Ксенія Кирилова: тісним відносинам Джо Байдена з Україною не завадить навіть Зеленський

З приходом Джо Байдена до Білого Дому перезавантаження міжнародних відносин неминуче. Новий президент Сполучених Штатів планує відновити відносини з партнерами по НАТО, а Європа, своєю чергою готова вибудовувати систему трансатлантичної безпеки для протидії диктаторам.

Аналітикиня та експертка декількох аналітичних центрів в США Ксенія Кирилова також впевнена, що допомога Штатів Україні має найважливіше значення в стримуванні Росії. Про це вона розповіла в другій частині свого інтерв'ю "Парламент.UA".

Першу частину інтерв'ю можна прочитати за посиланням.

Багато говорили про те, що демократи будуть менше допомагати Україні, коли будуть при владі. Ви згодні з цим?

Ні. Річ у тім, що в США навіть на тлі нинішнього політичного розколу існує двопартійний консенсус в тому, що стосується України. Крім цього, є кілька чинників, котрі вказують на те, що політика нового президента США відносно Росії буде набагато жорсткішою, ніж у його попередника. По-перше, Росія, як і Китай, міцно посіли своє місце у внутрішній політиці Сполучених Штатів у тому сенсі, що будь-які спроби американських політиків "загравати" з лідерами цих країн моментально використовуються проти них їх політичними опонентами.

Крім цього, перемога Байдена означає реванш не тільки чиновників і дипломатів, які працювали в команді Барака Обами, а й "дотрампівської" еліти спецслужб, відносини якої з Трампом за чотири роки переросли у відкрите протистояння. Вони не пробачать Росії втручання в американські вибори 2016 року і підтримку Трампа. Відповідно, прихід до влади Джо Байдена дає цим людям можливості для реваншу, а новому президенту США - можливість довести, що питання національної безпеки є для нього пріоритетними. А допомога Україні має найважливіше значення в контексті стримування Росії.

До того ж не варто забувати про тісні відносини особисто Джо Байдена з Україною, а також прихильність новообраного президента і його команди ідеї відновлення зв'язків з традиційними союзниками по НАТО і зміцнення системи міжнародного права і міжнародних інститутів. Європа, своєю чергою, вже заявила про готовність до "перезавантаження" відносин з США і вибудовування єдиної системи трансатлантичної безпеки для протидії диктаторам.

Однак важливо розуміти, що поліпшення американо-європейських відносин автоматично виключає можливість жорсткого тиску на партнерів - такого, як, наприклад, надавала адміністрація Дональда Трампа на Німеччину у зв'язку з будівництвом "Північного потоку-2". Відповідно, якщо окремі європейські країни захочуть вести сумнівний бізнес з Росією, адміністрація Байдена навряд чи зважиться застосувати щодо них будь-які жорсткі заходи.

До того ж у Росії є один досить вагомий предмет для торгу з демократами. Саме Демпартія США більш ніж республіканці, стурбована проблемами ядерного стримування, а Джо Байден вже неодноразово висловлювався, що має намір продовжити договір у разі його обрання. Проте, аналізуючи всі ці фактори, можна зробити висновок, що посилення політики щодо Росії з боку нової адміністрації Білого дому неминуче попри окремі області, в яких Москва здатна домогтися локальних перемог або поступок. Мені здається, нового "перезавантаження" відносин Москви та Вашингтона найближчим часом не очікується.

Чи вплине скандал з розмовою Трампа і Зеленського про Байдена і його сина на політику нової адміністрації щодо України?

- Впевнена, що не вплине, і в цьому ж мене запевняють всі мої американські колеги. Україна - стратегічний партнер США, це не залежить від персональних моментів, і головне, що адміністрація Байдена розуміє це. Єдине, вона може спробувати порадити українській владі бути уважнішими з точки зору безпеки та відстежувати дії відповідних агентів Москви, як мінімум, не даючи їм доступу до важливої інформації та можливості приймати управлінські рішення. Але в такому разі це буде навіть краще для України.

Всі ці сім років ви послідовно підтримували Україну в її боротьбі за свободу. Як ви можете сформулювати, що для вас Україна?

Це важко сказати в одній фразі. З професійної точки зору Україна для мене - жертва агресії, і я бачу свій обов'язок у допомозі жертві незалежно від того, які внутрішні проблеми існують в Україні. В особистому плані Україна - це любов. Мій чоловік - громадянин України, у мене самої українське коріння, і я завжди повторювала, що там живуть унікальні люди. Так, в когось з них проступають негативні риси пострадянського менталітету, але в масі своїй це душевні, жертовні, світлі люди. Для мене Україна - це унікальний шанс слов'янської цивілізації, що показує, що саме ось цю нашу глибоку, живу, людяну культуру можна органічно ввести в Європу. Звичайно, я не кажу, що Україна - це "альтернативна Росія". У неї є своя специфіка, культура, мова, традиції. Але вона несе загальні риси нашої слов'янської культури, тільки не спотвореної імперською пихою. Українці - це народ, який не хоче бути великим, а хоче бути щасливим. І я вірю, що це бажання реалізується всупереч усім труднощам.

Якщо раніше ви були журналістом, то зараз ви ще й видаєте книги. Розкажіть нам про свої книги

Зараз їх дві. У першій книзі, історичному шпигунському романі "У павутині безумства", крім напруженої боротьби спецслужб, були показані справжні реалії радянської каральної психіатрії та протиракетної оборони, а також, трохи - український національний рух. Дія роману відбувається в кінці 60-х - початку 70-х років. За сюжетом, молодий співробітник ЦРУ Патрік Корн відправляється на небезпечне завдання. Йому належить зустрітися під вигаданим ім'ям з провідним радянським військовим інженером, за свою незгоду з лінією партії ув'язненим в один з найстрашніших видів радянських таборів - спецпсихлікарню закритого типу при МВС (СПЛ) в невеликому уральському селищі. Але він таки встиг передати важливі документи на Захід. Для виконання своєї місії розвідник вдається до допомоги молодої медсестри Ірини, яка давно відчуває докори сумління з приводу своєї роботи. Дівчина закохується в іноземця, навіть не здогадуючись про те, з ким вона насправді має справу.

З одного боку, це захопливий шпигунський роман часів Холодної війни - з усіма деталями шпигунської майстерності, описом зсередини роботи офіцера ЦРУ - "нелегала", що діє під прикриттям; радянських військових секретів і, звичайно ж, драматичною любовною історією. З іншого боку, це, можливо, перша художня книга в історії, де показані реалії радянської каральної психіатрії - на підставі спогадів людей, які пройшли через це пекло, моїх особистих бесід і інтерв'ю з цими людьми, і історичних матеріалів. Книга була видана російською, українською та англійською мовами та увійшла в перелік десяти українських книг, рекомендованих до прочитання за 2019 рік, і в список кращої жіночої прози поточного року.

Дія нового роману відбувається вже в наші дні, у 2016 році. Половина сюжету розвивається в США, а потім дія переноситься в Чорногорію, якраз напередодні спроби державного перевороту, зірваного восени 2016 року, і теж досить реалістично. Мені пощастило знайти джерело з Сербії - людину, яка тісно спілкувалася з сербськими радикалами, що співпрацювати з російським Міноборони. Він надав безліч матеріалів, включно із відеозаписом своєї розмови з одним з обвинувачених в керівництві диверсійною групою, підозрюваної в підготовці перевороту - засновником радикальної організації "Сербські вовки" Олександром Сінджелічем.

Крім "чорногорського" сюжету, в романі показана історія двох сестер, одна з яких, Христина, стає успішним психологом в США, а друга, Євгенія - главою популярного шлюбного агентства в Москві. Почавши заради вигоди передавати конфіденційну інформацію про своїх американських клієнтів в Росію, Христина навіть не підозрює, як саме її сестра використовує отримані відомості ...

Мені хотілося показати, як повільно, крок за кроком, людина втягується в злочин і втрачає моральні орієнтири. Разом з тим, каяття часто настає саме тоді, коли людина мимоволі опиняється причетною до зла, брати участь в якому вона не планувала. Шок від несподіваних наслідків здатен пробудити вже приспану було совість, що і змушує людей переосмислити все своє колишнє життя.

Обидві книги були видані відомим українським видавництвом "Дух і літера", якому я дуже вдячна.