"Кримська платформа": історична подія чи чергова популістська вистава

Саміт "Кримської платформи" зібрав майже 50 країн, на таку кількість учасників не розраховував навіть президент Володимир Зеленський, як він сам нещодавно розповів. А в українському МЗС називають декларацію Кримської платформи найсильнішим документом щодо Криму на міжнародному рівні з 2014 року.  Однак чи досягнув зрештою саміт своєї мети, як на нього реагують в Росії та яке майбутнє в "Кримської платформи" розбирався Парламент.UA.

Як пройшла перша "Кримська платформа"

Перший установчий саміт "Кримської платформи" відбувся 23 серпня у столичному виставковому центрі "Парковий". До нього долучилися 46 країн-учасниць, зокрема 14 з них були представлені главами держав і урядів - це: Польща, Румунія, Угорщина, Швеція, Фінляндія, країни Балтії, Молдова і Грузія. Інші країни представляли міністри, заступники міністрів чи посли.

Основна мета "Кримської платформи" - мирне припинення тимчасової окупації Росією території Криму та відновлення контролю України над цією територією відповідно до міжнародного права.

Загалом же перший саміт за участі представників інших держав мав допомогти утримати питання Криму у полі зору міжнародної уваги.

Окрім того, в рамках саміту президент Володимир Зеленський представив офіс "Кримської платформи", який працюватиме на базі Представництва Глави держави у Криму.

За словами постійного представника Президента в Криму Антона Кориневича, офіс Кримської платформи, зокрема, моніторитиме ситуацію на окупованому півострові щодо прав людини, економічної та екологічної ситуації, культурної спадщини тощо.

Офіс "Кримської платформи" (Фото: Офіс президента)

Також за словами президента Зеленського подібні представництва запрацюють і в інших країнах.

Український Крим був гарантією регіональної стабільності. Зараз це порохова бочка. З початку окупації Москва в три рази збільшила свою військову присутність на нашому українському півострові. З всесвітньовідомого курорту, сьогодні Крим перетворився на військову базу, став плацдармом для подальшого поширення впливу Росії на регіон Чорного моря. Крим перетворився в територію, на якій грубо і системно порушуються права і свободи людини.

Тимчасова окупація автономної республіки Крим Російською Федерацією розпочалася 20 лютого 2014 року і триває вже 2741 день. Занадто багато, якщо чесно, часу втрачено. Ми більше не повинні втрачати жодного дня. Я дуже радий, що ми запустили наш майданчик, - наголосив український президент Володимир Зеленський під час саміту.

Інші ж учасники саміту у своїх промовах наголосили на незаконності окупації півострова та запевнили у своїй підтримці територіальної цілісності та суверенітету України. А президент Угорщини у своєму виступі не оминув і проблемних точок українсько-угорських відносин та зачепив мовне питання.

Ми знаємо, чому анексія Криму – така чутлива рана для українців. Ми, угорці, розділяємо цей біль. Через нашу відданість ідеалам міжнародного права ми непохитно підтримуємо територіальну цілісність та суверенітет України.

Ми сподіваємося, що Україна зможе забезпечити майбутнє для всіх своїх громадян, і що угорці зможуть себе почувати в Україні як удома. Для досягнення цієї цілі ми залишаємося напоготові надати вам усю необхідну підтримку, - заявив президент Угорщини Янош Адер.

Своєю чергою представниця президента США Дженіфер Ґарголм від імені Джо Байдена заявила "про підтримку України, її реформ, роботи щодо євроатлантичних прагнень".

Наша підтримка лишатиметься конкретною, істотною. Ми вже надали 4,9 мільйона доларів допомоги Україні. Ця підтримка триватиме далі. Ми надаватимемо підтримку збройним силам України, зокрема щодо захисної зброї та обладнання, які Україна потребує у боротьбі з Російською агресією. Ми продовжуватимемо наші дипломатичні зусилля, які ми застосовуємо спільно з нашими союзниками та партнерами для розв’язання конфлікту на Сході України. Ми хочемо Росію поставити на її місце. І ми хочемо домогтися припинення її втручання на Сході України та припинення окупації Криму, - відзначила Дженіфер Ґарголм.

За результатами "Кримської платформи" учасники підписали декларацію саміту. Окрім того, як повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, документ нині відкритий до приєднання, тож у МЗС працюватимуть над розширенням участі в ньому.

А також ми будемо розширювати цей документ, ті зобов’язання, які взяли на себе в цьому документі, в конкретні дії, в конкретні заходи, в конкретні ініціативи. І саме на цьому буде зараз зосереджена наша робота, - наголосив Дмитро Кулеба.

Інавгураційний саміт "Кримської платформи" (Фото: Офіс президента)

Реакція Росії на проведення "Кримської платформи"

У Кремлі ж назвали саміт "Кримської платформи" заходом "недружнім щодо Росії". Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія "категорично не сприймає подібні твердження щодо російського регіону, щодо Криму" та додав, що ставиться до саміту "як до антиросійського заходу".

А так званий віцепрем'єр кримського уряду Георгій Мурадов заявив, що "Кримська платформа" нестиме для учасників заходу "ряд хворобливих наслідків".

"Кримська платформа" – це не просто провокація.Тому нам треба чітко позначити, які хворобливі наслідки можуть чекати учасників майбутнього саміту, оскільки вони мають намір поставити під сумнів територіальну цілісність Російської Федерації, зазіхати на нашу територію і життя громадян, які століттями проживають на древній землі Тавриди, - заявив Мурадов.

Речниця ж російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія "вимушена розглядати участь окремих держав, міжнародних організацій і їхніх представників у "Кримській платформі" як зазіхання на територіальну цілісність Росії, що неминуче належним чином відобразиться на відносинах" з ними.

Своєю ж чергою український гарант Володимир Зеленський розповів в ефірі одного з телеканалів про тиск з боку Росії на учасників саміту.

В цілому вони (учасники Кримської платформи – ред.) вражені. Вони вражені тому, що, мені здається, до останнього кожен з них – хтось одразу відреагував, хтось сумнівався, на когось великий був тиск – це не секрет – від Росії: вони дзвонили їм прямо телефоном на рівні міністрів закордонних справ, на рівні лідерів – лідерам, - зазначив Зеленський.

Читайте також

Понад 300 публікацій, а в Росії палає: Кулеба підбив підсумки Кримської платформи

Кучма розповів, що стало причиною окупації Криму

Чи досягла "Кримська платформа" своєї мети

На думку політолога, директора Українського інституту політики Руслана Бортника, "кримська платформа" досягла своїх цілей, однак лише частково.

Адже під час заходу країнам-учасницям дійсно вдалося обговорити чимало питань щодо окупованого Криму, однак жодних вагомих політичних рішень на саміті не ухвалили.

Актуалізувати проблему Криму у міжнародному політичному середовищі вдалося, нагадати про проблему Криму - вдалося. Адже про неї забували й все менше і менше уваги міжнародної спільноти було до незаконної анексії. З іншого боку саміту не вийшло. А саме саміт як зустріч глав держав для прийняття політичних рішень не відбулася. Адже жодного лідера держави з великої двадцятки не було. Тобто був досить низький політичний рівень представництва ключових держав. Наприклад, зведення своєї участі з боку США, Німеччини та Франції лише до питань енергетики, економіки та торгівлі - було поганим політичним знаком.

Тому відбулася цікава міжнародна конференція, але не саміт. В результаті вдалося обговорити велике коло кримських питань, але жодних політичних рішень не вдалося прийняти через низьку політичну вагу його учасників, - наголосив Руслан Бортник.