Що відбулось у "Нафтогазі" та Міненерго і як це вплине на майбутнє НАК

Заміна Коболєва Вітренком: аналіз ситуації, рекакція експертів та міжнародних партнерів
Ексклюзив
Що відбулось у "Нафтогазі" та Міненерго і як це вплине на майбутнє НАК
Кабмін (фото: Парламент UA)

Минулого тижня Кабінет Міністрів України звільнив Андрія Коболєва з посади Голови Правління НАК "Нафтогаз" і призначив на його місце Юрія Вітренка, котрий раніше звільнився з "Нафтогазу" саме через конфлікт з Коболєвим. Крім того, це звільнення відбулось із порушенням законодавства, хоча і теоретично має піти на користь державній компанії.

У тому що ж відбулось, як на це реагують іноземні партнери, як оцінюють експерти та які перспективи у "Нафтогаза" розібрався Парламент.UA.

Як Коболєва замінили на Вітренка

На перший погляд таке перетасування кадрів між державною компанією та Кабміном є звичайним для українских процесів держуправління, тим більше, що мова йде про людей, що не належать команді Зеленського, що нині є великою рідкістю.

Проте неможливо не враховувати три важливих моменти:

  • НАК "Нафтогаз" – це визначальне для існування держави підприємство, яке до того ж знаходиться в трійці найбільших платників податків до бюджету. Тому у суспільства повинно викликати інтерес звільнення його голови, що займав цю посаду з 2014 року та за правління якого компанія не тільки зі збиткової перетворилася на прибуткову, так ще й виграла в Газпрому $2,9 мільярдів штрафу у міжнародному суді.
  • Звільнення відбулося вже в звичному режимі теперішньої влади – з порушенням. Адже саме подання пропозиції про звільнення глави правління разом з відповідним рішенням належать до компетенції Наглядової ради Нафтогазу, а не Кабінету Міністрів безпосередньо. До того ж сам Андрій Коболєв у мережі Facebook в день звільнення написав, що сам дізнався про це з новин. Отже звільнення пройшло як мінімум з порушенням процедур та етичних норм. Потім Коболєв заявив, що буде оскаржувати це рішення держави, тому що воно "ставить хрест на корпоративній реформі в державі та знецінює важливість і необхідність наглядових рад як контролюючого корпоративного органу".
  • На місце Голови правління одразу був призначений Юрій Вітренко, який вже працював виконавчим директором Нафтогазу під керівництвом Коболєва з 2014 по 2020 роки. В той же час у них в 2019-2020 роках був особистісний конфлікт, який виражався через критику Вітренка в сторону Коболєва щодо повільної оранізаційної трансформації та невиконання внутрішніх управлінських стандартів. Завершився конфлікт звільненням Вітренка з Нафтогазу у липні 2020.

У коментарі Парламент.UA політолог Тарас Загородній зазначив, що звільнення Коболєва стало доволі неочікуваним кроком.

Я вважаю це сильним кроком пана Зеленського. Він позбавляється від токсичних людей, тому що пан Коболєв, по-перше, показав незадовільний результат роботи. Провалений власний газовидобуток, тарифи зростають. Звичайно, що це б’є по Зеленському, оскільки він не може з цим впоратись, - наголосив він.

Юрій Вітренко

Юрій Вітренко (фото: facebook.com/minenergoUkraine)

Економічний експерт Олег Пендзин, своєю чергою пояснив, що 2014 року в Україні були прийняті певні законодавчі акти щодо корпоративного управління, а призначення Вітренка на посаду було поза межами компетенції уряду: Кабінет міністрів дещо перевищив свої повноваження.

Є українське законодавство, яке чітко визначає порядок звільнення і призначення на посаду голови правління цієї державної компанії. Повноваження щодо прийняття на посаду і звільнення з неї має Наглядова рада. Це було зроблено задля того, щоб максимально убезпечити подібні системоутворюючі державні компанії від впливу політичних партій, діячів, які приходять в результаті виборів на ті чи інші посади в державній владі. Така логіка закладалася з самого початку і ця логіка підтримувалась. Вона була інспірована нашими кредиторами і нашими партнерами в Америці і Європі. На сьогоднішній момент ми вже маємо реакцію від цих вельмишановних представників іноземних держав, які дуже обережно нагадали про українське законодавство щодо корпоративного управління, - зазначив він.

Чому Вітренко двічі не став міністром, але очолив "Нафтогаз"

Син відомої політикині та нардепки ВР ІІ та ІІІ скликань Наталії Вітренко, котра 2014 року через радикальні проросійські погляди виїхала з України до Росії начебто не поділяє екстравагантних поглядів матері. Своїм професіональним шляхом Вітренко створив враження людини з бізнесовими інтересами та прозахідним менталітетом, що доводить його робота у таких відомих фінансових структурах, як PwC та Merrill Lynch.

Також кар`єра Вітренка вже давно була пов`язана з Нафтогазом: на різних посадах у компанії він працював з 2001 року. Та кульмінаційним періодом можна вважати 2014-2020 рр., коли Юрій Вітренко обіймав посаду виконавчого директора Нафтогазу під керівництвом Андрія Коболєва як Голови Правління.

Після звільнення з посади в липні 2020 року Юрій намагався реалізувати амбіції держслужбовця вищої ланки і при "зеленій" владі. За кар’єрними поневіряннями Вітренка країна спостерігає з грудня минулого року.

Юрій Вітренко

Юрій Вітренко (фото: УНІАН)

Спочатку він став першим заступником міністра енергетики і активно намагався очолити міністерство, але Рада двічі – 17 грудня і 28 січня – не набрала потрібну кількість голосів на користь кандидатури Вітренка. Тож спробу стати міністром довелося відкласти, проте вже 28 квітня його раптово призначили Головою "Нафтогазу" після звільнення Андрія Коболєва та розпуску Наглядової Ради "Нафтогазу".

Конфлікт Коболєва та Вітренка як важливий аргумент у "змінах" в Нафтогазі

Під час спільної роботи у Нафтогазі Коболєв та Вітренко демонстрували приятельські відносини. Проте у 2019-2020 роках між керівниками компанії стався конфлікт, що базувався на різному розумінні цілей організаційної трансформації компанії. В розумінні Коболєва головною метою трансформації компанії було досягнення фінансової стабільності НАК, в той час як Вітренко прагнув швидкого перетворення на ефективну компанію з системою стримувань і противаг, які мінімізують залежність розвитку від конкретних людей.

Зрештою конфлікт завершився скандалом після звільнення Вітренка з посади виконавчого директора Нафтогазу 17 липня 2020 року. Тоді Вітренко заявив, що це рішення прийняв особисто голова правління Коболєв. Він також розповів про провали в роботі "Нафтогазу" за тими напрямками, за які відповідав Коболєв. Крім того, він зауважив, що контракт з Коболєвим був продовжений без конкурсу. На додачу до цих обвинувачень, 23 липня 2020 року управління маркетингових досліджень Нафтогазу, що підпорядковувалося Вітренко, підготувало документ, що називався "Оцінка прогресу організаційної трансформації "Нафтогазу". В цьому звіті йшлося про поточні успіхи у  трансформації компанії.

Зокрема в деяких висновках звучить критика в сторону вищого керівництва компанії: "Трансформація значно відстає від графіка, що робить Нафтогаз вразливим для короткострокових і середньострокових загроз і викликів. Ми бачимо високий ризик того, що Нафтогаз зіткнеться з серйозним дефіцитом грошових коштів у 2020 році, який буде викликаний відсутністю доходів від транзиту газу. Зважаючи на ці проблеми, незначний прогрес трансформації створює високий ризик розпаду "Нафтогазу", тому що навіть новий уряд в кінцевому підсумку перестане розуміти, яку ціннісну роль може виконувати нинішнє керівництво компанії...".

Також в ході формування звіту управління маркетингових досліджень НАК провела низку інтерв`ю з топ-менеджментом компанії та встановили: "багато тих, кого ми опитали, повідомили, що стурбовані тим, що поведінка СЕО (Андрій Коболєв-ред.) відрізняється від спочатку домовлених принципів: втручання СЕО – це звичайне явище!"

Андрій Коболєв (фото: УНІАН)

Проте тоді Голова Правління втримався на своїй посаді. Але вже через 9 місяців, 28 квітня 2021 року Кабінет Міністрів одним рішенням фактично розпустив Наглядову Раду НАК "Нафтогаз" (оскільки було заявлено, що представники держави в раді припиняють свої повноваження) та звільнив Андрія Коболєва з посади Голов Правління. Головними причинами були:

  • Збиток від діяльності компанії у 2020 році. Чистий консолідований збиток групи компаній "Нафтогаз" у 2020 році становив 19 млрд грн. При цьому у затвердженому Кабінетом Міністрів фінансовому плані компанії передбачалося отримання 11,5 млрд грн прибутку. Відповідний фінансовий план був запропонований самим керівництвом НАК "Нафтогаз України" у грудні 2020 року. Та все одно за результатами засідання загальних зборів акціонерів роботу Наглядової ради та правління НАК "Нафтогаз України" у 2020 році визнано незадовільною.
  • Не досягнення запланованих обсягів власного видобутку газу, що по суті не давало шансу на зменшення ціни на газ для населення. А це – одна з основних перепон для Володимира Зеленського на шляху до переобрання.

Загалом формальні причини для звільнення Коболєва були. Але порушення процедури та миттєве призначення Юрія Вітренка дає шанс стверджувати, що рішення приймалося з політичних мотивів, а сам Вітренко відігравав не останню роль у цьому процессі. Новопризначений Голова Нафтогазу не забарився з коментарем: "Держава повинна бути активним власником, відповідно Кабінет Міністрів має право і обов'язок реагувати на проблеми в компанії. Це рішення було прийнято в пакеті з розглядом результатів 2020 року... І з цієї точки зору воно є зрозумілим". Також Вітренко ще раз нагадав про різке падіння консолідованого прибутку компанії: з 63 млрд прибутку в 2019 році до 19 млрд збитку в 2020 році.

Нафтогаз (фото: з відкритих джерел)

На думку економічного експерта Олега Пендзина, аудит "Нафтогазу" був скоріше приводом, а ніж реальною причиною звільнення Коболєва

 З моєї точки зору, ситуація зі збитками НАК "Нафтогазу" в 2020 році є скоріше очікуваною, аніж випадковою. Адже вся енергетична сфера в усьому світі понесла збитки в 2020 році. У "Нафтогаза" забрали величезний генератор доходу – це магістральні газопроводи. До деякої міри ситуація була очікуваною, особливо у зв’язку із не погашеними боргами, зокрема газопостачальними організаціями.

Які подальші будуть дії пана Коболєва з точки зору захисту своїх інтересів в судах, це питання інше, - вважає експерт.

Величезна премія Коболєва і гнів людський

Мабуть, найбільший репутаційний скандал з Коболєвим трапився в 2018 році, за підсумками якого він отримав 286,5 млн грн виплат в Нафтогазі. З цієї суми 261 млн грн – це премія, яку йому надала Наглядова Рада Нафтогазу за перемогу в Стокгольмському арбітражі в суперечці з Газпромом. Сама ж заробітна плата Коболева за рік склала 25,5 млн грн.

Після цього вся країна обурилась від почутих цифр. Навіть почали з’являтись петиції до Президента України з вимогами негайно скоротити зарплату Коболєва.

Якщо звернутися до цифр, то загалом 41 співробітник Нафтогазу отримали премії в рамках виграшу над Газпромом на суму $46,3 млн. В тому числі і керівники: Андрій Коболєв тоді отримав $7,9 мільйонів, а виконавчий директор Юрій Вітренко – $6 млн. Навіть подальша доля отриманих премій обох керівників державної компанії була приблизно однаковою: Коболєв перевів всю суму на рахунки своєї матері, що проживає в США, а Вітренко перевів свою премію на рахунки дружини, що проживає в Ліхтенштейні. Проте весь гнів українського народу за ці гроші отримав Андрій Коболєв, в той час як Юрій Вітренко, котрий і розповів ЗМІ про премії, фактично не зазнав критики.

Вогню ситуації в 2019 році також додала позиція новообраного Президента України – Володимира Зеленського. Він висловлювався проти виплати таких великих премій та доручав тодішньому Прем`єр-Міністру Олексію Гончаруку знайти вихід з ситуації: "Вони повинні бути не тільки прагматичними менеджерами, але й залишатися людьми. Запропонувати вихід з цієї ситуації. Або вони вас почують, або не почують вас. Тоді вони почують людей та юристів".

Чим запам`ятався Коболєв на посаді

Андрій Коболєв очолив Нафтогаз 26 березня 2014 року, одразу після перемоги Революції Гідності, та протримався на цій посаді повних 7 років. Можна коротко перелічити ключові його здобутки у якості Голови Нафтогазу:

Нафтогаз України (Фото з сайту компанії)

  • Судовий позов до Газпрому по двох справах: транзиту та стосовно ціни на російський газ для Укріїни. В результаті українська компанія фактично перемогла в обох випадках. 22 грудня 2017 року Нафтогаз заявив, що виграв арбітраж проти Газпрому у справі про поставки газу, а також про зменшення більш ніж в 10 разів обов`язкових річних обсягів закупленого газу. А трохи згодом Стокгольмський арбітраж оголосив своє рішення в історичній перемозі Нафтогаза над Газпромом у справі транзиту газу на суму $4,673 млрд. В результаті по двох справах Газпром зобов`язаний виплатити Нафтогазу $2,56 млрд.
  • Саме за правління Коболєва державна газовидобувна компанія стала прибутковою. Але заради цього майже одразу довелося піти на непопулярні кроки: встановлення ціни для промислових споживачів на рівні ринкової та такою, що трохи нижче ринкової – для населення. А з 1 травня 2021 і населення стане платити ринкову ціну тому що в квітні втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України про заморожування ціни на газ для населення. Але тарифи – це вже окрема тема, хоч і надзвичайно чутлива.
  • Прибутковість державної компанії дає ще одну величезну перевагу – збільшення відрахувань до бюджету у вигляді сплати податків. Наприклад "НАК "Нафтогаз України" і компанії, що входять до неї, у 2020 році сплатили до державного і місцевих бюджетів 141,5 млрд грн податків і зборів, а це (включно із залишком дивідендів за 2019 рік)", повідомила прес-служба компанії. А це 13% загального бюджету України за той рік. У 2019 році Група Нафтогаз сплатила до державного бюджету 120,3 млрд грн податків та дивідендів, що становило вже 16% загальних доходів державного бюджету. І повертаючись ще на рік назад, сукупний розмір податкових та дивідендних платежів групи Нафтогаз до державного бюджету у 2018 році склав 136,5 млрд грн. Відрахування групи Нафтогаз до бюджету у 2018 році більш ніж на 27% перевищили платежі за 2017 рік. Тобто маємо в математичному та економічному сенсах процвітаючу нафтогазову українську компанію, яка щороку збільшує свої прибутки та при цьому проводить процесс реформування! Мабуть, ми більше не знайдемо такий тривалий період в сучасній історії України, коли Нафтогаз приносив стільки користі бюджету та іміджу України на міжнародній арені.
  • Реформа газового ринку або війна з корупцією у вигляді облгазів Фірташа. За правління Коболєва НАК почав вікрито боротися з такою собі "Регіональною газовою компанією" олігарха Фірташа. Цій компанії належить 20 облгазів по всій Україні, тому РГК є фактично монополістом на ринку доставки газу до кінцевих споживачів. Ця компанія роками закуповувала у Нафтогаза газ для населення, але перепродавала його приватним компаніям. Таким чином завдавалися збитки державі від несплати податків, зменшення прибутку держави та, навпаки, отримання незаконного прибутку кримінальними групами. Завдяки прийняттю серії правильних рішень Нафтогазом вдалося встановити контроль над розподіленням закупленного облгазами блакитного палива.
  • Мабуть, найбільш позитивним кроком особисто для іміджу Коболєва, стала його реакція на різку критику щодо отримання ним премії за Стокгольм зі сторони населення, ЗМІ та політиків, здебільшого проросійських. Тодішній Голова НАК пообіцяв протягом всього 2019 року перераховувати свою зарплату в НАК "Нафтогазі" у 3 українські благочинні фонди: "Таблеточки", "Повернись живим", "Народный тыл".

Перспективи Нафтогазу після зміни керівництва

На думку економічного експерта Олега Пендзина, наглядова рада мала надавати кандидатуру, підтверджувати її. А якщо все робиться в одному пакеті, то незрозуміло, хто взагалі цю кандидатуру пропонує.

Ми маємо приклади, як сесійна зала оцінювала пана Вітренка на посаду міністра. Вони висловили свою позицію з приводу пана Вітренка, двічі надавши йому недовіру, - підкреслив він.

З іншого боку політолог Тараз Загородній називає це передвиборчою логікою і придивлянням влади до реакції, бо, на його думку, пан Вітренко буде покликаний зменшити апетити "Нафтогазу", який де-факто, користується своїм монопольним становищем.

Рейтинги політиків, які критикують тарифи зростають. Насамперед це – Тимошенко, яка вимагає ліквідувати "Нафтогаз" і знизити тарифи. Звичайно, що влада стурбована цим. Адже вже не приховується, що Зеленський збирається на другий строк. А без вирішення питання тарифів – це неможливо.

Нафтогаз

І ми можемо спрогнозувати наші найгірші побоювання, що звільнення Коболєва з посади стало банальним актом помсти Вітренка, амбіції якого сягали найвищої посади (бажано вище Коболєва). А "сила" нинішньої влади – продавлювати нелегітимні з точки зору законодавства рішення – могла стати просто знаряддям для зайняття Вітренком посади або міністра або голови правління. Та головними будуть наслідки цієї події. Адже ми прекрасно пам`ятамо, що майже кожна ініційована зеленою владою активна дія обертається якимось корупційним або геополітичним скандалом. І сигнали такого сценарію вже є. Наприклад, 29 квітня віце-президент Енергоатому, Герман Галущенко став Міністром енергетики, якого вибрали конституційною більшістю Верховної Ради, тобто голосами 305 депутатів. Проти цього призначення були лише партії "ЄС" та "Голос". Водночас журналісти пов`язують  Галущенка з одіозними олігархами та підсанкційним депутатом Андрієм Деркачем.

А в ЗМІ вже з`явилася інформація, що Коболєва могли звільнити через його жорстку позицію відносно використання резервів Нафтогазу. За інформацією zn.ua "Нафтогаз" перерахував 50 млрд гривень у власні резерви на випадок, якщо боржники не розрахуються з компанією. Зокрема, резерв у 23,5 млрд гривень був сформований під чинну заборгованість з боку регіональних газорозподільних підприємств. А ще 26,5 млрд гривень — у резерв під заборгованість перед "Нафтогазом" з боку виробників тепла, яка вже становить 40,9 млрд гривень. Тому для влади було би дуже потрібно використати ці резерви Нафтогазу для власних піар-проектів накшталт "Велике будівництво". Те ж видання повідомляє: "Два тижні тому Володимир Зеленський зустрічався з Андрієм Коболєвим і запропонував йому рокірування: Вітренко очолює Нафтогаз, а Коболєв — Міненерго. Коболєв відмовився. Зеленський образився. А потім образився ще раз, коли стало зрозуміло, що президентські дороги Коболєв теж фінансувати не збирається, і майже 40 млрд гривень дивідендів — максимум, на який може розраховувати держава".

Реакція міжнародних партнерів на зміну голови "Нафтогазу"

Наостанок, треба завжди відслідковувати реакцію наших західних партнерів, оскільки саме від них в значній мірі залежать наші: економічна стабільність, обороноздатність та  надія на потрапляння у ЄС та НАТО.

Нафтогаз

На зміни в Нафтогазі Держдеп США та Посли G7 відреагували миттєво і негативно. Речник Держдепартаменту США Нед Прайс називає повагу України до корпоративного управління критично важливою для продовження реформ. А посли G7 заявили, що Управління Держпідприємствами повинно бути вільним від політичного втручання.

Також щодо цієї події висловилися і в Американській торговельній палаті, назвавши в своїй заяві звільнення Андрія Коболєва та одночасне припинення повноважень Наглядової Ради явищем що порушує принципи корпоративного управління.

На думку Олега Пендзина, якщо уряд хотів звільнити Коболєва, то, напевно, треба було зробити ротацію Наглядової ради у відповідності до чинного законодавства, а потім приймати рішення щодо звільнення через Наглядову раду, вона і мала діяти в межах корпоративного управління. Але одночасно звільняти і Коболєва, і Наглядову раду одним рішенням Уряду – політично вмотивовано. Коментувати ці речі достатньо важко.

Пред’явити претензій Коболєву можна достатньо багато. Це і винагороди, і провалення програми по збільшенню видобутку газу, і складні питання, пов’язані з перспективами розвитку компанії. Багато чого можна було би пред’явити, але бажано це робити в межах чинного законодавства. Не займатися політично вмотивованими діями. Тому ми вже маємо реакцію європейців. Треба розуміти, що це знайде належне відображення в майбутньому меморандумі з МВФ, тому що МВФ також дуже несхвально дивиться на питання політично вмотивованих звільнень керівництва державних підприємств. Це не є добре. Можна було знайти інші механізми, як це зробити, вважає він.

В той же час існують думки, що Наглядова Рада – це зайвий орган, який тільки отримує космічні зарплати та дивіденди, але не виконує свої функції та просто підтримує рішення голови правління.

Тараз Загородній, своєю чергою упевнений, що претензії європейських партнерів щодо порушення правил є не досить справедливими.

Нам нав’язали цю Наглядову раду, яка не несе жодної відповідальності за те, що коїться в нашій країні, не несе відповідальність за результати роботи "Нафтогазу". Я взагалі вважаю, що можна скасувати цю Наглядову раду, нічого поганого в цьому немає, наголосив експерт.