Війна і екологія: під загрозою генофонд не лише України, але й людства

Позаду сто днів активної, повномасштабної фази війни Росії проти України. Але не про все, що трапилося упродовж цього часу, можна сказати, як і про дні – "позаду". Злочинні дії агресора матимуть тривалі наслідки, яких ще довго намагатимемося позбутися в майбутньому. Серед них - вплив на довкілля. Тож поки немає реальної можливості дослідити результати таких впливів з об’єктивних причин –  експерти, з якими спілкувався Парламент.ua, констатують стан певних секторів екології на сьогодні, і міркують про очікування і побоювання.

Маємо одну з найбільших воєнних подій у Європі за останні роки, коли питання довкілля взагалі загострилися

Завідувач кафедри загальної хімії та хімічного матеріалознавства ЧНУ ім. Ю.Федьковича, доктор хімічних наук Юрій ХАЛАВКА від самого початку повномасштабного вторгнення запровадив на своїй фейсбук-сторінці щоденне інформування про рівень радіаційного забруднення.

Юрій Халавка (Фото: Фейсбук)

"Людей дуже хвилює ця тема, тож інформували про рівень радіації щодня, - пояснює вчений. - Зараз в університеті створений пост радіаційного контролю – продовжуємо регулярно вимірювати рівень радіації в рамках моніторингу довкілля. Наразі все в межах норми, і повідомлення Національної комісії з ядерного регулювання також це підтверджують.

Проте, є ризики, які сьогодні цілком ймовірні. Один з аспектів – це різноманітні процеси і впливи на природу. Йдеться про те, що багато бойових дій відбуваються в заповідниках, на великих територіях. Відповідно, тварини і (можливо,  меншою мірою, але теж) рослини страждають, і пошкоджуються. Важко сказати сьогодні в деталях, але я думаю, що дуже серйозно постраждають Асканія-Нова, акваторії Чорного та Азовського морів, постраждають лісові тварини…

Другий аспект – власне техногенні катастрофи і їх наслідки. Хоча зараз вони мають переважно локальний характер, ми знаємо багато випадків руйнування підприємств на Сході, завантажених для перевезення речовин, які можуть бути небезпечними (ємностей з хлором, з азотною кислотою тощо). Тож якщо це триватиме, то кількість речовин відповідно накопичується і це стає небезпечним. Багатьом підприємствам довелося навіть якось спростити свої технологічні процеси, щоби не траплялося екологічних катастроф…

Третій аспект – це атомні  електростанції і те, що з ними пов’язано. Тимчасова окупація Чорнобильської АЕС так чи інакше більше впливала на тих людей, які знаходяться на станції, які не мали можливості звільнитися, отримували відповідно більші дози радіації, ніж це було припустимо, і тих військових, які там перебували – наших і ворожих. До того ж деякі речі, очевидно, переміщалися з цієї зони, і досить важко буде їх простежити. Зокрема, це можуть бути і джерела випромінювання, і техніка, яка була забруднена. Цілком можливо,  що зараз ці самі танки можуть бути перекинуті на Донбас… Тобто можлива міграція – порівняно невелика, локальна – радіонуклідів. Важко сказати, наскільки це можна моніторити в таких умовах зараз. Так само окупована Запорізька АЕС, там також усе ніби в межах норми, але ризики все одно залишаються. Під контролем окупантів залишається доволі велике сховище відпрацьованого ядерного пального, яке має значно менший захист від руйнувань, ніж реактори. Також було і застосування артилерії близько біля станції… Тобто ризики так чи інакше залишаються.

Зрозуміло, що є й певні біологічні ризики, зокрема – поширення інфекційних хвороб, що пов’язане з незахороненими тілами, з антисанітарією, перебуванням людей у складних умовах, міграцією людей, руйнуванням інфраструктури водопостачання, інфраструктури медичного забезпечення…

Звичайно, багато інформації ми просто не маємо – зокрема, стосовно того, що відбувається на окупованих територіях. Але ми знаємо, що росіяни свого часу, наприклад, у Криму в заповідних місцевостях проводили військові навчання, і здійснювали багато інших небажаних речей. Тому те, що відбувається зараз, в цих умовах – дуже важко передбачити.

Графіка ГО "Екодія"

Очевидно, що окрім уже названого, багато буде зруйновано агроценозів – угідь, які використовуються для сільського господарства, і це також матиме певні екологічні наслідки, хоч переважно - економічні. Були в якийсь момент навіть побоювання, що через воєнний стан можуть бути розширені землі, які обробляються – зокрема, на Заході України,  і що цим буде зачеплена частина західних заповідних земель. Але наразі контроль за цим залишається доволі жорсткий. А от на екологію міст, як це не дивно, ця масова міграція, криза з пальним впливають навіть певною мірою позитивно.

Будуть і деякі непрямі наслідки війни для довкілля. Наприклад, Європа планує відмовлятися від нафти і переходити на вугілля - через що зростатиме кількість парникових газів.  Також відмова від газопроводів і перехід на морські доставки можуть спричиняти екологічні катастрофи – руйнування танкерів тощо.

У нас зараз насправді за останні роки одна з найбільших воєнних подій у Європі, коли такі питання взагалі загострилися. Тому важко навіть знайти приклади і зорієнтуватися на досвід інших країн. Сирія – думаю, для неї ще й зараз ці проблеми неактуальні. Швидше за все, локальні конфлікти просто ігнорувалися, і все якось відновлювалося природним чином.

Для нас надалі усе залежатиме від ситуації, від того, наскільки матимемо доступ до територій, які зазнали ушкоджень, від можливості проводити там відновлювальні роботи, від міжнародної підтримки і т.д. Очевидно, що потрібні будуть спеціальні програми відновлення, які стосуватимуться заповідного фонду зокрема. Але поки не буде якихось великих, глобальних катастроф, ширших, ніж локальні (і хай їх не буде) – важко говорити про реакцію і підтримку… Українські виші, мабуть, ще не готові реагувати на ситуацію. Але заповідники в принципі, як юридичні особи, мають власні сфери моніторингу, інвентаризації, тому це їхня задача – моніторити все, що стосується заповідного фонду. Очевидно, що будуть залучатися і міжнародні експерти, міжнародні організації, зокрема Всесвітній фонд дикої природи ( WWF) мав свою місію в Україні.

Маємо і певну невідповідність ситуації нашого законодавства – адже воно спрямоване передусім на збереження довкілля. А вже як триватиме відновлення – думаю, цим займуться фахівці, які розроблять спеціалізовані програми, включатимуть ці наслідки в репарацію, у збитки".

Перш ніж щось вимірювати – варто знати, ЩО вимірювати

Екологиня, директорка "Експортно-технічного центру промислової екології" у Харкові, атестована спеціалістка з верифікації парникових газів Дарія САФРОНОВА також зізнається, що відповідей на питання про вплив війни на екологію України наразі немає. Дарія з Харкова, але від 7 березня мешкає в Чернівцях.

Дарія Сафронова (Фото: Фейсбук)

Звичайно, мене як еколога турбує проблема довкілля. Майже що тижня я зв’язуюся з Асоціацією екологів України, яка навіть зараз знаходить можливості вести роботу і проводити семінари. І наразі відповіді на питання –немає, - каже Дарія Сафронова. - Виміряти щось – неможливо, багато лабораторій не працюють, спостережні пости зруйновані, розбомлені... Та і незрозуміло, що саме слід вимірювати. Вибухові прилади, ракети і все інше – вони дуже відрізняються за складом. І внаслідок вибуху в повітря потрапляють щоразу інші речовини – залежно від зброї. Щоб щось вимірювати – треба розуміти, ЩО вимірювати. Можемо хіба що спостерігати в загальному і вимірювати загальний фон по тих речовинах, за якими ведеться спостереження і контроль зазвичай.

Крім забруднення довкілля є ще й інші моменти. Схід, Північ і Південь зараз в зоні активних бойових дій - натомість на Захід України переїхали багато підприємств, які мають намір працювати. Але є види діяльності, які підлягають оцінці впливу на довкілля. Тобто перш ніж розпочати діяльність, потрібно отримати купу документів і дотриматися певних процедур. Реєстр зараз закрили, тому провадити цю процедуру так, як прописано в законодавстві, неможливо. Але Міндовкілля стверджує – що можливо. Тобто є нюанси законодавства. Тому збираються експерти, представники підприємств, Міндовкілля, уряду, щоби виробити спільні пропозиції і шляхи розв'язання цих питань.

Звичайно, певні спостереження ведуться, залучаються різні можливості і люди, щоби фіксувати все це, щоб можна було потім кудись звернутися і подати на відшкодування збитків нашій державі. Бо наслідки насправді будуть насправді дуже серйозні і негативні - починаючи з атмосфери і закінчуючи якістю води і очисними спорудами, які багато міст втратили і не мають зараз можливості постачати людям питну воду. Екологів це турбує, вони б’ють на сполох щодня, намагаються достукатися до Міндовкілля і всюди, де лиш можна, але зараз зробити нічого не можна, поки тривають бойові дії.   Проблем дуже багато, і як ми їх будемо долати – наразі незрозуміло.

Уся шкода довкіллю має бути максимально зафіксована і надалі компенсована агресором

Докторка біологічних наук, професорка, завідувачка кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича Марія ФЕДОРЯК наводить дослідження і інфографіку ГО "Екодія", які зібрали з відкритих джерел 110 злочинів проти довкілля лише за перший місяць повномасштабних воєнних дій. Активісти констатують, що наразі в зоні активних бойових дій перебувають АЕС, морські порти, склади небезпечних відходів (міндобрива, пінополіуретан, лакофарбові та паливно-мастильні матеріали тощо), промислові підприємства, включно з хімічними та металообробними заводами. Зафіксовані пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах, є факти пошкодження об’єктів тепло- та водопостачання (каналізаційні насосні станції, фільтрувальні станції, водогони)… І збір інформації – це перший і дуже важливий етап для оцінки злочинів проти довкілля, скоєних Росією,  щоби згодом судити Росію і за них.

Марія Федоряк (Фото: Фейсбук)

Військові дії РФ тягнуть за собою істотне забруднення довкілля через бомбардування і обстріли, руйнування промислових та енергетичних об’єктів, підпали лісів, підриви нафтобаз, забруднення водойм (зокрема, Чорного та Азовського морів, насамперед, через затоплення суден), біологічне забруднення (тіла людей і тварин, що загинули), - нагадує професорка. - Переміщення значних мас людей, спорядження й озброєння, колеса тисяч машин стирають в пил землю, а їхні шуми і відходи забруднювати місцевість на багато кілометрів навколо. Більшість хімічних речовин не розпадаються сотнями років. Стає зрозумілим, що військові дії закладають міну уповільненої дії під генофонд не лише України, але й людства.

Зараз є дуже важливою активність Міндовкілля, громадянського суспільства та екологічного комітету Верховної Ради, щоб уся шкода довкіллю була максимально зафіксована та надалі компенсована агресором.

Також важливо, щоб план відновлення України включав заходи з відновлення та збереження екосистем, а до планів із відбудови населених пунктів включати природорієнтовані рішення та заходи з адаптації до зміни клімату.

Читайте також

Чорнобильська зона 35 років тому і сьогодні: пандемія, туризм та пожежі

Тимчасова окупація ЧАЕС: чому станція стала однією з цілей ворога та до яких наслідків готуватися Україні