Опалювальний сезон в умовах війни: про підготовку, зруйновані комунікації та ціни на тепло

Українцям доведеться відвикнути зимувати з відкритими вікнами
Ексклюзив
Опалювальний сезон в умовах війни: про підготовку, зруйновані комунікації та ціни на тепло
Опалення Фото: Mikhail Nilov з Pexels

Глава держави називає майбутній опалювальний сезон "найскладнішим за всі часи незалежності", а очільник Мінрегіону просить забути про відкриті взимку вікна. Підготовка до морозів в Україні вже активно триває, але чи завершиться до перших холодів? 

"Парламент.UA" аналізував, які перепони стоять на шляху до теплих батарей у будинках, чи всі регіони матимуть опалення та яких цифр чекати у платіжках.

Як зазвичай триває підготовка до опалювального сезону

Нормальна практика – це починати готуватися до майбутнього опалювального сезону наприкінці чинного опалювального сезону в березні-квітні. Це дозволяє врахувати фактичне споживання енергоносіїв та скорегувати на поточну ситуацію в країні.

Зазвичай із середини літа українці вже бачать активну підготовку до зимового періоду. Комунальники проводять заміну зношених елементів, перевіряють лічильники, замінюють їх. І чим ближче до початку опалювального сезону, тим напруженіша робота.

Етапи підготовки до опалювального сезону – це план накопичення енергоресурсів (газ, вугілля, паливо) на кожен тиждень неопалювального сезону, розповіла нам енергетична експертка Марія Яковлєва. За її словами, цього року повинне бути подвійне навантаження – необхідно одночасно готуватися до двох опалюваних сезонів: 2022/2023 та 2023/2024. 

За словами економічного експерта Олександра Хмелевського, зазвичай підготовка до опалювального сезону полягає в проведенні ремонтних та профілактичних робіт ТЕЦ, котелень, труб, різного роду обладнання та закупівлі в необхідній кількості енергоносіїв: газу, вугілля, мазуту.

"Підготовка до нового опалювального сезону в частині ремонту та профілактичних робіт розпочинається вже в травні. Закупівля енергоносіїв стартує в травні-червні в залежності від ситуації на ринку", – зазначив він.

На початку червня цього року Кабінет міністрів створив Штаб із підготовки до опалювального періоду 2022/23 років під час воєнного стану. Очолив його міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Опалення (Фото: picabu)

Серед основних завдань Штабу – підготовка об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до зими, розвʼязання проблем, координація управління системою відновлення зруйнованих і пошкоджених об’єктів, удосконалення системи розрахунків між споживачем та надавачем послуг.

Згідно з ухваленим рішенням, до складу Штабу ввійдуть представники Мінрегіону, Мінсоцполітики, Міненерго, Мінінфраструктури, Мінреінтеграції, МВС, Мінекономіки, Мінфіну, НАК "Нафтогаз України" та НКРЕКП.

Як війна вплинула на майбутнє тепло у домівках

Очільник новоствореного Штабу, міністр Олексій Чернишов заявив, що в умовах воєнного стану забезпечення підготовки об’єктів теплопостачання до опалювального сезону надзвичайно складне та відповідальне завдання. Зокрема, через пошкодження та руйнування об’єктів централізованого теплопостачання внаслідок бойових дій.

Зрозуміло, що велике навантаження з підготовки до опалювального сезону лягає і на місцеву владу. То ж спільно ми докладемо максимум зусиль, аби забезпечити теплом домівки наших людей, – заявив він.

Розберемо детальніше. Марія Яковлєва пояснює, що руйнацію комунікацій можна поділити на декілька категорій: невідновлювані, частково відновлювані, повністю відновлювані.

Невідновлювані – це найважча категорія, яка повністю знищена окупантами, наприклад, як Охтирська ТЕЦ. У цій категорії доречно створювати нові обʼєкти генерації, але не такі, які були, а в привʼязці до стратегічного та генерального плану міст або областей із застосуванням найсучасніших технологій та зеленої генерації. 

Частково відновлювані – категорія, іноді не менш важка, тому що обʼєкти комунікацій та критичної інфраструктури, які зазнали часткових руйнувань, можливо відновити, але часто зовсім економічно невигідно. Обладнання та технології застарілі й енергонеефективні. Потрібен ретельний енергоаудит та розуміння застосування найсучасніших технологій.

Внаслідок військових дій пошкоджена значна частина інфраструктури. Зокрема, зруйновано більш як 200 котелень, постраждали Кременчуцька, Чернігівська, Охтирська, Луганська, Сєвєродонецька теплоелектростанції. Пошкоджені сотні ліній електропередач та трансформаторних підстанцій.

"Ворог захопив Запорізьку АЕС, низку ТЕС та значну частину вітрових електростанцій. Збитки, завдані енергетичній інфраструктурі через військові дії, оцінюються в десятки мільярди гривень", – сказав у коментарі "Парламент.UA" Олександр Хмелевський.

За словами резидента "Кабінету експертів" громадського руху "Всі разом!" Євгена Савіська, цьогоріч найбільшими складнощами будуть зруйновані комунікації, архаїчна та неефективна система теплозабезпечення, високі ціни на енергоносії, складність їхнього постачання до виробників теплоенергії та індивідуальних споживачів.

Складнощів настільки багато, що навіть складно перелічити. Це і відсутні спеціалісти, які вступили до лав ЗСУ, банальний брак фінансів, ведення бойових дій на деяких територіях, зруйновані теплопункти, теплостанції, теплотраси, інша інфраструктура, – зазначив нам доцент кафедри економіки Київського міжнародного університету, засновник компанії з обслуговування інфраструктури та нерухомості ТОВ "ГРІФФІН" Віталій Опанасюк.

Експерти з енергоринку називають цифри на відновлення лише енергоінфраструктури від 100 до 500 мільйонів доларів. Враховуючи, що з 240 мільярдів гривень щонайменше 100 млрд на місяць "ідуть" на ЗСУ, решта на соціальні виплати, то знайти вмить ще 5-15 млрд грн, та ще й ефективно їх використати, неможливо, вважає Опанасюк.

Чи очікувати зростання цін на опалення

На початку червня уряд у межах підготовки до опалювального сезону визначився з цінами на газ для ТЕЦ, ОСББ та інші виробників тепла – вони отримуватимуть "блакитне" паливо за фіксованою ціною.

Планується, що ціна буде на рівні 7 400 гривень за тисячу кубометрів. Це, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, дасть можливість місцевій владі не підвищувати тарифи для людей.

Фактично Кабмін вирішив заморозити будь-яке підвищення тарифів на період воєнного стану в Україні. Шмигаль казав, що рекордні ціни на електроенергію в європейських країнах дають змогу українським генерувальним компаніям заробити значні кошти, які хочуть "частково спрямувати на те, щоб тарифи для українців залишалися стабільними".

Так, через скорочення Росією постачань газу в Європу ціни на газ на європейських біржах коливаються на рівні 1300-1500 доларів за тисячу кубічних метрів. Це при тому, що, як правило, влітку спостерігаються найнижчі ціни. Очікується, що в міру наближення до опалювального сезону ціни ще більше зростуть.

Опалення, тарифи (Фото: 5.ua)

"Уряд ухвалив рішення заморозити тарифи на час дії воєнного стану. Хоча собівартість послуг вийде значно вищою за чинні тарифи. Очевидно, владі бюджетним коштом доведеться компенсувати енергокомпаніям десятки мільярдів гривень різниці між тарифами та собівартістю послуг", – переконаний Олександр Хмелевський.

Чи буде тепло в окупованих та звільнених регіонах

Президент Володимир Зеленський заявив, що опалювальний сезон 2022-2023 років в Україні через війну буде найскладнішим за всі часи незалежності. Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов обіцяє, що опалювальний сезон почнеться вчасно, для цього, мовляв, є всі передумови.

Але ми маємо відвикнути жити взимку з відкритими вікнами та обігрівати вулицю. Вважаємо, що оптимальна температура в оселі має коливатися в межах 18-20 градусів, але в жодному разі не нижче 16 градусів. Як в ощадливих країнах розвинутої Європи. Як ми переживемо цю зиму, залежить від кожного із нас. Готуватися до холодів варто саме зараз, – зазначив очільник відомства.

Євген Савісько пояснив нам, що багатьом людям доведеться перейти на користування так званими "буржуйками", а, відповідно, і на користування дровами, торфом та вугіллям. Мовляв, у комунальників фізично не вистачить ані часу, ані ресурсів на відновлення всієї знищеної та пошкодженої інфраструктури теплопостачання.

Для забезпечення безперебійної роботи котелень та ТЕЦ планується закачати в газосховища України 19 мільярдів кубічних метрів газу. Проте, хоча влада докладає зусилля для підготовки до опалювального сезону, через великі масштаби руйнувань забезпечити тепло в оселях громадян повною марою, скоріш за все, не вдасться.

"Власне, саме житло теж сильно зруйноване. Тому є великі сумніви, що навіть на підконтрольних територіях, де не ведуться бойові дії, вдасться до опалювального сезону завершити всі ремонтні роботи", – вважає Олександр Хмелевський.

На півдні та сході ремонтні роботи ускладнені через ведення бойових дій та постійні обстріли. Також частина території України окупована, і проведення там ремонтних робіт з боку українських ремонтних служб неможливе.

"Чи будуть окупанти проводити ремонтні роботи, сказати складно. Швидше за все більша частина Маріуполя та інші захоплені населені пункти цієї зими залишаться без опалення", – уточнив експерт.

Віталій Опанасюк вважає, що Київ, Київщина та західні області зможуть краще від інших територій пережити зиму. Водночас на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині, у південних регіонах буде набагато складніше.

Нині кожна людина повинна сама потурбуватися про своє тепло. Такі часи, що ми – жителі України, окрім захисту країни, допомоги ЗСУ, маємо потурбуватися про енергоощадження. Інформації про те, як скласти мозаїку великої економії з пазлів дрібних кроків, на кшталт "закрити на 50% вентиляцію", "перевірити та забити щілини", багато в інтернеті, – зазначив він.

Марія Яковлєва радить робити запаси енергоносіїв. Каже, що це трохи незвична опція, бо максимум, що в Україні накопичували на зиму, ­– це дрова. За її словами, накопичення природного газу доцільно проводити в газових сховищах західного регіону України.

"Там загальний обсяг потужностей становить 70% або 20 млрд метрів кубічних із 30 млрд загального обсягу потужностей газових сховищ. Аналогічна ситуація із накопиченням вугілля для ТЕЦ та ТЕС та з накопиченням палива для АЕС, де орієнтир – на центральні та західні регіони", – додала вона.

1