"Дія City": податковий рай чи шлях до контролю IT-сфери

"Кремнієва долина по-українськи" - приблизно таке майбутнє Мінцифри пророчить ініціативі "Дія City". Чи потрібна вітчизняній IT-галузі така податкова оаза, за що критикують ініціативу, якою буде роль Мінцифри та коли "Дія City" почне приймати перших резидентів розбирався Парламент.UA.

Що таке "Дія City"

За задумом Мінцифри проєкт "Дія City" дозволить побудувати в Україні одну з найкращих податкових систем у світі для IT-бізнесу. Що дозволить в майбутньому, як заявляв очільник відомства Михайло Федоров, збільшити частку IT у ВВП країни до 10% (зараз цей показник 3-4%) та зробити Україну високотехнічною цифровою державою. Ба більше - доходи IT-галузі в Україні до 2025 року можуть становити 16,5 млрд доларів.

Дія City створює умови ведення бізнесу в Україні, які повністю трансформують галузь. Проєкт передбачає впровадження найсприятливішої податкової системи для розвитку ІТ-галузі. Це низькі податки, ефективне законодавство, зрозуміла модель відносин з працівниками, відсутність ризиків неправомірного тиску з боку держави. А також передумови для світових ІТ-гігантів відкривати свої офіси в Україні, - запевняв Федоров.

Основний механізм реалізації засад Дії Сіті - спрощена система оподаткування. Ініціатива передбачає спеціальні ставки для працівників IT-компаній: Податок на доходи фізичних осіб - 5%, Єдиний соціальний внесок - 22% від мінімальної зарплати та військовий збір у 1,5%. Окрім того, передбачається можливість для компаній обирати, який корпоративний податок сплачувати, — податок на прибуток (18%) чи податок на виведений капітал - за ставкою 9%.

Також умови Дія City мають допомогти українським IT-компаніям та стартапам легше залучати іноземні інвестиції. На переконання Мінцифри, це призведе до того, що міжнародні компанії активно відкриватимуть свої представництва в Україні, відтак ще й зросте кількість робочих місць. Для цього Дія City гарантує 0% податку на дохід від реалізації фізособою частки в компанії-резиденті Дія City, якщо вона володіла часткою більше ніж 1 рік та 0% на дохід фізосіб як дивіденди, які нараховані компанією-резидентом за умови їх виплати не частіше раз на 2 роки. А також податкову знижку (з ПДФО) на суму інвестицій в українські стартапи, розмір же цієї знижки залежатиме від суми угоди.

Для реалізації "Дія. City" Верховна Рада має ухвалити три законопроєкти. Основний проєкт закону № 4303 "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" закладає основи для запровадження в країні спеціального правового режиму для ІТ-галузі. В середині квітня цьогоріч його ухвалили у першому читанні. Другий законопроєкт № 5376 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" також уже пройшов перше читання на початку червня. І над третім законопроєктом, що стосується змін до кримінального кодексу та який начебто має захистити ІТ-індустрію від "маски-шоу", наразі працюють.

У Мінцифри наголосили, що під час напрацювань законопроєктів спиралися на думку та інтереси бізнесу.

Відсутність альтернативних законопроектів і широка підтримка бізнес-спільноти підтверджує, що нам вдалося знайти правильний баланс і напрацювати кращі з можливих податкових умов для ІТ в Україні", - заявляв заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.

Читайте також

ІТ-бізнес в Україні потребує спеціального закону, але до "Дія-Сіті" є питання - Прилепа

Переважна більшість ІТ-спеціалістів проти "Дія City" - опитування

Що не так з "Дія City"

Вступ до "Дія City" буде добровільним і кожна компанія сама ухвалюватиме рішення. Однак долучитися до "Дія City" зможе не кожен, є певні вимоги. Зокрема здійснення визначених законодавством про "Дія City" видів діяльності. Також співробітники компаній мають отримувати платню в середньому 1200 євро на місяць, також підприємство повинно мати частку експорту своїх товарів або послуг – не менше 70%. Окрім того, статус резидента "Дії City" можна втратити, якщо компанія припинить відповідати нормам членства.

На відповідність критеріям компанії перевірятиме незалежний аудитор, він же і вирішуватиме, хто потрапить у "Дія City". Цей варіант норми вже змінений, адже спершу цим мало опікуватися Мінцифри. Тепер же формально Мінцифри матиме повноваження вести реєстр резидентів, але не вирішуватиме кого туди додавати, а кого ні. Однак IT-спільнота не впевнена у декларованій відстороненості міністерства від регулювання та висловлюють побоювання що влада згодом може тиснути на компанії, які не долучилися до "Дії City".

Також ІТівці критикують норму, що в "Дія City" хочуть відмовитись від ФОПів і замінити їх класичним КЗпП або гіг-контрактами, які поєднують умови ФОП і КЗпП. Однак для гіг-контрактників буде легше підвищити податки, застерігають фахівці. Окрім того, співпраця саме із ФОПами є дуже зручною для індустрії.

Наразі, оскільки гіг-контракт є цивільно-правовим договором, то дана норма унеможливлює трактування гіг-контракту як форми трудового договору, захищаючи бізнес від застосування до гіг-контрактів норм трудового кодексу, які зобов’язують сплачувати високі податки та надавати працівникам певні соціальні гарантії.

Чим це відрізняється від ФОП? Та по суті нічим, крім того, що інколи до ФОПів приходить ДФС та намагається довести, що між ФОПами трудові відносини, а не господарські. Майже завжди ці спроби помирають в судах.

Але от якщо вони введуть гіг-контракт як трудовий договір – то це інша справа. Вони вигідніші для "великого" IT, та телеком провайдерів, які можуть всім казати, що вони тепер IT-компанії. Реальному IT сектору, на мій погляд, ті гіг-контракти нічого запропонувати не можуть, бо швидкість зміни юрисдикції в цифровому бізнесі дозволяє перереєструвати все в іншу юрисдикцію швидше ніж розбиратися з тими гіг-контрактами, "фіскалами" та СБУшниками які вже готові "карать" всіх хто не перейшов, - пояснює у коментарі Парламент.UA експерт з кібербезпеки Микита Книш.

Окрім того, критикують і норму що має припинити неправомірні обшуки в IT-компаніях та припинити свавілля правоохоронців. Адже нині в українському законодавстві вже є норми, які мають гарантувати дотримання законності під час обшуків у бізнесовців.

Вони і до цього закон про "маскі шоу - стоп" вже приймали Верховною Радою і що? Це все окозамилювання! Для зняття тиску з IT бізнесу треба віддати комп’ютерно-технічну експертизу в приватний сектор, та прискорити роботу судів разом з якістю тих судових рішень. А також заборонити вилучати гроші в ITшників під час обшуку. Замість вилучення класти всі знайдені під час обшуку кошти на банківський рахунок тієї особи, якій вони належать, та, наприклад, встановлювати контроль за їх цільовим використанням, і то максимум на місяць, час за який силовики мають довести чи то незаконні кошти, чи ні. А якщо довести не змогли, то всі обмеження знімаються автоматично.

Якщо в силовиків не буде можливості вилучати обладнання та гроші то ніякі спеціальні правові режими не потрібні, ви озирніться, то вже не просто перевертні в погонах, то професійні групи схематозників які спеціалізуються на відніманні коштів в бізнесу "Іменем України", - зауважив Микита Книш.

Коли запрацює "Дія City"

Своєю чергою у Мінцифри розповіли, що мають амібіційний план запустити Дію City наступного року.

Ми хочемо, щоб у липні законопроєкт № 4303 ухвалили в другому читанні. Якщо це відбудеться, ми до нового року все завершимо. Це не означає, що режим запуститься за 6 місяців. Але тоді ми почнемо готувати портал для резидентів, всередині Кабінету міністрів проводити рішення Кабміну, податкової, також інші органи влади будуть імплементувати норми закону. Це займе від 3 до 6 місяців. У вересні буде проголосовано податковий законопроєкт, і ми думаємо, що, може, навіть цього року (крайній термін — 1 січня 2022 року) почнемо активно приймати резидентів, - відзначив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

Окрім того, додав, що долучитися до ініціативи уже готові понад 60 компаній, судячи з кількості офіційних листів. Та додав, що це великі та середні фірми.

Може, люди цього не афішують, але в приватних розмовах не було такого, щоб хтось відмовився приєднуватися до "Дія City". Я персонально знаю сотні власників бізнесів і компаній, усі цього чекають, тому що ми пропонуємо розв’язання проблем, які існують давно.

Думаю, що ми будемо рухатися так: у перший рік може зайти приблизно 30% індустрії, тобто 1500 компаній, а за 2–3 роки резидентами стануть 80–90% галузі. Гадаю, що вже на другий рік сюди підтягнуться маленькі компанії, наголосив Борняков.

Своєю чергою експерт Микита Книш відзначив, що серед знайомих власників IT-бізнесу прихильників "Дії Сіtу" не зустрічав.

Я поки таких не зустрічав, хоча спілкуюся більш ніж з п'ятдесятьма власниками середніх та великих IT компаній, - додав Микита Книш.