ТОП-5 політичних скандалів 2020 року: Порошенко, Богдан, Єрмак, Татаров і КСУ

У 2020 році президент Володимир Зеленський почав стрімко втрачати свої рейтинги. І тут зіграли не лише його часто імпульсивні та необдумані рішення, а і його команда, що постійно потрапляє у медійні скандали та поле зору правоохоронців. Закриває цей рік корупційна історія навколо першого заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. "Парламент.UA" згадав усі головні сторінки політичних баталій цього року та з’ясував, чим вони завершилися.

Скандальне звільнення Андрія Богдана

Політичний 2020 рік стартував з відходу з команди президента Володимира Зеленського кількох ключових членів. Зокрема, 11 лютого свою посаду залишив тодішній голова Офісу президента Андрій Богдан. Ця заява стала досить гучною, адже він був одним з ключових гравців команди Зеленського під час виборів та виглядав у ній чи не найбільш політично досвідченим.

Спочатку здавалося, що Богдан — це і є основа влади Зеленського і найближчий його соратник. Саме він будував усю конфігурацію влади після перемоги, організував дочасні вибори Ради та був ідеологом монобільшості та турборежиму. І так, не даремно всі згадують фотографії, що поширюються мережею, де Богдан щось нашіптує президенту на вухо. Загалом довгий час тодішній глава ОП повсюдно супроводжував президента — не лише на офіційних зустрічах та робочих поїздках, а і на відпочинку. Наприклад, ходив разом із Зеленським на одеський пляж та у тренажерну залу.

Стосунки Володимира Зеленського та Андрія Богдана почали псуватися на тлі медійних скандалів навколо останнього. Наближені до президента люди давали розуміння, що Зеленського почало дратувати, що керівнику ОП приписують неймовірний вплив на нього. Як пізніше розповідав сам Богдан, президент почав віддаляти його від ухвалення рішень.

Андрій Богдан шепоче на вухо Зеленському

Вже після звільнення Андрій Богдан став гострим критиком президента і навіть звинувачував оточення президента у спаленні кількох його автомобілів. Хоча він визнає, що зла на президента не тримає. Востаннє публічні слова про гаранта звучали з його вуст під час інтерв'ю російській журналістці Ксенії Собчак у листопаді цього року. На запитання, чим же шлях Зеленського відрізнявся від його шляху, Богдан сказав: "Напевно, я намагався завжди прогнозувати, чим закінчиться той чи інший крок. Я намагався вимкнути емоції та бути більш прагматичним. Володимир Олександрович, на мій погляд, більш емоційний, ніж прагматичний. Я не бачу планування ешелону своїх дій".

Скандальна "торгівля посадами" брата Єрмака

Перший місяць весни 2020-го закінчився скандалом: 29 березня народний депутат, тоді ще член фракції "Слуга Народу", Гео Лерос опублікував у Facebook цікаві відеокадри. На них нібито брат голови Офісу президента Денис Єрмак проводить кілька розмов з кандидатами на держпосади. Парламентар назвав ці зйомки "відеодоказами", як "Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки".

На плівках ішлося про можливе призначення заступника голови Держгеокадастру, заступника голови Одеської облдержадміністрації та роботу у Рівненській податковій службі тощо. Зокрема, на одному з відео невідомий розповідає нібито Денису Єрмаку, що є "гарна дівчинка", яка "хоче очолити чи ТРК "Україна" чи Національний комплекс "Експоцентр України", це все ДУСя". На що той відповідає, що її "перекинуть на людей".

Андрій Єрмак (фото: УНІАН)

Гео Лерос опублікував частину записів, решту — віддав правоохоронцям та журналістам-розслідувачам. Озвучити, звідки отримав флешку з відео, Лерос відмовився. Однак, з його слів, про все, що відбувалося на відео і поза тим, знав Андрій Єрмак. Сам голова ОП тоді прямо не сказав, чи були такі розмови насправді. Хіба що пригрозив Єрмаку Службою безпеки та Державним бюро розслідувань, щоб розслідувати обставини, при яких зробили записи, і "всіх фактів". Він сказав, що цією публікацією Лерос перейшов "червоні лінії", "за якими починається моральна деградація особистості".

Справу взялося розслідувати НАБУ: ідеться про можливе отримання неправомірної вигоди за вплив на призначення посадовців як Денисом, так і Андрієм Єрмаками. Брати ж обидва спростовують ці звинувачення. Тим часом СБУ та ДБР за зверненням глави ОП перевіряють, хто і як зробив ці записи та як вони опинилися в депутата. СБУ вже затримало імовірного автора записів, його звинувачують в участі у злочинному угрупованні.

Скандал навколо картин Порошенка

Проти експрезидента Порошенка правоохоронці відкрили чимало справ. Одна з них стосується нібито незаконного переміщення через кордон 43 картин всесвітньо відомих художників. 22 травня Порошенка викликали на допит до ДБР як свідка у цьому провадженні. Однак у чинного депутата були інші плани. Замість допиту Порошенко відкрив виставку картин, які фігурують у провадженні, у Музеї Івана Гончара.

Представники ДБР, схоже, не оцінили такий жест і приїхали прямо до музею, де вручили повістку про повторний виклик на допит п'ятого президента Петра Порошенка його дружині Марині. Зі слів директора музею Івана Гончара, співробітники ДБР навіть не надали відповідного рішення суду та ввірвалися в музей, зламавши двері. Не ламали, відхрещуються правоохоронці. Запевняють, що не застосовували "будь-які заходи фізичного впливу" біля музею Івана Гончара 26 травня.

Порошенко, звичайно ж, з порушенням будь-якого закону не згоден. Заявляє, що на виставці представлені картини з особистої колекції родини експрезидента. Він також зазначив, що в експозиції присутні роботи митців, які "були пов'язані з Україною, любили її, працювали тут, а їхні твори мають велике значення для всіх, хто поважає справжнє мистецтво". Мовляв, картини були придбані та ввезені в Україну ще задовго до його президентської каденції — у 2012 році. А на виставці представлені оригінали митних декларацій 43-х картин, їхній перелік та платіжні доручення на оплату, зроблені з особистого рахунку Порошенка після сплати всіх податків державі.

Хоча, за деякими даними, завдяки цим картинам Порошенко нібито займався відмиванням грошей. Журналіст Євген Куксін писав, що в залі з картинами Порошенко розмістив у золоту рамочку платіжне доручення, де фірма Vernon Hlding Limited отримала від нього 4,8 мільйона у валюті за ці картини. Мовляв, Порошенко просто вивів гроші на підконтрольну йому офшорну компанію. Адже Vernon Holdings Ltd нібито володіла акціями Липецької фабрики "Рошен" Петра Порошенка, а бенефіціаром цієї офшорки був Сергій Зайцев, формальний бенефіціар всієї корпорації "Рошен". З цієї версії слідує, що Порошенко купив картини сам у себе і вивів з України мільйони гривень у безподаткову зону на Британські Віргінські острови.

Так чи інакше, але картини згодом таки арештували. Зараз продовжуються слідчі дії у цій справі, а музей відкрили повторно — за тюремними ґратами. Картини художників зі світовими іменами буквально перебувають "під арештом" у заґратованому просторі.

Картини Порошенка у музеї (фото: Євросолідарність)

Скандал навколо рішення Конституційного суду про декларації

Осінь 2020 року запам’яталася не так виборчими перегонами, як скандальним рішенням КСУ, яке поставило під сумнів антикорупційну реформу. Так, 27 жовтня суд визнав незаконним покарання за неправдиве декларування. Фактично доступ до електронних декларацій, у які чиновники були зобов’язані вносити інформацію про свої статки, закрили не тільки для звичайних громадян, а і для Національного агентства з запобігання корупції.

Тут не обійшлося без рук опозиції. Так, подання щодо "неконституційності" декларування подали 47 депутатів із фракцій "Опозиційна платформа — За життя" та "За майбутнє". У поданні на майже 80 сторінок вони висловили претензії до низки повноважень антикорупційних органів та відповідальності за корупційні діяння.

Фактично судді сказали, що вважають кримінальну відповідальність за декларування неправдивої інформації надмірним покаранням. Політична верхівка забила у сполох, адже, згідно з українським законодавством, рішення КСУ є обов'язковим, остаточним та його не можна оскаржити. Попри це, згодом Рада таки відновила відповідальність за брехню в деклараціях, яку скасував КСУ. Але їхній закон не передбачає ув'язнення за таке порушення, хоч раніше така форма покарання була.

Документ підписав і Зеленський, але тепер хоче підготувати новий. Так, 28 грудня глава ОП Андрій Єрмак заявив, що президент подасть новий законопроєкт, який передбачатиме ув’язнення за брехню в деклараціях. За словами Єрмака, документ внесуть в Раду у січні 2021 року.

Скандал навколо справи Олега Татарова

Одним з найскандальніших кадрових рішень Зеленського у цьому році стало призначення заступником голови ОП Олега Татарова. У команді президента він відповідає за силовий та правоохоронний блок. Хвиля обурення у суспільстві піднялася через те, що раніше Татаров працював у керівництві МВС під час протестів Революції Гідності. Тому учасники тих подій не сприйняли це призначення і закидали Татарову переслідування "майданівців".

Вже в останні місяці року Татаров став обвинуваченим у кримінальній справі Національного антикорупційного бюро щодо корупції. За даними НАБУ, він як колишній високопосадовець державної компанії "Укрбуд" може бути причетним до хабарництва у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії, адже працював адвокатом та міг бути посередником під час передачі бізнесменами хабарів чиновникам. Татаров, ясна річ, обвинувачення заперечує.

У ніч на 24 грудня Офіс генпрокурора передав справу Татарова з НАБУ до Служби безпеки. У НАБУ назвали зміну підслідності "безпрецедентним в історії України втручанням у розслідування". У відомстві заявили, що закон забороняє передавати справи, в яких досліджуються злочини, підслідні НАБУ, до інших органів досудового розслідування. Там вважають, що в Офісі генпрокурора свідомо ухвалили незаконне рішення.

Олег Татаров (фото: УНІАН)

Підігріває ситуацію і те, що на захисті Татарова стоїть особисто президент Володимир Зеленський. Ще коли його призначити в інтерв'ю BBC глава держави зазначив, що при президентові Януковичу в МВС "були професіонали". Та і згодом вже під час розголосу цієї справи Зеленський заявив, що не вважає Татарова корупціонером. Хоча попросив його довести, що той ні чому не винен, розповів він в інтерв'ю виданню "Фокус". Цим він заплющив очі на те, що вимога про доведення вини суперечить презумпції невинуватості Конституції.

А проте заступник голови ОП вирішив написати заяву про "тимчасове призупинення повноважень". Цим Татарова усунули від справ НАБУ та прокуратури, передавши ці повноваження іншому заступнику ОП Андрію Смирнову. Сам Татаров продовжує працювати в Офісі Зеленського, доки Вищий антикорупційний суд намагається обрати йому запобіжний захід. З першої спроби не вдалося: 28 грудня на засідання суду без пояснення причин публічності на засідання не з’явилися прокурори.

30 грудня Вищий антикорупційний суд відкликав клопотання про обрання запобіжного заходу заступнику голови офісу президента Олегу Татарову. Його підозрювали у фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася.