"Бюджет виходу з кризи": основні цифри та пріоритетні сфери на 2022 рік

Наближається кінець року, а отже – час планувати бюджет на наступний. Кілька днів тому парламентарі схвалили проєкт бюджету на 2022 рік у першому читанні. Документ вже викликав чимало дискусій, як, власне, і всі роки раніше. Зокрема, аграріїв і МВС тепер фінансуватимуть менше, а ось оборонка та медицина багатішають. "Парламент.UA" проаналізував, які пріоритети уряду на наступний рік, кому коштів дадуть менше, а кому більше і що ще треба встигнути відкоригувати до другого читання.

Бюджет на 2022: основні цифри

Верховна Рада 20 жовтня підтримала за основу проєкт державного бюджету України на 2022 рік. Кнопку "за" натиснули всі присутні народні депутати від партії "Слуга Народу", крім Артема Дмитрука, який утримався. Натомість документ не підтримали парламентарі від "Опозиційної платформи — За життя" та "Європейської Солідарності". І хоча це лише перше читання, а попереду ще купа правок, на основі цих цифр вже можна оцінити плани та пріоритети Кабінету міністрів на майбутній рік.

За словами голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, проєкт головного кошторису країни на 2022 рік є бюджетом "виходу з кризи". Також він передбачає значне підвищення доходу коштом детінізації та збільшення ВВП. Міністр фінансів Сергій Марченко каже, що бюджет на 2022 рік – збалансований та реальний до виконання.

Бюджет, документ (Фото: pexels)

Тож, у 2022 році урядовці очікують середню зарплату на рівні 15 258 гривень. А наприкінці року хочуть вийти на показник у 17 тисяч гривень. Мінімальна зарплата зросте до 6 500 гривень і буде збільшуватися впродовж року, відповідно до індексації. Доходи бюджету у проєкті передбачені на рівні 1,277 трильйона гривень — це на 161 мільярд більше, ніж у 2021 році. Видатки бюджету становитимуть 1,465 мільярда гривень — на 103 мільярди більше, ніж у 2021-му. Дефіцит — 188 мільярдів гривень.

Як розповів у коментарі "Парламент.UA" президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолій Кінах, парламент схвалив цей бюджет за основу попри те, що Кабмін досі не представив Програму діяльності уряду. За його словами, основні цифри, представлені в проєкті, свідчать про відсутність бази для економічних реформ.

Дохідна частина бюджету багато в чому залежатиме від додаткових надходжень від податку на додану вартість. З вироблених в Україні товарів очікують отримати ПДВ на рівні 166,3 млрд грн, що більше, ніж у попередніх роках. Також Мінфін очікує на збільшення надходжень від податку на доходи фізосіб на 23,2 млрд грн, податку на прибуток підприємств – на 25,5 млрд грн, – розповів експерт.

Натомість він наголошує, що у проєкті бюджету практично немає форм підтримки, антикризових програм для бізнесу, що постраждав від пандемії коронавірусу та стрибка цін на енергоресурси. Те ж саме стосується і промисловості, яка має енергомісткість утричі більшу, ніж у країнах Європи. Відтак при зростанні цін на газ до 60% заводів опиняться на межі рентабельності, а в хімічній, агропереробній та гірничо-металургійній промисловості ці цифри будуть ще вищі.

Яким сферам уріжуть видатки у 2022-му

Згідно з проєктом бюджету, недостатньо профінансованими залишаться стратегічні галузі промисловості. Оборонка, космічна галузь та авіабудування отримають на всіх лише 7,5 млрд грн. При тому, що масштабних приватних інвестицій сюди так і не залучили. Відтак, як наголошує Анатолій Кінах, про реалізацію системних проєктів, передбачених програмами авіабудування, ракетно-космічної сфери, доведеться на деякий час забути.

Бюджет, документ (Фото: pexels)

Крім того, на підтримку аграріїв планують витратити на 100 млн грн менше, ніж у 2021 році – загалом 4,4 млрд грн. І це при тому, зауважує Анатолій Кінах, що вже на 30% подорожчали мінеральні добрива, той же газ буде надалі закладений у собівартість продукції перероблення.

Турбує і те, що за окремими статтями видатків йдуть безпосередні прив’язки до законопроєкту 5600, проти якого активно виступає бізнес-спільнота. Він посилить фіскальний тиск і значно розширить повноваження податкової. А водночас розбудова закладів охорони здоров’я, наприклад, на яку планують виділити 4 млрд грн, залежатиме від ухвалення цього законопроєкту, – додав Анатолій Кінах.

Засновник інвестиційної компанії "Babitskyi Investment Management", експерт в питаннях інвестицій та фінансів Роман Бабіцький звернув нашу увагу на те, що Офіс президента "нарешті згадав слово скромність" і вирішив урізати собі фінансування. Паралельно з цим уряд зменшив фінансування Верховної Ради та Суспільного мовника. Хоча фінансування для останнього, на думку експерта, можна було б і залишити.

Що стало несподіванкою – так це фінансування МВС. Вперше з 2014-го воно не зростає, а навпаки. Тут можна пожартувати, що поліції за Авакова було краще. Але варто згадати, що МВС — це ще також і служба охорони кордону та Нацгвардія. І це вже тривожний дзвінок, оскільки більшість бюджету відомства з року в рік йде на силові структури на кшталт КОРД та "малинових беретів", – вважає експерт.

Кому уряд хоче збільшити видатки

З проєкту бюджету ми бачимо кілька пріоритетів уряду: оборона, медицина та цифровізація. Так, міністри передбачили рекордно високі видатки на оборону – приблизно 6% від ВВП. А ще 197 млрд грн на медицину, що є найбільшими видатками за всю історію незалежної України. Натомість фінансист Роман Бабіцький у коментарі "Парламент.UA" зазначив, що Україна витрачає дуже вагомий відсоток від ВВП на військо, водночас саме ВВП – мале у порівнянні з тією ж Росією.

Проблема недостатнього фінансування війська лежить глибше рішень Кабміну. Те ж стосується новоствореного Бюро економічної безпеки, на яке виділили зовсім мало фінансів — а саме ця структура могла б, за правильної роботи, щедро наповнити наш бюджет, – додав він.

На що цього року ще не поскупились — так це на всякого роду інновації. Урядовці пропонують кардинально збільшити фінансування Фонду енергоефективності та Міністерства цифрової трансформації. Вперше плануються кошти на державні інвестиційні проєкти та розвиток проєктів в ІТ – 2,7 млрд грн. Втім, як наголошує Анатолій Кінах, немає конкретизації, на що підуть ці ресурси.

Бюджет, документ (Фото: pexels)

І тут ми знову повертаємося до відсутності Програми діяльності уряду – програми соціально-економічного розвитку. В держави має бути конкретний план дій із термінами виконання, передбаченими під це ресурсами. Інакше закладені в бюджет цифри – це просто ефемерні підрахунки, відірвані від реальних потреб соціальної сфери, економіки тощо, – наголосив президент УСПП.

Крім згаданого, наступного року кошти виділять на нову бюджетну програму щодо питної води. Урядовці хочуть зробити якісну воду доступною в усіх регіонах. Ще одна програма стосується якісного харчування в школах. На оновлення харчоблоків у школах передбачили рекордні приблизно 1,5 млрд грн.

Окрім того, понад 53 млрд грн Кабмін передбачив на розвиток регіонів. Зокрема, міністри заклали 11 млрд грн на Фонд регіонального розвитку, який передбачає розбудову інфраструктурних проєктів.

Культуролог Євген Савісько звернув увагу на те, що уряд збільшив видатки на культуру майже на 2 млрд грн. Водночас каже, не факт що це відбудеться. Мовляв, навіть якщо ці кошти і виділять, то інфляція, суттєве здорожчання комунальних послуг та підвищення рівня мінімальної зарплати знищать таке збільшення.

Не помітно, щоб були закладені окремим рядком кошти на компенсації закладам культури в разі введення в Україні загального або часткового локдауну. В разі необхідності скоротять видатки на культуру, соціальну сферу (передусім видатки на субсидії) та на розвиток молоді і спорту. Як завжди, – сказав експерт у коментарі "Парламент.UA".

Що треба доопрацювати у бюджеті до другого читання

Депутати від "Слуги Народу" вже заявили, що пропонуватимуть Кабінету міністрів переглянути видатки, аби була можливість збільшити мінімальну зарплату та виплати на субсидії. Програму з виплати субсидій вони хочуть збільшити на 2,5 мільярда гривень.

До другого читання планують доопрацювати частину соціальних видатків – підвищення мінімальних зарплат і пенсій. При цьому традиційно йдеться про кількасот гривень, що є консервацією бідності. Паралельних заходів для стимулювання самозайнятості, створення робочих місць також немає, – наголосив Анатолій Кінах.

Він також звертає увагу на важливість реалізації програми модернізації залізничної інфраструктури, що дасть оновлення вантажного, вагонного парків, інфраструктури з максимальним відсотком локалізації виробництва. Мовляв, ці видатки також мають бути передбачені в бюджеті, хоча б для старту першого етапу.

Бюджет, документ (Фото: pexels)

Також Український союз промисловців і підприємців пропонує Верховній Раді передбачити збільшення кредитування реального сектору економіки, а також закласти кошти, необхідні для програм авіа, транспортного машинобудування тощо.

Цим бюджетом влада показала свої пріоритети. І вони не можуть не тішити. Не всім, звісно, багато над чим треба працювати. І не забуваймо, що більшість дій нинішньої команди поки були більше схожі на популізм, ніж на реальні кроки. Але так чи інакше цей бюджет хоча б трохи розгорнувся у майбутнє. І якщо ці гроші не розпиляють та не проп'ють у кулуарах — у нас є шанс на подальші економічні кроки, – резюмував Роман Бабіцький.

Міністр фінансів Сергій Марченко переконує, що бюджет на 2022 рік розроблявся на основі ухваленої бюджетної декларації. Він враховує стратегічні напрямки розвитку України, визначені президентом, парламентом та урядом. Остаточно головний кошторис держави Верховна Рада планує підтримати до 20 листопада.

Читайте також

Бюджет Києва на 2022 рік буде більшим, ніж цього року - Кличко