Як депутати з олігархами боролися - суть проголосованого закону

Вчора народні обранці після довгих та палких суперечок таки ухвалили в цілому резонансний закон "про олігархів". Однак це голосування далося їм нелегко, заважали політичні образи - старі й нові. Що коїлося у сесійній залі та чи зникнуть тепер в Україні всі олігархи розповість Парламент.UA.

Як нардепи розглядали закон про олігархів

Почалося засідання за один із найрезонансніших законопроєктів цієї сесії із понад півторагодинної перерви. Перший віцеспікер Ради Руслан Стефанчук, який головував на засіданні, скликав голів фракцій на нараду. Голова ж парламенту Дмитро Разумков, який раніше заявляв що законопроєкт не готовий до розгляду, того дня був відсутній через хворобу.

Радилися нардепи понад півтори години, але порозуміння це спілкування у сесійну залу так і не принесло. Після повернення вони почали сперечатися і розгляд законопроєкту почали на дві з половиною години пізніше, ніж передбачав порядок денний, адже закон про олігархів стояв першим на розгляд.

Оновним каменем спотикання стала сама процедура голосування. Адже на голосування за пропозицією представників монобільшості поставили розгляд законопроєкту за скороченою процедурою, для того аби начебто боротися з "поправочним спамом".

Фракції ж "Європейської Солідарності" та "ОПЗЖ" категорично наполягали на розгляді своїх правок, а "Батьківщина" намагалася пропонувати компроміси.

Півтори години переговорів зафіксували певні позиції. Ряд фракцій відмовилися від своїх правок з вимогою дати можливість виступити з загальними ключовими положеннями й це скорочує розгляд цього питання втричі. Якщо ми на це погодились, не може бути вибачте на слові "кидалова в залі". Це ще максимум 3 години роботи, - заявив заступник голови фракції "Батьківщини" Сергій Соболєв.

Своєю ж чергою Стефанчук підтвердив, що такі домовленості дійсно були, однак на них пристали не всі фракції, тож простіше буде розглянути за скороченою процедурою.

В результаті скорочення розгляду таки проголосували, і тоді скриня Пандори відкрилася й полилися з неї депутатські чвари. Тож на засіданні про зміст закону та про самих олігархів нардепи фактично й не згадали.

Натомість народні обранці скупчилися біля президії, аби висловити своє невдоволення. Спершу із загального натовпу виринув доблесний лицар на захист Стефанчука - представник монобільшості Микола Тищенко. Він не давав нікому з колег підійти до Стефанчука.

Микола Тищенко та Руслан Стефанчук (Фото: трансляція засідання Верховної Ради)

Після чого надійшла заява з проханням відсторонити Стефанчука від головування на засіданні, через порушення регламенту. За словами самого віцеспікера її підписали голови фракції "Голосу" та "Європейської солідарності".

Після чого почалися суперечки між нардепами в середині "Голосу". Адже частина депутатів фракції заявила, що заяву про відсторонення Стефанчука вони не подавали і не уповноважували її підписувати голову фракції Железняка. Той у відповідь вийшов до трибуни та звернувся до своїх одинадцятьох співфракційців з об’єднання "Справедливість".

Шановні друзі, я вже з понеділка розповідаю як ви ходите на Банкову на перемови, як брали гроші на соцеконом і на свої округи, як домовляєтесь. Тому у мене прохання, шановні "Слуги народу", у мене є 11 депутатів, які вже з вами співпрацюють. Знайдіть їм місце в коаліції та додайте трішки більше грошей на округи, - заявив Ярослав Железняк.

Сесійна зала ж проігнорувала внутрішні сварки "Голосу". Та й Стефанчука в результаті не відсторонили. Останній же відзначив, що подібну скорочену процедуру розгляду законопроєктів уже застосовували у попередніх скликаннях.

Її суть полягає у тому, що в залі розглядають лише правки, які комітет вважає "вирішальними щодо інших". Відтак у разі ухвалення таких правок, інші автоматично відхиляються без розгляду.

В результаті ж всі 13 правок, запропонованих профільним комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки проголосували.

Тим часом поки відбувалося голосування, а Тищенко таки пішов з рештою на своє робоче місце, біля Стефанчука виринули нардепи "Європейської солідарності" Микола Княжицький та Ірина Геращенко. Вони вигукували, що таке голосування порушує їхні права, скандували "Геть диктатуру!" та "Лукашенко!", а також малювали гасла на лисках паперу вочевидь з президії.

У монобільшості були голоси на сьогодні за цей закон, разом з групами (депутатськими, - ред.) - 279. І ніхто не блокував їм трибуни. Ми боролися за регламент і за процедуру. Це початок кінця, кінця цього парламенту. Ми заявляємо про злочин, бо сьогодні пан Стефанчук і ви всі (ред, - "слуги народу") не дали захистити наші поправки та право тут представляти інтереси наших виборців, - палко заявила Ірина Геращенко.

(Фото: трансляція засідання Верховної Ради)

Результати голосування за закон про олігархів

З рештою закон про олігархів підтримали 279 народних обранців. 229 голосів "за" дали "слуги народу", з усієї фракції монобільших "проти" проголосувала лише нардепка Людмила Буймістер. Фактично повним складом ініціативу підтримала депутатська група "За майбутнє" - 18 голоси. Так само як і "Довіра" - дала 15 голосів.

Натисли зелену кнопку і 11 нардепів з об’єднання "Справедливість" фракції "Голосу". Натомість п’ятеро натисли "проти" - це нардепи Осадчук, Василенко, Железняк, Рудик та Совсун.

Одноголосно проти проголосувала "ОПЗЖ" та "Європейська солідарність", лише Мустафа Джемілєв утримався. Так само утрималася і всі фракція "Батьківщина".

Своєю чергою політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортник несхвально висловився про розгляд та голосування за закон про олігархів.

Я вважаю так, як цього разу, голосувати закони не можна, тим паче такі важливі. Адже депутати були позбавлені права на законодавчу ініціативу.

А так це голосування дуже нагадувало попередній парламент на чолі з Парубієм, який періодично порушував регламент. І хоча сьогодні "Європейська Солідарність" гучно обурювалася, попереднього скликання, коли вони мали більшість, користувалися цим так само, - відзначив Руслан Бортник.

Прокоментував ухвалення своєї ініціативи й сам президент Зеленський.

Україна відкрита для великого бізнесу, але не для олігархічного впливу на чиновників, політиків і медіа. Сьогодні ми зробили ще один крок до того, щоб його позбутися, - наголосив український гарант.

А секретар РНБО Олексій Данилов назвав ухвалення закону "точкою вибору між майбутнім і минулим".

Або лишатиметься ситуація, коли десяток осіб концентрують у своїх руках 90% національного багатства, або ми спробуємо побудувати державу рівних можливостей і рівного доступу, - зазначив Данілов.

Що передбачає закон про олігархів

Проголосований закон передбачає створення спеціального реєстру олігархів. Аби потрапити до цього переліку олігарх має відповідати трьом з чотирьох критеріїв: участь у політичному житті, значний вплив на ЗМІ, контроль або володіння монополією, а також наявність активів на суму близько 2,3 млрд гривень.
Визначити хто олігарх, а хто ні за цим законом буде РНБО, яку очолює президент Володимир Зеленський.

Ті, кого визнають олігархом та потраплять до реєстру матимуть подавати електронну декларацію, так само як і чиновники. Окрім того, вони не зможуть фінансувати партії та брати участь у великій приватизації. Крім того, визнаних олігархів та держслужбовців зобов’яжуть звітувати про зустрічі та контакти.

Своєю ж чергою політолог Руслан Бортник вважає саму ідею подібного закону про олігархів важливою, однак її реалізацію - вкрай поганою. А також відзначає, що в майбутньому закон матиме проблеми з боку Венеційської комісії.

Загалом же сама ідея законодавчої ініціативи правильна, але реалізація погана. Адже сам законопроєкт вийшов взагалі не про олігархів за великим рахунком. Він не забирає їхні статки, не піддає кримінальній відповідальності. Він радше про сфери впливу, зокрема на медіа. Тож в результаті лише посприяє концентрації влади в одних руках, - пояснив Руслан Бортник.