Бюджет-2022 - це борговий бюджет заморожень соціальних виплат

Андрій Новак

економіст

Бюджет-2022 - це борговий бюджет заморожень соціальних виплат
Субсидії, пенсіонерка фото: УНІАН
3 Листопада 2021, 16:42
читать на русском
Економіст пояснив, чому борг України наступного року збільшиться ще на 186 млрд грн, а також розповів, чому українцям не варто очікувати на зростання рівня життя

2 листопада Верховна Рада України у першому читанні ухвалила Державний бюджет на 2022 рік. За словами голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, бюджет наступного року є "бюджетом виходу з кризи".

Парламент.UA запитав в економіста Андрія Новака, чи справді цей бюджет дозволить Україні вийти з кризи, а також дізнався, чи реальним є дохідна частина бюджету, чи не доведеться Уряду урізати зарплати і пенсії та скільки Україна позичатиме наступного року.

Бюджет 2022 року - це борговий бюджет заморожень соціальних виплат

Кожен Уряд схарактеризував свій бюджет практично одними і тими ж епітетами: що він збалансований, що це бюджет розвитку та соціально спрямований бюджет.

Якщо подивитись по факту структури цього бюджету, то цей бюджет можна назвати лише одним словосполученням - борговий бюджет заморожень соціальних виплат. 35% видаткової частини бюджету піде на обслуговування зовнішнього та внутрішнього державного боргу. При цьому відбувається або пряме замороження підвищення зарплат у деяких сферах, зокрема в держсекторі, або підвищення зарплат і пенсій на відсоток, який нижчий від інфляції.

Фактично цим бюджетом Уряд наперед анонсує українцям, що їм не варто очікувати на зростання рівня життя, а навпаки - зниження. Крім того, в бюджеті абсолютно відсутні і секторальні, і галузеві, і комплексні програми розвитку.

Читайте також

Позичати будемо ще більше

Позичати у 2022 році Україні доведеться і це передбачено в бюджеті. Наступного року наш борг збільшиться ще на 186 млрд гривень. Тому позичати будемо ще більше, при цьому ще й обслуговувати існуючий борг по графіку боргових погашень, тіла кредитів та їх відсотків.

Оскільки третина бюджету - це обслуговування боргових зобов'язань, знову ж таки виникає запитання, чи не доведеться заради досягнення цієї мети урізати інші статті бюджету. Крім того, якщо дохідна частина бюджету не буде виконуватись, то доведеться або ще більше позичати, або знову просити про реструктуризацію і переносити виплату боргів на пізніші періоди.

Український держсектор є ПДВ-залежним

Щодо реальності дохідної частини бюджету, то все залежить від того, яким шляхом її наповнити. Якщо шляхом девальвації гривні, яка закладена у цьому бюджеті, то номінально можна наповнювати будь-якими сумами. Інше питання, чи за ті суми можна буде  реально придбати більше товарів і послуг чи менше: чи не з'їсть девальвація та інфляція всі ці номінальні доходи.

ПДВ займає половину усіх податків надходжень (у 2022 році держава планує отримати 166,3 млрд грн надходжень від ПДВ - ред.), тобто дохідна частина бюджету та наш держсектор є ПДВ-залежним. Найбільше надходження від ПДВ йдуть не від вироблених в Україні товарів, а від зовнішньоекономічних операцій: ПДВ від експорту та імпорту. Це свідчить про те, що наша економіка розраховує не на нарощування власного виробництва, а на експортно-імпортні операції.

У нас досі немає власної економічної моделі розвитку, попри 30 років незалежності України. Для початку політичній та бізнес-еліті потрібно визначитись, яку економічну модель ми будуємо: аграрну, індустріальну, постіндустріальну, ресурсну чи транзитну зону в центрі Європи. І вже під цю модель вибудовувати як середньострокові плани на 3-5 років, так і щорічні плани та програми діяльності Уряду як забезпечення реалізації цієї моделі.

Збільшення видатків на МОЗ та Мінцифри - виправдане

Збільшення фінансування міністерства охорони здоров'я потрібне - питання лише в тому, наскільки воно цільове та ефективне. Збільшення видатків на Міністерство цифрової трансформації також об'єктивне, адже ми перебуваємо на стадії формування так званої держави у смартфоні, тобто цифровізації максимальної кількості процесів у взаємодії громадянин-держава, підприємець-держава та громадянин-підприємець. Це вимагає значних коштів та ресурсів.

Але є питання щодо збільшення витрат на Укравтодор та силові відомства. Чи не можна було залишити їх фінансування на цьогорічному рівні? Це жодним чином їм би не зашкодило. А різницю можна було б направити на збільшення соціальних платежів.

Чи варто очікувати на суттєві зміни між першим та другим читанням

Традиція бюджетного процесу така, що між першим і другим читанням ми можемо побачити по багатьох ключових показниках дуже суттєву різницю. Наприклад, було й так, що в першому читанні мінімальна заробітна плата була 1600 грн, а вже в другому стала 3200 грн. Так само і показник інфляції міг змінюватись на 2-3% між читаннями, та й показник дефіциту бюджету змінювався на 30-70 млрд грн. Цього разу буде щось схоже, але неможливо спрогнозувати за якими саме показниками.