УКРОП

УКРОП

Партія, яку пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським

Логотип партії “УКРОП” (Фото: Фейсбук)

Історія створення

У 2014 році, на початку російсько-української війни у середовищах російських військових та проросійських бойовиків на Донбасі з’явився неологізм "укроп", яким вони називали українських військових. З часом ця неофіційна назва стала в саркастичному і жартівливому значенні використовуватися бійцями Збройних Сил України та добровольчих батальйонів.

Також українські військові почали використовувати нарукавні шеврони різноманітного дизайну з малюнком кропу, поки художник Андрій Єрмоленко не розробив дизайн шеврону, який набув великої популярності серед військових, в патріотичних середовищах та серед волонтерів. Цей шеврон навіть носив п’ятий президент Петро Порошенко під час поїздки до Маріуполя у вересні 2014 року.

Шеврони "УКРОП", створені художником Андрієм Єрмоленком

Шеврони "УКРОП", створені художником Андрієм Єрмоленком (Фото: Фейсбук)

У грудні того ж року в парламенті позафракційні народні депутати Дмитро Ярош, Андрій Білецький, Борислав Береза, Борис Філатов і Володимир Парасюк створили міжфракційну групу під назвою "УКРОП".

У 2015 році, після звільнення з поста голови Дніпропетровської ОДА олігарх Ігор Коломойський вирішив, що непоганою ідеєю було б створити лояльну до нього політичну партію. Вже 15 червня того ж року Міністерство юстиції зареєструвало партію "Українське об'єднання патріотів - УКРОП" шляхом перейменування вже існуючої політсили під назвою "Патріотичний альянс".

Геннадій Корбан

Геннадій Корбан (Фото: Днепр Час)

13 липня 2015 року у Києві відбувся установчий з'їзд політсили, були створені політрада і контрольно-ревізійна комісія. Лідером "УКРОПу" та головою політради став Геннадій Корбан.

Структура та програма

Ідеологічно партія позиціонувала себе як патріотична та правоцентристська. У програмі "УКРОПу" її лідери обіцяли підтримувати середній клас і підприємництво, провести демонополізацію економіки, усунути непотрібні торговельні бар’єри, спростити податкове законодавство.

Також партія заявляла про необхідність повного очищення влади, прийняття нової Конституції України і приведення в порядок всієї законодавчої бази, перезапуску економіки.

Під час першого з’їзду до політради партії увійшли Борис Філатов, Геннадій Корбан, Ігор Палиця, Андрій Денисенко, Євген Терехов та Олександр Шевченко.

Політична діяльність

Оскільки партія не створювалася з нуля, а відбулася перереєстрація вже існуючої політсили, вона мала право на участь у виборах усіх рівнів. Першою виборчою гонкою "УКРОПу" були довибори до Верховної Ради в Чернігові 26 липня 2015 року.

Кандидатом в нардепи політсила висунула Геннадія Корбана, він боровся за мандат із представником Блоку Петра Порошенка Сергієм Березенком. Останній здобув перемогу із результатом 35,9% голосів виборців проти 14,76% у Геннадія Корбана.

Тоді ж партія потрапила у масштабний скандал довкола незаконного використання символіки. Виявилося, що своїм логотипом вона почала використовувати під час передвиборчої кампанії малюнок "УКРОП", розроблений Андрієм Єрмоленком, і який на шевронах носили українські військові. Також стало відомо, що партія зареєструвала цей логотип без відома автора, із порушенням авторських прав. Він використовувався на агітаційних наметах у Чернігівській області та в агітматеріалах.

Цікаво, а хтось із них додумався, чи я дам дозвіл на використання цієї символіки для партії? Корбан про то думав! Я ж це робив для наших вояків, а не для партій, яким я не довіряю!.. В іншій країні, я був би вже заможною людиною, а в нашій відчуваю себе обікраним ЛОХОМ! - коментував цю ситуацію Єрмоленко.

Після гучного суспільного резонансу конфлікт вирішився підписанням мирової угоди між партією та художником, згідно з якою, логотип було передано партії Ігоря Коломойського в користування за одну гривню. Після цього українські військові з часом перестали використовувати шеврони "УКРОП", не бажаючи асоціюватися із партією олігарха.

Під час довиборів до парламенту у 205 окрузі партія надовго запам’яталася українцям через масштабне "гречкосійство". Команда Геннадія Корбана розгортала намети для роздачі безкоштовних обідів, роздавала продуктові набори, журналісти фіксували численні випадки підкупу виборців обома кандидатами, однак суди не визнали факти порушень з обох сторін.

Масова роздача продуктових пакетів від "УКРОПу" у Чернігові

Масова роздача продуктових пакетів від "УКРОПу" у Чернігові (Фото: ОПОРА)

Партія "УКРОП" брала участь у місцевих виборах 2015 року, тоді Борис Філатов був обраний мером Дніпра, отримавши більше голосів, ніж Олександр Вілкул. Однак Геннадій Корбан, який висував свою кандидатуру на посаду мера Києва, програв Віталію Кличку.

У жовтні 2015 року проти лідера "УКРОПУ" Геннадія Корбана відкрили кримінальну справу, його звинувачували у створенні організованої злочинної групи, розкраданні коштів з "Фонду оборони країни", незаконному заволодінні автомобілем і викраденні голови Державного земельного агентства Сергія Рудика та секретаря Дніпровської міськради Олександра Величко.

31 жовтня правоохоронці затримали його у власній квартирі у Дніпрі і посадили в СІЗО. Під час обшуків вдома у Геннадія Корбана і в офісах "УКРОПУ" вилучили 1,3 млн доларів і 40 млн грн. Крім того, в центральному офісі партії у Дніпрі працівники СБУ знайшли більше 1 млн доларів, 5 автоматів Калашникова і апаратуру для прослуховування. Також там знайшли печатки різноманітних фірм і печатку Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради. Згодом суд випустив Корбана під домашній арешт.

Він був головою партії до січня 2016 року, коли у зв’язку із відкриттям кримінальної справи Корбана на цій посаді замінив голова секретаріату Денис Борисенко. Цікаво, що під час з’їзду "УКРОПу", який відбувся в листопаді 2016 року, керівником комісії контролю політсили став олігарх Ігор Коломойський.

Під час виборів голів об’єднаних територіальних громад, які відбулися 11 та 18 грудня 2016 року, "УКРОП" отримав 6 голів ОТГ, також від партії були обрані 229 місцевих депутатів.

Успішними можна назвати довибори в Раду 17 липня 2016 року. За результатами підрахунку голосів представниця "УКРОПу" Ірина Констанкевич перемогла у 23 окрузі у Волинській області із результатом 57,42 % голосів. Віктор Шевченко обігнав представника Блоку Петра Порошенка Сергія Насалика у 85 окрузі в Івано-Франківській області, за нього проголосували 21,19 % виборців.

3 березня 2018 року відбувся черговий з'їзд партії "УКРОП", на якому обрали головою партії народного депутата Тараса Батенка.

У грудні 2018 року мер Дніпра Борис Філатов заявив про вихід із партії "УКРОП" і склав повноваження члена президії політради. Філатов стверджував, що нове керівництво захопило владу в партії, і зрадило інтереси її членів та виборців.

Мати справу з публікою, яка захопила владу в "УКРОПі", це те ж саме, що пити безалкогольне пиво або курити електронні сигарети. Ну або спати з гумовими жінками", - написав мер Дніпра у Фейсбуці.

Мер Дніпра Борис Філатов

Мер Дніпра Борис Філатов (Фото: LIGA.net)

Під час виборів до Верховної Ради 2019 року "УКРОП" як партія не подавав єдиного списку, однак низка його членів змогла потрапити до парламенту у мажоритарних округах. Це, зокрема, Тарас Батенко, Ігор Палиця та Ірина Констанкевич. Інша частина членів "УКРОПу" балотувалися від від партії "Слуга народу", зокрема, Олександр Юрченко та Богдан Яременко.

У Верховній Раді IX скликання 23 мажоритарники сформували депутатську групу "За майбутнє", її співголовами стали Тарас Батенко та Віктор Бондар.

У серпні 2019 року стало відомо, що головний офіс "УКРОПу" припинив роботу, звідти вивезли меблі та комп’ютери. Крім того, працівникам партії у 24 областях не виплатили зарплату за червень-липень 2019 року, і вони намагалися отримати свої кошти.

У нас немає ресурсу для повної виплати заробітної плати та плати за оренду офісів по всій Україні", - повідомив журналістам керівник секретаріату Денис Борисенко.

Він додав, що працівники офісів у регіонах можуть розраховувати хіба що на виплату заробітної плати за червень. Тоді ж почали ширитися чутки, що головний спонсор політсили, олігарх Ігор Коломойський планує закрити партію.

Олігарх Ігор Коломойський

Олігарх Ігор Коломойський (Фото: hromadske.ua)

У травні 2020 року стало відомо, що депутатська група "За майбутнє" вирішила трансформуватися у політичну партію з такою ж назвою. Для цього використали партію "Україна майбутнього", яка була зареєстрована 18 липня 2008 року і перейменована у травні 2020 року. Партія "УКРОП" припинила існування і об’єдналася із новоствореною політсилою.

Партію "За майбутнє" очолив член "УКРОПу", близький до Ігоря Коломойського нардеп Ігор Палиця. Також до неї долучилися ексголова Закарпатської ОДА Віктор Балога, нардепи Ірина Констанкевич, Тарас Батенко та інші вихідці із партії "УКРОП".

Медійні обличчя

Ігор Палиця - народний депутат VI, VII та IX скликань, ексголова Одеської ОДА, ексочільник Волинської обласної ради, член депутатської групи "За майбутнє".

Геннадій Корбан - український бізнесмен та політик, ексзаступник голови Дніпропетровської ОДА, керівник партії "УКРОП" з 12 липня 2015 по 23 січня 2016 року.

Олександр Шевченко - український бізнесмен та політик, нардеп VII та VIII скликань, засновник та колишній директор гірськолижного курорту "Буковель".

Ірина Констанкевич - народна депутатка VIII та IX скликань, входить до депутатської групи "За майбутнє".

Тарас Батенко - український політик, співголова депутатської групи "За майбутнє" у парламенті IX скликання, голова партії "УКРОП" у 2018 - 2020 роках.

1