Ексклюзив
Зеленський недостатньо розуміє ступінь жаху і кошмару, в який потрапила Україна - Людмила Буймістер
Ексклюзив

Зеленський недостатньо розуміє ступінь жаху і кошмару, в який потрапила Україна - Людмила Буймістер

25 Жовтня 2021, 10:52
Людмила Буймістер (Фото: Фейсбук)
У партії "Слуга народу", на думку нардепки, нині воюють з непокірними і незгодними, а професіоналів в оточенні президента практично не залишилося

Колишня "слуга" Людмила Буймістер ексклюзивно для Парламент.ua розповіла про віялові відключення взимку, ситуації всередині фракції і про небезпеку підписання Україною прямого контракту з Газпромом.

Людмила, якщо почитати вашу біографію ви - самодостатня людина, з благополучної сім'ї, з хорошою освітою, кар'єрою. Навіщо ви пішли в політику? Ви з тих людей, які вірять, ніби в нашій країні можна щось змінити?

Якщо чесно, спочатку не вірила. І до 2019-го року у мене навіть думок йти в політику не виникало. Притому, що у мене був у житті період, коли я в 2014-му році перебувала на Донбасі - поки Сергій Тарута був главою Донецької ОДА. У нас останній рейс вилітав за годину до початку бомбардування. Ми манівцями евакуювали журналістів.

Людмила Буймістер

Людмила Буймістер Фото: УНІАН

Ну ось. Але ж напевно була можливість працювати в іншому місці.

Коли почалася війна, навіть питання так не стояло. Хочу сказати комплімент Сергію Олексійовичу - він завжди був таким роботодавцем, який ставив інтереси країни вище свого бізнесу. Наприклад, коли в 2013-му почався Майдан, наш офіс не працював. Ми всі стояли на площі. І він там був. І коли в 2014-му почався в Донецьку Антимайдан, і його попросили очолити ОДА, ми всі зірвалися і поїхали. По інтернету, електронною поштою управляли своїми бізнесами, а самі перебували там.

А якщо говорити, як я, врешті-решт, опинилася в політиці, то, напевно, до цього призвело поєднання ситуації в країні з моєю особистою. У мене до 2019-го року був бізнес - ми займалися консалтингом з переведення виробничих компаній на принципи роботи кругової економіки. Це впровадження нових технологій, скорочення викидів і відходів, зміна промислового дизайну. Такий досить широкий напрямок. Я розуміла екологічну проблему в Україні, і мені дуже хотілося, щоб за такими принципами в нашій країні працювали всі.

Але на той момент і у бізнесу не було відповідного розуміння, і найголовніше - ми зіткнулися з тим, що у нас відсутня взагалі будь-яка регуляторна база. У нас, наприклад, до цих пір не прийнятий рамковий закон з управління відходами. Не залишилося жодної країни в Європі, де немає такого базового законодавства.

А хто у нас гальмує його прийняття?

Багато. В першу чергу, мафія, яка займається класичними звалищами. Це ж величезні гроші. У нас проблема в тому, що мафія до сих пір не розуміє, як працювати з прибутку. І все намагаються пиляти зі збитків.

Плюс в 2019-му році стало зрозуміло, що будуть відбуватися певні зміни в енергетичній сфері. Причому не в кращу сторону в короткостроковій перспективі. А я енергетикою займалася з 2012-го. До речі, в 2019-му в мене було два варіанти: або виїхати в Амстердам і там займатися далі своїм бізнесом, оскільки більшість моїх клієнтів були зі Скандинавії, або спробувати щось змінити в Україні. І за великим рахунком, як би зараз це дивно не виглядало, але тоді вся країна була на підйомі. Всі повірили, в тому числі і я, що "Слуга народу" - це та сила, яка може в країну принести зміни. Причому якісні.

Ви залишили свій бізнес?

Так. Тому, що консалтинг ж зав'язаний на людину. Ти не можеш комусь передоручити.

До речі, а хто вам запропонував йти на вибори в парламент від "Слуги народу"?

Я подалася на "ліфт", якщо пам'ятаєте, про який вони тоді оголосили. Потім виявилося, що в списках партії у мене багато знайомих, яких я знаю по бізнесу. Мене ж у бізнесі знають, як надійну людину.

Україна може повністю втратити енергетичну незалежність

Ви розчаровані тим, що сьогодні відбувається?

Розумієте, я ж з самого початку була в такій внутрішньої опозиції. При цьому я дотримуюся принципів, які ми спочатку декларували як політична сила. Крім одного - зниження тарифів, але ж його в програмі і не було. І слава богу, що тоді популісти не змогли переконати людей зі здоровим глуздом, які писали програму, включити цей пункт.

Але, до речі, я ж не з усіх питань в опозиції. І потім я не лізу в сфери, в яких не розбираюся досконально. Все  таки неможливо охопити. Для мене близька область енергетики, в якій я розбираюся як професіонал, експерт. І я не можу підтримувати рішення, які шкодять країні. Адже те, що зараз відбувається в енергетиці, нас фактично штовхає на підписання прямого контракту з Газпромом. Тобто саботаж, що почався відразу після виборів в енергетичній сфері, може привести країну до повної втрати енергетичної незалежності. Це абсолютно точно. І це буде трагедія.

Людмила Буймістер (Фото: Фейсбук)

І таке вічне питання: хто винен?

Якщо говорити про внутрішні сили в парламенті і в команді, то це, в першу чергу, - глава профільного комітету Андрій Герус. У мене з ним спочатку була запекла війна. Він же протягнув своїх людей на посади в регуляторі енергетики та житлово-комунальних послуг (НКРЕКУ). Але вони ж всі були спочатку людьми Коломойського. І потім вже перефарбовувалися, перевзувалися і т.д. А Коломойському було важливо одне - "на момент" знизити тарифи для своїх бізнесів, і дати їм якісь фінансові заохочення. Але проблема в тому, що він же не думає хоча б на два-три роки вперед. Притому що, здавалося б, будь-якого бізнесмена повинен цікавити прибуток як сьогодні, так і через п'ять років.

Ну ось Коломойський іншого типу гравець.

Гравець, який грає, в першу чергу, на бюджетних компаніях, особисто для мене не бізнесмен, а олігарх. Ось це і є класичне визначення. Бізнес думає по-іншому: як заробляти довше, стабільніше і більше. Але при цьому розуміє: для того, щоб заробляв твій бізнес, ті, хто тебе обслуговує, теж повинні жити. Тобто щоб працювала хімічна промисловість, потрібні газові компанії і т.д. Якщо падає енергетика, ти теж постраждаєш. І ось якраз цього розуміння я ніколи не бачила в бізнес-структурах Коломойського.

Цікаво чому?

Ну, мабуть, це звичка безкарно пиляти бюджетну готівку.

Локдаун в країні буде, аби зекономити газ

Ви ще влітку говорили, що може дійти до віялових відключень. Що нас чекає цієї зими?

Я ще до виборів розуміла, що у нас буде відбуватися в енергосистемі, якщо нічого не змінити. Ще в кінці 2019-го я попереджала, що ситуація критична. Тому, що на будь-які зміни потрібен час. Це ж структурні зміни на ринку, в галузі в цілому. І мене тоді ніхто не чув. Називали популісткою, звинувачували, що лякаю народ віяловими відключеннями. Але я тоді ще не говорила про це публічно. Де факто, давайте чесно скажемо, якби не було імпорту електроенергії з Росії та Білорусії, то у нас віялові відключення почалися б уже в минулому опалювальному сезоні. Але нам нормально, що для стабільного забезпечення громадян світлом залежимо від Росії, з якою воюємо восьмий рік?

А як буде в цьому опалювальному сезоні?

У нас є ще транзитний контракт, який Росія хоча б в мінімальних обсягах, але буде виконувати. Але проблема в іншому: Нафтогаз не закупив газу в достатньому обсязі, який потрібен для опалювального сезону. Тому нас зараз закриють на карантин, пояснюючи все ковідом. У минулому опалювальному сезоні, якщо пам'ятаєте, у нас олігархи були винні. Але два рази ж не можна використовувати цю відмазку. Тому будуть винні ковід і росіяни. Всіх закриють на локдаун - скоротиться споживання електроенергії та газу. Не треба буде опалювати комунальну сферу - школи, садочки, комунальні підприємства. Так і вирішимо проблему.

Схоже, зараз всі мери України в шоці. Ніхто не розуміє, що буде далі.

Я вам більше скажу: ніхто не розуміє. Я впевнена, що і президент недостатньо розуміє ступеня того жаху і кошмару, в який ми потрапили. І думаю, і велика частина його оточення. І більшість у фракції не усвідомлюють ступеня глибини кризи. А в підсумку органи самоврядування просто поставлять в залежність від влади.

Але з газом проблема не тільки у нас, але і у Європи сьогодні.

Причина ситуації, яка склалася на ринку газу та електроенергії, не тому що Росія чисто м'язами грає. Вони просто повністю провалили програму по збільшенню видобутку газу і не розрахували потреби для Європи. Чи не думали, що почнеться такий стрибок розвитку економіки після виходу з ковідного локдауну. Насправді криза була б ще раніше, якби не коронавірус - він дав нам перепочинок в півтора року, коли не росло споживання. У Європі через нові технології вже назрівало зростання економіки. Його відтягнула криза. Інша справа, що зростання було би поступовим. А зараз різке. А Росія просто не може добувати достатньо газу, щоб задовольнити потреби і Китаю, і азіатських країн, і Європи. Їй знадобиться пару років, щоб розконсервувати родовища, побудувати видобувні потужності.

Але Європа ж теж не сидить склавши руки. І вже минулого тижня ухвалила план виходу з енергетичної кризи. Причому, я вважаю, що нам в Україні варто було б робити практично те ж саме. По-перше, вони прийняли безпрецедентне рішення про виділення субсидій малому і середньому бізнесу на підтримку з оплати тарифів.

Нам слід було хоча б виділити субсидії на органи місцевого самоврядування, на малий і середній бізнес, щоб покривати завищену вартість на енергоносії. Можна було б також розглянути якісь варіанти заморозки по виплатах кредитів для енергоємного бізнесу. Дати можливість пройти цю зиму без зупинок виробництва. Тому що ринок втратити легко, а ось його повернути титанічно складно.

Або ж нехай Нафтогаз продає газ за собівартістю. Але тоді треба зрозуміти, звідки вони будуть брати гроші на розробку нових родовищ. Або відмовтеся від ідеї, що Нафтогаз повинен розробляти нові родовища - а я вважаю, що це потрібно було давно зробити. Тому, що у нас чиновники за тридцять років не змогли збільшити власний видобуток газу. Віддайте ці ліцензії на аукціони. Тільки не так, як це робилося при Порошенко, коли виставили весь шельф Чорного моря на один тендер. Розбийте на маленькимі лоти і виставляйте їх на продаж. Приватний бізнес набагато швидше почне видобувати газ. Адже ми країна з третіми обсягами нерозвіданих родовищ в Європі. Я розумію, росіяни лобіювали, щоб ми не розвивали своє добування газу. Але зараз що нас зупиняє?

Арахамія прагне не підпускати мене до президента

Ви говорили, що хочете зустрітися із Зеленським. Вдалося?

Дуже коротко ми з ним спілкувалися в Трускавці. Я йому тоді сказала: давайте прийду і поясню, чому займаю таку позицію і не голосую за ваші ініціативи. Справа ж у тому, що я не просто не голосую - по кожному проекту у мене є пропозиції. Або правки, або в принципі альтернативна пропозиція вирішення проблеми. Але це не поясниш за дві хвилини.

А зараз Арахамія не надто прагне мене підпускати до президента. Зараз же найголовніший з енергетики у фракції вже навіть не Герус, а Арахамія. Тепер він розповідає, що робити з газовою кризою.

Буймістер

Людмила Буймістер і Володимир Зеленський (Фото: facebook.com/milabst)

Ну так може, він з кимось із експертів радиться?

Я знаю всіх експертів енергетичної галузі. Ніхто з них з Арахамією не працює.

На жаль, я бачу, що професіоналів навколо президента не залишилося. Або хоча б людей, які хоч якось розуміють ризики. Або ж вони не хочуть про це говорити. Мовляв, навіщо ми будемо тими, хто приносить погані новини? Причому я це чую в урядових кабінетах.

У "Слузі народу" відбувається війна з непокірними та незгодними

Як на вашу думку, що відбувається всередині партії?

Відбувається війна з непокірними і незгодними. Корнієнко ще на першому з'їзді пожартував, що яку партію не будуй, все одно вийде КПРС. Приблизно так і сталося. В результаті люди займаються якимись своїми питаннями. Подивіться: 80-90 відсотків депутатів - не публічні особистості. І навіть після того, як вони йдуть з парламенту, їх ніхто не знає. Просто набивають кишені. Але навіть потім ніхто з них не створює якийсь міжнародний бізнес, не йде залучати інвестиції в країну. Максимум на що вони здатні, пішовши з парламенту, - відкрити ресторанчик. Якщо люди не дорожать своєю репутацією поки перебувають при владі, вони ніде потім себе не знаходять. І в бізнесі в тому числі. Тому зубами тримаються за владу, щоб сидіти на потоках, тому що іншого способу заробляння грошей не знають.

У нас будь-яка партія - це бізнес. Я навіть не хочу це слово в такому контексті вживати. Адже коли будуєш бізнес, треба спочатку закласти фундамент, потім по цеглинці звести всю будівлю. А в партійному будівництві як відбувається? Спочатку з'являється дах - лідер - а на неї все інше навішується, як намет. У підсумку потім всі ці партії зникають. У "Слузі" ж партійна робота не почалася навіть після виборів. Подивіться - навіть в Києві немає до сих пір офісу партії. Я вже мовчу про регіони. І результати місцевих виборів показали все яскраво. Адже тому в місцевому самоврядуванні "слуг" - меншість. Це свідчить про провалену роботу з партійного будівництва.

Потім, подивіться, зараз адже з людей, які привели команду Зе до перемоги, нікого не залишилося. Всіх, хто хоч якусь індивідуальну позицію показував, списали: Разумкова, мене, Данилюка, Рябошапку, Богдана, Гончарука.

Це виходить від самого Зеленського або його близького оточення?

Думаю, від оточення. Професіонали, потрапляючи у владу, все-таки намагаються вирішувати проблеми країни. Погано чи добре - інше питання. Пристосуванці ж зайняті тим, що плетуть інтриги. Ось і виходить, одні намагаються працювати, а інших їх дискредитують.

Чому так тягнули з вашим виключенням з партії?

Ми ж йшли в партію президента. І я вважаю, що таке рішення повинен був ухвалити президент. До речі, коли ми з ним спілкувалися в Трускавці, він, виявилося, ні сном ні духом не відав, що Арахамія збирається виключати мене з фракції. Для мене це ще один доказ того, про що всі навколо говорять: навколо Зеленського створена якась мильна бульбашка, збудована його оточенням, яке не доносить до нього всю інформацію.

Колись в таку ж ситуацію потрапив Кеннеді, і все це мало не закінчилося третьою світовою.

У нас ситуація в чомусь навіть складніша. Адже проти нас ведеться гібридна війна. А ми під прикриттям гасел про шлях до Європи йдемо в іншому напрямку. Робимо все, щоб фактично стати сюзереном Російської Федерації. Подивіться: ми не просунулися ні на крок в асоціації з Європейським Союзом, що не виконуємо свої зобов'язання перед Європою. Це безпосередньо впливає на наші можливості щодо співпраці, в тому числі у військово-промисловому, в сфері розвідувальної інформації.

Як на вашу думку, хто конкретно винен в тому, що Україна не виконує своїх зобов'язань?

Це, до речі, хороше питання. Напевно, тому що одна справа - говорити про те, чого хоче більшість населення країни. А інша - вживати необхідних заходів. Реальність така, що дуже багато сил, які тягнуть нас в іншу сторону. Навіщо далеко ходити - навіть в парламенті сидить ціла проросійська фракція. Російський вплив є і в провладній фракції. Про це свідчать багато ухвалених рішень. Наприклад, ситуація із зеленою енергетикою. Вся ця історія у нас починалася абсолютно корупційно Клюєвим. Але ми ж досі так її і не врегулювали нормально, за європейським зразком.

І хто цьому заважає?

У стратегії національної безпеки Російської Федерації розвиток альтернативних джерел енергії, а також від'єднання найближчих сусідів від її енергетичної системи і приєднання до європейської, розглядається як головна загроза. Ми ж де-факто постійно йдемо на поводу у агресора, і робимо все щоб не приєднатися до європейської енергосистеми.

Звичайно ж, росіяни лобіюють. У них тут купа своїх людей - вони всюди. При цьому коли при владі стоять непрофесіонали, вони навіть не можуть оцінити ті пропозиції, які їм "заносять" по різних каналах і їх наслідки. У нас дві проблеми: ось ці злі генії - російська агентура - і корисні ідіоти, чиїми руками вони свої плани реалізовують. Чому не слухають тих, хто говорить, що потрібно робити по-іншому - це для мене найголовніше питання. Ну адже не тільки російські агенти тут! Є й нормальні, професійні люди, патріоти, з абсолютно правильними пропозиціями. Але як тільки починається популізм - тут відразу можна побачити російський слід.

Буймістер Людмила

Людмила Буймістер (Фото: facebook.com/milabst)

Ось як тільки хтось вселив президенту, що ми будемо знижувати тарифи, для мене особисто це було чітко зрозуміло: російський слід. Тому що, пам'ятаєте, хто у нас ще обіцяє вдвічі зменшити тарифи? ОПЗЖ! Але вони хоча б розуміють, як вони це будуть робити. Медведчук піде на уклін до свого кума Путіна і попросить у нього дешеві газ і електроенергію. І той, в обмін на Крим і Донбас, а також щоб далі рухати свою політичну повістку всередині України, на якийсь час погодиться. Трагедія в тому, що сьогодні такий сценарій можливий і без зусиль Медведчука.

Закон про олігархів дозволить РНБО тиснути на великий бізнес

Ви називали олігархів загрозою нацбезпеці України, але при цьому голосували проти закону про олігархів. Поясніть свою позицію.

В першу чергу, я вважаю загрозою війну між олігархічними групами. Чому я голосувала проти? Є дві причини. Перша - закон називають порожнім і вважають, що він не буде працювати. Я в корені з цим не згодна. Він не порожній. Але він не спрямований на боротьбу з монополіями, на їх зловживання, на боротьбу за права споживачів. І відповідно, ці проблеми він не вирішить. Але є дуже небезпечний момент в цьому законі. Він дозволить РНБО тиснути на власників великого бізнесу. Причому сьогодні вони будуть брати олігархів, яких ми всі знаємо, а завтра інших. Наприклад, Злочевський минулого тижня добровільно відмовився від ліцензії. Я ще не бачила бізнесменів, які б добровільно відмовлялися від активів, за які вони заплатили. Тобто цей закон - інструмент тиску на великий бізнес для того, щоб досягати результатів, які хоче вузька групка людей, що сидять в РНБО. Вони далеко не завжди можуть бути професійно прорахованими. Це може бути чистий популізм. А з іншого боку, це можуть бути якісь більш небезпечні ситуації. У нас же не зрозуміло хто "заносить" рішення у владні кабінети. І вже є кейс, коли 108 осіб записали в списки злодіїв в законі і контрабандистів. Точно також якісь російські агенти можуть пропхати ще якесь марення.

Знову ж тиск на бізнес не створює умов для інвестування в країну. Відповідно, якщо після кризи на ринку альтернативної енергетики до нас перестали заходити іноземні інвестори, то зараз розбіжаться і свої. Вони просто складуть гроші десь на офшорах або в куплять в Лондоні нерухомість, яка подешевшала після брексіта. І все. Тобто у нас буде відтік капіталу з країни.

І це ще півбіди. Люди, які числяться в реєстрі РНБО як олігархи, не зможуть брати участь в приватизації. І тоді у мене питання: а хто буде? Нові олігархи? Які зараз будуть витягувати з бюджету бабки, щоб купити якісь активи?

І знову ж таки питання про медіа, коли фактично змушують позбавлятися від своїх медіаактивів - ось вам пряма цензура.

Тобто в цьому законі з усіх боків порушення базових свобод.

А чому ваші ексколеги по партії голосували в основному за? Не розуміють ризиків або, як при КПРС, було сказано всім голосувати?

Усі думають, що пронесе. Кожен знаходить для себе виправдання своїм діям. Хтось вважає, що так, нехай таким несистемним чином, але будемо хоч якось боротися. Хтось повірив в історію, що цей закон просто не запрацює. Хтось за плюшки. Там же індивідуальний підхід до кожного.

Не можна спікера парламенту міняти "по безпредєлу"

А ще ви голосували проти відставки Разумкова. Чому?

Не можна другу людину в країні міняти "по безпредєлу". Треба все-таки закону дотримуватися. У мене претензій до роботи Разумкова як спікера в принципі немає. Я не знаю, що там відбувалося за зачиненими дверима. Але те, як він проводив погоджувальні раді і пленарні засідання, - там не було підстав для його відсторонення. У нас же є 76 стаття закону про регламент, в якій вказані три підстави для відкликання голови Верховної Ради: його особиста заява, неможливість виконувати повноваження і триразове недовіру протягом однієї сесії. Нічого цього не було.

Тому у мене питання до цих хлопців: вони 90-е добре пам'ятають, як все робилося "по безпрєделу"? Але навіть судячи з їх середнього віку, навряд чи. Я б не хотіла, щоб та історія повторилася.

"Війна" Зеленського з Кличком покращить рейтинги мера Києва

Ви також працювали над "законом про столицю".

Його першою версією. Там насправді містилися здорові пропозиції щодо впорядкування дозвільної документації для будівництва. Але зараз вони перекочували з цього законопроекту в реформу ДАБІ. Тому я дуже сподіваюся, що ці питання будуть врегульовані.

Також для мене ключовим моментом в законі про столицю була необхідність повернути районні ради. Адже це було одним з наших передвиборчих обіцянок - повернути Києву місцеве самоврядування. Зараз же, коли відновилося протистояння Хрещатика і Банкової, скажу чесно, нову версію закону про столицю підтримувати вже не буду. Я його, правда, ще не бачила, але розумію, він буде направлений, в першу чергу, на зміну глави КМДА в обхід рішення Конституційного суду.

Найбільша проблема в тому, що це призведе до дестабілізації ситуації в Києві. Але якщо в столиці почнуться якісь протестні рухи, то, звичайно, їм потрібна своя людина в КМДА.

За однією з версій, протистояння відбувається не тільки через боротьбу за фінансові потоки, але у Кличкові також бачать суперника на майбутніх виборах. Ви як вважаєте?

Як на мене, це призведе до зворотного ефекту. Все-таки кияни проголосували за мера і захищатимуть свій вибір. І як би вони не ставилися до мера, давайте говорити чесно, до Банкової у них ще гірше ставлення. Тому будь-які рухи проти Кличка, на мій погляд, призведуть тільки до зміцнення його рейтингу.

Читайте також