Демальянс

Історія створення

Історія партї “Демократичний альянс” починається у 1996 році, коли була створена громадська організація “Християнсько-демократична молодь України”. Назву “Демальянс” вона отримала у 2007 році і продовжувала діяльність у вигляді молодіжного громадсько-політичного руху, який організовував соціальні та патріотичні заходи.

У серпні 2010 року в Києві відбувся установчий з’їзд “Демократичного альянсу”, на якому було проголошено намір брати учать у великій політиці та створення політичної партії. Міністерство юстиції зареєструвало нову політичну силу 7 вересня 2011 року.

У грудні того ж року була підписана угода між Всеукраїнською громадською організацією “Молодь Демократичного альянсу” та політичною партією "Демократичний альянс".

Структура та програма

Партія “Демократичний альянс” побудована за ієрархічним принципом, і складається із обласних, міських та місцевих осередків. Ключові рішення у партії приймаються на з’їзді, який є найвищим керівним органом і скликається раз на два роки. З’їзду підпорядковані політрада, правління і бюро місцевих організацій.

У період між з'їздами партією керує політрада, яка складається з голови партії, членів правління, керівників міських і обласних організацій. Ще одним керівним органом є правління партії, до якого входять обрані на з'їзді голова (співголови) партії.

Команда "Демократичного альянсу" поділяється на низку об’єднань: це власне партія “Демальянс”, Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Молодь Демократичного альянсу”, Громадська організація “Демократичний альянс Жінок” і Громадська організація “Демальянс Допомога”.

Першопочатково партія будувалася навколо принципів християнської демократії. “Демократичний альянс” декларував своїми основними цінностями свободу, солідарність і справедливість. У липні 2016 року партія розширила свою ідеологічну базу центристськими та ліберальними ідеями.

Політична діяльність

Напередодні парламентських виборів 2020 року “Демократичний альянс” оголосив збір коштів для участі у виборчих перегонах. У виборах політсила участі так і не взяла, оскільки зібраних 490 тисяч гривень було недостатньо для внесення застави.

У квітні 2013 році “Демальянс” провів низку акцій протесту та пікетів проти президента Віктора Януковича біля його резидентції Межигір’я. 12 квітня одному із активістів “Демальянсу” у Вишгороді суд присудив сім діб адмінарешту. Згодом лідер партії Василь Гацько був затриманий і отримав 5 діб ізолятору.

Лідер "Демальянсу" Василь Гацько (Фото: censor.net)

"Демократичний альянс" заявляв, що влада розпочала репресії проти учасників акції під Межигір’ям. 15 квітня, під час чергової спроби влаштувати акцію біля президентської резиденції співробітники Беркуту заблокували активістів і тримали їх півгодини в оточенні.

30 квітня 2013 року Київський окружний адміністративний суд заборонив партії протестувати біля Межигір'я. Чергове затримання активістів “Демальянсу” на шляху до резиденції Януковича відбулося 3 червня того ж року. Вони влаштували пікет з плакатами "Янукович, геть з Києва" на вул.Богатирській, по якій пролягав маршрут його кортежу. Працівники міліції затримали чотирьох активістів.

9 липня 2013 року, в день народження Віктора Януковича, біля резиденції затримали двох активістів “Демократичного альянсу”, міліція порушила проти них кримінальні справи за статтею “пограбування”, оскільки знайшли їхній автомобіль на тому місці, де “були здійснені два злочини”.

Активіст "Демальянсу" біля резиденції Межигір’я, квітень 2013 року (Фото: Радіо Свобода)

Партія “Демократичний альянс” брала активну участь у подіях “Ревоюлюції Гідності”. Після Євромайдану, у травня 2014 року політсила взяла участь у виборах до Київської міської ради і отримала трохи більше 3% голосів, що дозволило взяти два місця в Київраді. Мандати отримали лідер партії Василь Гацько та Галина Янченко. У жодному мажоритарному окрузі Києва “Демальянс” не зміг перемогти.

Під час парламентських виборів 2014 року партія намагалася потрапити до Верховної Ради за списком "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка. Рішення про об’єднання зусиль було прийняте на партійному з'їзді. Другим номером списку партії Гриценка став голова "Демократичного альянсу" Василь Гацько. Мажоритарники від обох партій висувалися окремо. Однак політсила отримала лише 3,1% голосів і не змогла пройти в Раду.

Також “Демальянс” брав участь у проміжних виборах до Верхвоної Ради по 205 окрузі, які відбулися в липні 2015 року. Кандидат Ігор Андрійченко набрав майже 4 тисячі голосів (8 %).

Під час місцевих виборів 25 жовтня 2015 року партія отримала доволі скромні результати. У місті Заліщики Тернопільської області за неї проголосували 15,14 % виборців, у Новогородівці Донецької області - 15,12 %, результат партії у Броварах, що на Київщині, склав 8,64 %. У Києві за партію проголосували 4,6 % виборців.

У липні 2016 року партія суттєво зміцнила свої іміджеві позиції, коли до неї вступили нардепи Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, а також позафракційна нардепка Вікторія Пташник. Світлана Заліщук стала співголовою партії разом із Василем Гацьком, Сергій Лещенко увійшов до правління політсили.

Лещенко, Найєм, Заліщук увійшли до партії "Демальянс" (Фото: ukranews.com)

У вересні 2016 року розгорівся скандал довкола купівлі нардепом Сергієм Лещенком квартири площею 192 кв.м в елітному будинку на вулиці Франка в центрі Києва за 7,5 млн гривень. Тоді у партії заявили, що Сергій Лещенко зробив помилку, купивши дорогу квартиру.

Будь-який політик може помилитися. Член Правління "Демальянсу" Сергій Лещенко, придбавши "люксове" дороге житло за позичені у друзів і знайомих кошти, допустив помилку, яку потрібно виправляти. Політичну оцінку діям Сергія Лещенка вже дає суспільство, дасть її і Політична рада, і черговий з'їзд партії, які відбудуться найближчим часом ... Помилка одного молодого політика - не привід розчаровуватися в ідеях приходу до влади нового політичного покоління, - йдеться в заяві.

Лещенко попросив Національне антикорупційне бюро перевірити цю угоду. На час перевірки він призупинив членство в "Демальянсі". А директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що в результаті перевірки було виявлено ознаки двох адміністративних порушень, пов'язаних з корупцією.

19 листопада 2016 року відбувся черговий з’їзд партії, за результатами якого стало відомо, що Сергій Лещенко, Мустафа Найєм і Світлана Заліщук вийшли з керівництва "Демальянсу", лідерами партії стали Вікторія Пташник і Василь Гацько.

У жовтні 2018 року “Демальянс” домовився із партією “Самопоміч" Андрія Садового про спільну участь у парламентських та місцевих виборах, а також виборах президента. У більшості регіонів члени “Демальянсу” увійшли до місцевих штабів "Самопомочі" і займалися агітацією за Садового під час виборів президента 2019 року.

З’їзд "Демальянсу" підтримав Андрія Садового (Фото: dem-alliance.org)

За даними Громадського руху “Чесно”, у 2016-2017 роках "Демальянс" отримував більше внесків від фізичних та юридичних осіб, ніж його союзники "Громадянська позиція" та "Самопоміч". За цей час партія отримала майже 6,1 млн гривень, тоді як на рахунки "Громадянської позиції" за цей час надійшло приблизно 402 тисячі гривень, а "Самопомочі" – 2,8 млн грн.

Під час XX З'їзду партії, який відбувся в липні 2020 року, Василь Гацько склав із себе повноваження голови партії. Співголовами “Демльянсу” стали юрист Нікіта Муренко та політолог Олександр Кучинський.

Під час місцевих виборів, які відбулися у жовтні 2020 року, партія висувала кандидатів на посаду мера Дніпра, а також намагалася потрапити до міської ради цього міста.

Медійні обличчя

Василь Гацько - український політик, громадський діяч, упродовж тривалого часу - співголова партії "Демальянс".

Галина Янченко - засновниця Київського осередку “Демократичного альянсу”, депутатка Київради від Демальянсу у 2014 - 2015 ррках, нардепка IX скликання від “Слуги народу”.

Мустафа Найєм - журналіст, народний депутат VIII скликання, ексчлен політради партії “Демальянс”.

Віталій Безгін - народний депутат IX скликання, підприємець, експерт з питань місцевого самоврядування.