Шевченко Андрій

Шевченко Андрій – український журналіст, політик та громадський діяч, активний борець за свободу слова, один з ініціаторів створення суспільного мовлення та 5-го каналу, учасник оборони Євромайдану, лауреат премії "Телетріумф"

Місце народження

Народився 10 червня 1976 року в селищі Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області. Родина згодом переїхала до Фастова, а потім до Києва.

Освіта

• 1994 рік — став фіналістом програми майбутніх лідерів "FLEX" та пройшов курс навчання у  "Вищій школі" міста Аламіда, Каліфорнія, США.
• 1999 рік – закінчив з відзнакою Інститут журналістики Київського університету ім. Шевченка.
• 1994 – 1996 роки – проходив навчання в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" на факультеті суспільних наук.

Родина

Батько – Віталій Шевченко, відомий письменник та журналіст, колишній голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, народний депутат II, III та IV скликань, один із лідерів Народного руху і близький сподвижник В'ячеслава Чорновола.

Мати викладала українську мову та літературу.

Сестра Богдана – журналістка, фотохудожниця, власниця видавничого бізнесу.

Брат Євген – історик.

Дружина – Ганна Гомонай – відома українська журналістка, телеведуча. У подружжя дві доньки – Марія (2004 р.н.) та Софія (2018 р.н.).

Журналістська робота на початку 2000-х

У період з 1993 по 1997 рік Андрій активно працював журналістом, спочатку в газеті "Наше время", далі в канадському виданні "Українські вісті", далі в "Час / Time", а потім в часописі "Наша Україна".

1995 рік —  почав працювати на телебаченні, спочатку в телевізійній програмі "Післямова" (кореспондент), далі перейшов на канал "Гравіс".

1997 - 1998 роки — Шевченко працював кореспондентом Телевізійної служби новин на телеканалі "1 + 1".

З 1998 по 1999 рік Андрій Шевченко обіймав посаду кореспондента на телеканалі "Інтер" у телевізійній програмі "Обличчя світу".

1999 - 2003 роки — працював на нью-йоркському радіо "Ukrainian Broadcasting Network" (кореспондентом), далі на радіо "Голос Америки".

Одночасно з цим, в період з 1999 по 2002 рік, Шевченка запросили на телеканал "Новий канал", де починав зі спеціального кореспондента, а потім був автором і ведучим таких програм як "Спецрепортер", "Тема дня", "Тема тижня", "Репортер".

На початку 2003 року Андрій став одним з ініціаторів створення "5 каналу" – першого всеукраїнського цілодобового інформаційного телеканалу – і обійняв посаду шеф-редактора, сформував його інформаційну службу. Разом з Романом Скрипіним вів авторську програму "Час", яка швидко здобула в Україні феноменальну популярність, бо була єдиним джерелом правдивої інформації про події в країні та світі. Він автор слогану "Канал чесних новин". На противагу іншим українським телекомпаніям, які жорстоко придушувалися темниками з адміністрації президента Леоніда Кучми, "5-й канал" запровадив засади редакційної політики, що базувалися на стандартах об’єктивної журналістики. Андрій Шевченко і Роман Скрипін від імені журналістського колективу публічно підписали з власником "5 каналу" Петром Порошенком угоду про взаєморозуміння та гарантію невтручання власника в редакційну політику. Це був дуже сміливий виклик ситуації в країні.

У 2005 році Шевченко обіймав посаду віцепрезидента з інформаційної політики у Національній телевізійній компанії України, підготував концепцію створення Суспільного мовлення. Але після категоричної відмови оточення Президента Віктора Ющенка від створення Суспільного мовлення на базі Національної телекомпанії Андрій Шевченко виявив принциповість і подав у відставку.

Громадська діяльність

Як громадський діяч, Андрій Шевченко стає відомим завдяки принциповій і послідовній боротьбі за свободу слова і чесну журналістику.

Вересень 2002 року — після запровадження адміністрацією президента Леоніда Кучми цензури та утисків ЗМІ Андрій Шевченко на знак протесту подав у відставку, залишив посаду ведучого "Нового каналу" і став одним з ініціаторів боротьби за честь професії та одним з організаторів журналістських протестів в Україні.

Він був членом журналістського страйкому, співзасновником і першим головою Київської незалежної медіапрофспілки, членом правління і медіатренером авторитетної міжнародної організації "Інтерньюз-Україна". Опір журналістів став настільки масовим і резонансним, що Верховна Рада України терміново скликала парламентські слухання щодо свободи слова. Після певних вагань доповідачем було призначено Андрія Шевченка, що саме по собі було прецедентом: не депутата чи урядовця, а громадського лідера. Андрій вперше продемонстрував з найвищої трибуни країни текст "темника". Це вмить прикувало увагу до України європейських інституцій, а слово "темник" без перекладу ввійшло в словники кількох іноземних мов. Потім Шевченко виступив на цю тему і на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Шевченко Андрій (фото: radiosvoboda.org/)

2002–2003 роки — Шевченко став співзасновником Фонду медіаініціатив і був обраний секретарем громадської ради з питань свободи слова та інформації при профільному парламентському комітеті.

Під час Помаранчевої революції організовував максимальне висвітлення акцій протесту, він і команда 5-го каналу перетворили свою телекомпанію у справжній рупор Майдану. Після перемоги Віктора Ющенка пів року працював віцепрезидентом НТКУ, але посаду покинув у жовтні 2005 року через принципові розбіжності у поглядах на діяльність Суспільного мовлення.

У тому ж році був нагороджений Премією свободи слова "Репортерів без кордонів" (Відень, Австрія) за громадську діяльність та за документальний фільм "Обличчя протесту".

Політична кар’єра

Зіткнувшись із неготовністю влади створювати в країні Суспільне мовлення, Шевченко вирішує іти в політику. Його товариш Микола Томенко запропонував приєднатись до БЮТу. У Шевченка були сумніви, проте Тимошенко зустрілась з журналістом і переконала його у привабливості своєї політичної сили. Він отримав місце у першій п’ятірці списку та у 2006 році став народним депутатом 5-го скликання. Був обраний головою Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.

Андрій Шевченко з Юлією Тимошенко (фото з відкритих джерел)

У 2006 Шевченко був другим у рейтингу найперспективніших молодих політиків України за версією журналу "Фокус".

На позачергових парламентських виборах 2007 року Андрій знову був під №5 у партійному списку БЮТ і став депутатом Ради 6-го скликання. З 2007 до 2010 року Шевченко був першим заступником Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації. Обраний головою Комітету як представник опозиції після президентських виборів 2010 року і зміни уряду. У січні 2012 року депутати парламентської більшості звільнили його з посади голови Комітету. Опозиція назвала це рейдерським захопленням Комітету свободи слова і персональною розправою з Шевченком.

У 2012 році журналіст знову балотується до парламенту по списку "ВО "Батьківщина" (список об’єднаної опозиції). Його 33 місце дозволило стати депутатом ВРУ 7-го скликання. Шевченка обрали першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Андрій Шевченко – автор прийнятого під тиском громадськості закону "Про доступ до публічної інформації", який суттєво розширив для громадян гарантії отримання інформації від органів влади і яким керуються зараз усі державні установи, виставляючи відповідну інформацію на своїх сайтах. Співавтор низки законодавчих актів, спрямованих на розвиток демократії та зміцнення громадянського суспільства, – зокрема, "Про волонтерську діяльність" (2011 р.), "Про громадські об’єднання" (2012 р.), закону про заборону реклами тютюнових виробів. Депутат розробив законопроєкти про вибори, що передбачають "відкриті" партійні списки, та законопроєкти щодо Суспільного мовлення, які були відхилені реакційною більшістю Ради.

Андрій Шевченко був активним учасником Євромайдану. Він перебував в найгарячіших місцях в самі критичні години. Кілька разів успішно провів перемовини з представниками МВС, чим врятував у тих ситуаціях десятки людських життів. Їздив по лікарнях та СІЗО, визволяв незаконно затриманих протестувальників. Андрій також відповідав за інформаційне забезпечення Євромайдану, керував інформаційним табло на вежі Будинку профспілок, де розміщувався штаб Революції Гідності.

Андрій Шевченко та Віталій Кличко на Євромайдані (фото з акаунта Андрія Шевченка у Facebook)

Після перемоги нової влади, на позачергових парламентських виборах 2014 року знову балотується по списку "Батьківщини" під №20. Але до ради пройшло лише 17 прихильників Юлії Тимошенко.

Незабаром його кар’єра робить неочікувано крутий віраж. Новий президент Петро Порошенко, який знав Шевченка з 2003 року як чудового комунікатора та умілого організатора, запропонував йому посаду посла у Канаді. Андрій прийняв пропозицію.   24 вересня 2015 року було опубліковано відповідний указ.

Андрій Шевченко з дружиною та старшою дочкою (фото з акаунта Андрія Шевченка у Facebook)

Хоча Шевченко жодного дня не перебував на дипломатичній службі, але досить швидко почав демонструвати непогані результати роботи. Він зумів досягти укладення угоди про зону вільної торгівлі, домовився про досить відчутну військову та гуманітарну допомогу, забезпечив підтримку України на міжнародній арені та запровадження з боку Канади санкцій проти Росії.  Зараз його робота спрямована на укладення угоди про безвізовий режим між країнами та продаж Україні сучасних систем озброєння.

25 серпня президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Шевченка з посад посла України в Канаді та представника України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО).