Рада не змогла скасувати карантин вихідного дня і відтермінувати касові апарати для ФОПів

Депутати вирішили відвести решту днів пленарного тижня для роботи у комітетах через поширення захворюваності на COVID-19
Ексклюзив
Рада не змогла скасувати карантин вихідного дня і відтермінувати касові апарати для ФОПів
Верховна Рада (фото: Парламент UA)

Верховна Рада провела засідання, яке стало першим і останнім цього тижня. Чимало людей очікували, що парламент скасує рішення Кабінету міністрів про карантин вихідного дня, а також відтермінує введення касових апаратів для ФОПів.

Під будівлею парламент під час засідання відбувалась акція протесту підприємців, яка навіть переросла у штовханину з поліцією.

Однак депутати так і не проголосували за відповідні рішення.

Чим займатимуться депутати до кінця тижня

Засідання Верховної Ради почалось зі змін до календарного плану через ситуацію із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19. Депутати вирішили відвести решту днів пленарного тижня для роботи у комітетах.

У зв'язку зі стрімким поширенням коронавірусної хвороби як серед народних депутатів, так і серед працівників апарату Верховної Ради ми вчора на погоджувальній раді депутатських фракцій і груп... запропонували внести зміни до календарного плану..., а саме період із 18 по 20 листопада відвести для роботи народних депутатів у комітетах, комісіях, фракціях і групах", - оголосила з президії заступниця голови ВР Олена Кондратюк.

Водночас вона уточнила, що в разі нагальної необхідності парламент збиратиметься позачергово.
Крім того, депутати вирішили продовжити сьогоднішній пленарний день до розгляду питань порядку денного.

Верховна Рада. сесійна зала

Верховна Рада. сесійна зала
(фото: Парламент UA)

Що сказав прем'єр з трибуни ВР про ситуацію з коронавірусом та карантин вихідного дня

Пізніше з трибуни парламенту виступив прем’єр-міністр Денис Шмигаль (досьє).

Він заявив депутатам, що Україна зможе перетнути позначку у 20 тис. нових випадків коронавірусу щодня вже за три тижні, якщо карантин вихідного дня не сприятиме зменшення соціальних контактів.

Він також зауважив, що якщо карантин вихідного дня не дасть результатів, уряд буде впроваджувати більш жорсткі заходи.

Основне завдання карантину вихідного дня, щоб ми вийшли на плато по кількості захворілих, тобто зафіксувати їх на цифрах не більше 12 -15 тисяч в день. За найближчі два тижні ми повинні побачити його перші результати за умови дотримання абсолютно всіх правил, - сказав Шмигаль.

Він зазначив, що карантин вихідного дня може дати Україні шанс уникнути більш жорсткого локдауну.
Шмигаль зазначив, що рішення щодо карантину вихідного дня “не ноу-хау України, його запроваджували у Туреччині та Ізраїлі”. Він також послався на дослідження, яким встановили, що особистий контакт у закритих приміщеннях “пов'язаний із найвищим ризиком передачі інфекції”.

Водночас прем’єр наголосив, що повний локдаун не запроваджуватимуть, поки є альтернатива.

За словами Шмигаля МОЗ доручили проводити консультації з бізнесом, асоціаціями і з Верховною Радою, міськими головами та за результатами ухвалити остаточно узгоджений план заходів, у разі більш жорстких умов.

Прем'єр-міністр пообіцяв провести онлайн-нараду з міськими головами щодо карантину вихідного дня. Зауважимо, що низка міст, зокрема Львів, Одеса, Черкаси, Слов'янськ, Краматорськ, відмовились виконувати постанову уряду, наголосивши на неефективності такого рішення та значних наслідках для бюджетів міст.
Також він прозвітував, що на початку пандемії в Україні були готовими для приймання хворих 12,5 тис. ліжок. Наразі їх є 54 тис.

Стосовно ШВЛ. Зараз у нас їх залучено приблизно 700. При цьому в лікарнях розміщено майже 5 тис. апаратів. Тобто зайнятість по ШВЛ нижче 20% по країні. Головне завдання зараз — це забезпечення киснем. Фактично 1,5 млрд грн уряд виділив на ці потреби. Максимально спрощена вся сертифікація. Щодня ми говоримо з виробниками кисню, систем підведення, постачальниками концентраторів для того, аби ефективно скоординувати весь процес та логістику, - додав Шмигаль.

Також Шмигаль, відповідаючи на запитання депутатів, розповів, що уряд поставив завдання Міністерству охорони здоров’я на початку наступного року досягти 100 тис. ПЛР-тестувань на день. Наразі, за словами голови уряду, Україна виходить на рівень 50 тис. тестувань на день, до кінця року має вийти на 75 тис.

Голова уряду зауважив, що жорсткіші карантинні заходи почнуть готувати, якщо не вдасться знизити кількість інфікованих коронавірусом до 11-12 тис. на добу.

Після виступу голови уряду депутати пішли на перерву.

Денис Шмигаль

Денис Шмигаль у Верховній Раді. Фото: УНІАН

Як Рада вирішила ситуацію з карантином вихідного дня

Ранкова перерва в засіданні Верховної Ради затягнулась, оскільки керівництво парламенту разом із керівниками фракцій і урядом зібрались на нараду щодо голосування за законопроєкти про відтермінування РРО, чого вимагають підприємці.

Однак, судячи з подальших дій, депутати так і не дійшли згоди щодо конкретного проєкту закону, оскільки на розгляд парламенту пропонувалось декілька альтернативних проєктів.

Відразу після перерви Верховна Рада взялась за розгляд проєкту постанови щодо запровадження в Україні карантину вихідного дня.

Ініціатори документу - заступниця голови ВР Олена Кондратюк і керівники депутатських фракцій “Слуги народу”, “Європейської солідарності”, “Голосу” та ОПЗЖ - пропонували рекомендувати уряду протягом трьох днів переглянути ухвалене ним 11 листопада рішення щодо запровадження в Україні карантину вхідного дня.

Також проєкт постанови передбачав пом'якшення карантину вихідного дня щодо відвідування барів, ресторанів, кафе, торговельно-розважальних центрів та інших закладів розважальної діяльності, спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, а також у сфері торговельного і побутового обслуговування.

Аналогічна рекомендація стосувалася й діяльності закладів культури та проведення культурно-масових заходів.

Однак документ підтримали 149 депутатів з необхідних 226-ти. “Слуги народу” дали лише 34 голоси “за”.

Водночас Верховна Рада ухвалила іншу рекомендацію Кабінету Міністрів.

303 народні депутати проголосували за постанову, за якою Кабмін зможе запроваджувати локдаун за умови оприлюднення відповідного рішення не пізніше ніж за 7 календарних днів.

Також згідно з документом не пізніше ніж за тиждень до початку дії карантинних заходів уряд має поінформувати про програми для підтримки уразливих груп населення, працівників і суб’єктів господарювання, зокрема щодо організації перевезень до місця роботи.

Окрім того, не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку дії посилених карантинних заходів Кабмін має внести до Ради законопроєкт щодо надання державної підтримки та пільг населенню і суб’єктам господарювання, які зазнають негативних наслідків у зв’язку з посиленням протиепідемічних заходів.

Чи виконав парламент вимогу підприємців щодо РРО

Коли дійшла черга до розгляду питання відтермінування введення запровадження касових апаратів для фізичних осіб-підприємців у залі парламенту почався певний хаос.

Спочатку народні депутати більші ніж конституційною більшістю підтримали включення до порядку денного, а потім і розгляду за скороченою процедурою законопроєкту №4313-д. Однак, під час обговорення депутати від різних фракцій та груп почали заявляти, що на розгляді парламенту є альтернативні законопроєкти.

Документ передбачав перенесення термінів введення касових апаратів з 1 квітня 2021 року на 1 січня 2022 року.

У разі добровільного встановлення та початку застосування касових апаратів ФОП 2-4 груп, які не мають обов’язку їх застосовувати, з 1 січня 2021 року передбачалося право на отримання одноразової грошової допомоги з бюджету.

Спершу голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запропонував зняти законопроєкт із розгляду та створити робочу групу для напрацювання нової версії документа.

Ми провели додаткові консультації щодо цього неоднозначного питання, яке, з одного боку, породжує страхи у підприємців, а з іншого - на жаль, ухвалення якогось невиваженого рішення призведе до порушення прав 40 мільйонів наших громадян, які також вимагають введення чеків, - пояснив Гетманцев.

Своєю чергою, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія (досьє) уточнив, що парламент не може зняти законопроєкт, оскільки ввійшов у його розгляд. Відтак Арахамія запропонував не підтримувати цей документ під час голосування і внести новий, підготовлений у робочій групі, щоб "з нового року запрацювала нова система".

Верховна Рада

Фото: УНІАН

Однак одностайності у залі не було, тому заступниця Голови ВР Олена Кондратюк змушена була скликати коротку нараду із головами депутатських фракцій і груп біля президії парламенту.

Врешті було вирішено поставити законопроєкт на голосування, в результаті якого Рада відхилила його: “за” проголосували лише 17 депутатів, а 228 - проти.

Під час обговорення голова партії “За майбутнє” Ігор Палиця заявив, що серед депутатів розпочали збір підписів за відставку Гетьманцева з посади голови комітету. Пізніше це також підтвердила депутатка від ЄС Ірина Геращенко (досьє).

Читайте інтерв'ю "Парламент.UA" із Данилом Гетманцевим: перспектива отримати транш від МВФ в 2020 тане з кожним днем

Я не розумію, навіщо було виносити цей закон і рішення таке ганебне приймати. Давайте ми будемо відповідально ставитись до людей, які стоять біля Верховної Ради, - заявила після голосування головуюча у засіданні віцеспікерка Кондратюк.

Акція протесту підприємців та сутички під Верховною Радою

Ще вранці перед початком засідання Верховної Ради, під будівлею парламенту зібралась акція протесту із вимогою відтермінувати запровадження РРО для ФОПів.

Після закриття засідання Верховної Ради учасники акції намагалися прорватися до будівлі парламенту. Відбуваються сутички мітингувальників із поліцією. Учасники акції прорвали огорожу на площі Конституції перед будівлею ВР та намагалися взяти штурмом будівлю парламенту, однак їх відтіснила поліція.

Представники підприємців пройшли у приміщення Ради для перемовин із нардепами.

Пізніше один з організаторів протестів повідомив про досягнуту домовленість з главою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією про проведення спільних консультацій щодо відстрочки запровадження касових апаратів для малого бізнесу.

Після цього мітингувальники почали поступово розходитись, але пообіцяли наступного разу привести утричі більше людей.

Що ще ухвалили депутати на засіданні парламенту

Рада 272 голосами ухвалила закон щодо врегулювання заборгованості "Укрнафти".

Документ передбачає додаткові видатки у сумі 32,2 млрд грн, а також фінансування заходів державної підтримки інфраструктурних проєктів у сумі 10,3 млрд грн. Їх планується забезпечити “додатковими джерелами фінансування”, що не враховувалися під час планування держбюджету-2020.

Йдеться про погашення податкового боргу, а також про визначення грошових зобов'язань, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, з урахуванням штрафних та фінансових санкцій ПАТ “Укрнафта” зі сплати рентної плати за користування надрами, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Також парламент ухвалив закон, який врегульовує окремі питання організації та діяльності органів місцевого самоврядування та райдержадміністрацій у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України. Зокрема питання реорганізації сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів, районних рад як юридичних осіб публічного права, а також закінчення повноважень їх очільників у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

Закон також врегульовує питання правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків громад, території яких були включені до затверджених урядом ОТГ, і райрад, які представляли спільні інтереси тергромад ліквідованих районів.

Закон продовжує до закінчення бюджетного періоду виконання бюджетів громад, прийнятих до затвердження урядом територій громад у регіонах, та бюджетів районів, які ліквідовані Радою.

Врегульовується також питання утворення та реорганізації районних державних адміністрацій та передбачаються особливості державної реєстрації щодо органів місцевого самоврядування та райдержадміністрацій як юридичних осіб публічного права у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.