Від цін на газ до зміни Конституції: чому спалахнув Казахстан і як це впливає на Україну

Понад 10 днів у тому в одному з казахських міст спалахнули протести, які досить швидко переросли в масові по всій країні. Скрізь були різні вимоги, не було скоординованих дій. Влада країни спершу йшла на поступки мітингувальникам, але досить швидко змінила риторику. Чому спалахнули протести, чим вони подібні до Євромайдану, як можуть вплинути на Україну та що буде далі, аналізував "Парламент.UA".

Чому спалахнули протести у Казахстані

Заворушення в Казахстані розпочалися 2 січня 2022 року після підвищення ціни на газ. Першими на протест вийшли нафтовидобувники у місті Жанаозен. Враховуючи величезні запаси нафти та газу, якими володіє Казахстан, населення сподівалося на хоча б якийсь розвиток. Утім, прогресу не було. Протестувальники виступали з закликами: "Ми – одна з найбагатших нафтою і газом областей, а ви підіймаєте нам ціни".

Вже за кілька днів протести охопили більшість регіонів республіки. У різних областях і містах були різні вимоги: від економічних до політичних. Спершу жодної координації дій мітингарів в Казахстані не помічалось, і лише через 4-5 днів з'явилися ознаки скоординованих акцій.

Вже 4 та 5 січня в Алмати мітингувальники зіткнулися зі силовиками та увірвалися у будівлю мерії, де пізніше розпочалася пожежа. У містах почав зникати інтернет, мобільний зв’язок працював із перебоями. Також заблокували сайти опозиційних ЗМІ та месенджери (WhatsApp, Telegram, Instagram та Facebook). Зв’язок поступово почав відновлюватися під вечір 5 січня, але потім знову зник. 

Аналітикиня VoxCheck Олександра Панасицька у коментарі "Парламент.UA" зазначила, що основна причина мітингів – економічні проблеми. Населення виступало проти підвищення цін на газ. Демонстранти також вимагали скоротити безробіття, будувати фабрики та заводи.

Водночас далі вимоги з економічних переросли у політичні. Серед них є такі: припинити переслідування протестувальників; змінити виборче законодавство, де до виборів допустять незалежних кандидатів-самовисуванців; викорінити корупцію та кумівство; обмежити права президента та розширити повноваження парламенту; повернутися до Конституції 1993 року, – зазначила експертка.

Також казахи вимагали, аби Нурсултан Назарбаєв, який 29 років до того обіймав посаду президента Казахстану, пішов у відставку з посади Ради безпеки Казахстану. Казахи робили заклики: "Шал кет!" ("Геть діда"), адресуючи їх посадовцю. Люди виступали проти всього режиму. Як повідомляло одне з казахських ЗМІ Orda.kz, перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв разом із родиною покинув країну на тлі протестів.

Протести у Казахстані Фото: Pavel Mikheyev/Reuters

Щоб приборкати протестувальників, силовики використовували світло-шумові гранати та сльозогінний газ. Деякі з підрозділів поліції та інших силових структур почали переходити на сторону мітингарів. Станом на 11 січня у Казахстані вже затримали приблизно 10 тисяч людей. Точна кількість протестувальників, які померли під час сутичок, невідома. Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я Казахстану, понад 1 тисяча громадян постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, ще приблизно 400 – госпіталізовані.

Експерт громадського руху "Всі разом!" Євген Савісько сказав нам, що досі не зрозуміло, чи це був народний стихійний бунт, чи спланована акція, і хто міг її організувати. На його думку, реальних підстав для мітингів було цілком достатньо, але для того, щоб окремі протести переросли в масові, потрібна була впливова сила.

Чим заворушення у Казахстані подібні до Євромайдану

Чимало експертів почали порівнювати чинні події у Казахстані та Революцію гідності в Україні 2014 року. Голова ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України, засновник Babitskyi Investment Management Роман Бабіцький у коментарі "Парламент.UA" звернув увагу на те, що "всі люблять робити революції взимку".

Наша Революція гідності, як і Помаранчева, припали на зиму. Минулий рік почався зі штурму Капітолію прихильниками Трампа у США. А цього року казахи вирішили повторити українську Революцію: за один день захопили кілька адміністративних будівель і взялися за зброю та протистояння з силовиками, – зауважив експерт.

Натомість політичний експерт та власник Youtube-каналу INDEPENDENT POLITICS Ігор Зарічний вважає, що події в Казахстані не варто порівнювати з подіями Революції Гідності. За його словами, вимоги протестувальників у Казахстані спочатку мали економічне підґрунтя, Україна ж протестувала проти зміни зовнішньополітичного вектора. 

Читайте також

Вілли в Лондоні та Дубаї, літак та акції швейцарського банку: молодша донька Назарбаєва вивела з Казахстану 300 мільйонів доларів

Країни ОДКБ відправили військових до Казахстану для придушення протестів - відео

До того ж Революція Гідності мала організований характер (наявність сотень), лідерів, і ці події ми могли відстежувати по телебаченню та інтернету. В Казахстані протести були стихійними, без лідерів, і ми фактично не могли слідкувати за цими подіями в режимі онлайн через постійні відключення мережі інтернет у Казахстані, – сказав нам експерт.

Масові протести, політична криза, розкол еліт і використання сили проти протестувальників – це те, що зовні робить події в Казахстані та Україні подібними. Відмінностей є більше, і вони показують, що події в Казахстані більш схожі на прихований переворот, ніж на революцію, вважає Юрій Мацієвський, професор кафедри політології та національної безпеки Національного університету "Острозька академія", керівник Центру політичних досліджень НаУОА.

В обох випадках відбувся розкол еліт, однак його наслідки в Україні та Казахстані суттєво відрізняються. В Україні розкол у Партії регіонів призвів до переформатування парламенту, втрати підтримки силовиків і втечі [Віктора] Януковича з країни. У Казахстані чинний президент скористався кризою, щоб припинити двовладдя – усунути свого попередника Назарбаєва з посади голови Ради національної безпеки, яку той після майже 30 років правління мав займати довічно, і водночас позбувся впливу його оточення в країні, – зазначив експерт у коментарі "Парламент.UA".

Крім того, масові протести, як правило, викликають кризу, але реакція на неї з боку влади залежить від типу режиму. Чим більш авторитарний режим, тим жорсткіша реакція. В обох випадках влада вдавалася до насилля, але в Україні ступінь насилля зростав поступово (від побиття студентів 30 листопада 2013 року до розстрілів протестувальників 18-20 лютого 2014 року). Натомість у Казахстані президент Касим-Жомарт Токаєв дав прямий наказ на вогонь без попередження вже у перші дні протестів. До того ж в Україні влада намагалася всіляко приховати використання сили, тоді як у Казахстані президент діяв показово та відкрито. 

Як казахські протести вплинуть на Україну

Міністерство закордонних справ України вперше відреагувало на протести в Казахстані 10 січня – на дев’ятий день заворушень. У відомстві, зокрема, заявили, що уважно стежать за розвитком ситуації та засуджують насильство. Президент "Першого міжнародного фонду розвитку України" Микола Волківський та президент "МАСПН" Україна Артем Олійник пояснили нам, що українська затяжна реакція була викликана бажанням розібратися у ситуації та не робити поспішних помилок.

Перші дні мирних акцій поступово переростали у зіткнення і спричиняли порушення суспільного порядку та нищення майна. Київ не міг засудити протести через право будь-яких громадян вільно виражати своє ставлення, і підтримати рух теж – адже це було б втручанням у внутрішні справи країни та було б виставлено як іноземне заохочення до безладу в країні, – вказують експерти. 

І додають, що оскільки Казахстан лишається для України важливим партнером і постачальником енергоносіїв (хоча росіяни і перешкоджають цьому), то нам необхідно бути обережними із заявами та закликами.

Перша справа МЗС – турбуватися про наших громадян, і відомство висловило рекомендацію не брати участь в акціях та почало готуватися до екстрених сценаріїв, щоб в разі чого евакуювати наших земляків. Можна сказати, що оголошення офіційної позиції України по ситуації справа другорядна, головне – вчасна турбота про громадян і сподівання на мирний характер вираження, – додали політологи.

Дійсно, Казахстан – важливий партнер у галузі енергетики. Вже зараз революційні події в Нур-Султані відбилися на енергетичній безпеці України: росіяни заблокували постачання вугілля з Казахстану через свою територію до теплових електростанцій України, а це 660 тисяч тонн. І це при тому, що вже від осені 2021 року відомо про критичні запаси вугілля на складах ТЕС, а також про обмеження роботи окремих із них через нестачу палива.

Також Казахстан є великим постачальником нафти на світовий ринок – входить до 10 найбільших експортерів "чорного золота". Якщо революційна ситуація найближчим часом не буде врегульована, це загрожуватиме обмеженням постачань і нафти в тому числі.

Сама Україна не постраждає критично від обмеження постачання нафти – від неї більше залежить Європа. Але нафта, своєю чергою, потрібна для створення енергоресурсу, з якими сьогодні в Європі велика криза. І оце вже сильно відіб'ється на Україні. Може статися так, що ціна у 54 гривні за кубометр газу ще не була верхнім лімітом. Ціни на електроенергію також можуть підскочити, – вважає Роман Бабіцький.

У підсумку маємо досить невтішну картину. На думку експерта, самі по собі події в Казахстані не мають критичної ваги для світу. Але в Україні виникла ціла низка загрозливих факторів для енергетики та економіки. У цьому пазлі енергетичної кризи революція в Казахстані може скласти останню деталь, якщо уряд України терміново не піде на рішучі кроки. В протилежному разі, на думку Бабіцького, блекаут у XXI столітті перестане бути дитячою страшилкою.

Протести в Казахстані. Фото: NUR.KZ

Крім того, події в Казахстані здійснили розконцентрацію уваги Росії ще на одну країну. Проте Україні не варто очікувати повного перемикання уваги Володимира Путіна на Казахстан, вважає Ігор Зарічний. Мовляв, для нього ключовою цілю так і залишається Україна та ті події, які відбуваються на Донбасі.

Яка наразі ситуація у Казахстані та що буде далі

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 10 січня заявив, що у країні вже повністю відновили порядок та безпеку для громадян. У межах так званої антитерористичної операції нині триває робота з виявлення тих, хто "брав участь у злочинах". За словами Токаєва, зараз усі державні органи працюють над відновленням звичного життя у країні. З Казахстану вже почали виводити сили Організації договору про колективну безпеку, а в трьох областях достроково скасовують надзвичайний стан.

Аналітикиня VoxCheck Олександра Панасицька зазначила нам, що в цілому ж наразі не можна сказати, що влада йде на зустріч мітингувальникам. Щодо цін на газ, то президент Токаєв пообіцяв їх стримувати. Утім, залишається питання, чи повірять йому мітингувальники. Поки що обіцянки ніяк не знімають напругу в Казахстані, тому не слід очікувати, що від цього народ невдовзі заспокоїться.

Експертка з посиланням на дані BBC вказує, що навіть якщо мітинги придушать зараз, то протестні настрої нікуди не дінуться і все може вибухнути через деякий час знову. Зіткнення та протести не зменшаться, а лише можуть ще зростати з новою силою. Економічні заходи, які анонсувала влада, ніяким чином не пом’якшують ситуацію.

Алматинський політолог Досим Сатпаєв, слова якого цитує Олександра Панасицька, каже, що у Казахстані влада може зімітувати діалог, але режим переважно відповість силою, тому що вони не мають інших інструментів. На думку Еріки Марат, ад'юнкт-професорки регіональних та аналітичних досліджень у Національному університеті оборони у Вашингтоні, протести у Казахстані, найімовірніше, триватимуть. 

Протести почалися мирно, протестувальники ні на кого не нападали, але влада спровокувала ескалацію. Зазвичай, якщо держава починає застосовувати силу до мітингувальників, це призводить до зростання кількості протестів, – вказує аналітикиня VoxCheck.

Політологи Микола Волківський та Артем Олійник вказують, що влада точно стане поліпшувати ситуацію після цих подій у деяких сферах, що стосується економічної політики та цін на пальне для населення. 

Станом на зараз немає передумов, які могли б з високою ймовірністю детермінувати подальше розгортання руху, особливо якщо справдиться передбачення щодо змін у соціальній сфері країни. Такі кроки знизять напруження і не дозволять переводити дискусію в політичне поле, обмежившись питанням народного добробуту, – вказують експерти.

Читайте також

Поставки вугілля з Казахстану в Україну припинені

Україна відновлює авіасполучення з Казахстаном