Уряд планує урізати українцям лікарняні: докладний аналіз

Нещодавно країна не на жарт перелякалася – із 1 липня могла повністю припинитися виплата лікарняних. Сталося це, начебто через помилку в ухваленому раніше законі, яку виправили у Верховній Раді. Але Мінсоцполітики створило новий законопроєкт, котрим уряд хоче перекласти на плечі бізнесу виплати майже всіх лікарняних та скоротити їх. 

Про те, які саме зміни чекають на українських робітників із виплатами лікарняних розбирався Парламент.UA.

Як українці ледве не залишились без лікарняних виплат

31 грудня 2020 року набрав чинності Закон України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я". Це прогресивний закон, який запровадив систему реабілітації. Але дивним чином до діжки меду потрапила ложка дьогтю, та такого, що мало не залишив українців без лікарняних. Річ у тім, що разом із позитивними змінами новий закон вніс зміни до закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування", ухваленого ще в 1999 році. З переліку страхових випадків чомусь було виключено основний страховий випадок – "тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві". Тобто ідеться про всі хвороби, за якими лікар виписує лікарняні, в тому числі і COVID-19.

Лікарняний (Фото: Антикризовий медіа-центр)

13 квітня Верховна Рада виправила свою ж помилку, проголосувавши за законопроєкт №5187 про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності), повернувши в законодавство норму про вищезгаданий основний страховий випадок.

Як Мінсоцполітики хоче перекласти лікарняні на плечі бізнесу

Здавалося б, кінець історії. Але на сайті Міністерства соціальної політики з`явився Проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України". Якщо цей документ у такому вигляді стане законом, то на українців чекають кардинальні зміни у сфері соціального забезпечення, адже права застрахованих осіб суттєво звузяться.

Зокрема, планується зменшення страхових виплат з Фонду соціального страхування шляхом збільшення періоду оплати роботодавцем перших днів страхового випадку застрахованих осіб – з 5 до 10 днів. Тобто всі або майже всі лікарняні ляжуть на плечі бізнесу.

Окрім цього, законопроєкт передбачає зменшення наявних виплат лікарняних у розмірах, починаючи від 50% середньої зарплати за рахунок встановлення більшого строку страхового стажу для їхніх виплат.

Читайте також

У МОЗ пояснили, скільки може тривати лікарняний після COVID-19

У МОЗі розповіли, скільки є лікарняних ліжок з підведеним киснем

Ця сума буде збільшуватись на 10% за кожні 5 років стажу, а 100% суми отримають лише ті, хто має 20 років стажу.

За чинним законом лікарняні у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) отримують люди зі стажем понад 8 років. Тобто Мінсоцполітики пропонує "накинути" працівнику 12 років стажу, аби він міг претендувати на 100% лікарняних.

Що пояснюють юристи

Адвокатка Валентина Беніцька у коментарі Парламент.UA пояснила, що проєкт закону також зменшує термін звернення за призначенням матеріального забезпечення до 6 календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї – проти теперішнього терміну 12 місяців.

Також проєктом планується позбавлення права на лікарняні працівників, які працюють за сумісництвом, а також на час вимушеного простою підприємства, наприклад, під час карантину.

Коронавірус, лікарняні ліжка на стадіоні (фото: Pexels)

Ускладнюється і процедура забезпечення страхових виплат у зв’язку з утворенням додаткового контролю. Зокрема, запровадження додаткового контролюючого органу в особі страхових експертів – лікарів з перевірок обґрунтованості медичних висновків з тимчасової втрати працездатності, – каже Беніцька і додає, що законопроєкт порушує конституційний принцип статті 22 Конституції України. Адже при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу чинних прав і свобод.

"Слуги народу" відмовились коментувати

Ми попросили прокоментувати законопроєкт Мінсоцполітики голову профільного Комітету Верховної Ради Галину Третьякову, але говорити на цю тему вона відмовилася. Помічниця Третьякової пояснила це тим, що документ поки не зареєстрований у Парламенті, а тому ані вона, ані фракція коментувати його не можуть.

Така відповідь є трохи дивною, бо Уряд, як відомо, в парламентсько-президентській країні призначає Верховна Рада, а тому вона несе і відповідальність за його діяльність. Зокрема, нас цікавило, чи планується зменшення податків, у зв`язку зі збільшенням фінансового навантаження на бізнес.

Як опозиція критикує ініціативу уряду

Натомість авторка згаданого вище законопроєкту №5187, голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, у коментарі Парламент.UA зазначила, що вважає дивним, що "така ініціатива народилася в стінах Мінсоцполітики, бо вона не має нічого спільного із соціальною політикою".

Гривня, купюри Фото: НБУ

В Україні і без того важко знайти роботу старшим людям. Ми чудово розуміємо, що багато з них мають хронічні хвороби не від доброго життя. Роботодавці і без того беруть немолодих на роботу неохоче. Тепер, завдяки таким антисоціальним ініціативам можемо отримати ситуацію, коли роботодавці будуть дивитися не лише на вік, а й вимагатимуть довідку з лікарні, адже не захочуть брати на себе увесь тягар лікарняних. Роботу матимуть лише здорові. Куди діватися хворим? – каже Климпуш-Цинцадзе. – На прикладі ковіду бачимо, як багато людей все одно ходять на роботу хворими. Міністерство соціальної політики хоче зробити цю практику постійною та масовою?

Окрім цього, депутатка вважає, що "цим законопроєктом ми демотивуємо молодь працевлаштовуватися легально".

Як ситуацію коментують у Мінсоцполітики

Саме ж Міністерство на запит Парламент.UA відповіло, що надіслало законопроєкт для погодження зацікавленим органам і отримало низку зауважень та пропозицій, в тому числі до його ключових положень.

Також Мінсоцполітики інформує, що 15 квітня провело консультації сторін соціального діалогу за участі міністра, уповноважених представників профспілок і роботодавців. За результатами консультацій, зокрема, ухвалено рішення щодо розробки спільного плану заходів з подолання кризового фінансового стану Фонду соціального страхування України та опрацювання питання стосовно розміру матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежно від періоду участі у соціальному страхуванні та сплати страхових внесків.

Як попередньо вбачається із наявних на цей момент зауважень, за наслідками їх врахування ключові положення проєкт акта потребуватимуть перегляду, – додає пресслужба Мінсоцполітики.

З відповіді зрозуміла головна мета законопроєкту – подолання кризового фінансового стану Фонду соціального страхування. Відомо, що Фонд місяцями не виплачує лікарняні, а борги за цими виплатами сягнули мільярдів гривень. Станом на 15 березня заборгованість становила 1,8 млрд грн, а також непрофінансовані заяви-розрахунки на суму 0,8 млрд грн.