Як вибори у Грузії та Молдові вплинуть на Україну: докладний аналіз

У переддень листопада у Грузії обирали новий парламент. Результати свідчать про те, що перемогла провладна партія. Натомість опозиція, одним із лідерів якої є експрезидент Міхеїл Саакашвілі, має питання до результатів, не погоджується з ними та закликає грузинів до протестів.

А поки у Грузії рахували голоси, Молдова обирала собі президента. Вибори минули практично без інтриги, щоправда, диспозиція сил відрізняється від ситуації 2016 року. Але крапку у цій історії поставить другий тур 15 листопада. Як у цих країнах пройшли вибори, кого там обрали та на які новини чекати у співпраці з  Україною, аналізував "Парламент.UA".

Як пройшли вибори у Грузії

Чергові парламентські вибори у країні вперше відбулися за новими правилами, які у червні цього року затвердив грузинський парламент. Йдеться про оновлену систему проведення виборів, покликану ускладнити монополізацію влади, а політичним силам — полегшити шлях для створення коаліційного парламенту.

Більшість місць у парламенті тепер заповниться за партійними списками, а поріг для проходження партій знизили до одного відсотка. У Грузії зменшилася кількість мажоритарних парламентаріїв — 30 замість 73. Натомість кількість місць за пропорційною системою збільшилася з 77 до 120 — раніше це співвідношення було рівним.

Протести в Грузії (фото: ZURAB KURTSIKIDZE/EPA)

Також з’явилися гендерні квоти, закріпивши за жінками щонайменше 30 депутатських місць зі 150 у партійних списках. Крім того, партія, яка отримає менш як 40,54% голосів, не зможе тепер сформувати парламентську більшість, а ось виборчі блоки мають набрати стільки відсотків, скільки партій входить у блок.

Такі зміни, за задумом, мають допомогти новим молодим політичним силам потрапити в парламент. Для грузинського парламенту це дуже важливо, бо коаліції не було аж з 2003 року.

Результати виборів у Грузії

Центрвиборчком Грузії вже підрахував голоси — перемогу здобула владна партія "Грузинська мрія — демократична Грузія". Крім неї, до грузинського парламенту пройшли ще шість партій і два блоки, зокрема опозиційний блок Міхеїла Саакашвілі.

Спостерігачі ОБСЄ та інших міжнародних організацій не мають серйозних зауважень до виборів у Грузії, тобто їхні результати будуть визнані, зазначив голова громадської організації "Асоціація Політичних Наук" Дмитро Сінченко. Він наголошує, що ці вибори не можна назвати "взірцем демократичності", однак вони дійсно були конкурентними, і "мрійники" знову змогли втриматися при владі.

Протести в Грузії (фото: REUTERS)

Результат у 48% дозволяє "Грузинській мрії" самостійно сформувати провладну коаліцію, хоча цілком можливо, що для підсилення враження щодо власної демократичності до коаліції запросять ще якусь одну маленьку партію з поміркованими конструктивними поглядами, яка подолала прохідний бар'єр, — вважає експерт.

Політичний аналітик Дмитро Франчук зазначає, що боротьба лідера провладної партії Бідзіна Іванішвілі та опозиції була непростою. Він каже, що з самого початку передвиборчої кампанії йшов супротив до опозиції зі сторони проросійської влади.

Саме в цей час Міхеїл Саакашвілі закликав всі опозиційні сили об’єднатися, що своєю чергою дало позитивний результат. Спочатку був великий відрив опозиційних сил, більше ніж на 11%, але за ніч роботи комісій опозиційні сили дуже швидко втратили відсоткову перевагу. Відбулися вкиди бюлетенів та накручування голосів за проросійські сили, — наголошує експерт.

Протести після виборів у Грузії

Коли стало зрозуміло, що владна партія отримає щонайменше 89 мандатів, представники опозиції почали заявляти про фальсифікації на виборах. Про такі факти говорять і місцеві активісти та деякі західні країни.

Одразу ж після оголошення перших підрахунків у Грузії розпочалися протести проти результатів виборів. Активісти та грузинські опозиціонери, вимагаючи чесних виборів, зібралися під місцевим парламентом, а потім вирушили до бізнес-центру Іванішвілі. Опозиція назвала вибори "вкраденими", а прихильники експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі закликали грузинів на Майдан.

До речі, свою позицію щодо виборів озвучив і сам Саакашвілі. У відеозв'язку він звернувся з Києва до своїх прихильників і пригрозив владі "жорсткою відповіддю" у випадку фальсифікацій на парламентських виборах.

"Відповіддю на фальсифікацію буде гідність, напад і захоплення влади людьми дуже швидко… Наша країна заслуговує кращого майбутнього. Наш шлях більше не шлях Іванішвілі, наш шлях — Шлях святого Георгія, свободи, Грузії. Ми не народжені, щоб бути обірванцями", — заявив він.

Протести в Грузії (фото: ZURAB KURTSIKIDZE/EPA)

Тут варто зазначити, що на початку вересня цього року опозиційні сили оголосили, що у випадку перемоги висунуть Саакашвілі на посаду голови уряду. Пізніше він сам заявив, що стане прем’єром у разі перемоги опозиції на виборах. Але коли стало зрозуміло, що опозиція не переможе, Міхеїл відмовився від крісла глави уряду.

Лідер опозиції Саакашвілі, ймовірно, готовий проводити протести, вважає науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов. Водночас додає, що навряд чи вони будуть такими ж успішними як у 2003 році. Тоді суперечливий перебіг і результати парламентських виборів спровокували масштабні акції протестів. Як наслідок, президент Едуард Шеварднадзе вимушений був подати у відставку.

Будь-які вибори мають свої вади у вигляді порушень. Не стали винятком і парламентські вибори у Грузії. Інша справа, наскільки політичні сили, які програли, та їхні прихильники готові опротестовувати результати виборів, — зазначив експерт.

Вплив результатів виборів у Грузії на Україну

Оскільки "Грузинська мрія" здобуває більшість у парламенті, то матиме змогу сформувати уряд. Для цього партії треба набрати щонайменше 40% голосів. Фактично чинний прем’єр Георгі Гахарія, який є першим номером у списку "мрії", залишиться на своїй посаді, а головною фігурою в політичній верхівці і надалі буде олігарх Іванішвілі, якому закидають просування проросійських інтересів.

Якщо говорити про двосторонні відносини між Україною та Грузією, то "каменем спотикання" на їхньому шляху залишається Саакашвілі. Андрій Мартинов пояснює: його призначення в Україні до Національної ради реформ спровокувало відкликання посла Грузії з Києва. Висока опозиційна активність Саакашвілі за його словами, може сприяти подальшій "прохолоді" у двосторонніх відносинах.

Сі Бриз - 2016 (фото: Міноборони)

Власне, погіршення політичних відносин, карантинні заходи негативно позначаються на стані торговельно-економічної співпраці. Однак попри наявність проблемних моментів, Україну та Грузію єднає спільне бачення проблем безпеки у Чорноморсько-Каспійському регіоні, потреба консолідації заради відновлення територіальної цілісності, реформування збройних сил заради отримання плану дій щодо набуття членства в НАТО. Цей порядок денний співпраці залишається незмінним, незалежно від того, які політичні сили представлені у владі в Тбілісі, — зазначив експерт.

Натомість Дмитро Сінченко виділяє три позитивні моменти у результатах виборів: по-перше, до парламенту не пройшла найбільш проросійська партія Ніно Бурджанадзе, по-друге, з партією "Альянс патріотів Грузії", яка отримувала фінансування з Росії, "Грузинська мрія" не збирається співпрацювати, про що вже пролунала відповідна заява. І по-третє, опозиційна партія "Єдиний національний рух" суттєво наростила свою підтримку та отримала на 10% більше, ніж було на початку виборчої кампанії: 26,35%. Це означає, що зовнішньополітичний курс Грузії може стати ще більш проєвропейським і проукраїнським.

Як пройшли вибори у Молдові

Перший тур президентських виборів у Молдові 1 листопада пройшов практично без інтриги: до другого туру знову вийшли чинний президент Молдови Ігор Додон та колишня прем'єр-міністерка, кандидатка від партії "Дія та солідарність" Майя Санду. Щоправда, цього разу диспозиція відрізняється від ситуації 2016 року, адже Додон відстає на два відсотки. Третє місце посів примар (мер) міста Бєльці та лідер "Нашої партії" Ренато Усатий.

У Молдові, у порівнянні з попередніми виборами, зафіксували відносно низьку явку виборців — майже 43%. Спостерігачі пояснюють це пандемією коронавірусу, втім, голосування трудових мігрантів з Молдови на закордонних дільницях було традиційно активним.

Вибори в Молдові (фото: Татьяна Султанова, NewsMaker)

Водночас чи не єдиною країною за кордоном, де на минулих виборах президента були величезні черги, а зараз люди взагалі не пішли на дільниці, стала Росія. І це також додало можливості Санду здобути першість. Пов’язано це в першу чергу з тим, що чотири роки тому російські медіа буквально агітували молдаван, які тоді були у Росії, йти голосувати. Вибори тоді представляли як історичний момент в історії Молдови. Цього року нічого подібного не було. У підсумку навіть на московських дільницях було майже порожньо.

Також цікаво, що для мешканців невизнаного Молдовою Придністров’я відкрили 42 дільниці для голосування. Для порівняння, на решті території країни їх було понад 2000. Там, за даними ЦВК станом на 18:00, проголосували 14 тисяч людей.

Вплив результатів виборів у Молдові на Україну

Чинному президенту Молдови багато хто не може пробачити його заяву, озвучену ще під час виборчої кампанії, до обрання на пост президента. Тоді він назвав Крим російським, і це поставило офіційні контакти Києва і Кишинева на чотирирічну паузу. У випадку його повторної перемоги на виборах навряд чи можна розраховувати на покращення стосунків між країнами.

Стосунки між Україною та Молдовою при президентові Додоні вкрай напружені. Додон виступає за поглиблення стосунків Молдови з Росією… У випадку переобрання Додона стосунки Молдови та України будуть залишатися прохолодними. Санду займає проєвропейську позицію та підтримує територіальну цілісність України. У випадку перемоги Санду є шанси відновити співробітництво між Україною та Молдовою, — вважає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Вибори у Молдові (фото: Максим Андреев, NewsMaker)

Так, якщо переможе Санду, зрушення відносин між країнами можливе. Про це свідчить принаймні те, що у липні минулого року вона як прем’єрка з офіційним візитом відвідала Україну, зустрівшись з президентом Володимиром Зеленським та тодішнім главою уряду Володимиром Гройсманом.

Сторони обговорювали двосторонній і міжнародний порядок денний, у тому числі співпрацю з питань безпеки, перспективи економічного співробітництва, взаємодії у сфері прикордонного контролю та протидії корупції. Як свідчить повідомлення посольства України у Молдові, Санду тоді підтвердила взаємну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та, відзначила, що "обидві країни залишаються не тільки сусідами, але і незмінними та надійними партнерами, які дотримуються єдиних позицій щодо захисту безпеки в регіоні".