Виграє той, хто довше протримається економічно: яка ситуація з українським бізнесом та які в нього шанси вижити

Повномасштабне вторгнення росії в Україну триває вже майже два місяці. За цей час сильно підкосило як українську, так і російську економіку. Для підтримки бізнесу Кабмін запровадив низку програм. Серед них – пільгове кредитування, зниження податків, фінансові виплати. "Парламент.UA" проаналізував, яким нині є стан економіки, як саме її рятує влада та чи вдало це робить.

Нинішній стан економіки України

Підсумки майже двох місяців війни вкрай невтішні. Згідно з результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 19 березня, більш як половина (53%) українців втратили роботу під час повномасштабної війни.

Уряд оцінює, що втрати внаслідок російського вторгнення можуть перевищити трильйон доларів. При цьому, йдеться лише про матеріальну шкоду – руйнування економіки та інфраструктури.

Кожного дня гинуть люди – це активні члени суспільства, підприємці та платники податків. Ми не знаємо, скільки додатково це потягне збитків і розривів звичних логістичних ланцюжків, – сказав у коментарі "Парламент.UA" депутат Київської міської ради, голова фракції "Голос" Григорій Маленко.

Він наголошує, що до перемоги України ще дуже далеко, тому говорити, що і як зміниться, рано. Але однозначно каже, що вже не буде індустріального Донбасу у звичному його вигляді. Маріуполь як великий промисловий центр також буде втрачено, відповідно, й експортна металургія буде на нулі.

Завод, виробництво (Фото: pexels)

Через окупацію південного регіону складно сказати, що буде з валютним виторгом від аграрного експорту. Також є великі проблеми з Харківщиною – там друге за економічним потенціалом місто страждає від постійного терору й обстрілів з боку рф, – додав депутат.

Нині багато працівників підприємств та фізичних осіб – підприємців, що опинилися в зоні бойових дій, припинили свою роботу або були вимушені евакуюватися в інші більш безпечні області України чи за кордон. Представники бізнесу, які залишилися працювати, також зіштовхуються з труднощами.

Найбільш постраждалими від війни в України сферами бізнесу є в першу чергу ті, в яких неможливо організувати дистанційну роботу, сказала нам адвокатка Адвокатського Бюро "ЮФ "Семенова і Партнери", кандидатка юридичних наук Марина Семенова. Це, зокрема, туристична, аграрна сфери, морські перевезення, сфера послуг. Найменш постраждалою виявилась IT-галузь, бо більшості фахівців цієї сфери для ефективної праці неважливе місце їхнього розташування.

"Аналіз діяльності наших клієнтів з IT-індустрії свідчить про те, що роботодавці в багатьох випадках готові компенсувати своїм працівникам проживання, харчування в безпечних містах України та за кордоном для того, щоб вони могли працювати та забезпечувати безперервність бізнес-процесу", – зазначила експертка.

Що стосується сфери туризму, безперечно можна казати, що ані міжнародний, ані внутрішній туризм наразі не є можливим для українців, які сьогодні в більшості намагаються вижити та влаштуватися в нових для себе умовах та не мають фінансової можливості подорожувати. Для іноземців приїздити в Україну з туристичною метою наразі також неактуально.

У 2022 році МВФ прогнозує для України падіння ВВП на 10%, а інфляція прискориться до 19,1%, каже маркетинг-спеціалістка аутсорсингової компанії Accountor Ukraine Тетяна Земляна. Також міжнародні експерти прогнозують рецесію економіки, скорочення внутрішнього споживацького попиту. МВФ також прогнозує значне скорочення експорту та імпорту через складнощі в логістиці та скорочення виробничих потужностей, закриття або знищення портів та аеропортів.

Програми підтримки бізнесу від держави

Аби допомогти бізнесу у скрутний час, Кабінет міністрів запровадив низку програм допомоги. Зокрема, знизив податки, дозволивши платити 2% з обороту замість 20% ПДВ. Для підприємців першої та другої груп сплата ЄСВ стала добровільною. Штрафи за порушення закону про РРО не застосовуватимуться до завершення воєнного стану.

Керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько виділив також програму Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, де роботодавцям компенсують витрати на зарплату працевлаштованих переселенців у розмірі 6,5 тисячі гривень за кожного такого працівника протягом двох місяців.

Швейне виробництво (Фото: pexels)

Також є програма Тимчасового переміщення підприємств із постраждалих під час війни регіонів. Для компаній, які подадуть заявку, уряд обіцяє створити умови для забезпечення безкоштовного переїзду до місця тимчасового переміщення. Підприємствам допомагають у підборі необхідних площ для розміщення виробництва, переміщення та розселення персоналу, підборі працівників у місці дислокації після переїзду.

А ще Кабмін розробив кредитні програми – надає можливість отримати позику до 60 мільйонів гривень будь-якому українському підприємству під 0% на час воєнного стану за програмою "5-7-9%", зазначив Ясько.

Влада, зокрема, кредитує аграріїв. Підтримку надають малим та середнім аграрним виробникам з оборотом не більш як 20 мільйонів євро в рік, що є еквівалентом підприємства, яке оброблює до 10 тисяч гектарів. Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить 50 млн грн. Для аграріїв також скасували додаткові процедури з сертифікації насіннєвого матеріалу, їм дозволили експлуатацію сільгоспмашин без їхньої реєстрації на період воєнного стану.

Чи допоможе держава відродити бізнес

Дискусійною в експертному колі виявилася програма з виплат громадянам по 6500 гривень. Адвокат Володимир Фогель вважає, що ця підтримка з боку держави допоможе переселенцям забезпечити себе роботою, дозволить утримувати родину належним чином, відчувати себе реалізованою людиною та надасть можливість уникнути проблем, викликаних зміною місця проживання і невпевненістю у майбутньому. А ще це буде стимулювати роботодавців надавати робочі місця внутрішньо переміщеним особам.

Водночас кандидат економічних наук Олександр Хмелевський переконаний, що навряд чи ця програма суттєво сприятиме заохоченню роботодавців брати на роботу переселенців. Мовляв, створення додаткових робочих місць потребує більш значних вкладень. У будь-якому разі роботодавці будуть надавати перевагу місцевим, а не переселенцям, каже експерт. Тому, додає, краще б влада спрямувала додаткові кошти для виплат безпосередньо переселенцям.

Загалом економіст каже, що при розробці програм підтримки економіки держава має орієнтуватися не на тих, хто більше постраждав, а підтримувати в першу чергу ті галузі, які найбільш важливі для забезпечення обороноздатності країни. Це насамперед підприємства оборонно-промислового комплексу, транспорт, енергетика, інфраструктура, комунальні послуги, товари першої необхідності.

Політолог Микола Спірідонов у коментарі "Парламент.UA" зазначив, що нині бізнес в основному прокидається там, де зменшилися бойові дії. У Києві фактично завмерли майже всі підприємства під час активних бойових дій на підступах до міста. Але після звільнення Київщини від окупації бізнес починає потроху відроджуватися і працювати.

Тут потрібна державна підтримка й успіхи Збройних сил, і тоді бізнес, який має можливість, потроху відроджується, і ми це бачимо на прикладі Києва. У місті вже навіть утворюються певні затори. Тобто люди повернулися, вони іноді ходять у кав'ярні, купують певні продукти, тож бізнес має можливості знову працювати, – зазначив експерт.

Які програми підтримки ще потребують підприємці

Депутат Григорій Маленко зазначив, що поки триває війна дуже важлива фінансова допомога від західних партнерів та МВФ. Без них буде дуже складно виплачувати соціальні зобов'язання держави, адже значна частина економіки зупинилася або знищена. Також має працювати бізнес там, де це можливо.

Ми ввійшли у фазу війни на виснаження. Виграє той, хто довше протримається економічно, – сказав представник "Голосу".

Ігор Ясько вважає, що нині державі треба зайнятися перевезенням підприємств у безпечні регіони та працевлаштуванням населення, яке не залучене в обороні держави.

Простимулювати виробництво – від малого до великого. Забезпечити звільнення від призову працівників IT, які зараз одні з небагатьох реально забезпечують державу великими податками. Особливо страждає дрібний бізнес, тому саме на нього держава повинна звернути особливу увагу, – переконаний керуючий партнер ЮК Winner.

Для представників туріндустрії державі необхідно надати кошти, а краще державні стипендії, для перенавчання та перекваліфікації, стверджує релігієзнавець та культуролог Євген Савісько. А для тих, хто все ж вирішить залишитися в турбізнесі, започаткувати пільгове оподаткування та кредитування. Частково туризм зможе діяти в областях, які виявилися найменш ураженими від руйнувань.

Завод, виробництво (Фото: pexels)

Що ж до культури, то необхідно створити спеціальний державний фонд із відбудови культурної інфраструктури в Україні та розробити відповідні національні та регіональні програми. Насамперед це стосується пам'яток культури й архітектури, закладів культури, як державної та комунальної власності, так і приватних, – додав він.

Держава має суттєво збільшити замовлення на виробництво та ремонт озброєння і техніки, нарешті побудувати завод для виробництва боєприпасів, переконаний Олександр Хмелевський. Виробництво військової продукції має бути максимально локалізоване, щоб меншою мірою залежати від іноземних постачань.

Відновити ВВП країни до довоєнного рівня можна буде протягом 5-10 років. Проте варто розуміти, що ВВП – вартісний показник, який не показує реальний стан економіки. Достатньо наповнити економіку грошима, щоб забезпечити зростання ВВП.

Що стосується продуктивних сил, які, власне, і характеризують реальний стан економіки, а це трудові ресурси, промислові підприємства, інфраструктура, то швидше за все їх відновити не вдасться, вважає Хмелевський.

Населення і надалі буде скорочуватися, його рівень освіти та вмінь буде знижуватися. Значна частина промислових підприємств не буде відновлена. Без зміни економічної системи Україна і надалі буде все більше перетворюватися на аграрно-сировинну країну та деградувати, – каже експерт.

Натомість адвокатка Марина Семенова переконана: в цілому ініційовані урядом програми дозволять зберегти робочі місця багатьом підприємцям та нададуть можливість сплачувати податки, що є необхідним для підтримки та розвитку економіки України.

Щодо програм підтримки уряду, то ми вже спостерігаємо деякі кроки. Перш за все, Україні потрібна буде масштабна міжнародна підтримка із залученням міжнародних фінансів, на кшталт Плану Маршалла після Другої світової. Це дозволить прискорити відбудову міст, різних економічних та соціальних галузей та інфраструктури, – вбачає Тетяна Земляна.

Також, за її словами, невіддільною частиною плану підтримки бізнесу є розширення зони вільної торгівлі з ЄС, зниження митних ставок, скасування будь-яких перешкод для товарів та послуг для потрапляння на ринки ЄС. Підтримкою бізнесу від уряду було б субсидування процентних ставок за банківськими кредитами та програми доступних кредитів під мінімальний відсоток.

Читайте також

Війна й вино: чи виживе галузь після варварства орків та заборони на продаж алкоголю

Бізнес, який не покинув Україну: як працюють підприємці під час війни