Єнін Євгеній

Єнін Євгеній

Перший заступник міністра внутрішніх справ України

Єнін Євгеній Володимирович — український дипломат і правник. Перший заступник Міністра внутрішніх справ України з 6 вересня 2021 року. Член Комісії при Президентові України з питань громадянства. Агент України у справах України проти РФ у міжнародних судах. Обіймав посаду заступника Міністра закордонних справ України з 15 квітня 2020 року по 6 вересня 2021 року, посаду заступника Генерального прокурора України з 2016 по 2019 роки, радника-посланника Посольства України в Італії (2012—2016).

Освіта

Євгеній Єнін народився 19 листопада 1980 року у Дніпрі.

З липня 1997 року по червень 2002 року — курсант Національної академії СБУ. У 2002 році закінчив з відзнакою Національну академію Служби безпеки України і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство".

У 2010 році захистив дисертацію на тему "Забезпечення національних інтересів України у процесі врегулювання придністровського конфлікту" та здобув науковий ступінь кандидата політичних наук зі спеціальності "Основи національної безпеки держави".

У 2012 році закінчив Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі і отримав кваліфікацію юрист-міжнародник.

З липня 1997 року по червень 2002 року — курсант Національної академії Служби безпеки України.

З липня 2002 року по грудень 2005 року — проходив військову службу на посадах офіцерського складу в оперативних підрозділах Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Володіє англійською, італійською та румунською мовами.

Кар`єра

З грудня 2005 року по березень 2010 року обіймав посади третього та другого секретаря Посольства України в Республіці Молдова.

З березня по липень 2010 року — другий секретар сектора з питань придністровського врегулювання Міністерства закордонних справ України.

З липня по жовтень 2010 року — другий секретар відділу країн Південно-Східної Азії та Океанії Шостого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України.

З жовтня 2010 року по вересень 2011 року — другий та перший секретар відділу країн Далекого Сходу Шостого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України.

З вересня по листопад 2011 року — в.о. начальника другого східноєвропейського відділу Четвертого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України.

З листопада 2011 року по листопад 2012 року — в.о. начальника, начальник відділу Причорноморських країн Управління країн Південної Європи, Балкан та Південного Кавказу Третього територіального департаменту Міністерства закордонних справ України.

Перебуваючи на посаді Начальника відділу Румунії, Молдови та Балкан МЗС України брав участь в переговорному процесі з Урядом Молдови щодо "пакетного врегулювання" проблемних питань двосторонніх відносин (демаркація, взаємне визнання власності, екологічні питання). Результатом стало початок демаркації придністровської ділянки українсько-молдовського кордону.

З листопада 2012 року по грудень 2014 року обіймав посаду радника Посольства України в Італійській Республіці.

З грудня 2014 року по червень 2016 року — радник — посланник Посольства України в Італійській Республіці.

7 червня 2016 року — призначений заступником Генерального прокурора України. Подав у відставку у квітні 2019 року.

З 15 квітня 2020 — заступник Міністра МЗС України Дмитра Кулеби.

24 серпня 2021 року присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу.

З 6 вересня 2021 — Перший заступник Міністра МВС Дениса Монастирського.

Агентство у міжнародних судах

Президент України Володимир Зеленський 21 травня 2020 року уповноважив Є.Єніна виступати агентом України у справах України проти Російської Федерації, що розглядаються Міжнародним Судом ООН щодо порушення Російською Федерацією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації і арбітражними трибуналами та відповідно здійснювати представництво України у зазначених справах.

22 травня 2020 року Україна підготувала меморандум для Міжнародного трибуналу ООН, в якому містяться пояснення із доказовими матеріалами, у процесі проти РФ за Конвенцією ООН з морського права.

Законотворча діяльність

З липня 2019 року по квітень 2020 року обіймав посаду заступника виконавчого директора Українського інституту майбутнього та позаштатного консультанта Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. За цей період взяв участь  у підготовці, розробці та опрацюванні низки законопроєктів.

31 липня 2020 року в Українському інституті майбутнього відбулась презентація книги за співавторством Євгенія Єніна "Конфлікти, що змінили світ".

Нагороди

Указом Президента України нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня та орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.

Родина

Одружений, має двох дітей.

Скандали

Скандали у біографії Єніна почалися із його приходом до Генпрокуратури. У Генеральній прокуратурі Євгенія Єніна поставили займатися міжнародним напрямом — співпрацею з правоохоронними органами інших держав для розслідування злочинів, скоєних українськими громадянами, і злочинів проти України. У коло його обов’язків входили пошук, арешт та повернення в країну злочинних активів, а також розшук і повернення в Україну топчиновників-втікачів — подібних до тих, хто, як четвертий президент Віктор Янукович, втекли після перемоги Майдану у 2014-му. Крім цього Єнін відповідав за екстрадицію іноземців, яких просили видати інші країни — наприклад, Росія.

Він сильний чиновник, адміністратор, але його моральні якості невідомі. Якщо його поставити на репресивну посаду, він буде дуже добре виконувати [свої обов’язки] — точно так само, як якщо його поставити на творчу роботу, — розповіло добре знайоме із Євгенієм Єніним по роботі в прокуратурі джерело, яке побажало зберегти анонімність.

У 2018 році Євгеній Єнін підписав екстрадицію Тимуру Тумгоєву — уродженцю Інгушетії, бійцеві добровольчого батальйону ім. Шейха Мансура, який воював на Донбасі на українському боці. У Росії на нього було заведено кримінальну справу за участь у тероризмі на території Сирії, він був у розшуку Інтерполу. З появою "Ісламської держави" й паралельно війною, що почалася на Донбасі, російські спецслужби стали масово заводити справи на людей, які, на їхню думку, можуть становити небезпеку для держави. Тумгоєв опинився в їхньому числі. Наприкінці 2017 року він прилетів в Україну з Туреччини, і його заарештували по лінії Інтерполу.

Адвокати Тумгоєва домоглися того, щоби Комітет ООН з прав людини випустив рекомендацію про неприпустимість його видання Росії через загрозу тортур. Попри це, Єнін підписав видання, й у вересні 2018-го Тумгоєва екстрадували в Росію. Незабаром після цього адвокати заявили, що інгуша піддавали тортурам.

Подібні ситуації відбувалися неодноразово. Наприклад, Олексій Скорбач, адвокат, який займається захистом біженців, розповідає, що у 2019 році Євгеній Єнін підписав екстрадицію шукачу притулку Муродалі Халімову за запитом влади Таджикистану. На батьківщині Халімова звинувачували в участі в "Ісламській державі" в Сирії, хоча доказів у правоохоронців не було. Європейський суд із прав людини застосував 39-те правило регламенту роботи суду й заборонив Україні видавати таджика на батьківщину. Наперекір цьому в ГПУ дозволили екстрадицію, посилаючись на те, що в прокуратурі Таджикистану "гарантували", що до нього не будуть застосовуватися тортури й несправедливе покарання. У травні 2019-го, каже Олексій Скорбач, його підопічного викрали люди, що представилися Халімову співробітниками СБУ, і відвезли в аеропорт, звідки він полетів до Таджикистану. Там його засудили на 23 роки ув’язнення. Халімов повідомляв адвокату про те, що до нього застосовуються тортури.

Після цього Єнін скомпроментував себе поїздкою до Ізраїлю до колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького, під час якої заступники генпрокурора намагалися з ним домовитися про співпрацю з українськими правоохоронцями. Ставицький є підозрюваним у справі про присвоєння резиденції "Межигір’я" четвертим президентом Віктором Януковичем — саме він, перебуваючи на посаді голови державного підприємства "Надра України", підписав договір про відчуження землі на користь Януковича.

У червні 2018 року журналісти розслідувального проєкту "Слідство.Інфо" розповіли, що двоє заступників генпрокурора Юрія Луценка — Євгеній Єнін і Анжела Стрижевська — їздили на зустріч до Ставицького в Ізраїль, де той переховується від українських правоохоронців, й обговорювали з ним угоду. Умови угоди невідомі. Зустріч відбулася 13 листопада 2016 року, незадовго до того, як його справу мали б передати в суд. Вона була неофіційною: подібні візити можуть проводити тільки за спеціальною санкцією прокуратури та тільки уповноважені в справі особи — в іншому випадку це може розцінюватися як змова на користь підозрюваного. В інтерв’ю hromadske.ua Ставицький розповідав, що на початку 2016-го на нього "виходили люди, які представлялися від людей у ГПУ, військового прокурора [Анатолія Матіоса], з тим, що ми будемо тобі псувати життя в Ізраїлі", і пропонували йому закрити справу за 5 мільйонів доларів.

Пізніше, коли про зустріч стало відомо всім, обидва заступники генпрокурора уникали відповіді на питання, чи зустрічалися вони з міністром-втікачем. "Я не можу відповісти позитивно або негативно на ваше запитання, тому що це може погано позначитися на розслідуванні", — відреагував Єнін на питання журналістів "Слідство.Інфо" про візит до Ізраїлю.

Під контролем Єніна в Генпрокуратурі були й інші справи топкорупціонерів, які виїхали з України після Майдану. У його міжнародному департаменті навіть створили слідчий відділ, якому віддали найбільші справи, пов’язані з чиновниками-втікачами. Серед них була справа проти Сергія Курченка, колишнього олігарха з оточення Януковича.

На початку квітня 2019-го ЗМІ повідомили з посиланням на тодішнього главу відділу процесуального керівництва в кримінальних справах ГПУ Костянтина Кулика, що крім олігарха підозри винесли людям з оточення Петра Порошенка — серед них ексглава адміністрації президента Борис Ложкін і його заступник Олексій Філатов. Прокуратура підозрювала їх у відмиванні 440 мільйонів доларів, отриманих від операції з продажу групи компаній "Український Медіа Холдинг". При цьому прессекретар ГПУ Андрій Лисенко тоді заявив, що підозри були винесені з порушенням закону, і їх скасували. Незабаром прокурор Костянтин Кулик заявив, що за скасування підозр відповідав Євгеній Єнін. Після цього заступник генпрокурора подав у відставку.

Дата публікації: 05.04.2022
Дата останньої зміни: 05.04.2022