Поліційне свавілля: служити й захищати, чи бити й ґвалтувати

В Україні явище поліційного свавілля є досить розповсюдженим. Випадки погроз, побиття чи навіть зґвалтування громадян силовиками важко назвати рідкістю в українських реаліях. Також регулярно можна почути про спроби підкинути докази чи тиснути на людину, щоб "вибити зізнання". Часто дії правоохоронців викликають обурення суспільства, однак далеко не завжди несуть за собою реальне покарання.

Як виклик поліції може обернутись проти людини

Нерідкістю є ситуації, коли люди стають жертвами поліційного свавілля прямо у райвідділах. Так, в кінці травня 2018-го року силовики затримали Христину Антонову, яка сама викликала "швидку" та поліцію після того, як виявила у парку трьох молодиків, які отруїлись сурогатним алкоголем. Один з них завив поліціянтам, що у нього пропав мобільний телефон та інші особисті речі й що нібито дівчина може бути причетна до крадіжки. Патрульні затримали дівчину і доставили її до Святошинського райвідділу.

Вже там у дівчини почались "пригоди". Спочатку до затриманої викликали чергового по столиці безоплатного адвоката Валерія Лавренова, однак його до неї не допустили до, сказавши, що її немає у райвідділі. Адвокат, прочекавши декілька годин так і не зміг ані додзвонитися до слідчої, ані з’ясувати де саме тримають його підзахисну. Таким чином, дівчину позбавили можливості скористуватися послугами адвоката-захисника.

Тим часом затриману без адвоката допитували із застосуванням психологічного насильства та вимагали написати "явку з повинною" по розбою. зокрема, Христина стверджує що їй погрожували "пустити по кругу". За її словами аналогічні речі казали мінімум двоє співробітників МВС.

Фото: Facebook Олег Веремієнко

Згідно із заявою самої затриманої, у райвідділі їй підкинули, упаковку якихось таблеток. Як стверджує адвокат Дмитро Мазурок, медикаменти не належали затриманій, що доводиться матеріалами справи. Зокрема, ці таблетки не вилучались на місці події, а з’явились в її сумочці вже у райвідділі.

Антонова також заявляє, що коли її привезли до Святошинського суду для обрання запобіжного заходу, там на неї вже чекав адвокат, який представився як Сергій Остапенко. Як з’ясувалось пізніше, вже після початку судового засідання приїхав справжній черговий безкоштовний адвокат Олег Юрченко – але Остапенко переконав затриману відмовитись від його послуг.

Варто зауважити, що адвокат Остапенко не подав жодної скарги в ДБР на неправомірне затримання і підкидання речових доказів і не ініціював кримінальне провадження за порушення права на захист під час затримання.

В результаті суд першої інстанції виніс дівчині обвинувальний вирок і засудив її до 8 років позбавлення волі за розбій. Нині вирок оскаржується в апеляційному суді.

Обшук та затримання без адвоката

Нещодавно у Києві правоохоронці провели обшук у помешканні волонтерів та музикантів Лесі Рой та Сергія Бутка. Після обшуку їх затримали і привезли до райвідділу поліції.

Рой розповіла "Парламент.UA", що силовики увірвались до приміщення не пояснюючи причини обшуку. Весь час Бутка тримали у коридорі в наручниках.

Фото: Леся Рой

Волонтерка зауважила, що на початку обшуку правоохоронці не дали змоги зателефонувати адвокату, ба більше, не зачитали права, а протягом усього обшуку на них чинився психологічний пресинг.

Детальніше про затримання Сергія Бутка читайте у матеріалі Парламент.UA: Нова справа проти волонтерів: Леся Рой розповіла подробиці затримання

Побиття та зґвалтування поліціянтами

Варто також згадати цьогорічні події у містечку Кагарлик на Київщині. 25 травня стало відомо, що внутрішня безпека Нацполіції затримала двох поліціянтів Кагарлицького відділу поліції. Службовців затримали за підозрою у зґвалтуванні, тортурах і побитті 26-річної жінки, яку викликали до поліції як свідка.Наступного дня поліціянтів взяли під варту.

2 липня було висунуто підозру ще двом правоохоронцям. Після початку досудового розслідування почали надходити повідомлення про факти тортур, які відбувалися в Кагарлицькому відділенні поліції.

Наразі у справі п'ятеро підозрюваних: двоє правоохоронців перебувають під вартою — Микола Кузів та Сергій Сулима, троє під цілодобовим домашнім арештом — Сергій Панасенко, Євген Трохименко, Ярослав Левандюк. Останнього відпустили під домашній арешт 27 жовтня. Наразі розслідування справи завершили та передали до суду.

Загалом у справі три епізоди: зґвалтування та катування у травні та січні 2020-го року. Безпосередньо травневе зґвалтування інкримінують Миколі Кузіву та Сергію Сулимі. Ярославу Левандюку та Євгену Трохименку — травневе катування, а також усім чотирьом — катування в січні цього року. Сергію Панасенку інкримінують невжиття відповідних заходів після отримання інформації про злочин.

Фото: Вікіпедія

Весь особовий склад Кагарлицького відділу поліції було виведено за штат для подальшої атестації. За результатами першого етапу службового розслідування у Кагарлицькому відділенні поліції звільнено 10 службовців.

Крім того, влітку 2013 року Україну сколихнула історія про зґвалтування та спробу вбивства Ірини Крашкової у містечку Врадіївка на Миколаївщині. До злочину були причетні двоє міліціонерів Євген Дрижак та Дмитро Поліщук і таксист Сергій Рябіненко.

Спочатку правоохоронні органи відмовилися брати під варту одного з підозрюваних. Це спричинило масові протести. Мешканці Врадіївки штурмували відділення міліції, били вікна. Згодом, вимагаючи справедливості, жителі села пішки йшли до Києва. Акція стала загальнодержавною та переросла в протест проти свавілля правоохоронців.

Фото: УНІАН

У результаті голову райвідділка Врадіївки звільнили. Так само як і голову обласної міліції та прокурора Врадіївського району. Під час розслідування з’ясу­валося, що підозрювані у зґвалтуванні міліціонери також причетні до низки посадових злочинів. Зрештою двоє міліціонерів дістали по 15 років тюрми, таксист — 11. Також до п’яти років ув’язнили заступника начальника райвідділка міліції, майора Михайла Кудринського, який намагався покривати злочин.

Трапляються випадки, коли силовики у позаробочий час поводять себе так, наче закони та норми поведінки їх не стосуються. До прикладу побиття ветерана російсько-української війни у Львові трьома "правоохоронцями". За сприяння громадськості ця ситуація набула розголосу, тож "спустити на гальмах" справу не вдалось і наразі поліціянтам оголосили про підозру за статтею про "хуліганство" (до 4-х років позбавлення волі).

Психологічне насилля і тиск з боку поліціянтів

Народна депутатка VIII скликання, адвокатка потерпілої в Кагарлику, членкиня Асоціації правників України Олена Сотник у коментарі Парламент.UA розповіла, що хоч правдиву офіційну статистику знайти ймовірно не можливо, але у більшості випадків формат спілкування та поводження поліції виглядає щонайменше як тиск з метою психологічного впливу. Особливо, якщо це супроводжується приводом у поліційний відділок або знаходженням у ньому.

У своєму професійному сленгу поліцейські часто вживають слово "бандит" до будь-якої людини, яка потенційно могла б бути підозрюваною у вчиненні правопорушення, тобто з самого початку існує установка та виправдання незаконних дій правоохоронців, бо нібито вони мають справу зі злочинцями, і чомусь в їх логіці і не заслуговують на дотримання прав і людяне ставлення, - зауважила Сотник.

Адвокатка нагадала, що Конституцією гарантується право кожної людини на свободу та особисту недоторканість на території України. Тож, за словами Сотник, якщо людину затримують правоохоронні органи, їй невідкладно мають повідомити про мотиви арешту чи затримання, роз'яснити права та надати можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника. Крім того, відповідно до законодавства, про арешт або затримання мають негайно повідомити родичів затриманої особи.

Чи можна вберегтись від поліційного свавілля

Сотник наголосила, що законодавством України передбачені механізми захисту прав затриманої особи, які зокрема, гарантуються обов’язковою присутністю адвоката на затриманні.

Проте, відсутність невідворотності покарання для правоохоронців у випадку недотримання цих прав, призводить до масштабних порушень. Я вже мовчу про випадки, коли особа потрапляє у відділок, її там утримують кілька годин, погрожують порушенням кримінального провадження і вимагають якихось дій, а потім виявляється, що навіть записів про знаходження цієї особи у відділку нема, - додала екснардепка.

За її словами, в Україні непоодинокими є випадки, коли правоохоронні органи незаконно затримують та утримують особу без забезпечення права на захист.

Фото: Flickr

Сотник уточнила, що завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою, так само як недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим, дізнавачем, прокурором або суддею - є кримінально караними діяннями, а розслідувати такі злочини представників силових органів мають слідчі Держбюро розслідувань.

Проте, і тут увага, наразі в реєстрі судових рішень є інформація про кримінальні провадження за статтею 374 КК України (порушення права на захист - ред.), в той же час вироків мною не було виявлено. З одного боку склад таких злочинів складно довести, докази важко зібрати - хто тобі надасть доступ до відділку, кабінетів і документів, я вже мовчу, що жоден поліцейський не дасть показів відносно іншого поліцейського - це замкнута система, яка себе захищає, - наголосила адвокатка.

Сотник також виокремила основні, на її думку, причини поліційного свавілля.

Загальне ставлення поліції до громадян, як до безправної маси, неможливість зібрати достатньо доказову базу про порушення з боку потерпілих, відсутність ефективної системи внутрішньої безпеки в поліції, неготовність ДБР до ефективного та якісного розслідування таких справ та їх залежність, вони не самостійні, закритість правоохоронної системи - нема якісної системи фіксації правопорушень співробітників поліції та доступна потерпілих до незалежного джерела інформації, наприклад камери у відділках, - наголосила вона.

Що робити, якщо зіткнулись з незаконними діями поліції

Сотник порадила, що якщо ж вже людина опинилась в такій ситуації, коли її незаконно утримують у правоохоронних органах, до неї було застосовано фізичний чи психологічний тиск, їй не було забезпечено захисника:

• не підписувати протоколи, які даватимуть на підпис або ж зазначати, що зі змістом протоколу не погоджуєтесь, в самому ж протоколі зафіксувати, що особі не було забезпечено право на захист, а також зазначати про всі протиправні дії;
• у разі якщо особі обирається запобіжний засіб, озвучити в судовому засіданні під запис про всі протиправні дії, які вчинялись стосовно неї зі сторони правоохоронців;
• спробувати зв’язатись із близькими, щоб ті знайшли адвоката.

Додатково ексдепутатка наголосила, що якщо до людини правоохоронці застосовували фізичний, а потім відпустили її, рекомендуємо зафіксувати сліди побиття на фото чи відео і надалі невідкладно та обов’язково звернутись до медиків для проведення освідування.