Тиждень Нобеля-2020: хто отримав премії та за що

Ексклюзив
Цьогорічний традиційний банкет для лауреатів премії скасували через пандемію коронавірусу
Ексклюзив
Тиждень Нобеля-2020: хто отримав премії та за що
Нобелівська премія. Фото: з відкритих джерел

У понеділок, 12 жовтня, присудили Нобелівську премію з економіки, яка стала завершальною для цьогорічного тижня нагороджень.

Водночас в обох містах, де вшановують лауреатів, Стокгольмі та Осло скасували традиційний нобелівський банкет.

Премія з фізіології або медицини

Науковці Гарві Олтер та Чарльз Райс зі США, а також Майкл Гоутон із Канади порівну поділять між собою Нобелівську премію за вирішальний внесок у відкриття вірусу гепатиту С.

Запалення печінки, або гепатит може виникати з різних причин. Наприклад, якщо людина зловживає алкоголем або внаслідок аутоімунних захворювань. Однак переважно причиною є різні віруси – А, B, C, D і E. Кожен має свої шляхи передачі, і дуже різні наслідки хвороби.

Гепатит A раніше називали “хворобою Боткіна”. Цей вірус можна “підхопити” з водою або їжею. Це неприємна хвороба, яку складно не помітити. Але зазвичай вона минає без якихось серйозних наслідків для здоров’я.

Гепатити B і C схожі між собою тим, що люди, які ними заразилися, зазвичай навіть не підозрюють про це, адже хвороба ніяк не дає про себе знати. Проблема в тому, що за кількадесят років в інфікованої людини розвивається цироз печінки або рак печінки й вона може померти. Саме ці дві хвороби є причиною 96% смертей від усіх гепатитів.

Гепатит D також дуже небезпечна хвороба, але він ніколи не буває самостійним, а трапляється лише “в комплекті” з гепатитом B. Нарешті гепатит E передається через заражену воду і найбільше розповсюджений у Східній та Південній Азії. В загальній структурі смертності від гепатитів на його частку припадає близько 3%.

Завдяки роботі Гарві Олтера із Національного інституту охорони здоров'я США з’ясувалося, що хронічний гепатит викликається ще одним вірусом, який не є збудником гепатиту A або гепатиту В. Основні наукові публікації Олтера на цю тему вийшли з 1972 по 1978 роки.

Але цього вірусу, який “не А і не В”, досі ніхто не міг ідентифікувати. Це вдалося зробити британському досліднику Майклу Гоутону аж наприкінці 1980-х років.

Нарешті вірусолог Чарльз Райс з американського Університету Рокфеллера вже у 90-х роках остаточно довів, що саме цей вірус, а не щось інше, є причиною вірусного гепатиту C.

Завдяки цим відкриттям відбулася справжня революція в лікуванні гепатиту С. Насамперед вона пов’язана з препаратами, у різних комбінаціях дозволяють вилікувати щонайменше 90-95% хворих (залежно від стадії захворювання). У цих препаратів небагато побічних ефектів, а курс лікування триває від 3 до 6 місяців. Оригінальні препарати коштують дорого, але генерики (тобто "копії") роблять лікування доступним навіть у бідних країнах. Успіхи в лікуванні гепатиту C дають надію, що людство може позбутися цієї хвороби повністю.

Наразі за даними ВООЗ, у світі на хронічний гепатит C хворіє 71 мільйон людей. Водночас приблизно лише кожен п’ятий знає про свій діагноз. В Україні, за оцінкою МОЗ, хворіє 2 мільйони людей.

Премія з фізики

Цього року Нобелівську премію в галузі фізики дали за дослідження, пов’язані з чорними дірами. Половина премії дістанеться 89-річному британському математику й фізику Роджеру Пенроузу. А другу між собою поділять 68-річний Райнхард Ґенцель з Німеччини та 55-річна Андреа Ґез зі США.

Узагальнено, їхні дослідження пояснюють природу чорних дір. І навіть вказують конкретне місце, де розташований один із таких об’єктів у нашій галактиці - Чумацький шлях.

За формулюванням Нобелівського комітету, Роджер Пенроуз, відкрив, “що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності”, яку в 1915-му році оприлюднив Альберт Ейнштейн. До речі, сам Енштейн не вірив в існування чорних дір.

Заслуга Пенроуза полягає в тому, що він з математичної точки зору описав чорні діри, якими вони є в реальному Всесвіті. Завдяки його роботі з’ясувалося, що в них усередині є сингулярність — певний стан, де закінчуються час і простір. Вважається, що внесок Роджера Пенроуза до нашого розуміння загальної теорії відносності є найбільшим з часів Ейнштейна.

Двоє інших цьогорічних лавреатів — Райнхард Ґенцель та Андреа Ґез, працюючи окремо, досліджували Стрільця A* (Sagittarius A*) та його космічні околиці. Так називається астрономічний об’єкт — радіоджерело, розташоване за 26 тисяч світлових років від нас у центрі нашої Галактики. Це означає, що вся наша Галактика обертається навколо нього.

Стрілець A* (Sagittarius A*). Фото: з відкритих джерел

Райнхард Ґенцель разом із колегами працював на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) - комплексі із чотирьох телескопів, встановленому на чилійській обсерваторії Паранал. Кожен з цих телескопів має дзеркало діаметром понад 8 метрів.

Андреа Ґез зі своєю командою працювала в обсерваторії Кека, розташованій на вершині Мауна Кеа на Гаваях. Там є два телескопи із дзеркалами діаметром понад 10 метрів кожне.

Упродовж кількох десятиліть науковці спостерігали за рухом зірок в околицях центру галактики. Надзвичайно точні спостереження за зорями дозволили дослідникам порахувати, що Стрілець A* за масою дорівнює приблизно масі 4 мільйонів наших Сонць, а його розмір не перевищує розміру Сонячної системи. Виходячи з усього, що нам сьогодні відомо, можна зробити висновок, що такий об’єкт може бути лише надмасивною чорною дірою. Важливо, що спостереження, на основі яких були зроблені ці розрахунки, проводилися незалежно двома групами, і результати збігаються.

Премія з хімії

Цьогорічну премію з хімії присудили дослідницям Еммануель Шарпентьє з Німеччини та Дженіфер Дудні зі США за створення технології редагування генома CRISPR/Cas9. Йдеться про так звані “генетичні ножиці”.

 

Якщо говорити коротко, то йдеться про інструмент, або технологію, яка дозволяє буквально вирізати вказану ділянку молекули ДНК, де записана генетична інформація організму, і за потреби замінити її на іншу ділянку.

Наприклад, з допомогою технології в майбутньому можна буде замінювати “зламані” гени людини на “справні” й таким чином лікувати генетичні хвороби, які раніше в найкращому випадку лікувалися тільки симптоматично. Наприклад, спадкові захворювання.

Водночас CRISPR/Cas9 ставить перед людством складні етичні питання, оскільки з її допомогою можуть почати створювати “людей із заданими властивостями”, які можуть бути здоровішими, фізично сильнішими за звичайних людей, або просто мати колір очей, який подобається батькам.

Завдяки дослідженням бактерій Дженіфер Дудна та Еммануель Шарпентьє у 2012-му році створили технологію, яка при потрібному налаштуванні ріже будь-яку ДНК саме там, де потрібно досліднику.

Один з найгучніших скандалів, пов’язаних із застосуванням “генетичних ножиць”, трапилася позаминулого року в Китаї, де в результаті нелегального експерименту на світ з’явилися дві дівчинки зі зміненими генами.

Експеримент викликав великий суспільний резонанс через те, що дослідник явно пішов проти етичних норм, які діють сьогодні в медицині та науці. Крім того, достеменно невідомо, якими насправді були результати експерименту, хоча сам дослідник і стверджує, що з дітьми все гаразд.

Але “генетичні ножиці” активно використовуються в інших важливих дослідженнях, не пов’язаних з етичними компромісами. Наприклад, цього року в США почалися клінічні випробування препарату на основі “генетичних ножиць” для лікування одного з видів амоврозу Лебера — захворювання, при якому люди сліпі від народження чи з раннього дитинства. Експериментальне лікування полягає в тому, що пацієнту вводять під сітківку препарат, який має замінити дефектні гени на справні.

Премія з літератури

Нобеля у галузі літератури отримала американська поетка Луїз Ґлюк. Як сформулювало журі “За безпомилковий поетичний голос, який своєю строгою красою робить індивідуальне існування універсальним”.

Ґлюк — автобіографічна авторка. Вона вписується і в сучасні тренди: не боятися говорити про своє горе, навіть якщо видаєшся комусь слабкою чи наляканою.

Не менш важливим для неї стає постійні питання собі, сумнів.

Луіз Ґлюк. Фото з відкритих джерел

У комітеті наголошують на тому, що Глюк прямолінійно описувала сімейне життя та радикальні зміни в житті, їй притаманні дотепність та гумор.

А її останню збірку “Вірна та доброчесна ніч” відзначають за “грацію та легкість” в описі теми смерті.
За свою літературну кар'єру з 1968 року Глюк видала 12 поетичних збірок та декілька томів нарисів про поезію.

Дебютувала поетеса зі збіркою “Первісток”, а її збірки “Тріумф Ахілла” та “Арарат” здобули популярність поза США.

Критики неодноразово відзначали, з якою уважністю й точністю Ґлюк добирає слова. Жоден образ не з’являється в її текстах випадково.

Крім поезії, Ґлюк викладає в Єльському університеті.

Премія миру

Нобелівську премію миру присудили Всесвітній продовольчій програмі - найпотужнішій світовій гуманітарній організації під егідою ООН, яка бореться з голодом у світі.

Програма намагається запобігати використанню голоду як зброї на війні та допомагає таким чином встановлювати мир у регіонах, які страждають від конфліктів.

Всесвітня продовольча програма ООН лише за 2019 рік охопила майже 100 мільйонів людей у 88 країнах.
Історія ВПП розпочалась як експеримент ООН: у 1962-му організація надсилала пшеницю, цукор та чай потерпілим від землетрусу в Ірані. У 1963 році запрацювала програма для нубійців у Судані, а за два роки її закріпили як повноцінну програму ООН на невизначений термін.

У 1970-х роль ВПП була дуже відчутною під час тривалого голоду в африканському Сахельському регіоні. Тоді, щоби доставляти їжу постраждалим, учасники програми користувалися найрізноманітнішими засобами пересування — від літаків до верблюдів. У 1984-му організація допомогла врятувати тисячі життів під час голоду в Ефіопії, а за рік — і в Судані.

Нині робота ВПП насамперед зосереджена на районах, що охоплені конфліктами, оскільки там ризики нестачі їжі для людей втричі вищі, ніж в інших бідних, але відносно мирних державах.

Ще один суттєвий фактор голоду у світі — зміни клімату. Тож організація надає допомогу жертвам як війн, так і засух, неврожаїв, повеней та інших природних лих. Крім того, кількість тих, хто недоїдає, тепер зростає і через пандемію коронавірусу: ООН пророкує, що за підсумками 2020 року цифра перевищить 265 мільйонів.
Ще один важливий напрямок роботи ВПП — програми шкільного харчування в усьому світі. У 2019-му організація забезпечила їжею понад 17,3 мільйона школярів у 50 країнах.

Всесвітня продовольча програма. Фото: з відкритих джерел

Водночас ВПП кілька разів потрапляла й у скандали. У 2016-му організацію звинуватили у зраді принципу безсторонності. Вона нібито сприяла режиму Башара Асада у сирійському конфлікті.

Крім того, у 2018-му британське видання The Times повідомило про те, що співробітники організації нібито примушували до сексу дівчат із районів, куди доставляли їжу. Про це нібито знало й керівництво ООН, однак співробітників ніяк не карало.

Премія з економіки

Лауреатами Нобелівської премії з економіки цьогоріч стали американці Пол Мілгром та Роберт Вільсон “за вдосконалення теорії аукціонів та винайдення нових форматів аукціонів”.

Дослідження Вілсона пояснили поведінку раціональних учасників аукціону. Такі учасники роблять ставку меншу, ніж насправді оцінюють вартість товару. Це відбувається через “прокляття переможця” — тобто страх заплатити забагато чи програти.

Натомість Мілгром сформував загальну теорію аукціонів, яка представила формат, за яким продавець отримає найбільший дохід від продажу. Для цього учасники торгів мають під час аукціону дізнатися, як оцінюють товар їхні конкуренти.