УДАР

Історія створення

У 2005 році чемпіон світу з боксу Віталій Кличко заявив про завершення кар'єри і про початок своєї політичної діяльності. 10 грудня, напередодні виборів до Київради та парламенту партії ПОРА та "Реформи і порядок" об’єдналися в блок "Пора-ПРП", список якого очолив Кличко.

Тоді він був обраний депутатом Київради, але вибори мера столиці програв Леоніду Черновецькому, отримавши 23,7% голосів виборців. Під час виборів до Верховної Ради 2006 року "Пора-ПРП" не змогла подолати 3%-й бар’єр.

Агітаційна листівка блоку "Пора-ПРП" (Фото: "Чесно")

Під час дострокових виборів мера Києва 2008 року Віталій Кличко зайняв лише третє місце, отримавши 17,9% голосів. Однак за результатами голосування у Київську міську раду пройшов "Блок Віталія Кличка", до якого входили Народний Рух України, Українська соціал-демократична партія та "Європейська столиця". Об’єднання отримало 10,61% голосів і 15 депутатів, була створена фракція.

У 2019 році партія "Європейська столиця" змінила назву на "Нова країна", у квітні 2010 року відбувся позачерговий з’їзд цієї політсили, на якому було ухвалене рішення про її перейменування на "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка". Партію очолив Віталій Кличко, у Міністерстві юстиції вона була перереєстрована з новою назвою 7 липня 2010 року.

Партія "УДАР" в жовтні 2010 року взяла участь у місцевих виборах, і отримала доволі непогані результати. Висунувши кандидатів у партійних виборчих списках в низці областей, до рад різних рівнів потрапили 427 представників "УДАРу", найбільше у Київській, Хмельницькій та Івано-Франківській областях. У 2011 році політсила Віталія Кличка активно займалася партійним будівництвом, було створено близько 600 партійних організацій та осередків в усіх областях України.

Програма та ідеологія

Згідно із політичним спектром, ідеологією партії є правоцентризм. "УДАР" сповідує принципи євроатлантизму, тобто створення умов для інтеграції України до Євросоюзу та вступ до НАТО. Партія ставить в основу своєї діяльності демократичний розвиток України, становлення соціально-ринкової економіки, забезпечення верховенства права, пріоритет громадянських прав та свобод. У 2013 році "УДАР" отримав статус спостерігача в об’єднанні європейських правоцентристських партій "Європейська народна партія".

Своїми програмними завданнями партія також декларує створення соціально-ринкової економіки, розширення повноважень місцевих громад і вивільнення малого та середнього бізнесу з-під податкового пресу. Також "УДАР" виступає за зменшення надмірної державної опіки та ролі чиновників в житті громадянина.

Програма партії передбачає проведення освітньої, судової та податкової реформ, посилення боротьби з корупцією, надання підтримки малому та середньому бізнесу та створення економіки рівних можливостей. Крім того, "УДАР" виступає за розширення повноважень місцевих громад і децентралізацію, проведення реформи чиновницького апарату.

Прихід у Парламент і Революція Гідності

Під час парламентських виборів 2012 року "УДАР" висунув список із 202 кандидатів, крім того, у мажоритарних округах балотувалися 183 висуванці політсили. За результатами голосування партія стала третьою і здобула майже 14% голосів. До Верховної Ради пройшли 43 депутати, зокрема 7 мажоритарників.

Після того, як Верховна Рада VII скликання прийняла присягу, депутати від "УДАРу" близько місяця блокували її роботу, вимагаючи дотримання народними обранцями Конституції України і не "кнопкодавити".

Нардепи від партії "УДАР" блокують трибуну Верховної Ради (Фото: 24tv.ua)

Віталій Кличко разом із Олегом Тягнибоком та Арсенієм Яценюком був одним із лідерів Об'єднаної опозиції режиму Віктора Януковича. У 2013 році члени "УДАРу" брали участь в акціях протесту "Вставай, Україно!", які відбувалися в усіх обласних центрах.

У листопаді 2013 року, після відмови президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті у Вільносі, "УДАР" спільно з партіями "Батьківщина" та ВО "Свобода" увійшов в коаліцію протесту, взявши участь у масових акціях у Києві та низці областей. Віталій Кличко був одним із лідерів Євромайдану.

Лідери Євромайдану Віталій Кличко, Олег Тягнибок та Арсеній Яценюк (Фото: ria.ru)

Представники партії активно показали себе під час подій Революції Гідності, що сприяло росту популярності політсили. У травні 2014 року Віталій Кличко був обраний мером Києва, він одержав 56,7% голосів і достроково склав депутатські повноваження. На виборах до Київської міської ради "УДАР" здобув у мажоритарних округах 47 із 60 мандатів, сама партія набрала 40% голосів. Загалом до Київради у 2014 році потрапили 77 "ударівців" із 120 депутатів.

Тоді від "УДАР" був обраний депутатом Київської міської ради скандальний забудовник, директор корпорації "Укрбуд" Максим Микитась, який згодом став нардепом, і фігурував у кримінальній справі квартир для Нацгвардії.

Об’єднання з "Блоком Петра Порошенка"

На виборах президента 2014 року Віталій Кличко підтримав Петра Порошенка. Тоді ЗМІ писали про таємну зустріч у Відні за участі Віталія Кличка, Петра Порошенка та олігарха Дмитра Фірташа. На ній нібито домовилися, що Кличко не буде балотуватися на пост глави держави.

У 2014 році "Блок Петра Порошенка "Солідарність" отримав на парламентських виборах майже 30% голосів, партія посіла друге місце після "Народного фронту". У 2015 році, напередодні чергових виборів до Київради, 18 членів "УДАРу" разом із Віталієм Кличком увійшли до "Блоку Петра Порошенка "Солідарність", політсилу тоді очолив Кличко.

Віталій Кличко та Петро Порошенко (Фото: eurosolidarity.org)

На цих виборах мажоритарних округів не було, дві політсили висунулися єдиним списком, і під брендом БПП до Київради пройшли 17 "ударівців", загальна кількість депутатів від БПП становила 52. Віталій Кличко, балотуючись від БПП, знову став мером Києва, за нього проголосували 65,5% мешканців міста.

Місцеві вибори-2020

31 травня 2019 року під час з’їзду лідером партії БПП "Солідарність" обрали Петра Порошенка, політсила змінила назву на "Європейська Солідарність". У партії заявили, що Віталій Кличко не впорався з обов’язками очільника партії.

Своєю чергою Кличко заявив, що на парламентські вибори не піде, згодом в "УДАРі" зробили заяву, що не будуть висувати кандидатів по партійних списках до Верховної Ради. "УДАР" висунув лише 14 кандидатів у мажоритарних округах. 16 квітня 2020 року Віталій Кличко знову очолив партію.

Перед місцевими виборами 2020 року партія "Європейська Солідарність" запропонувала Кличкові балотуватися на пост мера столиці від їхньої політсили. У партії Петра Порошенка стверджували, що "важливо об’єднатися в умовах, коли влада здійснює спроби наступу на місцеве самоврядування та децентралізацію". Однак Кличко відмовився від пропозиції і заявив, що буде балотуватися самостійно з власною партією.

26 серпня 2020 року він представив членів оновленої партії "УДАР", на місцеві вибори політсила висунула 399 представників до місцевих рад у 15 областях.

З’їзд партії "УДАР" напередодні місцевих виборів 2020 року (Фото: klichko.org)

За результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року Віталій Кличко був переобраний мером Києва у першому турі, за нього проголосував 365 161 житель столиці, що склало 50,52%. Друге місце зайняв кандидат від ОПЗЖ Олександр Попов із результатом 68 757 голосів. Партія "УДАР" отримала 19,98% голосів киян і сформувала другу за чисельністю фракцію у Київській міській раді IX скликання із 30 депутатів. Загалом по Україні "УДАР" отримав доволі скромні результати і набрав 0,4%.

Депутати фракції "УДАР" були фігурантами низки скандалів. Так, за даними Громадського руху "Чесно", у 2015 році, після рішення про подання декларацій про доходи столичними обранцями, "ударівці" виявилися найбагатшими депутатами Київради.

Нинішній секретар Київради і багаторічний соратник Віталія Кличка Володимир Бондаренко у 2017 році потрапив у скандал через нібито фальшивий диплом про вищу освіту. Журналісти програми "Схеми" стверджували, що на той час керівник апарату КМДА має підроблений диплом бакалавра Львівського університету імені Івана Франка, за яким він отримав ступінь спеціаліста в КНУ імені Тараса Шевченка. Поліція відкрила кримінальну справу, однак згодом Шевченківський районний суд Києва звільнив "ударівця" від кримінальної відповідальності.

Також із партією пов’язаний скандал довкола Шулявського мосту у Києві. Тендер на його реконструкцію, за даними ЗМІ, розіграли непрозоро між двома компаніями, пов'язаними з Максимом Микитасем, ексголовою корпорації "УкрБуд", скандальним забудовником і давнім соратником Віталія Кличка. Він у 2014 році був обраний депутатом Київради від "УДАРу". Депутати від цієї партії голосували за виділення майже 600 млн грн на реконструкцію мосту. Згодом мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження, згідно із яким, кошторис реконструкції зріс до 1,05 мільярда гривень.

Журналісти проєкту Bihus.info напередодні місцевих виборів 2020 року писали, що "УДАР" включив у список кандидатів на виборах до Київради представників забудовників, зокрема "смотрящого" за Києвом від Офісу президента Дениса Комарницького та нардепа від ОПЗЖ Вадима Столара.

У червні 2021 року Київрада погодила скандальний план масштабної забудови Мінського масиву, який викликав обурення у місцевих мешканців та громадськості. Рішення підтримали 23 депутати від "УДАРу". Згідно із документом, північна частина Мінського масиву Оболонського району, яка охоплює площу майже в 100 га, упродовж 7 років буде повністю забудована.