Ексклюзив
МОЗ замовчує правду: волонтерка про катастрофічну ситуацію у медицині
Ексклюзив

МОЗ замовчує правду: волонтерка про катастрофічну ситуацію у медицині

30 Листопада, 13:13
Фото: Парламент.UA
Валентина Варава розповіла про три реальності пандемії коронавірусу в Україні

Кабінет міністрів України роздумує над введенням повного локдауну в країні через пандемію коронавірусної хвороби. Водночас діє карантин вихідного дня, який викликав чималу хвилю обурення.

Ми поговорили з волонтеркою, головою правління громадської організації "Ініціатива Е+" Валентиною Варавою про ситуацію в медичній системі та рішення влади у зв'язку із ситуацією з пандемією.

Як ви ставитесь до дій міністра охорони здоров’я під час пандемії?

Я не можу оцінювати його фаховість не будучи фахівцем, можу тільки говорити про ці очевидні речі, які є в лікарнях, про які ми знаємо і про які міністр не говорить суспільству. Це недонесення інформації правдивої, це введення в оману. Наприклад, ніде у світі не рахуються “ковідні” ліжка без кисню, лише ліжка з киснем.

Ліжко без кисню - це не є “ковідні” ліжка. Ліжка без медсестер, лікарів, анестезіолога - це не “ковідні” ліжка. А кадрова проблема величезна. Коли він говорить про забезпеченість та готовність, треба говорити про те, що кадрів для того, щоб за людьми доглядати - немає. Про це Степанов не говорить.

Він також не говорить про те, що повністю провалена можливість кадрового рішення, спроби декларування 300%, Ситуація, коли у “ковідному” відділення, на вході записують час і тільки за нього доплачують 300%

Я раніше говорила що у нас є дві реальності, але недавно під час інтерв’ю ми говорили вже про три:

  • є реальність міністерства, це красива картинка в якій все добре, є певні проблеми, але, в принципі ми готові;
  • є реалії лікарень в яких тотально не вистачає кисню, де справді вибирати кому давати кисень, коли в лікарню неможливо влаштувати людину для того, щоб надати їй допомогу, якщо в неї низька сатурація.

Але є ще третя реальність - люди, які не розуміють серйозності всього, що відбувається До прикладу близько сотні людей влаштували акції антимасочників на Банковій, на Лютеранській.

Їх не дуже багато, зараз багато переляканих, але люди які виходять з економічних мотивів приймаючи рішення, їх досить багато і я не дуже багато бачу варіантів розумного балансування між необхідними заходами, і тотальним знехтуванням.

Фото: Парламент.UA

А що ж можна зробити для залучення фахівців і що саме МОЗ робить не так?

Наприклад, у Польщі сейм вніс законопроєктне обговорення, щоб зняти будь-які обмеження чи додаткові перевірки для медиків у зв’язку з коронавірусом.

Тобто, дорогі українські, білоруські, російські, які завгодно медики, приїжджайте до нас в Польщу, будете гарно заробляти і вас не чіпатимуть

Наші дешевші і їм бракує своїх. А закривати питання треба. Тобто, це країна яка думає на два кроки вперед, яка розуміє, що вже бракує медичних кадрів, а треба рятувати життя своїх громадян. Я думаю, що не про санітарок йдеться, а про лікарів, фельдшерів, медичних сестер.

А у нас зарплати 3-13 тис. Підвищення відбувається цікавим способом, і на пару тисяч, у ситуації коли люди мають величезний ризик захворіти. Нема про що говорити.

Читайте також

Рідкісний випадок, коли я можу погодитися з главою МОЗ, що є купа лікарів, які не носять маски.

Водночас за моїми підрахунками, щоб забезпечити швидкі захисними одноразовими костюмами коштує за хорошої ціни 350-400 гривень комплект від бахіл до шапочки, який ми купуємо за мінімальними цінами за 178 гривень, одна область коштуватиме 400 тисяч грн в день.

А щодо закликів заступниці міністра, то треба розуміти, що навіть медсестра приймального відділення не може бути медсестрою реанімації, тобто навички зовсім інші. Це із серії поговорити, як от собачку продати.

Ми не маємо реальної картини по ліжках і кількості хворих. Здати тест безкоштовно неможливо або чекати тривалий час. Крім того, у більшості клінік черги та не розведені потоки. За кордоном медики не чули про тест довше 48 годин. У нас раніше було два тижні, але зараз, рідко коли більш як 7 днів.

Читайте також

Реальні цифри в 3, 4, 5 разів більші.

У нас декларується 100% забезпечення ліків. Навіть десь я бачила алгоритм як повернути кошти, але це мало кому вдалось.

Про асфальтотерапію тільки ледачий не говорив. Ми розуміємо, що можемо протестувати не більше 50 тисяч в день, бо більше просто немає потужності, немає лаборантів, на це треба було витрачати кошти, а не на дороги.

Є лікарні у яких кисню немає як явища.

Фото: Парламент.UA

А як щодо керівництва лікарень безпосередньо і яка ситуація з військовою медициною?

Навіть гроші, які були направлені на лікарні вони були не використані, тому що, ситуація з тендерами.

Часом брак управлінців, які можуть займатись тендерами, а часом просто халатність.
Звичайно не було, щоб відмовлялись брати допомогу, але часом просто бракує комунікації. Але загалом дві третини говорили, що “готові вдень і вночі, взимку, коли завгодно, які завгодно варіанти” чи “ви нам везете допомогу, як це можна не вийти”, але є й “давайте в якийсь інший день, в робочий час”.

Останні десятилітрові концентратори ми купували по 32 тисячі гривень, а для лікарні через складну процедуру виставляють рахунок на 40 тисяч.

Крім того, керівникам лікарень “наполегливо радять” робити закупівлі за вищими цінами. Ми бачимо від МОЗ провал по кадрах, по тестуванню, по забезпеченню лікарень взагалі.

В армії, оскільки скупчення людей невелике, немає великої кількості захворювань, але зараження є. Інша тема це замовлення ліків. Ми домагались від Міноборони покращення медичного забезпечення, але наразі все залишилося, як було. Зараз у військових справах взагалі величезний відкат назад. Навчання немає, скорочуються фінансування, тому тут ситуація сумна.

Україна мала час підготувати медичну систему ще під час першого локдауну, чому цього не сталось?

По суті, всі розслабилися і вирішили, що все нормально і більше нічого не буде. У цієї ситуації є медична і економічна складові.

Для медичної складової: лікарі, особливо інфекціоністи, говорять про три тижні, щоб розірвати ланцюжок захворюваності. Тобто, локдаун вихідного дня це ні про що. А щоб впровадити повноцінний локдаун треба приготуватись. І відстежувати всі зв’язки.

Читайте також

У нас тотальна недовіра до влади, при тому, що, в принципі, як говорять програмісти, в нас реально непогані можливості, щоб зробити програму. Безліч хаотичних, хибних кроків, влади, призвели до середньовічного сприйняття, що сподіватись на медицину та владу ніяк. Кожен сам за себе.

Фото: Парламент.UA

А хто має відповідати за такі серйозні прорахунки?

Ясно що це має бути міністр, але їх змінилося кілька штук, якось прошмигнув Ємець і т.д. Зараз вони намагаються, говорячи що 5 років Уляна Супрун “будувала” охорону здоров’я, перевести стрілки. Система охорони здоров'я Німеччини будується вже 40 років, і ще перебуває в процесі, але там непогана медицина, прямо кажучи.

Що стосується “ковідного” фонду - це рішення Кабміну, підписані Денисом Шмигалем. Кабмін фактично формалізував це рішення. Безкарність це одна з причин чому в нас нічого не відбувається.

Вас кликали до офісу президента, як ви оцінюєте цю зустріч?

“Без надії сподіваємося”, тобто, ми розуміли, що нас хочуть використати для того, щоб висловити незадоволення суспільства діями та бездіями МОЗу, особисто міністра. Прохання було зібрати, пояснити ситуацію з розумінням системних дій, бо часто виходить так, що приходять волонтери, а конструктиву немає.

Вони щось записували, щось вони знають, щось ні. Розуміння, що це була серйозна зустріч не було. З нами розмовляла помічниця гаранта, абсолютно не в темі, дивилася великими очима з жахом. Люди в офісі президента відповідальні за медицину взагалі далекі від медицини.
Я думаю, що нас покликали для того, щоб зрозуміти наскільки суспільство готово міняти міністра.

Україна переживе пандемію без волонтерів?

Я про це мрію. Однак втрат буде більше. Так само як і на війні.

Все одно державний вклад більший, ми не можемо тягатися з державою, ресурси зовсім інші, наші великі проєкти це кілька мільйонів, наприклад, а державні можливості набагато більші. Розумніше було б контролювати кошти, але цим є кому зайнятись, а і з іншого боку ще є інформації мало.

Наприклад, я намагалась якраз дізнатись кількість медиків, які звільнилися, бо як тільки якусь лікарню перепрофілюються або відділення перепрофілюють у “ковідне”, санітарки звільняються миттєво, бо 3000 гривень і вони за роботу не тримаються.

Медсестри суттєво звільняються, лікарі все ж таки більше тримаються, їм складніше знайти роботу, але це є.

А якщо європейські країни далі за Польщею відкриватимуть свої кордони для медиків, для роботи, легально це будуть хороші роботи, хороші зарплати.