Нобелівська премія 2021: кого і за що відзначили найпрестижнішою нагородою світу

Цього року нагородження Нобелівською премією відбулося з 5 по 11 жовтня
Ексклюзив
Нобелівська премія 2021: кого і за що відзначили найпрестижнішою нагородою світу
Нобелівська премія (Фото: Новости)
11 Жовтня 2021, 17:49
читать на русском

Нобелівська премія - одна з найпрестижніших міжнародних премій. З 1901 року її щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства, зокрема у галузях фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури, економіки та діяльності за збереження миру.

Чим відзначилися цьогорічні лауреати Нобелівської премії - дізнавалось видання Парламент.UA.

Нобелівська премія миру

Філіппінська журналістка Марія Ресса та шефредактор російського видання "Нова газета" Дмитро Муратов отримали цьогорічну Нобелівську премію миру за зусилля щодо захисту свободи вираження думок, який є передумовою демократії й міцного миру.

Марія Ресса народилася в Манілі в 1963 році. В 10 років вона переїхала до Америки, адже там жила її мама. Ресса закінчила Прінстонський університет. Після повернення на Батьківщину вона займалася політологією в Університеті Філіппін.

Марія Ресса, фото Jire Carreon/Rappler

Журналістську кар'єру Марія Ресса розпочала на державному телеканалі "PTV 4". Скоро вона почала працювати як незалежний репортер та стала співзасновником продюсерської компанії "Probe" в 1987 році. 20 років вона очолювала регіональні бюро CNN в Манілі, а потім у Джакарті.

Також вона написала дві книги про підйом тероризму в Південно-Східній Азії (Seeds of Terror: An Eyewitness Account of Al-Qaeda's Newest Center, 2003 та From Bin Laden to Facebook: 10 Days of Abduction, 10 Years of Terrorism, 2013).

Марія Ресса співпрацювала з "ABS-CBN" і газетою "The Wall Street Journal" та деякий час викладала в Прінстонському університеті.

Під час своєї журналістської діяльності вона викривала насилля й авторитаризм на Філіппінах. У 2012 році Ресса заснувала цифрову платформу "Rappler" для журналістських розслідувань, яка стала одним із найбільших видань на Філіппінах.

Журналістка відома своїми розслідуваннями щодо діяльності терористичних організацій в Азії та скандальної силової політики президента Філіппін Родріго Дутерте проти наркоторговців.

У 2018 році журнал "Time" включив Марію Рессу до свого списку "Person of the Year 2018", та назвав її одним із найбільш авторитетних журналістів світу, що борються з фейковими новинами.

Під час своєї журналістської діяльності її вже двічі арештовували, світова громадськість розцінила це як політично мотивоване переслідування журналістки.

Дмитро Муратов народився в Куйбишеві (нині Самара), йому 59 років. За освітою - філолог. Він закінчив філфак Куйбишевського державного університету у 1983 році.

Дмитро Муратов, фото з відкритих джерел

Дмитро Муратов у журналістиці понад 30 років. Свою кар'єру він розпочав з газети "Волзький комсомолець". У 1987-му перейшов до видання "Комсомольська правда", де через кілька років очолив відділ інформації. Усе життя він працював на захист свободи слова. Він один із засновників та нині головний редактор видання "Нова газета", перший номер якої вийшов 1 квітня 1993 року. Це видання в Осло назвали "найбільш незалежним виданням у Росії".

Від початку заснування у "Новій газеті" публікували критичні статті на різні теми: корупція, поліцейське свавілля, незаконні арешти, маніпуляції на виборах, застосування російських військ всередині та поза межами Росії.

Дмитро Муратов також працював на телебаченні. Наприкінці 90-х він став ведучим програми "Пресс-клуб" (ATV — ОРТВ) і щотижневої програми "Суд идет" на телеканалі НТВ.

Також Муратов є лауреатом Міжнародної премії за свободу преси від Комітету захисту журналістів (2007), кавалером ордена Почесного легіону (Франція, 2010), володарем Ордена Хреста землі Марії (держнагороди Естонії, 2013) і Золотого пера свободи від Всесвітньої газетної асоціації (2016).

Нобелівська премія з літератури

Лауреатом Нобелівської премії 2021 року в галузі літератури став письменник з Танзанії Абдулразак Гурна.

Він отримав премію "за його безкомпромісне і жалісливе проникнення в наслідки колоніалізму і долю біженців в прірви між культурами і континентами".

Абдулразак Гурна народився в 1948 році на острові Занзібар, на сході Африки. На навчання він поїхав до Великобританії та вже на початку 1980-х став доктором наук. Гурна досі продовжує бути професором  Кентського університету.

Абдулразак Гурна, фото DW

Перший роман письменника "Спогади про від'їзд" вийшов у 1987 році, він мав багато посилань до реальної біографії автора. В середині 1990-х років до Гурни прийшов літературний успіх. Його роман "Рай" потрапив у списки кількох важливих премій.

Нині Абдулразак Гурна є автором десяти романів та однієї збірки оповідань, які висвітлюють той чи інший аспект його міграції з Африки до Великобританії.

Цікавим фактом є те, що Гурна називає себе лише автором, не письменником.

Нобелівська премія з хімії

Нобелівську премію з хімії отримали Бенджамін Ліст і Девід Макміллан за новий метод синтезу молекул - асиметричний органокаталіз.

Вони отримали нагороду за відкриття асиметричного органокаталізу, що вивело молекулярну хімію на абсолютно новий рівень.

Бенджамін Лист народився в 1968 році в німецькому Франкфурті-на-Майні. Докторський ступінь в Університеті Гете у Франкфурті він отримав у 1997 році.

Бенджамін Лист, фото Frank Vinken for MPI für Kohlenforschung

Нині Бенджамін Лист є головою одного з наукових інститутів, що входять до Товариства наукових досліджень імені Макса Планка, в місті Мюльхайм-на-Рурі в Німеччині.

Девід Макміллан його ровесник, він народився в шотландському місті Беллзхілл, проте потім переїхав до США. Докторську дисертацію в Каліфорнійському університеті в Ірвайні захистив у 1996 році. Нині він професор Прінстонського університету.

Девід Макміллан, фото AP, John Minchillo

Нобелівська премія з фізики

У 2021 році Нобелівську премію з фізики отримали Сюкуро Манабе, Клаус Хассельманн і Джорджіо Парізі за "новаторський внесок в наше розуміння комплексних фізичних систем".

Цьогорічна премія була розділена на дві частини. Зокрема, одну отримав італійський вчений Джорджо Парізі з Римського університету Ла Сапієнца "за відкриття того, як порядок і флуктуації взаємодіють у фізичних системах від атомів до планет". Другу половину нагороди розділили між собою американець Сюкуро Манабе і німець Клаус Хассельман "за фізичне моделювання клімату Землі й надійний аналіз глобального потепління".

Манабе та Хассельман отримали Нобелівську премію за дослідження перших фізичних моделей клімату Землі, зроблених в 1960-х роках.

Нині Сюкуро Манабе є старшим метеорологом програми атмосферних і океанічних наук у Прінстонському університеті. Зокрема, він продемонстрував, як підвищений рівень вуглекислого газу в атмосфері призводить до зростання температури на поверхні Землі.

Сюкуро Манабе, фото Вікіпедія

Клаус Хассельман - фізик та метеоролог з Гамбурзького університету. Він створив модель, яка зв'язала погоду і клімат, що допомогло довести те, що підвищення температури на планеті стало наслідком антропогенних факторів.

Клаус Хассельман, фото з відкритих джерел

Джорджіо Парізі - фізик-теоретик. Він отримав премію за дослідження, які провів у 1980-х роках. Парізі виявив приховані закономірності в невпорядкованих матеріалах.

Джорджіо Парізі (Фото: Naked science)

Нобелівська премія з медицини

Лауреатами Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини 2021 року стали американський фізіолог Девід Джуліус і вірменсько-американський молекулярний біолог і невролог Ардем Патапутян "за відкриття рецепторів температури і дотику".

Вони відкрили рецептори, які реагують на механічні подразники шкіри та внутрішніх органів.

Девіду Джуліусу 66 років, він фізіолог у Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско. Він займається вивченням молекулярних механізмів, які допомагають людям відчувати дотик та біль.

Девід Джуліус, фото UCSF

Група вчених під його керівництвом виявила ціле сімейство чутливих до температури рецепторів, які дозволяють нервовим волокнам визначати високі та низькі температури.

Ардем Патапутян народився в Бейруті, Ліван. Йому 65 років. У молодості він переїхав до США та захистив дисертацію в Каліфорнійському технологічному інституті в Пасадені. Нині він працює в медичному інституті Говарда Хьюза.

Ардем Патапутян, фото REUTERS

У 2020 році обидва вчених отримали премію Кавлі в області нейронаук практично з тим же формулюванням.

Нобелівська премія з економіки

Лауреатами Нобелівської премії в галузі економіки стали Девід Кард, Джошуа Ангріст та Гвідо Імбенс.

Вони представили нове уявлення про ринок праці та показали, які висновки про причини та наслідки можна зробити з природних експериментів.

Девід Кард проаналізував вплив мінімальної заробітної плати, імміграції та освіти на ринок праці. Джошуа Ангріст та Гвідо Імбенс показали, які висновки про причину та наслідок можна зробити з природних експериментів.

Девід Кард народився в 1956 році в місті Гвелф канадської провінції Онтаріо. Кард - доктор філософії, професор Каліфорнійського університету в Берклі та член Національної академії наук США.

Девід Кард (Фото: РІА Новости)

Джошуа Ангріст народився в 1960 році в Колумбусі, штат США Огайо. Нині він професор економіки кафедри імені Форда Массачусетського технологічного інституту. Також з 2011 року він є співдиректором Школи ефективності та зниження нерівності при економічному факультеті Массачусетського технологічного інституту.

Джошуа Ангріст, фото Вікіпедія

Гвідо Імбенс народився у 1963 році в місті Ейндговені в Нідерландах. З 2012 року працює професором Стенфордського університету. Також він фахівець з економетрики та член Економетричного товариства, Американської академії мистецтв і наук, а також Нідерландської академії наук.

Гвідо Імбенс (Фото: Известия)

Читайте також