Нардеп Георгій Мазурашу: парламент має провести законодавчу революцію, аби на вулицях не вибухнула революція соціальна

Як потрапили до Верховної Ради так звані політичні ноунейми, чому парламент мав би працювати повільніше, як народжуються скандальні ідеї і заяви у пропрезидентській фракції, та чому українські олімпійці виступили краще, ніж на це заслуговує наша держава, спеціально для Парламент.ua розповів народний депутат України від фракції "Слуга народу" Георгій Мазурашу.

"Топив" за Зеленського, а округом досі їжджу на велосипеді

Якщо можна, коротко – як ви стали депутатом? (Знаємо, що Ви були давно знайомі з Володимиром Зеленським – саме як артистом, у якого випала нагода брати інтерв’ю, і тоді він Вам дуже заімпонував. Але людська симпатія – це одне, а довіра як до політика, готовність взяти на себе відповідальність – це зовсім інше). Як Ви зважилися? 

Був знайомий з Володимиром Зеленським - це голосно сказано. Він інтерв‘ю роздав стільки, що не впевнений, чи згадав би те пам‘ятне для мене. Проте на рівні підсвідомості у мене відклались дуже позитивні враження щодо зіркового коміка. І коли він "засвітився" серед потенційних кандидатів, я почав "топити" за нього, як людину не з системи - в надії на кардинальні системні зміни. Я теж свого часу на посаду прийшов не з системи. І мав велике бажання багато чого просто "перевернути". Особливо в частині "дурної бюрократії" та всіляких формальностей, які ускладнюють життя. Повноважень для цього у мене було малувато. А тут мова ж була про найвищу посаду в країні. З якої можна "гори перевертати". А коли ми, як прихильники Зеленського, одержали таку емоційну перемогу, звісно, перспективи стати членом його команди в якості нардепа, з відповідними можливостями брати участь у зміні країни на краще, мене надихали. Хоча я не одразу дав згоду, добре обмірковував цей крок, радився з братом, друзями. А потім, коли ця перспектива стала доволі реалістичною, я дав сім‘ї добу на роздуми, попередивши, що в разі обрання вони ще менше будуть мене бачити вдома, що у нас виникне немало незручностей - від побутових до психологічних тощо. Наступного вечора дружина і двоє старших синів сказали, що зважили всі обставини, і що це шалений шанс для мене -"революціонера" і борця за справедливість зробити багато чого доброго для суспільства, тому, мовляв, мушу спробувати. Дякувати Богу, доля, зрештою, таки дала мені шанс працювати народним депутатом. Дуже дорожу цим, і дуже стараюсь працювати якнайкраще в цьому статусі. І намагаюсь уникати ситуацій, коли у моїх виборців могли би виникнути сумніви щодо мене, як політика…

Георгій Мазурашу (Фото з особистого архіву нардепа)

Минуло два роки депутатства. Чи змінився ступінь довіри до команди, з якою Ви себе пов’язали? Чи є вже розчарування? Якщо так – які саме?

Я би не сказав, що я пов‘язав себе з командою. Це ми взаємно "знайшлись", згуртувавшись навколо Зеленського. Розчарувань в команді немає, є розчарування у тих, які зрадили президента Зеленського і "Слугу народу". Але все одно нам треба рухатись до реалізації пунктів наших програм, це головне.

Що змінилося у Вашому особистому житті зі зміною роботи? Вам стало легше чи важче працювати? Чи стала Ваша родина забезпеченішою? Ви не закинули свої традиційні пробіжки – ранкові чи вечірні? Бачили, що коли приїздили додому, то здійснювали "об’їзд" округу на велосипеді. Велосипед ще з "додепутатських часів", чи купили уже "модніший"? 

З трудоголізмом я не впорався, просто хочеться встигати більше. Бігати, як до обрання, не встигаю так часто, як треба було би, але стараюсь використовувати цей інструмент пропаганди здорового способу життя. Так, іноді їжджу на зустрічі на окрузі на велосипеді. Подобається трохи "ламати стереотипи". Велосипед той, так сталось, я почав купувати до обрання, а дорозрахувався за нього вже після. Збирав знайомий велорайдер на прізвисько "Круасан". Дешево і сердито, як кажуть. Щодо родини, звісно, ми фінансово почуваємось впевненіше, ніж до обрання, бо тепер у мене зарплата ж висока для наших реалій. Не жируємо, але це нормальні умови для того, щоби я міг концентруватися на нардепівській роботі.

Георгій Мазурашу (Фото з особистого архіву нардепа)

Чому депутатські запити не вирішують проблем виборців

Ви ретельно вивчаєте законопроєкти, за які голосуєте? Професійно готуєте якісь ініціативи, чи переважно ставите підписи під ініціативами інших?

Реально для того, щоби особисто достатньо глибоко розбиратися у кожному законопроєкті, який ми розглядаємо і голосуємо, "темп" мав би бути не таким високим, як в нашому парламенті. Є парламенти, де на порядки менше рішень ухвалюють, але, вочевидь, ретельніше їх пропрацьовують. Але маємо те, що маємо. В принципі все одно нерідко доводиться довірятися позиції профільних колег, або відповідних фахівців. І це теж логічно. Я ж глибше займаюсь питаннями сфери фізичної культури і спорту. Плюс мій "фронт" - це боротьба за справедливість і захист інтересів вітчизняних виробників, підтримка і розвиток реального сектору економіки. А законопроекти, де я фігурую співавтором, частіше підписую, приймаючи відповідні пропозиції від колег, коли підтримую по суті ті ініціативи. Хоча тепер хотів би пропрацювати і спробувати вивести на результативність деякі свої ініціативи. Для цього треба щось інше ігнорувати, менше приділяти уваги спілкуванню з виборцями. І це теж складно, бо вже якось звикли люди, що я доволі доступний, і поспілкуватись зі мною можна навіть вночі.

У графі "депутатські запити" на сайті Ради навпроти вашого прізвища стоїть цифра 24. Чого стосувалися ці запити, які їхні результати?

Запити у нас теж бувають колективними. Найбільш грунтовні з тих, які підписував лише я, або я пропонував колегам підтримати, стосувались, як правило, медичної сфери. Бо серед помічників у мене Заслужений юрист України Галина Калішенко, яка колись працювала заступником глави МОЗ. До слова, прикро, що її знання, фаховість, працьовитість і порядність не використовується нашою командою у виконавчій владі. Я пропонував її кандидатуру на деякі посади, поки що "не чують", на жаль. Запити і звернення не так часто призводять до позитивного вирішення проблем, яких вони стосуються. Частіше можна отримати просто інформацію якусь, і пояснення, чому наразі ті чи інші питання залишаються невирішеними… По госпіталю на Фастівській (у Чернівцях, звідки родом нардеп - ред.) запити не дуже допомогли, по неправомірності включення в платіжки за газ того сезонного коефіцієнту, - теж, по ветерану-військовому, який вже з два десятка років перший в черзі, але ніяк не отримає передбачене закононодавством житло, - теж все залишається на рівні "відписок". А недавно був такий "прикол", коли я звернувся у Фонд держмайна із запитаннями щодо незрозумілих речей навколо автоматичної оцінки нерухомості, мені відповіли, мовляв, ви голова Підкомітету фізичної культури і спорту, то чого до нас звертаєтесь з такими запитаннями. Так ніби повноваження народних депутатів різні залежно від приналежності до профільного комітету. З цим ще маємо розібратися, бо такі зухвалі "відписки" неприпустимі.

А взагалі багато проблем, з якими до нас звертаються, потребують для вирішення ресурсів, яких в Україні дуже не вистачає. Бо вони сконцентровані в кишенях олігархів та інших аморальних типів, яким дали "прихватизувати" основне прибуткове і бюджетоутворююче. І тут запитами складно змінити ситуацію. Потрібно нам електоральну революцію, внаслідок якої ми прийшли до влади, продовжити законодавчою революцією. Інакше може бути революція соціальна, що болючіше вдарить по країні…

Георгій Мазурашу (Фото з особистого архіву нардепа)

Комітет виборців якось назвав цей парламент законотворцями-аматорами. Якщо подивитись на перелік поданих Вами законопроєктів (або тих, у розробці яких Ви брали участь), можна знайти законопроєкти про ціноутворення у будівництві, про зміни до бюджетного та податкового кодексів тощо, таких є багато. Ясно що у Вас є певний чиновницький досвід, і що керування відділом спорту в ОДА – це власне не суто спорт, а більше – господарка, бюджетні гроші, комунальні платежі і все таке. Та все ж, то були локальні речі, а тепер – законопроєкти, що стосуються цілої країни. З огляду на Вашу освіту і попередні місця роботи, як Ви розглядаєте ці законопроєкти і вносите туди пропозиції, якщо це сфери, у яких Ви ніколи не працювали?

Людям, які розказують, які "неправильні" депутати працюють у нашому скликанні, я пропоную назвати бодай одне прізвище депутата будь-якого скликання або парламенту будь-якої країни, який, на їх думку, однаково глибоко фахово знається на всіх сферах і галузях, яких стосуються ухвалені законопроекти. Я хотів би поспілкуватися з "таким" депутатом на деякі теми. У всьому світі в парламенті працюють депутати з різних сфер, різних професій, з різними освітами. І кожен працює глибше в одному, або декількох напрямах. А кому допомагати юридично і фахово є - і помічники, і апарат Ради, і міністерства, експерти, фахова спільнота. Я жартома пропонував: а давайте відкриємо "депутатський інститут", з набором і випуском раз на 5 років, і 450 кращих випускників будуть заходити в парламент. Та й ну їх подалі ті вибори... Щодо законопроектів, які я підписую, вони, звісно, стосуються різних тем. Якщо колеги пропонують підписати, я або сам перечитую проект, пояснювальну записку, супутні матеріали, або уточнюю у авторів суть законодавчої ініціативи, і якщо підтримую, - підписую. Сам теж пропоную колегам підписувати законопроекти, які реєструю я. А взагалі головне, щоби ті закони, які Рада ухвалює, приносили користь державі і людям. Як кажуть у спорті, гра забувається - рахунок (результат) залишається.

Разом з тим, якщо зайти на сайт Ради, то там у розділі "виступи" депутата навпроти Вашого прізвища – порожньо. Чому? Скільки разів Ви виступали у Раді і з якого приводу? 

Це питання треба буде перефразувати, напевно. Бо не знаю, де там може бути "порожньо", якщо я неодноразово виступав і з місця, і з трибуни. Хоча, знову ж таки, "говорити - не мішки таскати", важливі результати діяльності парламенту в цілому, а не хто скільки разів там виступив. Особливо якщо врахувати, що виступи в Раді багато хто використовує суто як інструмент піару… На телеканали йду, коли запрошують і я маю можливість. Так, телеканалу "Рада" спрезентував брендовані чашки, бо бачу, що на інших є такі, а наш канал був у цьому плані як "бідний родич". Як колегам, схотілось зробити такий презент.

Чому Магучіх на Олімпіаді повелася гідно, а олімпійці виступили краще, аніж українці на те заслужили

Ви голова підкомітету з питань фізичної культури та масового спорту Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту. Ваш колега по фракції, нардеп Жан Беленюк обіцяв, що парламентарії розбиратимуться з підготовкою олімпійської збірної до Ігор в Токіо і скаргами спортсменів на погані умови і організацію. Чи щось вже робиться у цьому напрямку, якщо так, то що саме. Яких висновків дійшли, яких заходів вживатимуть?

Після Токіо був "розбір польотів" у профільному міністерстві. Пояснення та аргументація щодо тих скандальних заяв чи претензій з боку спортсменів, як на мене, були достатньо зрозумілі та аргументовані. З легендарним вже колегою Жаном Венсановичем (олімпійським чемпіоном Токіо, нардепом Жаном Беленюком - ред.), думаю, ми ще будемо обговорювати всілякі "нюанси" навколо підготовки та виступів наших спортсменів на Олімпійських іграх у 2021 році. Ціную його, і хотів би, щоби ми допомогли і нашому депутату-чемпіону розібратися в тих питаннях, які він вважав критичними. Його публічні заяви мають мати продовження. А після ретельного аналізу, думаю, Жан теж розкаже про свої висновки. На мою думку, міністерство на чолі з олімпійським чемпіоном Вадимом Гутцайтом зробило майже все можливе, аби в наших реаліях олімпійці могли підготуватися нормально і реалізувати свій потенціал. І виступила Україна на Іграх набагато успішніше, ніж ми заслуговуємо, як держава. "Щоби ми так жили", як наші виступили на Олімпіаді: 44 місце у неофіційному командному заліку і 16 місце за кількістю медалей. Проте ми можемо повернути собі колишні вищі позиції. Для цього, якщо коротко, держава має реально дотримуватись пріоритетності олімпійського спорту та фізкультурно-оздоровчої діяльності. І матимемо тоді комплексний позитивний ефект. Це теж довга тема.

Ольга Саладуха, Жан Беленюк і Георгій Мазурашу (Фото з особистого архіву нардепа)

А як Ви ставитеся до міністра молоді і спорту Вадима Гутцайта, чи є у депутатів до нього претензії? Чи обговорювалася можливість його заміни навіть на того ж Беленюка?

До міністра Гутцайта ставлюсь позитивно. Питання можливого призначення Беленюка на посаду міністра не обговорювали. Читав в соцмережах про це, не маю інформації, чи є якесь реальне підгрунтя під тими чутками.

Як ставитеся до скандалів з українськими спортсменами, зокрема до ситуації з легкоатлеткою Ярославою Магучіх (Ярослава Магучіх виграла бронзу Олімпіади в Токіо і під час нагородження фотографувалася з переможницею з Росії - ред.)? Чи не будете ініціювати якихсь законопроєктів, які б регламентували поведінку спортсменів на змаганнях?

Поведінка спортсменів на змаганнях регламентована правилами, регламентом, Кодексом честі… Ярослава Магучіх повелася гідно - як і належить нормальним спортсменам, після завершення змагань вона привітала суперниць, які виявились сильнішими, і прийняла вітання сама. На Олімпійських іграх немає офіцерів - є спортсмени, які виконали норматив і отримали право там виступати, і немає ворогів - є суперники. Спорт, звісно, не може бути зовсім поза політикою. Але мішати брудну політику з чистими олімпійськими ідеалами не варто. Спортсменів, які поводяться негідно на спортивних аренах, карають відповідно до спортивних регламентів.

Георгій Мазурашу (Фото з особистого архіву нардепа)

Про боротьбу з алкоголем та ЛГБТ-прайдами

Ви є автором як мінімум двох скандальних законопроєктів. Один з них – законопроєкт "про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду гомосексуальності та трансгендерності" . Що Вас спонукало до створення цього законопроєкту? Це особисто ваша ініціатива з колегою Оленою Лис чи її підтримали ще депутати? Якщо так, то хто саме? Чи будете ви з Оленою Лис надалі просувати цю вашу ідею в парламенті?

Я не приховую, що толерантно ставлюсь до "тих" категорій, але вважаю неприйнятним для нашої країни пропаганду цих речей через їхні ті паради. Наше суспільство не сприймає це, в більшості своїй, тому, вважаю, нам треба захистити традиційні сімейні цінності. Так, нашу ініціативу підтримає немало колег. Хоча в силу обставин не всі відкрито про це кажуть. Не знаю як Олена Георгіївна, а я маю намір продовжити боротьбу за збереження традиційних сімейних цінностей.

Перед інтерв’ю Ви навіть зізналися, що одну із ваших сторінок на фейсбук через ставлення до цього питання блокували. Ви не подумали, що може, на те є справді підстави і Ваша позиція (дискримінувати за ознакою сексуальної орієнтації) є неприйнятною?

А що тут зізнаватися - це відомо. Моя законодавча ініціатива жодним чином не дискримінує за ознакою сексуальної орієнтації. А лише захищає суспільство від спроб пропагувати ті відхилення і подавати їх як "норму". І якби такі законодавчі зміни ухвалили, це пішло би на користь "тим" категоріям. До них ставлення в суспільстві спокійне, толерантне (за рідкісними винятками, які є у всіх напрямах). А ось коли вони починають заговорювати про ті паради, це і викликає в суспільстві обурення і, на жаль, навіть агресію. Так що не варто провокувати суспільство. Нехай собі живуть спокійно, просто не треба демонстративно кричати, що це типу нормально…

Іншим законопроєктом Вашого авторства є проєкт, який забороняє продаж алкоголю і тютюну у звичайних магазинах. Чи не нагадує Вам ця ідея антиалкогольну кампанію Михайла Горбачова? Яка нині доля цього проєкту? (у Раді написано, що передано на ознайомлення в бюджетний комітет). Ви вже маєте відгуки від цього комітету? Адже логічно він мав би бути проти такої ініціативи, бо ж це гроші, надходження.

"Бо це гроші"? Серйозно? Можна ставити на одну вагу здоров‘я нації та гроші?.. Але… Насправді ні про які втрати для бюджету мова не йде. Ті, які дуже хочуть, куплять у спеціалізованих магазинах. А "зекономлені" на тій продукції кошти люди все одно витратять - на щось корисніше, з чого теж йдуть відрахування в бюджет! Чи хтось думає, що людина, не купивши пляшку горілки чи пачку цигарок, ці кошти "закопає на городі"? Я вважаю, що це не скандальний, а корисний для країни і людей законопроєкт.

Читайте також

Алкоголь та сигарети можуть зникнути з прилавків супермаркетів в Україні

У партії "Слуга народу", яку Ви представляте, взагалі дуже багато політичних ноунеймів (в тому числі за великим рахунком і ти теж), які привертають до себе увагу якимись провокативними ідеями чи заявами (наприклад антиковідник Камельчук, "неповноцінні діти" від Третьякової, сітчаста маска від Богуцької, Ваші законопроєкти, "продай собаку" від Брагара, ну і як апогей – бійки Тищенка і Лероса). Чи не вважаєте Ви, що це просто спосіб привернути до себе увагу, коли більше нема чим вирізнитися? Як Ви ставитеся до перелічених вище заяв своїх колег? Чи дають таким діям якусь оцінку в партії?

Я не думаю зовсім над "привертанням уваги", просто працюю. Увагу я привертаю до оздоровчих занять спортом, стараюсь. А щодо "багато"… Раджу проаналізувати трохи інші каденції, від "козаків" і далі, та й, думаю, все стане на свої місця. В парламенті, як і в суспільстві, є різні люди. З деякими типу "скандальними заявами" пропоную розібратися глибше. По суті, а не в маніпулятивній інтерпретації. Іноді хтось не до кінця вдало висловлює свою позицію, буває, особливо коли люди багато виступають на телебаченні, інших публічних майданчиках. Кожен може помилитися, обмовитись, недопояснити. Залишаю це охочим "грати на такому". Частіше це роблять політично заангажовані. Ну та й на здоров‘я.

Георгій Мазурашу з молодшим сином (Фото з особистого архіву нардепа)

Про мовне законодавство і подвійне громадянство в Україні

Ви підтримали ідею колеги Бужанського (скандальний "Слуга народу" Максим Бужанський - ред.) про скасування штрафів за облуговування іншими мовами, окрім української. Більше того, Ви обрані по мажоритарному округу, де більшість населення – румуни та молдавани, які спілкуються своєю рідною мовою і, не секрет, мають румунські паспорти, що заборонено законом. Звідси як мінімум два питання: перше - ваше ставлення до мовного законодавства в Україні: чи має бути українська мова єдиною державною, яким має бути статус інших мов?

У чому у чому, а у мовних "нюансах" я дуже добре орієнтуюсь. І знаю, що якщо вести мудру політику, за кілька поколінь ми матимемо переважно україномовну країну. Попри те, що у нашій країні є немало і інших національностей і мовних груп. І багато хто з них не приїжджі тут, а живуть на Богом, а не країною, даній землі. Так, я переконаний, що обов‘язковість обслуговування українською мовою має стосуватися лише державного/комунального сектору. Інше відрегулює економіка. Бабуся розповідала мені, що у Чернівцях часів Австро-Угоршини і Румунії "середньостатистичний" продавець в магазині (як правило, єврей) міг спілкуватися з клієнтами на івриті, німецькою, румунською, українською, російською (чи руською)… І ніхто їх не змушував - вони просто хотіли заробити. Якщо мені не сподобається, якою мовою мене обслуговують в приватному магазині, я туди не буду ходити. І це й відрегулює все. Так, нам варто було внести зміни у законодавство і урівняти нацменшини перед законом. Тобто, щоби на нову систему навчання всі перейшли з одного року, а не з різницею в три роки між тими нацменшинами, чиї мови є офіційними в Євросоюзі, або ні. Але маніпулятори почали кричати, що то типу атака на українську мову, і ми, на жаль, навіть не розглядали ті зміни.

Що ж до єдиної державної мови - це звичайно українська. Не чув, щоби хтось серйозно заперечував це. Тут все ясно. Хочеш обіймати державні посади, балотуватися в депутати, працювати в державному/комунальному секторі - будь ласкавий володіти належним чином державною мовою. А за межами цього - говори як хочеш.

Друге питання  – Ваше ставлення до подвійного громадянства. Чи не здаються Вам дії Румунії на Буковині (неофіційні, звісно) і Угорщини на Закарпатті (а там навіть і з боку офіційних кіл сусідньої держави) також проявами сепаратизму, як і дії Росії на Сході нашої країни?

Кількість громадян, які мають і паспорти інших країн, у нас чомусь перебільшується. Як я відчуваю, їх не так мало, але й далеко не так багато, як створюють враження публічно. У нас не заборонено мати паспорт іншої країни. Просто в такій ситуації держава в Україні визнає власника декількох паспортів лише як громадянина України.

Я спокійно ставлюсь до того, що громадяни можуть мати декілька паспортів. Просто при цьому вони не можуть претендувати на державні посади і статуси. А право голосу має бути, якщо громадянин більшу частину часу між виборами провів в Україні (виняток - офіційні відрядження, або робота за контрактом). Де живеш і сплачуєш податки, там і голосуй. Така моя позиція.

Те, що інші держави легко роздають громадянства нашим співгромадянам, - напевно, не дуже коректно з їх боку. Але… Наявність людей з іншим громадянством на нашій території жодним чином не дає право іншим країнам претендувати на ці території. Це ж зрозуміло. А маніпуляції навколо цього - це вже інша тема. Це також залишаю маніпуляторам. Ми маємо так розвивати свою країну, щоби нікому не хотілось мати і інше громадянство. І абсолютна більшість тих паспортів у наших громадян "економічні", а не "політичні". Оформляють, щоби мати можливість працювати за кордоном на кращих умовах… У цьому наша провина…

Ну і наостанок, запитання від наших читачів: що конкретно за два роки роботи в Раді Ви зробили для округу, по якому обиралися, і для області (чернівецької - ред.)? Які Ваші передвиборні обіцянки вже виконані, що в процесі? Що зробила для області партія "Слуга народу", вигравши по всіх мажоритарних округах на Буковині?

Раджу їм глянути Закон про статус народного депутата України, подивитися, які там передбачені повноваження, і припинити сприймати народних депутатів, як спонсорів, благодійників, "рєшал", або чарівників, чиї побажання автоматично виконуються… Я дію в межах повноважень, і працюю в команді президента  Зеленського. Що робиться доброго, - це результат нашої команди. Шо ще не зробили, - маємо ще неповних 3 роки на те, щоби виконувати пункти передвиборчих програм та публічні обіцянки.

Я радий, що, наприклад, міст Лунка - Маршинці, який "завис" ще після повені 2008 року, нарешті, добудували у 2020-му. Я радий, що вул. Хотинська, про необхідність капремонту якої стільки років говорили, нарешті, ремонтується. І на це нам вдалося переконати виділити 200 млн. з держбюджету. Більша частина цієї вулиці якраз на 203 окрузі.

Я відкрито комунікую використання коштів "соцеконому", на розподіл яких впливають народні депутати. І дуже радий, що мою пропозицію щодо рівномірного розподілу цієї субвенції по округах колеги підтримали, ми двічі голосували на фракції за цю пропозицію, одного разу в присутності президента. Більшість підтримала, і тепер розподіляють рівномірно, а не залежно від того, хто "ближче до тіла" і що "нарєшає". Інформацію про об‘єкти, на які виділені кошти "соцеконому", я розміщую і у Фейсбуці. І акцентую, що це не мої кошти, а нас всіх - платників податків. Сьогодні я спрямував чергові пропозиції щодо субвенції на соціально-економічний розвиток громад. І, сподіваюсь, незабаром цю інформацію можна буде побачити у розпорядженні КМУ, після чого громади і комунальні заклади зможуть реалізовувати відповідні проєкти. Але основна наша функція - законодавча. І, як вже зазначив вище, важливо як законодавчі зміни, які ми ініціюємо і голосуємо, відображаються на змінах в країні та житті людей. По цьому і зроблять висновки наші виборці, коли завершиться наша каденція. Для мене дуже важливо, щоби я працював старанно і порядно, бо це моя ключова обіцянка виборцям. І цю обіцянку я спокійно виконую. Взагалі я дуже не люблю обіцяти, для мене краще зробити, не пообіцявши, ніж навпаки. І мої виборці, як я бачу і відчуваю, розуміють і підтримують мене. Що ж до моїх програмних обіцянок. Рік тому я детально проаналізував хід їх виконання і розмістив інформацію публічно. За підсумками двох років прозвітував поки що коротко. А до деталей ще руки не дійшли - багато роботи. Як не дивно, якщо менше працювати, можна краще звітувати.