Звільнення та службові перевірки: що відбувається в СБУ й ОГП та хто тепер ними керує

Минуло кілька днів відтоді, як глава держави несподівано поставив під питання майбутню долю посад топправоохоронців: Венедіктової та Баканова. Усуненням та відстороненням він позбавив їх можливості керувати Офісом генпрокурора та СБУ. Що сталося у відомствах, чому їхніх очільників замінили та хто тепер ними керує – в матеріалі "Парламент.UA".

У чому відмінність між відстороненням та усуненням від посади

Президент Володимир Зеленський 17 липня відсторонив від виконання обов'язків генеральну прокурорку Ірину Венедіктова та усунув від посади очільника Служби безпеки Івана Баканова.

Різницю між "усуненням" та "відстороненням" у коментарі "Парламент.UA" розʼяснив керуючий партнер Адвокатського об’єднання "Чудовський та партнери" Ігор Чудовський. Він каже, що Баканова усунули від виконання обов'язків голови СБУ на підставі ст. 47 Дисциплінарного статуту ЗСУ, а саме за "невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків".

Натомість Венедіктову відсторонили від займаної посади, відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану". Згідно з ним президент у період дії воєнного стану може ухвалювати рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень.

У випадку з Бакановим голову СБУ призначає на посаду Верховна Рада за поданням президента. Також Зеленський є Верховним головнокомандувачем ЗСУ, а голова СБУ – військовослужбовцем, на якого розповсюджується дія Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Генерального прокурора глава держави призначає на посаду за згодою парламенту. Тому фактично президент мав юридичні повноваження на такі кадрові рішення.

Які претензії виникли до роботи топправоохоронців

Такі рішення глави держави стали досить неочікуваними і викликали питання, які довелося розʼяснити. Тому того ж вечора у відеозверненні Зеленський пояснив свої рішення великою кількістю кримінальних проваджень про державну зраду та колабораціонізм серед працівників правоохоронних органів.

Президент відзначив, що на ту добу було зареєстровано 651 кримінальну справу про держзраду та колабораційну діяльність працівників правоохоронних органів, а у 198 провадженнях уже оголосили підозри. Також, за словами Зеленського, понад 60 працівників органів прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти України.

Останнім яскравим прикладом стало затримання колишнього начальника головного управління Служби безпеки в Криму Олега Кулініча. Як зʼясувалося, він входив до злочинного угруповання, яке передавало росіянам секретні дані.

Такий масив злочинів проти основ національної безпеки держави та зв’язки, які зафіксовані між працівниками силових структур України та спецслужбами Росії, ставлять дуже серйозні запитання до відповідних керівників. Кожне з таких питань отримає належну відповідь, – наголосив глава держави.

Консультант із міжнародних відносин та політики безпеки Андрій Сеньків зазначив нам, що голова СБУ повинен був сам подати у відставку, як це відбувається у розвинених країнах. Мовляв, Державне бюро розслідувань обґрунтовано підозрює в держзраді колишніх українських генералів, зокрема, Андрія Наумова, Сергія Криворучка, Олега Кулініча та Романа Дудіна.

"У нашому ж випадку велику роль в усуненні та подальшому звільненні з посади Івана Баканова зіграло бажання президента і провладної партії зберегти статус кандидата на вступ в ЄС та міжнародну підтримку. І це бажання таки переважило традиційний український непотизм".

Терміновість усунення топправоохоронців від посад політолог Микола Спірідонов пояснив тим, що Володимир Зеленський мав підстави вважати, що від цих людей можуть бути певні ризики. Тому юридично провів усе таким чином, аби вони "одразу не мали можливості завдати шкоди". Після цього Рада досить швидко проголосувала за їхню остаточну відставку.

У цілому Зеленський ще у 2019 році досить чітко казав, коли прийшов до влади, що для нього головне ефективність посадовців на їхніх посадах. Якщо вони не показують того результату, якого від них очікують, тоді вони звільняють місце іншим. Це нормальний робочий процес, – вважає експерт.

Як на практиці відбуватиметься "службова перевірка"

Заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов в етері телемарафону 18 липня заявив, що про звільнення Венедіктової та Баканова наразі не йдеться.

"Будуть проведені службові перевірки та службові розслідування, за результатами яких президент ухвалить рішення про необхідність внесення до парламенту подання про звільнення генпрокурора або невнесення, і те саме стосується голови СБУ", ­– зазначав він.

Та вже наступного дня Верховна Рада таки усунула їх від посад. Ігор Чудовський зауважив, що хоча топправоохоронці вже залишили свої посади, перевірка щодо них ще може тривати.

Зазвичай під час службової перевірки вивчають діяльність посадовця за певний період або конкретні вчинені ним дії. Перевіряють відповідні документи, угоди, накази, кадрові рішення тощо.

Результатом цієї перевірки цілком може бути кримінальне провадження, якщо будуть виявлені ознаки кримінальних правопорушень у діях та/чи бездіяльності Баканова та/або Венедіктової, – вважає Чудовський.

Подальша доля високопосадовців буде залежати від отриманої оперативної інформації в короткостроковий період і результатів інспекції правоохоронних органів та результатів розслідування наявних кримінальних проваджень у довгостроковий, сказав нам кандидат політичних наук, голова правління "Всеукраїнської регіональної експертно-юридичної асоціації впливу" Олексій Буряченко.

Микола Спірідонов допускає, що ця перевірка в цілому може бути вже завершеною. Мовляв, їх звільнили – і цього достатньо. Однак додає, що, як показує практика, колишні посадовці дуже часто отримують підозри та кримінальні провадження, тому це цілком можливий сценарій.

Чим відомі Малюк ­та Симоненко

Після відсторонення Венедіктової тимчасово обов'язки генерального прокурора виконує Олексій Симоненко, який із березня 2020 року обіймав посаду заступника очільниці цієї структури. Натомість до призначення нового керівника Службу безпеки України тимчасово очолив Василь Малюк.

У минулому Симоненко працював слідчим у прокуратурі Київської області, був старшим помічником прокурора регіону з питань правового забезпечення, начальником слідчого відділу слідчого управління тощо. Проходив службу в органах СБУ на посадах офіцерського складу.

Натомість Малюк обіймав посади від оперуповноваженого до заступника начальника управління – начальника відділу з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. 16 лютого був призначений заступником міністра внутрішніх справ, а 3 березня – першим заступником голови СБУ.

Тимчасові виконувачі обовʼязків відповідних структур вже викликали суспільний резонанс, каже Ігор Чудовський. Мовляв, багато хто повʼязує їх з одним із посадовців Офісу президента. Також є чутки про кримінальне минуле Василя Малюка.

Зазначимо, що деякі громадські активісти пов'язують обох виконувачів обовʼязків із заступником голови ОП Олегом Татаровим. Симоненко очолював групу прокурорів, які розслідували справу Татарова, у межах якої його звинувачували у розкраданні коштів Нацгвардії, виділених на будівництво житла.

Водночас голова Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв'ю "НВ" назвав "конспірологічними теоріями" припущення про те, що нові тимчасові очільники СБУ та Офісу генпрокурора є фігурами, призначення яких лобіював заступник керівника ОП Олег Татаров.

"Є по цих особах певна критика, зокрема, що Олексій Симоненко був у "Миротворці". Але "Миротворець" уже досить давно політизований. Він був внесений за начебто несправедливе переслідування Петра Олексійовича Порошенка… Я не бачу в інформаційному просторі переконливих доказів того, що Малюк і Симоненко чимось насправді заплямовані", – резюмував він.

Читайте також

Зеленський вирішив, хто замінить Баканова в СБУ

Венедіктова прокоментувала своє відсторонення з посади генпрокурора України