Касовий апарат, локдаун, банкрутство, або чому протестують ФОПи

Скільки ФОПів налічується в Україні і що вони платять до бюджету

Проблеми з ФОПами в Україні почалися ще до 2020 року і карантину.  Умови ведення бізнесу стали відверто важкими, а споживачі послуг - непристойно бідними. За статистикою у 2017-2018 роках кількість ФОПів в Україні скоротилася на 164 тисячі. Ті ж, хто не захотів повністю закритися, перереєструвалися на спрощену систему оподаткування.

Уже на 1 січня 2020 відбулося зростання до 1,5 млн підприємців. При цьому третю групу обрали 596 тис. осіб, що на 79 тисяч більше, ніж на 1 січня попереднього року, — відзвітували тоді у державній податковій службі.

Загалом же на 1 січня 2020 року "спрощенців" налічувалося  1,49 мільйона осіб. У податковій службі вважають це досягненням, але реально це свідчить лише про те, що підприємцям невигідно перебувати на загальній системі оподаткування і всі вони переходять на "спрощенку" й тінізують доходи. Іншого виходу при чинній системі оподаткування немає – або тінь, або банкрут.

Загальна ж кількість ФОПів наразі складає 1,885 мільйона, однак не всі з них працюють на спрощеній системі оподаткування. Частина ФОПів сплачують податки на загальній системі, тобто розраховують прибуток та платять податок на прибуток підприємств (18% від прибутку).

Крім цього, за даними податкової, у 2019 році зросли доходи місцевих бюджетів від єдиного податку — на 25,5%. Загалом до бюджетів ФОПи заплатили майже 25 мільярдів гривень.

Усе це передмова, яка необхідна для того, аби зрозуміти, про яку кількість людей йтиметься надалі, скільки вони внесли до бюджету до карантину і як з ними вчинила влада, не бажаючи шукати компромісу, аби люди й надалі працювали, самі себе годували та ще й в бюджет щось платили.

Весняний локдаун і перші протести

Настав 2020 рік, до України прийшов коронавірус. Як боротися із незнайомою тоді хворобою не знали, і в березні почали закривати усе підряд – від магазинів і ресторанів до транспортних перевезень, шкіл, садочків і навіть кладовищ. В окремих містах запроваджували повні локдауни на вихідні, коли не працювали навіть продуктові магазини, через що у п`ятницю неможливо було проштовхатися у черзі, аби купити хліба. Людей запевняли, що все це ненадовго, потерпіть тиждень, два, місяць. Люди терпіли, бо боялися, але згодом страх збанкрутувати, втратити бізнес, померти з голоду почав пересилювати боязнь коронавірусу. Сумніви підсилювали мережі великих супермаркетів, а також церкви, які працювали у звичному режимі, не бажаючи втрачати ні копійки прибутків, тоді як малий бізнес не встигав підраховувати збитки.

Читайте також

Зеленський відтермінує касові апарати для ФОПів

Нацбанк спростив ведення касових операцій для ФОПів

Перші карантинні бунти почалася після Великодня в окремих областях Західної України, яка на той час найбільше потерпала від пандемії. Саме тоді влада придумала карантинне зонування й обмеження для окремих сфер діяльності. Під облдержадміністраціями та меріями по черзі стояли працівники фітнес-центрів зі штангами, перукарі з ножицями, перевізники з автобусами та ресторатори з каструлями, які вимагали одного – права на працю. Мери, аби відхреститися, кивали на голів ОДА, голови ОДА – на мерів, а потім усі разом – на Кабмін, звідки щотижня приходили нові поділи на зони карантину.

Протест рестораторів у Києві, літо 2020 року (скріншот відео 24 каналу)

Улітку стало вже зовсім нестерпно. Особливо діставалося закладам харчування і розваг. Тільки закупиш продукти, витратиш гроші - закривайся, бо інша зона. Все зіпсувалося, банкети "накрилися". За тиждень у тебе голо-пусто, аж раптом – відкривайся, дозволили, а працювати нема з чим. Додатково доводилося витрачатися на маски-антисептики, перевезення працівників на роботу, перепрофілювання на доставлення харчів чи роботу "на виніс". Бізнес "загинався"

Наслідки не змусили себе довго чекати – армія безробітних найманих працівників зростала, кількість підприємців – зменшувалася. Усі потуги держави пом`якшити удар були недолугими, тож протести з регіонів плавно перетекли на Банкову та Грушевського.

Спроби фіскалізації й легкий карантинний перепочинок

Паралельно дірка в бюджеті держави продовжувала рости – підприємцям платити нема з чого, соцвиплати підскочили, медицина потребувала колосальних вливань, та й заощаджувати на собі урядники та нардепи якось не звикли. Тоді у Кабміні вирішили трохи відпустити віжки й дозволити працювати з дотриманням санітарних вимог, а крім того, повернутися до розгляду проблеми фіскалізації ФОПів, інакше кажучи, запровадження касових апаратів для зменшення можливостей працювати у тіні.

Реакція підприємців на запровадження РРО не змусила себе довго чекати. Україною спалахнули протести. До Києва під будівлі Верховної Ради,  Кабінету міністрів та Офісу президента чи не щодня з’їжджалися тисячі підприємців малого та середнього бізнесу. На думку підприємців, таким чином "з них намагаються вичавити останні копійки, тоді як олігархи та "свої" можуть спокійно виводити гроші в офшори, уникаючи сплати податків".

Читайте також

"Дія" не витримує: ФОПи намагаються отримати карантинні виплати

Зеленський відтермінує касові апарати для ФОПів

17 листопада проходив масштабний протест під парламентом, під час якого навіть сталися сутички з правоохоронцями. Так, представники руху "SaveФОП" не давали депутатам зайти в парламент. Через це Нацгвардія та Нацполіція намагалася зробити коридор для парламентарів, щоб ті могли пройти. Мітингарі також намагалися прорватися до будівлі Ради та перекрили дорогу у центрі Києва.

У Раді та в Офісі президента зрозуміли, що із фіскалізацією вони явно щось перемудрили й почали шукати шляхи виходу з глухого кута, куди самі себе й загнали. Як це відбувалося, можна прочитати у матеріалі Парламент.UA Що не так із касовими апаратами та чому бізнес протестує.

Зрештою, 1 грудня, коли всі терміни для розв`язання проблеми, надані чиновникам підприємцями, спливли, нардепи, не придумавши нічого кращого просто відтермінували запровадження касових апаратів до 2022 року. Грубо кажучи, це як хворого з апендицитом відправили полежати: а раптом розсмокчеться. Підприємців це не задовольнило, бо досвід їм підказує, що за 2021 рік мало що зміниться, аби бізнесу жилося легше, однак з-під стін парламенту вони пішли, але, як виявилося ненадовго.

Карантин вихідного дня, або як вибори впливають на вірус

Тим часом восени відпочилий за літо коронавірус набрав нових обертів і став загрожувати колапсом медицини. Лише за офіційною статистикою кількість хворих почала добігати 15 тисяч щодоби. Оголошувати другий повний локдаун для влади дорівнювало самогубству, в першу чергу фінансовому, але й залишити усе як є теж було небезпечно. Тому в уряді вирішили вдатися до "передової світової практики" - карантину вихідного дня. На думку міністрів, ковід вбивав своїх жертв виключно суботами й неділями, а в будні дні набирався сил. Результат не забарився – протестувальники знову вийшли на вулиці.

Місцева влада, на носі у якої були вибори, тут же заявила у більшості міст, що не запроваджуватиме карантину суботами та неділями. У Львові мер Садовий взагалі скасував вихідні. Підприємці почали винаходити ноу-хау і перереєстровувати бари-ресторани на релігійні громадські організації, як це зробив підприємець з Тернополя, прославившись на всю країну.

Владі знадобився місяць, аби побачити, що карантин вихідного дня на статистику не впливає і майже рік для того, аби зрозуміти, що про тотальне закриття всього потрібно хоч би повідомляти людей заздалегідь. І "звістки щастя" від Кабміну не забарилися, причому, аби все каміння не летіло виключно у Шмигаля і Ко, прем`єр (досьє Дениса Шмигаля) неодноразово підкреслив, що його ініціативи сформовані на основі пропозицій місцевої влади – голів ОДА і мерів, переважною більшістю тих самих, що ще напередодні виборів готові були "лягти" за свій народ.

9 грудня Кабмін озвучив дати нового локдауну, який вже охрестили "новорічним" - від 8 до 25 січня. Від 1 до 7 січня, мовляв, і так усі гуляють, а від 8  - локдаун. Логіка його, як і попередніх обмежень мало зрозуміла, адже що українці не зможуть випити у барі, те вип`ють у кума вдома у тій же компанії на два десятки людей. Тому епідеміологи вже прогнозують черговий сплеск коронавірусу на початку лютого, коли мине інкубаційний період вірусу після святкувань. Звідси очевидно, що після січневого слід очікувати як мінімум ще й лютневого локдауну.

Чому "цукерка" від Зеленського виявилася гіркою і підприємці знову вийшли на Банкову

Аби пігулка для підприємців була не надто гіркою, паралельно з рішенням Кабміну про локдаун, президент Зеленський (досьє Володимира Зеленського) підписав закон про фінансову допомогу ФОПам, згідно з яким більшість з них, зареєструвавшись у застосунку "Дія", зможе отримати 8 тисяч гривень компенсації за збитки від карантину. Про смішну суму, яка приблизно дорівнює зарплаті одного вантажника у супермаркеті за місяць і нічого не може покрити говорити не будемо, бо невідомо, чи всім охочим виплатять навіть це, адже колишні урядовці часів прем`єрів Гройсмана і Гончарука стверджують, що у бюджеті не вистачає навіть на заплановані видатки. Але у намаганні диджиталізувати підприємців через "Дію" влада своїми руками створила собі ще одну проблему: у перший же день подання заяв система "лягла" під штурмом ФОПів. Крім того, підприємці скаржаться, що почали отримувати масові відмови у виплатах, найчастіше через невідповідність КВЕДів в установчих документах, які були отримані підприємцями раніше, аніж запроваджені нові КВЕДи. Повідомлень про те, що хоч хтось із зареєстрованих ФОПів вже отримав свої крихти з владного столу поки що не надходило. Детальніше про фінансову допомогу від президента читайте у нашому матеріалі: Чи переживе бізнес нові локдауни: Зеленський вирішив допомогти грошима.

Читайте також

Досьє

Зеленський Володимир

Досьє

Шмигаль Денис

14 грудня Кабмін оприлюднив постанову з переліком новорічних карантинних обмежень, чим фактично "поставив хрест" на роботі усіх розважальних закладів, для яких новий рік – найласіший шматок хліба (повний перелік нових карантинних обмежень, які набудуть чинності 19 грудня читайте тут). Результат себе не заставив чекати – уже сьогодні під стінами владних кабінетів відбулися сутички з поліцією. Терпець підприємців зовсім урвався, бо до цього вдалося розходитися миром.

ФОПи протестують проти локдауну, оскільки "бізнес має працювати". Через акцію протесту у центрі перекрили дорогу, зокрема вулицю Грушевського від Європейської площі, вул. Садову, Шовковичну та Липську частково, в Урядовому кварталі затори. Підприємці перекрили рух на центральній вулиці Хрещатик через масштабну акцію проти локдауну. Під Радою почалися сутички з поліцією, остання повідомила про 40 потерпілих правоохоронців. Затриманих на акції не було, однак були постраждалі. На Майдан прибув автомобіль швидкої допомоги, в який на ношах принесли щонайменше одну людину.

Ввечері протести перекинулися на Майдан Незалежності. На Майдані правоохоронці почали розганяти акцію протесту ФОПів та розчищати намети, які ті розклали з наміром заночувати у центрі міста і перебувати там доти, доки влада не виконає їхніх вимог. Представники бізнесу  зокрема вимагають:

• Ухвалити законопроєкти №3993, та №3853-1(2).
• Утворити постійний консультативно-дорадчий орган, який займатиметься питаннями мікропідприємств в Україні.
• Всі зміни у законодавстві уряд повинен обговорювати з представниками мікробізнесу.
• Провести реформи Державної податкової та Державної митної служб України відповідно до стандартів ЄС для забезпечення прозорих та простих процедур стягнення податків.
• Запровадити мораторій на всі види перевірок під час пандемії COVID-19.

Редакція Парламент.UA й надалі відстежує ситуацію в урядовому кварталі та на Майдані Незалежності в Києві.