Підсумки роботи Ради: закони, які змінили життя кожного українця

Парламент.UA проаналізував роботу парламенту у першому півріччі 2021 року
Ексклюзив
Підсумки роботи Ради: закони, які змінили життя кожного українця
Верховна Рада (фото: УНІАН)

16 липня Верховна Рада України ІХ скликання провела своє останнє пленарне засідання перед літніми канікулами. За день нардепи встигли призначити нового міністра внутрішніх справ, дати поштовх до розбудови в Україні Сил територіальної оборони та збільшили чисельність Збройних сил України.

Парламент.UA підбиває підсумки першого півріччя роботи парламенту у 2021 році та розповідає про ухвалені закони, які позначились на житті кожного українця.

Скільки законів ухвалили та які ветував Зеленський

За перші 6 місяців 2021 року до Верховної Ради внесли 1052 законопроєкти, постанови та інші нормативно правові акти, які може ухвалювати український парламент. Найбільш продуктивними були самі народні обранці – від них зареєстровано 888 законодавча ініціатива, ще 126 – вніс Кабінет міністрів, а 38, що залишились – Володимир Зеленський. Проте не кожен з цих документів став законом. За пів року Рада спромоглась ухвалити лише менше половини – 430. Та й навіть ті ініціативи, які отримали схвалення Верховної Ради, не завжди ставали частиною українського законодавства, оскільки на деякі з них своє вето накладав президент України.

Володимир Зеленський

Володимир Зеленський Фото: Офіс президента

Наприклад, у червні Володимир Зеленський ветував закон 4651, який посилював відповідальність чиновників за неправдиве декларування. Верховна Рада вирішила ув'язнювати тих, хто збрехав у поданій декларації, проте президенту не сподобалось, що у тексті закону була передбачена норма, яка дозволяла декларанту не зазначати у документі рухоме та нерухоме майно своїх рідних, яке він зобов'язаний вказати у фінансовому звіті, посилаючись на те, що вони "не надали відповідної інформації". Зрештою, наприкінці місяця Рада знову ухвалила цей же документ, але вже з внесеними президентом правками – з 5 липня він очікує підпису глави держави.

Така ж доля спіткала і закон 3711-д, який передбачав перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Зеленський наклав вето через неузгодженості у тексті документу: не зрозуміло, хто повинен був відігравати ключову роль під час відбору кандидатів до ВККС – міжнародні експерти чи представники Ради суддів України. Глава держави наполіг на тому, щоб вирішальним було слово міжнародних експертів, тому 13 липня Рада вдруге проголосувала за документ – він наразі очікує підпису голови ВРУ Дмитра Разумкова, після чого його зможе підписати президент.

Читайте також

Що найбільше вплине на життя кожного українця

Найбільшого резонансу за останні пів року набув ухвалений 30 березня закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Він же є найбільш значущим для пересічного українця документом, який Рада ухвалила у першій половині 2021 року. З 1 липня він почав діяти – ринок землі запрацював.

Наразі купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення можуть виключно фізичні особи громадяни України і не більш як 100 гектарів в одні руки. А ось з 2024 року землю зможуть придбати юридичні особи, але не іноземці: на це повинні дати дозвіл самі українці під час референдуму.

Читайте також

Серед соціальних законів найбільшого розголосу набув документ за номером 5300 – саме ним Верховна Рада за ініціативою президента передбачила фінансову допомогу фізичним особам-підприємцям, які постраждали від карантинних обмежень під час пандемії COVID-19. 8 000 грн від держави може отримати кожен застрахований ФОП, дата реєстрації якого перевищує 3 місяці. Виключення становлять ті фізичні особи підприємці, які за останній рік сплатили до бюджету єдиного соціального внеску менше, ніж за 6 місяців.

Нещодавно народні обранці також попіклувались і про українців-боржників: 19 березня парламент ухвалив закон 4241, який забороняє колекторам використовувати техніки агресивного телефонування, дзвонити боржнику з 20 години вечора до 8 ранку не більше двох разів на добу, а також у вихідні дні. Крім того, колекторам заборонили "тероризувати" близьких боржника і вимагати сплати боргу від третіх осіб, які не є його поручителями чи опікунами.

Верховна Рада

Верховна Рада (фото: president.gov.ua)

На противагу цьому закону Міністерство юстиції внесло зміни до своїх наказів та спростило процедуру стягнення боргів: з 6 липня запрацювала автоматична система стягнення боргів, коли банківські рахунки клієнта, після судового рішення та припису нотаріуса не обов'язково блокуватимуть – з них можуть автоматично списати необхідну суму, при чому зробити це можуть протягом кількох годин після отримання постанови суду. І хоча парламент в цьому участі не брав – для українців-боржників ця інформація точно буде корисною.

Згадала Рада і про так званих "злодіїв у законі". 4 червня народні депутати вперше ввели в українське законодавство тюремний жаргон і навіть дали йому визначення: "злодій у законі" – це особа, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив. Карати "злодіїв у законі" за створення чи керівництво злочинною організацією будуть ув'язненням на строк від 7 до 12 років.

Для законослухняного українця цей документ практично нічого не змінює, але, зважаючи на криміногенну ситуацію у державі, він повинен посилити безпекову складову. Щоправда, критики законопроєкту стверджують, що таких "злодіїв у законі" в Україні не більше 40, а документ ухвалювався виключно для розширення повноважень міністерства внутрішніх справ та збільшення впливу його вже колишнього очільника Арсена Авакова.

До речі, відставка Авакова – це найбільша несподіванка останніх 6 місяців. Міністр, якого здавалось би неможливо прибрати з посади, який протримався у кріслі головного поліціянта країни 7 років та пережив 4 прем'єр-міністрів, раптово пішов у відставку за власним бажанням.

Інтригу тримали до кінця – Верховна Рада проголосувала за відставку Арсена Борисовича 15 липня - на останньому сесійному тижні, а у свій останній робочий день встигла призначити йому заміну – голову правоохоронного комітету парламенту Дениса Монастирського. Пізніше заступник глави МВС Антон Геращенко розповів, що відставка відбулась за рішенням Володимира Зеленського, а Аваков просто не став сперечатись.

Чи важливо, хто саме сидить у міністерському кріслі для пересічного українця, вирішує кожен особисто, але цієї відставки кілька років вимагали сотні активістів, які пікетували і саме міністерство, і Офіс президента. "Чорта" таки відправили у відставку, але чи настільки далекий від Авакова новий міністр – питання, яке ще доведеться з'ясувати.

За ці пів року змінився не лише міністр внутрішніх справ, а й міністр охорони здоров'я. У травні Максима Степанова на цій посаді замінив Віктор Ляшко, який тривалий час працював головним санітарним лікарем України і запам'ятався українцям як головний публічний спікер під час жорсткого локдауну: у Верховній Раді без проблем знайшлось 262 голоси для його призначення.
Для кожного українця – це важливо насамперед тим, що саме міністр охорони здоров'я відповідальний за проведення вакцинації в Україні. Степанова часто критикували за провал у цьому напрямку та лобіювання інтересів певних фармацевтичних компаній. Щодо Ляшка наразі таких звинувачень не висувалось, а чи доступна вам якісна вакцина – ви можете перевірити особисто у своєму населеному пункті.

Віктор Ляшко (фото: УНІАН)

А ще Рада встигла до канікул ухвалити закон №5495, який забороняє державним органам вимагати від громадян паперових документів, довідок та посвідчень, якщо вони є в електронному варіанті. Зокрема, з 23 серпня від вас не повинні вимагати паспорту, якщо він у вас цифровий. До речі, прирівняння цифрового паспорта у додатку "ДіЯ" до паперового чи пластикового на законодавчому рівні також відбулось за останні шість місяців. Україна – перша держава у світі, яка це зробила.

Що Рада не встигла довести до логічного завершення

В останній робочий день - 16 липня Рада встигла остаточно ухвалити закон про національний спротив та збільшення чисельності Збройних сил України. Відтепер гранична чисельність ЗСУ збільшиться на 11 000 та становитиме 261 000 осіб. Додаткові сили потрібні для організації руху опору, розвитку територіальної оборони України та підготовки українців до національного спротиву. Зрештою, й партизан нарешті визнали на законодавчому рівні та передбачили для них фінансове та соціальне забезпечення від держави.

А ще парламент хоче наділити громадян України правом законодавчої ініціативи поряд з нардепами, президентом та Урядом: відповідний законопроєкт "Про народовладдя через всеукраїнський референдум" вже розглядався. Крім того, Рада взялась за олігархів, яким законодавчо хочуть заборонити впливати на українську політику. Ці законопроєкти Рада ухвалила лише у першому читанні: остаточно їх розглядатимуть вже після літніх канікул.

І хоча заплановані засідання головного законодавчого органу України не передбачені, нардепи можуть збиратись ще й на позачергові. Одне з таких засідань вже анонсували на 20 липня, а кожен робочий день Ради – це зміни, які так чи інакше впливатимуть на наше з вами повсякденне життя.