Лукашенко підписав зміни до законів щодо ЗМІ та масових заходів

Президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав зміни до законів щодо роботи ЗМІ та проведення масових заходів. Зокрема, розширюється перелік інформації, яку не можна поширювати у ЗМІ, а також вводиться заборона висвітлювати масові акції в реальному часі.

Про це повідомляє білоруське державне інформагентство БЕЛТА.

Зміни до закону щодо ЗМІ вводять заборону на розміщення результатів опитувань громадської думки, проведених без отримання необхідної акредитації.

Прокурори матимуть право обмежувати доступ до інтернет-ресурсів і мережевих видань, через які поширюються заборонену інформацію. Зокрема йдеться про відомості "спрямовані на пропаганду екстремістської діяльності або містять заклики до такої діяльності або шкоди національним інтересам".

Засновниками ЗМІ, незалежно від часу створення, не можуть бути іноземні юридичні особи, іноземні громадяни,  особи без громадянства та юридичні особи з іноземною участю. Журналіста ЗМІ зможуть позбавити акредитації  за поширення інформації, що не відповідає дійсності або умисне протиправне діяння в процесі професійної діяльності.

Також нові зміни закріплюють можливість обмеження доступу до копії інтернет-ресурсу, доступ до якого раніше був обмежений.

Читайте також

Білорусь братиме гроші за виїзд за кордон: кого стосуватимуться зміни

Другий закон щодо заборони на висвітлення масових заходів у реальному часі, що відбуваються відбуваються з порушенням встановленого порядку, з метою їх популяризації або пропаганди.

Так, всі масові заходи мають бути проведені лише на підставі дозволу місцевих органів. Також скасовують повідомний порядок масових заходів.

Місцеві органи влади та органи внутрішніх справ Білорусі зможуть припиняти роботу інфраструктури (торгових об'єктів, об'єктів громадського харчування, транспорту, ярмарків, організацій усіх форм власності) в місцях проведення масових заходів і за маршрутами прямування їх учасників.

Також держава може обмежувати функціонування мереж електрозв'язку.

Закони набудуть чинності через місяць після його офіційного опублікування.

Читайте також

ЄС готує новий пакет санкцій проти влади і установ Білорусі

Контекст. 23 травня літак компанії Ryanair, який слідував за маршрутом Афіни-Вільнюс, здійснив незаплановану посадку в аеропорту "Мінськ". На борту літака перебував засновник найбільшого опозиційного білоруського телеграм-каналу NEXTA Роман Протасевич разом зі своєю дівчиною.

За даними окремих ЗМІ, для того, щоб змусити пасажирський літак, на якому був Протасевич, сісти в аеропорту Мінська, владою Білорусі було піднято військовий винищувач Міг-29.

За словами самого Протасевича, за ним стежили до затримання. Він вважає, що у Білорусі йому загрожує смертна кара.

Після затримання блогера в Мінську соцмережі закликають до бойкоту Ryanair. Користувачі вимагають від перевізника офіційних пояснень дій екіпажу і називають компанію спільником диктатора Олександра Лукашенка.

Тим часом НАТО вимагає негайного міжнародного розслідування, а США назвала викрадення білоруського опозиціонера "терористичним актом", який потребує міжнародної реакції.

Ввечері 24 травня лідери країн ЄС мають зібратися в Брюсселі для розгляду подальших санкцій проти адміністрації президента Олександра Лукашенка, а також зупинки наземного транспортного сполучення.

Читайте також

Глава Ryanair звинуватив Білорусь в "повітряному піратстві" 

НАТО вимагає міжнародного розслідування примусової посадки літака в Білорусі - Столтенберг