Боротьба Зеленського з олігархами починається: що очікує на законопроєкт №5599

Лише перший крок до боротьби з олігархами – а вже негаразди. В ухваленому Верховною Радою 23 вересня так званому законопроєкті про деолігархізацію допустили юридичну колізію, через що тепер не ясно, хто вестиме реєстр. На додачу до цього експерти очікують негативний висновок Венеційської комісії та звернення до Конституційного суду. Які питання є до змісту закону та яких у нього шлях попереду, аналізував "Парламент.UA".

Чому виникла юридична колізія

Вже кілька днів не вщухають обговорення в експертних та владних колах про помилку, яку нібито допустили чи то депутати профільного комітету, чи то секретаріат. Суть у тому, що парламентарі ухвалили проєкт закону № 5599, врахувавши кілька правок, які суперечать одна одній. При чому це не проста формальність. Одна правка говорить про те, що олігархів визначатиме Рада національної безпеки й оборони України, а інша – що Національне агентство з питань запобігання корупції.

Спочатку у "Слузі Народу" вказали на помилку представників Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, розвідки та оборони. Натомість там перекинули вину на свій секретаріат, адже правку про НАЗК нібито відхилили під час засідання комітету. Суті це не змінює: закон має юридичну колізію, яку потрібно якось розв’язувати.

Олігарх (Фото: vgudok.com)

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський сказав у коментарі "Парламент.UA", що влада може спробувати зам'яти цей скандал. Мовляв, далеко не факт, що при новому розгляді для його ухвалення знайдуться потрібні голоси. Тому влада, за його словами, буде всіляко ухилятися від повторного розгляду документу.

Що цікаво, керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько вважає, що при голосуванні за цей закон спеціально порушувався регламент, аби було більше шансів визнати цей закон неконституційним.

Списки олігархів формуватиме той, хто сильніший (серед РНБО і НАЗК – ред.). Є певна стратегія зробити з РНБО таке собі бюро, яке ухвалює найстратегічніші рішення в країні. І це президенту дуже зручно, тому що фактично РНБО – це його кишеня. Відповідно, навіть якщо в законі це не прописано, то хто завадить РНБО ці списки формулювати? — вважає політолог Микола Спірідонов.

І все ж у монобільшості знають шлях розв’язання юридичної колізії, навіть два. Хочуть або відхилити одну з правок голосуванням у парламенті, або ж внести зміни в закон вже після того, як він набуде чинності. Як саме діяти, вони ще не визначилися.

Чи буде звернення до КСУ щодо конституційності закону

Всі чотири опитані нами експерти переконані: до Конституційного суду точно будуть звернення стосовно закону про олігархів. Ще під час його розгляду у парламенті опозиція заявляла про порушення восьми статей Конституції. Ми ж нарахували щонайменше чотири. Адвокатка з "ЮФ "Семенова і Партнери", кандидатка юридичних наук Марина Семенова сказала у коментарі "Парламент.UA", що деякі положення закону, зокрема, стаття 5, не відповідають статтям 8, 19, 106 та 107 Конституції України. Там йдеться про принцип верховенства права, обов’язки органів державної влади, права президента України та РНБО.

Читайте також

"Слуги народу" анонсують появу до 10 нових законів щодо деолігархізації

Європарламент заявив, що Україна погано бореться з олігархами

Рішення від 7 квітня 2004 року № 9-рп та рішення від 16 квітня 2007 року № 1-рп дозволяють зробити висновок про те, що стаття 106 Конституції України та інші норми національного законодавства не надають президентові України права приймати, затверджувати чи вводити в дію указами рішення, якими певні громадяни України належатимуть до категорії тих, для кого передбачені спеціальні правові обмеження і додаткові (у порівнянні з іншими громадянами України) обов’язки, – пояснила адвокатка.

Ймовірно, у поданні до КСУ заявник вкаже на порушення процедури розгляду та ухвалення законопроєкту. А ще відзначить, що закон надає РНБО неконституційні повноваження стосовно визначення та внесення в реєстр олігархів. Там може буде згадано і про порушення прав людини. В Конституції дійсно йдеться про те, що не можна людину жодним чином дискримінувати ані за її расою чи походженням, ані за майновим станом. Водночас суд може все це проігнорувати.

На жаль, робота Конституційного Суду зараз паралізована, тому, швидше за все, КСУ навіть не почне розгляд цієї справи. Проте коли [Володимир] Зеленський складе свої повноваження, закон буде визнано неконституційним та скасовано, – вважає Олександр Хмелевський.

Микола Спірідонов переконаний, що суд не захоче сваритися з президентом і його Офісом, але і не зможе назвати цю законодавчу ініціативу конституційною. Тому, мовляв, винесе якесь проміжне рішення, яке можна трактувати будь-яким чином, максимально затягнувши цей процес.

Якою буде оцінка Венеційської комісії щодо закону № 5599

Попри те, що лідер фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія просив поки що не надсилати законопроєкт про деолігархізацію до Венеційської комісії, спікер парламенту вчинив інакше. В монобільшості просили дочекатися кінцевої версії закону. Але перша редакція документу до дорадчого органу Ради Європи з питань конституційного права таки полетіла.

І хоча влада не стала чекати висновків про відповідність проєкту законодавчого акту європейським стандартам і цінностям та ухвалила його раніше, це не змінює того факту, що "Венеційка" все ж оцінюватиме закон. Експерти сходяться на думці, що комісія відповість, що закон не відповідає юридичним нормам. Там можуть закинути обмеження прав людини та суперечність окремих положень закону Конституції України.

Варто розуміти, що оцінки Венеційської комісії, на відміну від КСУ, не є обов’язковими до виконання. Тому влада може просто проігнорувати зауваження, на що вказав експерт Олександр Хмелевський. Про те, що не буде жодних подальших дій з боку влади, сказав нам і юрист Ігор Ясько.

Теоретично в Україні є прецеденти, коли, наприклад, [Віктор] Янукович ігнорував рішення Венеційської комісії. Україна теоретично може їх ігнорувати. На практиці ми знаємо, чим закінчив Янукович, тому, знову ж таки, так чи інакше, рахуватися з Венеційською комісією, напевно, доведеться, – вважає політолог Микола Спірідонов.

Чи може президент ветувати закон про олігархів

Зеленський на правах президента дійсно мав би накласти вето на закон, який має у своєму змісті юридичну колізію та який може бути визнаний неконституційним чи отримати погану оцінку від Венеційської комісії. Свого часу він ветував закон, який послаблював відповідальність за неправдиве декларування, та закон про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Але в цьому випадку Зеленський навряд чи закон не підпише.

Президент сам був ініціатором цього закону і всіляко його проштовхував, тому шансів на вето немає, вважає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. Не буде через те, що його звинуватять у заграванні з олігархами. Йому простіше підписати та чекати на рішення Конституційного суду, де потім можна буде сказати, що "я хотів з ними боротися, але суд мені зв’язав руки", – зазначив керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

Читайте також

Визначати олігархів в Україні буде НАЗК - Разумков

Законопроєкт Зеленського бореться не з олігархами, а з розбратом серед "слуг" - політолог

Президенту цей закон дуже потрібен для піару. До речі, навіть його попередник, Петро Порошенко, збирався боротися з олігархами, і це виглядало дуже смішно, тому що, як відомо, Порошенко – один з найпотужніших українських олігархів. У цьому плані Зеленському більше пощастило, тому що за ним олігархічний шлейф не йде. Він олігархом не вважається, тому, відповідно, може боротися. І, звичайно, які б не були суперечності, вето він скоріш за все не накладе, – підсумував політолог Микола Спірідонов.

Після того, як глава держави підпише закон № 5599, він набуде чинності через пів року. Це відкриває широкі можливості для переоформлення активів у цей час. Буде цікаво подивитися на список олігархів, який затвердить РНБО. Олександр Хмелевський підсумовує, що, ймовірно, ми там не побачимо прізвищ тих людей, кого у нас здебільшого вважають олігархами. І хоча закон, скоріш за все, не призведе до деолігархізації суспільства, він може стати інструментом для боротьби з політичними опонентами.

Про те, як нардепи ухвалювали закон про олігархів читайте у нашій публікації: Як депутати з олігархами боролися - суть проголосованого закону.