає адвокат Юрій Криворучко.

Читайте також

1